Захворювання периферичної нервової системи презентация

Содержание

Пріоритетні напрямки досліджень в рамках “Декади кістково-суглобових хвороб” (The Bone and Joint Decade, Geneva, 2000—2010) хвороби суглобів (ревматоїдний артрит, остеоартроз, тощо); остеопороз; болі в спині; тяжкі травми кінцівок; дитячі м'язово-скелетні порушення.

Слайд 1ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Лектор:
Професор Козьолкін Олександр Анатолійович
Завідувач кафедри нервових хвороб ЗДМУ

Слайд 2Пріоритетні напрямки досліджень в рамках “Декади кістково-суглобових хвороб” (The Bone and

Joint Decade, Geneva, 2000—2010)

хвороби суглобів (ревматоїдний артрит, остеоартроз, тощо);
остеопороз;
болі в спині;
тяжкі травми кінцівок;
дитячі м'язово-скелетні порушення.
Робоча нарада ВООЗ бачить мету Декади в зниженні на 25% прямих і непрямих витрат на медичну допомогу пацієнтам з болями в спині.

Слайд 3Актуальність проблеми
Кожна людина протягом життя хоча б

один раз відчувала біль в спині. Майже половина дорослого працездатного населення страждає від болю вертеброгенного походження.
На частку захворювань ПНС в амбулаторно-поліклінічних закладах припадає 76% всіх випадків і 71,9% днів тимчасової непрацездатності (ТН), а в неврологічних стаціонарах - відповідно 55,5% і 48,1%.

Слайд 4Актуальність проблеми
У США тільки поперекові болі призводять до

щорічної втрати 100 млн. робочих днів і обходяться економіці держави в 15 млрд. доларів витрат на різні види виплат (R.Maciewicz, J.Martin, 1993)
У Великобританії економічні втрати через low back pain становлять 6 млрд. фунтів стерлінгів на рік.
    В Україні кількість людей, які страждають захворюваннями периферичної нервової та кістково-м'язової систем до 1999 року перевищило 5 млн. чоловік (В.А. Берсенєв, 2003)

Слайд 5Статистичні дані економічних витрат при вертеброневрологічній захворюваності
Близько 20% дорослого населення періодично

страждає від повторних болей в спині, тривалістю більше 3 днів.

У 80% з них біль стихає під впливом вчасного лікування - від кількох тижнів до місяця, у решти - набуває хронічний рецидивуючий перебіг.

Слайд 6Будова хребта

Слайд 7Етіологія та патогенез дегенеративно-дистрофічної патології хребтового стовпа
Базисні фактори:

Порушення обмінних процесів;
Порушення ферментної

рівноваги;
Аутосенсибілізація і сенсибілізація;
Асептичне запалення;
Стан гіпоталамо-гіпофізарно-надниркових структур.

Слайд 8Патогенез дегенеративно-дистрофічної патології хребтового стовпа
Фактори ризику:
Наявність гострих або частих хронічних інфекцій

(ангіна, хронічний тонзиліт, гепатохолецистит, коліти)
Хронічна інтоксикація (лікарська, побутова, соматогенна).
Фактори зовнішнього середовища, професійні шкідливості.
Вроджена чи набута патологія вегетативних, судинних, вертебральних структур.

Реалізуючі фактори:
Переохолодження;
Фізичне перенапруженння;
Стресова ситуація;
Мікротравматизація, мікровібрація.

Слайд 10Основні джерела болю в спині:

капсули суглобів;
зв'язки та фасції;
м'язи;
нервові корінці;
міжхребцевий диск

– нервові закінчення виявлені в зовнішній третині кільця;
хребці – ноцицептори виявлені в окісті та в кровоносних судинах;
тверда мозкова оболонка, спинномозкові вузли, периневральна сполучна тканина.






Слайд 11Тіло людини має більше 600 скелетних м‘язів, загальна маса яких складає

до 40%
маси тіла.

Слайд 12НАЙЧАСТІШІ ПРИЧИНИ БОЛЮ В СПИНІ:
1.Міофасціальні болі (первинне ураження м'яза);
2.

Дегенеративні зміни хребта:
патологія міжхребцевого диска, спондильоз з рефлекторними і компресійними синдромами, спондилоартроз;
3. Функціональні порушення (зворотнє блокування) міжхребцевого суглоба з рефлекторними синдромами;
4. Стеноз хребтового каналу;
5. Нестабільність хребтово-рухового сегмента (спондилолістез);
6. Остеопороз;
7. Психогенні болі.

