невідомому в світах нікому
Мені день радісний яснів…
(Євген Плужник)
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
ЄВГЕН ПЛУЖНИК презентация
Содержание
- 1. ЄВГЕН ПЛУЖНИК
- 2. Життя коротке… Євген Павлович Плужник народився
- 3. Село КантемирівкаСело Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії
- 4. Богдан-Ігор Антонич, Микола Філянський, Дмитро Фальківський, Євген Плужник
- 5. Освіта Навчався у гімназіях Воронежа, Ростова, Боброва.
- 6. Творчість 1926 рік – перша збірка “Дні”
- 7. Хвилини щастя Твори Євген Плужник писав та
- 8. Словник термінів ЕКСПРЕСІОНІЗМ – напрям в
- 9. Річний пісок слідок ноги твоєї І
Життя коротке… Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 року у Воронізькій губернії. Батько був хліборобом та небагатим купцем, родом з Полтавщини. У родині було восьмеро дітей, які хворіли на
Слайд 2Життя коротке…
Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 року у
Воронізькій губернії.
Батько був хліборобом та небагатим купцем, родом з Полтавщини.
У родині було восьмеро дітей, які хворіли на сухоти.
2 грудня 1934 року було заарештовано та засуджено на 10 років таборів.
Помер 1936 року на Соловках.
Батько був хліборобом та небагатим купцем, родом з Полтавщини.
У родині було восьмеро дітей, які хворіли на сухоти.
2 грудня 1934 року було заарештовано та засуджено на 10 років таборів.
Помер 1936 року на Соловках.
Слайд 5Освіта
Навчався у гімназіях Воронежа, Ростова, Боброва.
З 1920 по 1921 рік навчається
у ветеринарно-зоотехнічному інституті.
У 1921 році переводиться до музично – драматичного інституту, який не закінчує.
У 1921 році переводиться до музично – драматичного інституту, який не закінчує.
З 1918 року по 1920 рік працює вчителем у селі Великі Багачки, де створює драматичний гурток
Слайд 6Творчість
1926 рік – перша збірка “Дні” – приносить славу елітного митця.
1927
рік – збірка “Рання осінь”.
1933 рік – збірка “Рівновага” – 1943 рік
П'єси:
- “Професор Сухорат”, “У дворі на передмісті”
Роман “Недуга”
Переклади творів: М.Гоголя, А.Чехова, М.Шолохова “Тихий Дон”
1933 рік – збірка “Рівновага” – 1943 рік
П'єси:
- “Професор Сухорат”, “У дворі на передмісті”
Роман “Недуга”
Переклади творів: М.Гоголя, А.Чехова, М.Шолохова “Тихий Дон”
Слайд 7Хвилини щастя
Твори Євген Плужник писав та ховав їх під матрацом або
в пічку, а дружина потайки показала їх критику Юрію Меженку.
З 1924 року Євген Павлович стає активним учасником організації “Ланка”
З 1924 року Євген Павлович стає активним учасником організації “Ланка”
Слайд 8Словник термінів
ЕКСПРЕСІОНІЗМ – напрям в літературі і мистецтві,
який не відображає дійсність, а виражає авторське бачення: неприйняття антилюдяного світу, бурхлива реакція на зло, вибуховість почуттів, гіперболізація “я”.
Слайд 9Річний пісок слідок ноги твоєї
І досі ще – для мене!
– не
заніс...
Тремтить ріка, і хилиться до
неї
На тому березі ріденький
ліс...
Не заблукають з хуторів
лелеки, –
Хіба що вітер хмари нажене...
О друже мій єдиний, а
далекий,
Який тут спокій стереже
мене!
Немов поклала ти мені на
груди
Долоні теплі, і спинилось все:
заніс...
Тремтить ріка, і хилиться до
неї
На тому березі ріденький
ліс...
Не заблукають з хуторів
лелеки, –
Хіба що вітер хмари нажене...
О друже мій єдиний, а
далекий,
Який тут спокій стереже
мене!
Немов поклала ти мені на
груди
Долоні теплі, і спинилось все:
І почуття, і спогади, і люди,
І мертвий лист, що хвилями
несе...
Немов ласкаві вересневі феї
Спинили час, – і всесвіт не
тече...
І навіть цей слідок ноги твоєї
Вже не хвилює серця і очей...
Бо я дивлюсь і бачу: все навіки
На цій осінній лагідній землі,
І твій слідок малий – такий
великий,
Що я тобі й сказати б не зумів!
1927 р.
