Григір Тютюнник. Цікавий епізод з дитинства письменника. “Климко”. Робота з текстом повісті презентация

повісті

на Полтавщині в селянській родині

працював на заводі імені Малишева у ХарковіТютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспіТютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі.

допомогло вижити.

публікує в ній кілька нарисів на різні теми та перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито…».

(у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою).

у вечірній школі на Донбасі.

степу» (1979За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію ім. Лесі УкраїнкиЗа книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію ім. Лесі Українки 1980

тих книжок, які засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім'я Гр. Тютюнника, воднораз вирізнивши його серед творчої молоді.

його продукції — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974),

твори В. Шукшина: 1978 р. у видавництві «Молодь» вийшла збірка оповідань та кіноповістей «Калина червона»; він перекладав і твори М. Горького («Серце Данко»), І. Соколова-Микитова («Рік у лісі») та ін.

була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

в Киеве

годах жил писатель

автора (увагу слід звернути не тільки на те, що персонажі говорять, а й на те, як вони це роблять).

Художня деталь (від фр. detasl) — така виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим. Художня деталь може відображати подробиці обставин, зовнішності, пейзажу, портрета і взагалі бути домінантою цілого твору.

на автобіографічному матеріалі. Вони продовжують одна одну, відтворюючи певні часові періоди в житті українського народу — початок війни, роки фашистської окупації, повоєнні часи — і водночас розкривають етапи формування цілого покоління, дитинство якого припало на війну, а змужніння - на нелегку відбудову. Отож, це не тільки автобіографічна трилогія (так з повним правом її можна назвати), а високохудожня історико-психологічна хроніка певного періоду нашого життя.

лю­тому 1980р. Г. Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки.

прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості.
Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — ви­являли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.

з минулим. Це дозволяє читачеві більше дізнатися про життя хлопця, про його радості і страждання, зрозуміти його характер, поведінку, вчинки.