Слайд 13Відносно нечасті причини болю в спині:
Врождена патологія;
Постламінектомічний синдром;
Пухлини хребців;
Переломи хребців;
Інфекційні захворювання

(туберкульозний спондиліт )
Неврологічні захворювання (пухлини, сирингоміелія та інші);
Відображений біль при захворюваннях внутрішніх органів;
Спондилоартрит.


Слайд 14Класифікація захворювань периферичної нервової системи (Всесоюзна проблемна комісія по захворюванням периферичної нервової

системи 1982-1984 рр.)

I. Вертеброгенні ураження.
Шийний рівень.
Рефлекторні синдроми.
1.1.1. Цервікалгія.
1.1.2. Цервікокраніалгія (задній шийний симпатичний синдром та ін.).
1.1.3. Цервікобрахіалгія з м'язово-тонічними або вегетативно-судинними, або нейродистрофічними проявами.
Корінцеві синдроми.
1.2.1. Дискогенне (вертеброгенне) ураження (корінцевий синдром) корінців (вказати яких саме).
Корінцево-судинні синдроми (радикулоішемія).

Слайд 15Класифікація захворювань периферичної нервової системи (Всесоюзна проблемна комісія по захворюванням периферичної нервової

системи 1982-1984 рр.)

I. Вертеброгенні ураження.
Грудний рівень.
Рефлекторні синдроми.
Торакалгія з м'язово-тонічними або вегетативно-вісцеральними, або нейродистрофічними проявами.
Корінцеві синдроми.
Дискогенне (вертеброгенне) ураження (корінцевий синдром) корінців (вказати яких саме).

Слайд 16Класифікація захворювань периферичної нервової системи (Всесоюзна проблемна комісія по захворюванням периферичної нервової

системи 1982-1984 рр.)

I. Вертеброгенні ураження.
Попериково-крижовий рівень.
Рефлекторні синдроми.
Люмбаго (простріл).
Люмбалгія.
Люмбо-ішіалгія з м'язово-тонічними або вегетативно-судинними, або нейродистрофічними проявами.
Корінцеві синдроми.
Дискогенне (вертеброгенне) ураження (корінцевий
синдром) корінців (вказати яких саме, враховуючи
синдром кінського хвоста).
Корінцево-судинні синдроми (радикулоішемія).

Слайд 17Класифікація захворювань периферичної нервової системи (Всесоюзна проблемна комісія по захворюванням периферичної нервової

системи 1982-1984 рр.)

II. Ураження нервових корінців, вузлів, сплетень.
Менінгорадикуліти, радикуліти (шийні, грудні, попериково-крижові).
Радикулогангліоніти, гангліоніти (спінальні, симпатичні), трунцити.
Плексити.
Травми сплетень.
Шийного.
Верхнього плечового (параліч Ерба-Дюшена).
Нижнього плечового (параліч Дежерина-Клюмпке).
Плечового (тотального).
Попериково-крижового (часткового або тотального).


Слайд 18Класифікація захворювань периферичної нервової системи
III. Множинні ураження корінців, нервів.
Інфекційно-алергічні полірадикулоневрити

(Гійєна-Барре та ін.).
Інфекційні поліневрити.
Поліневропатії.
Токсичні.
При хронічних побутових та виробничих інтоксикаціях (алкогольні, свинцеві, хлорофосні та ін.).
При токсикоінфекціях (дифтерія, ботулізм).
Медикаментозні.
Алергічні (вакцинальні, сироваткові, медикаментозні та ін.).
Дисметаболічні: при дефіциті вітамінів, при ендокринних захворюваннях - цукровому діабеті та ін., при хворобах печінки, нирок та ін.
Дисциркуляторні: при вузликовому периартеріїті, ревматичних та інших васкулітах.
Ідіопатичні та спадкові форми.

