Лекція № 3 Державна влада та презентация

державність

держави.

його аспекти:
держава як організація політичної влади;
держава як апарат влади;
держава як політична організація всього суспільства.

Поняття й ознаки держави.

і властивості, характерні для кожного з її періодів у минулому, дійсному і майбутньому, неможливо. Водночас будь-яка держава має набір таких універсальних ознак, що виявляються на всіх етапах її розвитку. Такими ознаками є територія, населення, влада.

одиниця.
Офіційна система оподаткування.
Формальні реквізити.

Ознаки держави:

загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян.
Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення:
• класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;
•загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загально соціальних справ.

Сутність держави.

відносинах керівництва –підпорядкування, котрі складаються між державним апаратом і субєктами політичного владарювання.

Поняття й ознаки державної влади

влада;
7) легальна влада.

Ознаки (риси) державної влади:

обґрунтування суверенітету з’явилося значно пізніше. Першим теоретиком суверенітету в ХVІ ст. був французький прихильник сильної королівської влади Жан Боден (французький юрист та філософ).
Вчення Жана Бодена викладено
у праці «Шість книг про республіку».
Він визначає державу як управління
спільним у множинності сімей, яке
здійснюється суверенною державою
на основі права. 

Суверенітет держави

Гоббс, Дж. Локк, Г. Гроцій, Ш.-Л. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Т. Джефферсон та інші.
В основу своїх досліджень включали ідеї антропоцентризму, тобто провідною рушійною силою суспільно-політичних феноменів вважали саме людину та суспільство в цілому.

і повноту всередині
країни, незалежність і
рівноправність ззовні.

Суверенітет держави.

організацій у політичній системі суспільства, її монопольне право на законодавство, управління і юрисдикцію усередині країни в межах усієї державної території;
зовнішню: виражає незалежність і рівноправність держави як суб'єкта міжнародного права у взаємовідносинах з іншими державами, недопустимість втручання у внутрішньодержавні справи ззовні

Відрізняють дві сторони державного суверенітету:

здійснює вся система державних органів;
2)неподільність: державній владі, яка діє на території певної країни, належить вся повнота суверенітету;
3)невідчужуваність: суверенітет не може бути нікому переданий або обмежений.

на певній
території та володіє стабільними
особливостями мови, культури
і психічного складу, а також
усвідомленням своєї єдності і
відмінності від інших.

Першоджерелом влади, передусім державної, в демократичних країнах є народ

його виключного права.

Народний суверенітет здійснюється через виборний представницький орган і безпосередньо народом через вибори, всенародні обговорення, референдум.

суверенітет».

Нація - історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки.
Національний суверенітет — це повновладдя нації та її реальна можливість самостійно вирішувати власні питання, можливість реалізації своїх прав, у тому числі право утворювати національну державу.

Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р.

дають можливість визначити зміст призначення держави в суспільстві.
Це предметна діяльність держави, що торкається найважливіших сфер суспільного життя, яке склалося протягом тривалого періоду розвитку держави.
Функції є засобом реалізації завдань, що є характерними для певного етапу розвитку державності.
Функції здійснюються в чітко визначених формах та нормативно закріпленими методами, що включають і примусові.

Функції держави – основні напрямки діяльності держави, що розкривають її призначення в суспільстві.

і фінансового контролю;
4)соціальна;
5) екологічна;
6)культурна (духовна);
7) інформаційна;
8) правоохоронна.

Класифікація функцій держави — це їх поділ на окремі види,групи залежно від певних критеріїв.

Зовнішні функції  забезпечують зовнішню політику держави:

відповідають природі суспільства;
специфічні функції, що забезпечують ліквідацію протилежностей між чиновництвом та населенням.
За характером:
відкриті, що визнаються публічно і виконуються офіційно;
латентні, що здійснюються з метою приховування реальної сутності держави.

населення щодо форм суспільної свідомості, що є необхідною умовою для функціонування інших гілок влади).