СКЛАД І ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БОЙОВИХ ЗАСОБІВ КОМПЛЕКСУ презентация

;
наземний блок живлення 9Б238 ;
пусковий механізм 9П516-1 (із НРЗ 1Л14), що забезпечує також пуски ракет 9М313 комплексу 9К310 без додаткових перемикань.
Бойові засоби комплексу забезпечують пуск ракети із плеча, переносяться однією людиною й мають масу в бойовому положенні не більше 18 кг й у похідному положенні (з одиночним комплектом ЗІП) не більше 20,15 кг.

своєчасне оповіщення
стрільця-зенітника про місцезнаходження й направлінні руху
повітряної цілі, а також вказує на приналежність цілі («свій», «чужий»).

З комплексом можуть використатися
засобу зв'язку: радіостанція
Р-147 і радіоприймач Р-147П.

Ракета 9М39
Калібр, мм 72,2
Маса спорядженої ракети, кг 10,6
Середня швидкість польоту на марші при температурі 15° С, м/с 570
Метод наведення Пропорційне ­
зближення
Система керування Одноканальна
Тип головки самонаведення
Теплова стежача
(пасивна )
Максимальний кут пеленга ОГС, град 38

—20 до +50° С 1
від —20 до —50° С 1,3
Час роботи, с Не менш 30
Маса, кг 1,3
Робочий тиск газу в балоні при температурі 20° С,
кгс/см2 350+10

С° Від —50 до +50
Гарантійний ресурс ПМ, пусків 750
Час готовності НРЗ, с 3,5
Максимальна дальність упізнавання НРЗ, км , . 5±0,2
Мінімальна висота впізнавання НРЗ, м.... 10
Розв'язна здатність по азимуті НРЗ,
град . . 25±5

, . , . . , ....6,87
Час приведення в бойову готовність, хв... ....Не більше 3
Час безперервної роботи, ч ...................Не менш 24
Час заміни джерела живлення, хв ....Не більше 3
Час виходу на режим, с Не більше 7
Максимальна відстань відображення цілі, км Радіусом 12,8 від оператора
Число цілей, відображуваних одночасно . . До 4
Відстань до передавального пункту, км До 15
Діапазон робочих температур, ° З Від —50 до +50
Технічний ресурс роботи, ч Не менш 5000
Гарантійний наробіток (з моменту початку експлуатації), ч 500

методу пропорційного зближення, при якому керуючий сигнал пропорційний абсолютної кутової швидкості обертання лінії візування ракета — ціль. Сутність методу полягає в тім, щоб звести до нуля кутову швидкість лінії візування, що забезпечить зустріч ракети з ціллю в попередженій точці.
Система керування польотом призначена для реалізації обраного методу наведення ракети на ціль. Як вимірник кутової швидкості лінії візування використовується одноканальна гіроскопічна головка самонаведення. В основу побудови бортових апаратур закладений принцип одноканального керування обертовою ракетою із працюючим у релейному режимі виконавчим органом (РМ), що дозволяє, використовуючи обертання ракети, створювати керуючу силу в будь-якому напрямку простору

Мал. 3 Схеми наведення ракети на ціль по методу пропорційного
зближення на догонному і зустрічному курсах

знаходженні цілі в якій повинен вироблятися пуск ракети.
Зоною ураження називається частина простору, у межах якої можлива зустріч ракети з цілью, якщо пуск ракети здійснений у зоні пуску.
На мал. 4—24 наведені площинні зони пуску при пусках ракет по різних типах цілей при температурі 15° С. Для наочності на мал. 25 наведена просторова зона пуску ракети.
Просторові зони пуску й ураження при пусках на догонних курсах утворяться обертанням відповідної горизонтальної площинної зони навколо осі X, що завжди до моменту пуску орієнтується уздовж курсу польоту цілі. Вони будуються з урахуванням обмежень по максимальній і мінімальній висотах цілі й по максимальному куті пуску ракети.
Просторові зони пуску й ураження при стрільбі, на зустрічних курсах представляються горизонтальними площинними зонами для декількох висот.
Зони будуються в системі координат з початком у точці старту ракети.
Ближня границя зони пуску й поразки в основному обмежується:
на зустрічному курсі - поперечним перевантаженням ракети;
на догонному курсі - максимальною кутовою швидкістю спостереження, при якій пусковий механізм дозволяє пуск, і поперечним перевантаженням ракети.