Слайд 19Класифікація захворювань периферичної нервової системи
IV. Ураження окремих спинномозкових нервів.
1. Травматичні.
На

верхніх кінцівках: променевого, ліктьового, серединного, м'язово-шкірного та інших нервів.
На нижніх кінцівках: стегнового, сідничного, малогомілкового, великогомілкового та інших нервів.
2. Компресійно-ішемічні (мононевропатії).
На верхніх кінцівках.
Синдроми зап'ясткового каналу (ураження серединного нерва в області кисті).
Синдром каналу Гієна (ураження ліктьового нерва в області кисті).
Синдром кубітального каналу (ураження ліктьового нерва в ліктьовій області).
Ураження променевого або серединного нервів у ліктьовій області, ураження надлопаткового, пахвового нервів.
На нижніх кінцівках: синдром тарзального каналу, малогомілкового нерва, бічного шкірного нерва стегна (защемлення под пупартовою зв'язкою - парестетична мералгія Рота-Бернгардта).
3. Запальні (мононеврити).

Слайд 20Класифікація захворювань периферичної нервової системи (Всесоюзна проблемна комісія по захворюванням периферичної нервової

системи 1982-1984 рр.)

V. Ураження черепних нервів.
Невралгії трійчастого та інших черепних нервів.
Неврити, невропатії лицьового нерва.
Неврити інших черепних нервів.
Прозопалгії.
Гангліоніти (гангліоневрити) крилопіднебінного, вічастого, вушного, підщелепного та інших вузлів.
Поєднані та інші форми прозопалгії.
Стоматалгія, глосалгія.

Слайд 21КЛАСИФІКАЦІЯ ВЕРТЕБРОГЕННИХ СИНДРОМІВ

ВЕРТЕБРОГЕННі СИНДРОМИ
КОМПРЕСІЙНІ
СПІНАЛЬ-
НІ
ВІКАРНІ
МІОАДАПТИВНІ
ПІЗНІ
КОРІНЦЕВІ
СУДИННІ
РЕФЛЕКТОРНІ
НЕЙРО-
ДИСТРО-
ФІЧНІ
М‘ЯЗОВО-
ТОНІЧНІ
ВЕГЕТАТИВ-
НО-СУДИННІ
Я.Ю. Попелянский, 1989

Слайд 22ДИСКОГЕННІ МІЄЛОРАДИКУЛЯРНІ СИНДРОМИ

ДИСКОГЕННІ МІЄЛОРАДИКУЛЯРНІ СИНДРОМИ
ДИСКОГЕННІ
КОМПРЕСІЙНІ
РАДИКУЛОПАТІЇ

ДИСКОГЕННІ
КОМПРЕСІЙНІ
МІЄЛОПАТІЇ
ДИСКОГЕННІ КОМПРЕСІЙНО-
ІШЕМІЧНІ

РАДИКУЛОПАТІЇ




Слайд 23

Класифікація МКХ-10: М54

Болі в спині, що віднесені до хвороб кістково-м'язової

системи та сполучної тканини

М54.0 Біль в області шиї та спини М54.1 Радикулопатія М54.2 Цервікалгія М54.3 Ішіалгія М54.4 Люмбаго з ішіалгією М54.5 Біль в нижній частині спини М54.6 Біль в грудному відділі хребта М54.8 Інші дорсалгії М54.9 Дорсалгія, неуточненна

Слайд 24Критерії МФБС
Основні критерії:
1.  Тяж, що пальпується в м'язі (якщо він піддається пальпації).
2.  Ділянка

локальної болючості в межах тяжу.
3 Під час стиснення ділянки відтворюється типовий (“впізнавальний”) для пацієнта патерн болю.
4. Хворобливість при пасивному русі, що супроводжується розтягненням ураженого м'яза, і можливе обмеження обсягу пасивних рухів.
    
Додаткові симптоми:
1. Визначається візуально або пальпаторно локальне скорочення м'яза при пальпації або перкусії критичної зони (ТЗ) зацікавленого м'яза.
2. Визначається візуально або пальпаторно локальне скорочення м'яза при поколюванні голкою ТЗ.
3. Поява відображеного болю або інших сенсорних феноменів (парестезій) при здавлюванні ділянки локальної хворобливості в зоні, типової для даної ТЗ.

Слайд 25Ураження хребтового стовпа, що призводить до больового синдрому
Дегенеративно-дистрофічні ураження хребта зустрічаються

в різних варіантах: деформуючий спондильоз, спондилоартроз, остеохондроз диска, фіброз диска, остеопороз хребта, включаючи гормональну спонділопатію, і їх поєднання.
вираженість остеохондрозу хребта не корелює з клінічною картиною, тому його наявність не повинна визначати ні лікувальної, ні експертної тактики.

