Екологічна освіта – провідний напрямок формування загальної культури учнів презентация

культури учнів ”

Педагогічна рада

формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної , унікальної цінності.

актуальності і універсальності;
відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи;
подолання споживацького ставлення до природи;
розвиток особистої відповідальності за стан довкілля;
розвиток умінь приймати рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки;
виховання глибокої поваги до власного здоров'я та вироблення навичок його збереження.

Найголовніші задачі екологічної освіти:

компонентів:

цінностей людського життя та збереження довкілля, розгляд проблем, вирішення екологічних питань шляхом збалансованого (сталого) суспільного розвитку.

Екологічна етика – вид етики, що звернений до екологічної проблематики та розв'язання проблем, пов'язаних з негативним впливом на природу з боку людини. Передбачає формування відповідних ціннісних настанов та пріоритетів, норм поведінки, які сприяють розвитку екологічного світогляду та екокультури.

світогляд – сформованість цінностей та ідеалів орієнтованих на збереження довкілля, домінування екологічно-врівноважених моделей поведінки особистості.
Екологічно безпечна поведінка – поведінка - що не несе загрози існуванню людства та природних екосистем.

почуттів (зацікавленість, занепокоєність,тривога,здивування тощо) .
по-друге, формування глибокого інтересу до екологічної проблематики.
по-третє, перехід від осмислення і розуміння природних явищ до соціальної дії, морального вчинку.
по-четверте, підвищення рівня відповідальності людини стосовно природи, становлення екологічної свідомості як елемента внутрішньої культури особистості, що виявляється в її повсякденній життєдіяльності.

Процес екологізації суспільної свідомості можна розділити на декілька стадій:

учня, його творчої самореалізації до числа останніх відносять:

а) функцію вибору, тобто спроможність вибирати;
б) функцію прийняття обґрунтування діяльності;
в) функцію самооцінки, критики, самокритики, конструювання образу «Я»;
г) функцію реалізації образу «Я»;
д) функцію визначення особистістю власної системи життєвий смислів.

–
дієвість – відповідальність

відповідальності: «Дій так, щоб наслідки твоєї діяльності не були руйнівними для майбутньої можливості твого життя»

3. Принцип особистісного відношення до світу: «Стався до речей навколишнього світу як до людей, але не стався до людей як до речей!»

4. Принцип самоцінності живого: «Кожна жива істота має право на життя».

5. Принцип людяності: «Для справжньої людської особистості негідно чинити шкоду живому»

глибокі знання про навколишнє середовище (природне і соціальне);
екологічний стиль мислення, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я;
наявність умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому рівні);
безпосередня участь у природоохоронній роботі,
здатність передбачати можливі негативні наслідки природо-перетворювальної діяльності людини.

Екологічне виховання

особистісного розвитку дитини, що забезпечує здатність виокремлювати, розуміти, оцінювати сучасні екологічні процеси, спрямовані на забезпечення екологічної рівноваги та раціонального природокористування.

Здатність діяти – готовність діяти – вміння діяти відповідально шляхом особистої активності та розуміння власної причетності до вирішення екологічних проблем. Увесь це й комплекс мотивації вкладає основу розвиненої екологічної культури особистості.

і 6% навчального часу.

діяльності;

Підтримку натуралістичних, природоохоронних заходів;
Формування екологічної компетентності, екологозбалансованої споживчої культури.

Екологічне виховання - основа випереджаючої освіти