Рабіндранат Тагор 1861-1941 презентация

першим,хто був
удостоєний Нобелівської
премії з літератури (1913)

Рабіндраната,був шанованим бенгальським поетом і філософом.Інший брат,Сатєндранат,був першим етнічним індійцем.Ще один його брат,Джйотіріндранат,був талановитим музикою,композитором і драматургом.Його сестра,Сварнакумарі Деві,отримала популярність як письменник-новеліст.Тагор майже не знав свого батька,який часто подорожував по північній Індії,Англії та інших містах. Мати, Шароді Деві, померла, коли Тагору було 14 років.

пейзажі і звичаї — головна тема віршів Тагора 1893–1900 рр., серед яких слід виділити збірки «Золота тура» і «Мить».
У 1901 р. Тагор переїхав в Шантіникетан, сімейний маєток під Калькуттою, де разом з ще п'ятьма вчителями відкрив школу.

глибоко відчуті, оригінальні і прекрасні вірші, в яких з винятковою майстерністю виразилося його поетичне мислення, що стало, за його власними словами, частиною літератури Заходу». У своїй промові представник Шведської академії Гаральд Єрне відзначив, що «найбільше враження на членів Нобелівського комітету справили „Жертвенні пісні“». Єрне також згадав англійські переклади інших, як поетичних, так і прозаїчних, творів Тагора, які в більшості своїй були опубліковані в 1913 році. Відмітивши, що вірші Тагора «наповнені загальнолюдським смислом», Єрне назвав поета «фігурою, що зближує світ Сходу і Заходу».

почесним доктором Оксфордського університету.
Полум'яний патріот, Тагор не виявляв великої цікавості до політики, і його відмова підтримати Махатму Ганді розчарувала багатьох його прихильників в Індії. Тагор вважав, що важливіше не зміна уряду, а відродження народу, і вважав, що можливо звести воєдино все найкраще в культурах Сходу і Заходу. З цією метою він заснував в 1901 в Шантіникетоні (Болпур) школу для хлопчиків. Тагор помер у Калькутті, в 1941 році, після тривалої хвороби.