Слайд 26Стадії дегенерації міжхребцевого диска

Слайд 27Вузький хребтовий канал
Синдром, при якому відбувається защемлення корінців спинномозкових нервів, в

наслідок дегенеративних змін кісткових структур і м'яких тканин корінцевих каналів, що клінічно відрізняється від гострої протрузії міжхребцевого диска.

Слайд 28Кора
Низхідний ретикулоспінальний

шлях

Біль: процес, що виникає на рівні кори головного мозку

Таламус

Рецептор
болі

Моторно
волокно (рефлекси)

Спинний мозок

Висхідний спіно-
таламічний шлях

Задній ріг

Передній ріг

Слайд 29

Змішаний ноцицептивний та нейропатичний біль
Ноцицептивний біль
Нейропатичний біль
Два типи болю існують одночасно

при різних станах

біль в спині

Слайд 30Основні типи болю при дорсалгіях
Локальний біль може бути пов'язаним з будь-яким

патологічним процесом, який охоплює чутливі закінчення нерва або подразнює їх. Локальний біль часто носить постійний характер, але може змінювати свою інтенсивність в залежності від зміни положення тіла в просторі або в зв'язку з рухом.


Слайд 31Основні типи болю при дорсалгіях
Відображений біль буває двох типів:
біль, яки

проектується від хребта в області, що лежить в межах поперекових і верхніх крижових дерматомів,
біль, який проектується в ці зони з внутрішніх органів таза і черевної порожнини.

Слайд 32Основні типи болю при дорсалгіях

Ретикулярний біль відрізняється більшою інтенсивністю, дистальним (периферичним)

розповсюдженням, що обмежене в межах корінця, та умовами, які його викликають. Механізм цього болю полягає в викривленні, розтягуванні, подразненні або стисненні корінця спинномозкового нерва.

Слайд 33Основні типи болю при дорсалгіях
Міофасциальний біль може проявляти себе локальним або

відображеним болем. М'язовий спазм може бути пов'язаний з багатьма хворобливими станами хребта або вісцеральних органів, і викликає іноді значні порушення нормального положення тіла та фізіологічну біомеханіку руху. Хронічне напруження м'язів може викликати ниючий, а іноді і судомний біль.


Слайд 34Структурні пошкодження хребта, що викликають дорсопатії :
грижі пульпозного ядра.
вузький хребтовий канал

(стеноз центрального каналу, стеноз латерального каналу).
нестабільність внаслідок дискової (дегенерації міжхребцевого диска) або екстрадискової (фасеточних суглобів, спондилолістезу) патології.
м'язово-тонічний або міофасціальний синдром.
Клінічно перераховані чинники дозволяють виділити компресійну радикулопатію, прогресування якої може призводити до інвалідизації, та рефлекторні больові синдроми, які в основному погіршують якість життя пацієнтів.

Слайд 35Диско-радикулярний конфлікт

Слайд 36Ряд патогенетичних конфліктів, що лежать в основі виникнення неврологічних проявів ДДУХ:
Диско-радикулярний;
Диско-васкулярний;
Диско-медулярний;
Диско-венозний;
Диско-лікворний;
Диско-вегетативний.

Слайд 37ДІАГНОСТИКА ВБС
1. Детальне вертеброневрологічне обстеження
2. Рентгенографія хребта з функціональними пробами;
3.Комп'ютерна томографія

хребта та спинномозкових структур;
4.Ядерно-магнітнорезонансна томографія хребта та спинномозкових структур;
5.Ультразвукова доплерографія з дослідженням вертебро-базилярного басейну з функціональними пробами;

Слайд 38Остеохондроз хребта
Остеохондроз — дегенеративно-дистрофічне ураження пульпозного ядра міжхребцевих дисків, що супроводжується

їх деформацією, зменшенням висоти, розшаруванням, втратою амортизаційних функцій, поступовим руйнуванням.

Слайд 39Спондильоз
Спондильоз - (Деформуючий спондильоз) - хронічне захворювання хребта, яке полягає в

дистрофічних змінах зовнішніх волокон фіброзного кільця міжхребцевого диска.


Слайд 40Спондилоартроз
Спондилоартроз - дистрофічне ураження міжхребцевих і реберно-поперечних суглобів.


