Творчість Стендаля презентация

якщо на ній є калюжа, це неминуче відіб'ється в цьому дзеркалі, і дарма було б обвинувачувати дзеркало в тім, що воно відбиває точно; треба обвинувачувати дорогу, або, правильніше, доглядача дороги, в тім, що він погано порядкує на ній".

смерті: 23 березня 1842 (59 років)
Місце смерті: Париж
Національність: Франція
Рід діяльності: прозаїк, есеїст
Роки активності: 1801—1842
Напрямок: реалізм
Magnum opus: Червоне та чорне (1830)

близьких і в щоденнику;
ІІ-й - 1814-1827гг.: Статті з питань мистецтва «Життєписи Гайдна, Моцарта і Метастазіо» (1814), «Історія живопису в Італії» (1817), «Рим, Неаполь, Флоренція» (1817), «Про любов» (1822) ; памфлет «Расін і Шекспір​​» (1823-1825);
ІІІ-й - 1827-1842гг.: Власне художня творчість - романи «Арманс» (1827), «Червоне і чорне» (1830), «Люсьєн Левен» (1834), «Пармська обитель» (1839); книга нарисів «Прогулянки по Риму» (1829); новела «Ваніна Ваніні, або Деякі подробиці щодо останньої венти карбонаріїв, розкритої в Папській області» (1829).

Noir, 1830)
Пармська обитель (фр. La Chartreuse de Parme, 1839)
Люсьєн Левен (фр. Lucien Leuwen 1835, незакінчений, виданий 1894)
Ламіель (фр. Lamiel, писаний протягом 1839-42, незакінчений, виданий 1889)
Життя Наполеона (фр. Vie de Napoléon, 1817-1818, виданий у 1929)


Новели
Рожеве і зелене (фр. Le Rose et le Vert, 1837, незакінчено)
Mina de Vanghel
Вітторія Аккорамбоні (Vittoria Accoramboni)
Італійські Хроніки (фр. Chroniques italiennes, 1837—1839)
(фр. Les Cenci)
Герцогиня де Паліано (фр. La Duchesse de Palliano)
(фр. L'Abbesse de Castro, 1832)
фр. Vanina Vanini

Есе
Про Кохання (фр. De L'Amour, 1821)
Мемуари еґоїста (фр. Souvenirs d'Égotisme, видано у 1892)

з Італії від
Переслідуваня поліції.
Франція 1821-1830рр.

“за кордоном можуть приходити
Геніальні думки, але книгу можна
написати тільки у Франції”

Вплив культури італійського
Відродження на світогляд
письменника

1814-1821рр.життя в
Італії. Вивчення
мистецтва

Приваблює покоління
сильних характерів

Рано лишився без
матері. Значну роль
у вихованні відіграв
дід

погляди
письменника - учня і
продовжувача просвітителів

Митець тількитоді виконує своє
призначеня, коли він веде
за собою суспільство

мистецтво повинне бути
правдивим.

Мистецтво за своєю природою
є соціальним, воно служить
суспільним цілям

нове мистецтво, що веде
боротьбу з усім
відсталим, приреченим
на відживання.

необхідність учитися
у Шекспіра

він дає своїм сучасникам саме
той жанр трагедії,
що їм потрібен.

сили спрямовує
на благо Батьківщини,
рідного краю, суспільства.

гармонійно
розвинута людина

здатність до великого почуття,
до героїзму

проблема пристрасті.

пристрасть ніколи не суперечить розумові,
а перебуває під його контролем

Жюльєн Сорель
(життя-боротьба

раціоналіст у любові

охоплений сильною
пристрастю, здатний оцінити
своє почуття, свої вчинки,
підкоряючи їх розуму.

вступив в протиріччя
з буржуазною дійсністю.

людині сильних пристрастей,
яка жадає героїчного,
немає місця у буржуазних
відносинах

провінційної — те ж лицемірство, егоїзм, підступність, жорстокість, але прикрашені аристократичним блиском, витонченими манерами та зовнішньою елегантністю.