Спондилолістез - набуте зміщення

вище розміщеного хребця по відношенню до нижче розміщеного, що виникає при патологічній зміні міжхребцевих дисків або при наявності спондилолізу, тобто дефекту в міжсуглобовій ділянці дуги хребця.

Слайд 41МРТ хребта

Слайд 42Ознаки компресійної радикулопатії
Хворіють частіше чоловіки віком старше 40 років.

Першим симптомом грижі диска зазвичай є біль в поперековій ділянці, але для встановлення достовірного діагнозу обов'язково необхідна наявність поєднання декількох характерних ознак:
    біль, що розповсюджується за корінцевим типом, посилюється при підвищенні внутрішньочеревного тиску (при кашлі, чханні, сміху), що нехарактерно для ущемлення корінців в латеральних каналах.
біль у нозі посилюється у вертикальному положенні і вщухає в горизонтальному, на відміну від стенозу корінцевих каналів, коли нерідко інтенсивність болю в нічний час зростає.

Слайд 43Ознаки компресійної радикулопатії
До 50% пацієнтів з патологією дисків

мають нахил тулуба в бік, який зникає в горизонтальному положенні, що обумовлено скороченням переважно поперекового м'яза, хоча достовірного зв'язку між ураженим диском, корінцем та стороною нахилу непідтверджено. Можлива зміна сторони нахилу.
       Тест підняття прямої ноги з обмеженням до 50 ° практично патогномонічний для пошкодження диска (симптом Ласега). Динаміка цього симптому протягом дня може сприяти виявленню екструзії і секвестрації міжхребцевого диска або його протрузії. У першому випадку результати тесту не змінюються.

Слайд 44Ознаки компресійної радикулопатії
При протрузії диска вони залежать від попереднього положення тіла.

Після 2 год, проведених в положенні лежачи, кількість рідини в диску зростає і кут підняття прямої ноги зменшується до 30-40 °. У положенні стоячи через 1-2 год рідина зменшується і кут стає 50-70 °.
Згинання та розгинання в поперековому відділі хребта обмежені через подразнення твердої мозкової оболонки. Клінічною ознакою може служити утруднення під час одягання шкарпеток та взуття. Латеральна флексія зберігається в повному обсязі.

Слайд 45Інші причини, що викликають біль при ходьбі
Корінцевий біль внаслідок сегментарної нестабільності;

Венозна

кульгавість - біль при навантаженні, що зникає тільки при піднятті ноги вгору. Зустрічається у осіб, які перенесли венозний тромбоз в період до нормалізації колатерального кровообігу. Біль обумовлений ​​значним збільшенням перфузійного тиску;

Біль в ногах при мікседемі пов'язаний з швидкою стомлюваністю м'язів, в основі якої лежить відсутність підвищення метаболізму при фізичному навантаженні;

Розсіяний склероз;

Дегенеративного характеру ураження суглобів нижніх кінцівок.

Слайд 46Особливості ВБС в літньому віці
Компресійні механізми та рефлекторні впливи

супроводжуються запальним процесом, мікроциркуляторними розладами або їх поєднанням.
    В 2/3 випадків головним патогенетичним фактором є міофасциальна патологія з відображеним болем, який майже завжди супроводжує спондилогенні неврологічні синдроми.
    Поєднання рефлекторних м'язово-тонічних і міофасциальних синдромів із змінами в емоційно-особистісній сфері.
   Больовий синдром в попереку може бути обумовлений гінекологічною, нирковою, іншою ретроперитонеальною патологією, судинними ураженнями, неврологічними захворюваннями.

Слайд 47
Симптоми «небезпеки»
У разі виникнення болю в спині

Дебют болю у віці

до 20 років або 55 років та більше;
Нещодавна значна травма;
Незалежність інтенсивності болю від положення тіла та рухів;
Біль в грудному відділі;
Злоякісне новоутворення;
Лихоманка і / або різке схуднення;
Вогнищеві неврологічні порушення, що виходять за рамки типової радикулопатії;
Наркоманія, ВІЛ, використання кортикостероїдів.


Слайд 48ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ВБС
I. Патогенетична обґрунтованість лікувальних

заходів;
II. Комплексність лікування;
III. Етапність та последовність лікувальних заходів;
IV. Превага в лікувально-реабілітаційних комплексах немедикаментозних заходів лікування;
V. Індивідуальність застосування лікувальних комплексів.

Слайд 49Що може зіпсувати життя?


БіЛЬ!

Слайд 50Ефективна терапія болю
«Легче находятся люди, которые добровольно идут на смерть, чем

те, что терпеливо переносят боль»
Ю. Цезарь

Слайд 51Ефективна терапія болю

Слайд 52Комплексне лікування ВБС
Фармакотерапія;
Фізіотерапія;
ЛФК;
Лазеротерапія;

Голкорефлексотерапія;
Мануальна терапія, масаж;
Інші види кінезотерапії.

Слайд 53Фармакотерапія
При вираженому больовому синдромі - літичні суміші (анальгетики, анестетики,

гормони, судино- розшируючі препарати, траквілізатори та діуретики) - внутрішньовенно краплинно, 7-10 днів.
    НПЗЗ;
    Засоби, що покращують мікроциркуляцію (необхідні при наявності радикулопатії);
    Засоби для лікування остеопорозу;
    Антидепресанти;
    Симптоматична терапія (спазмолітики, антиагреганти).

Слайд 54ЕТАПНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ВБС
Перший етап – лікувальний.
При наявності

різко вираженого больового синдрому (по І.П. Антонову III-IV ступінь), та різко обмеженої вертебродинаміки - проводиться в умовах загального неврологічного або вертеброневрологічного стаціонару. Преважають знеболювальні заходи при обмеженому руховому режимі, анталгічних укладаннях і зняття динамічних і статичних навантажень на опорно-руховий апарат. (літичні суміші, нестероїдні анальгетики, анестетики, транквілізатори, антидепресанти, діуретики, міорелаксанти та ін.). Застосовують також препарати, що покращують спінальний кровообіг.

Слайд 55«Анальгетичні сходинки». Рекомендації ВОЗ.
World Health Organization, 1986; Vancouver Hospice Program, 1989


На всіх етапах компонентом ММА є НПЗЗ

Слайд 56ЕТАПНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ВБС
Другий етап - лікувально-реабілітаційний.
При помірно вираженому

больовому синдромі
( II ст. по І.П. Антонову) і помірному порушенні вертебродинаміки – лікування проводиться в умовах спеціалізованих відділень вертеброневрології або нейрореабілітації. В обмеженому обсязі використовуються анальгетики, судинні препарати, антихолінестеразні препарати, хондропротектори, вітамінотерапія. Широко застосовують немедикаментозні методи лікування (мануальну терапію, тракції, ГРТ, масаж, фізіобальнеолікування
та ін.).

Слайд 57Прийоми МТ та ПІРМ

Слайд 58ЕТАПНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ВБС
Третій етап - реабілітаційно-профілактичний
  При наявності рухових

(паретичних) розладів, слабко вираженого больового синдрому ( I стадія по І.П. Антонову), незначного обмеження вертебродинаміки – етап проводиться в умовах профілакторію, санаторію, водогрязевих лікарень. Преважають заходи, що спрямовані на повне відновлення рухових (паретичних) розладів, усунення патобіомеханічних порушень, зміцнення м'язового корсету хребта та кінцівок (електростимуляція, масаж, МТ, ПІРМ, ЛФК, фізіобальнеолікування і ін.). Лікарська терапія: судинні препарати, метаболіти, антихолінестеразні, нейромідин, вітамінотерапія, хондропротектори.

Слайд 59ЕТАПНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ВБС
Четвертий етап - профілактичний
     Проводиться в

поліклінічних відділеннях - диспансерне спостереження і профілактичне лікування у лікаря вертеброневролога.
    Використовуються комплекси, що включають ЛФК, масаж, ПІРМ, аутомобілізацію, вітамінотерапію, а також застосування препаратів, що сприяють регенерації хрящової тканини та ін.

Слайд 60ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ХВОРИХ З ДИСКОГЕННИМИ МІЄЛОРАДИКУЛЯРНИМИ СИНДРОМАМИ
При дискогенних

компресійних радикулопатіях (ДКРП) та компресійно-ішемічних радикулопатиях (ДКІРП) проводяться комплексні, лікувально-реабілітаційні заходи з використанням медикаментозної терапії, фізіо-бальнеолікування, тракційної терапії, кінезотерапії (МТ), рефлексотерапії, електростимуляції («Міотон» ) паретичних м'язів, санаторно-курортне лікування та ін.
       При безуспішності або малої результативності комплексної терапії (2-3 курси) - показано оперативне лікування.

Слайд 61ТАКТИКА ВЕДЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ДИСКОГЕННЫМИ МИЕЛОРАДИКУЛЯРНЫМИ СИНДРОМАМИ
Більш ранніми показаннями

для оперативного лікування у хворих з ДКРП і ДКІРП є:
1) Різко виражений больовий синдром, який не піддається лікуванню;
2) Виражений прогресуючий атрофічний
Процес;
3) Прогресуючі паретичні розлади;
4) Прояви скороминущої мієлорадикулопатії
        На нашу думку, ДКРП і ДКІРП- це відносні показання для оперативного лікування.
     Дискогенна компресійна мієлопатія (ДКМП) -це абсолютне показання для оперативного лікування.

Слайд 62Полинейропатии
Полиневропатии (ПНП) занимают второе место в структуре заболеваний периферической

нервной системы, уступая лишь вертеброгенной патологии, однако значительно превосходя ее по тяжести клинических проявлений и инвалидизирующим последствиям.

По определению ВОЗ это системное заболевание периферической нервной системы, которое характеризуется диффузным поражением периферических нервов.

Слайд 63По этиологии ПНП разделяют на:

Слайд 64По этиологии ПНП разделяют на:
Воспалительные
Наследственные


Дифтерийная ПНП.
Лепрозная ПНП.

Лайм-боррелиозная ПНП.
ВИЧ-ассоциированная ПНП.

Сенсомоторная ПНП I типа.
Сенсомоторная ПНП II типа.
Болезнь Дежерина-Сотта.
Болезнь Рефсума.
ПНП с наклонностью к параличам от сдавления.

Обусловленные воздействием
физических факторов

Слайд 65Основные патоморфологические механизмы ПНП



Валлеровское перерождение – дегенеративные изменения миелиновой оболочки и

аксона одновременно.


Аксональная дегенерация – реакция аксона на нарушение метаболизма и энергообмена в нейроне.

Демиелинизация – поражение миелина или шванновских клеток с блоком проводимос- ти по нервным волокнам.

Слайд 66Классификация ПНП


Аксональные ПНП
(дисметаболические, токсические, НМСН II типа)
Демиелинизирующие ПНП
(парапротеинемические, СГБ, ХВДП, НМСН

I типа)

поражение миелинизиро-ванных и немиелинизирован-ных волокон;
нарушение трофической функции аксона;
появление денервацион-ных изменений в мышце;
стимуляция развития кол-латерального спраутинга, рост новых терминалей;
изменение структуры ДЕ.

поражение крупномиели-низированных волокон;
нарушение сальтатор-ного проведения нервного импульса;
снижение скорости проведения по нерву.

Слайд 67Патогенетические механизмы ПНП
Сосудистая теория – нарушение эндоневрального кровотока и развитие тканевой

ишемии.
Теория оксидативного стресса – накопление прооксидантов и нарушение обмена оксида азота изменяет калий-натриевые механизмы, лежащие в основе формирования возбуждения и проведения импульса по нерву.
Теория энергодефицита – истощение запасов ферментов цикла Кребса, развитие энергодефицита и активация катаболических процессов.
Теория снижения активности факторов роста нерва – дефицит аксонального транспорта и развитие аксонопатии.
Иммунологическая теория – перекрестная выработка аутоантител к структурам ПНС с последующим аутоиммунным воспалением и некрозом.

Слайд 68Выделяют 4 типа течения ПНП
1. Острый тип (в течение недели);
2. Подострый

тип (в течение нескольких недель до 1-2 месяцев);
3. Хронический тип (в течение нескольких месяцев и лет);
4. Прогрессирующий тип (свыше 3-5 лет).

Слайд 69Клинические признаки ПНП
Расстройства чувствительности (характерны для метаболических, токсических, паранеопластических, алиментарных полиневропатий,

ХВДПНП);
Двигательные нарушения (преобладают при синдроме Гиейна-Барре, дифтерийной, диабетической, паранеопластической полиневропатиях, а также наследственной полиневропатии Шарко-Мари-Тутта);
Вегетативные симптомы (характерны для диабетической, порфирийной, алкогольной, токсической ПНП, полиневропатии Гиейна-Барре).

Слайд 70Алгоритм диагностики ПНП




Исследование функции периферических нервов
Опрос, анализ анамнестических данных и данных

объективного обследования

ЭНМГ, биопсия нервов, исследование ЦСЖ

Установление этиологии и формы ПНП

Слайд 71 Шкала общего балла симптомов (TSS, Total Symptom Score) – количественная

оценка выраженности 4-х отдельных симптомов: стреляющей боли, жгучей боли, парестезии и онемения.

Шкала нейропатического дисфункционального счета (NDS, Neurpathy Disability Score).

Комбинированная шкала симптомов невропатии (NIS, Neuropathy Impairment Score) – совокупная бальная оценка неврологического статуса с учетом нарушения чувствительности, рефлексов и мышечной силы.

Диагностический алгоритм ПНП (1)

Ziegler D. et al., 1995;
Young M.J. et al., 1993.

Слайд 72Диагностический алгоритм ПНП (2)
Исследование вибрационной чувствительности с использованием 64 и 128

Гц камертона Риделя-Зайфферта [Rydel-Seiffert] и биотензиометра.

Исследование проводимости по периферическим нервам с помощью ЭНМГ с изучением скорости проведения импульса, резидуальной латентности, показателей М-ответа.

Слайд 73Диагностический алгоритм ПНП (3)
Исследование периферической гемодинамики с помощью УЗДГ и состояния

микроциркуляции (капилляроскопия).

Микроскопия кожного биоптата (уменьшение числа интраэпидермальных нервных волокон).
Ziegler D., 2010

Слайд 74Дифференциальная диагностика ПНП
Дифференциация ПНП с множественной мононейропатией.

«ПНП является дистальной симметричной формой поражения нервов, при которой страдают все нервные волокна, входящие в состав периферических нервов».
Dyck P.J., 1999.

Дифференциация аксональных и демиелинизирующих полинейропатий.

Слайд 75Дифференциальная диагностика (1)
Аксонопатии
течение прогредиентное;
симметричность поражения не характерна;
захватывает дистальные

отделы конечностей;
значительно снижается болевая и легко нарушается глубокая чувствительность;

выраженные двигательные нарушения и гипотрофии с сомнительным восстановлением;
значительные вегетативно-трофические нарушения.

Миелинопатии
течение ремиттируюее;
характерна симметричность поражения;
захватывает дистальные и проксимальные отделы;
умеренная болевая гипестезия и выраженное нарушение глубоких видов, наличие сенситивной атаксии;
диффузное раннее угасание рефлексов и умеренная гипотрофия с возможностью полного восстановления;
умеренные вегетативно-трофические нарушения.

Слайд 76Дифференциальная диагностика (2)
Аксонопатии
отсутствие изменений в составе ликвора;
при ЭНМГ –

скорость проведения импульса по нервам в норме или слегка снижена, амплитуда М-ответа снижена;
ранее развитие денервационных изменений в мышцах;
при биопсии нерва выявляется аксональная дегенерация;
исход – медленное восстановление с остаточным резидуальным дефектом.

Миелинопатии
повышение содержания белка в ликворе;
при ЭНМГ – снижение скорости проведения импульса, увеличение резидуальной латентности, изменение F-ответа;
признаки денервации мышц появляются поздно;

при биопсии нерва выявляются «луковичные головки»;
исход – быстрое восстановление с минимальным резидуальным дефектом.

Слайд 77Основные принципы лечения ПНП
Этиологическая терапия.
Патогенетическая терапия – антиоксиданты (альфа-липоевая кислота, токоферола

ацетат, актовегин, мексидол), вазоактивные препараты (сермион, никотиновая кислота), препараты метаболического действия (актовегин).
Симптоматическая терапия (уменьшение болевого синдрома) – анальгетики, ТЦА, габапентин, прегабин, антиконвульсанты (карбамазепин).
Восстановительные мероприятия – витаминотерапия (нейробион, нейрорубин), препараты нейротрофического действия (Келтикан), антихолинэстеразные препараты (прозерин).
Физиотерапевтическое лечение.

Похожие презентации

Учение о диагнозе 649
Мышцы таза 659
Рак и меланома кожи 575
Аралас дистрофия. Некроз. Апоптоз 810
Нейронауки и нейротехнологии 799
Система мочевыделения. Основные клинические синдромы 540

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.

Для правообладателей

Яндекс.Метрика