Шизофренія. Маячні розлади. Пізні парафренії. Шизотиповий розлад презентация

ШИЗОТИПОВИЙ РОЗЛАД.

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології,
наркології та сексології

Завідувач кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології
д.м.н., проф. В. В. Чугунов

захворювання, характеризується дисоціацією психічних процесів, довготривалим безперервним або нападоподібним перебігом і різною вираженістю продуктивних (позитивних) і негативних розладів, що приводить до психічного дефекту у вигляді зміни особистості, емоційно-вольовому збідненню, зниженню енергетичного потенціалу.

σχίζω 
– розколюю

і Амбівалентність)

складає 15 на 100 000 населення

Найбільша захворюваність в віці 20-29 років

Чоловіки : Жінки = 1 : 1

хворих та їх близьких
Соціальний «дрейф» – зниження соціального рівня життя хворих
Рідше вступають в шлюб і мають дітей
Зменшення тривалості життя в середньому на 10 років
30% хворих здійснюють суїцидні спроби, 10% здійснюють завершений суїцид
75% палять, 40% алкоголізуються, до 30% вживають ПАВ
40% всіх госпіталізацій
Високі затрати на лікування (США – 50 млн.)

дофамінергічної активності в мезокортикальному шляху

ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ

атрофія префронтальної кори

гіпердофамінергічна активність

гіподофамінергічна
активність
атрофія сірої речовини
в префронтальній корі

ПОЗИТИВНА

НЕГАТИВНА

хороша відповідь на класичні нейролептики (блокатори D-рецепторів)

мінімальні структурні порушення

відносно задовільна адаптація

переважання продуктивної симптоматики

ефективні атипові антипсихотики (більше блокують серотонінові, ніж дофамінові рецептори)

прихований початок

переважання негативної симптоматики

хронічний або злоякісний перебіг

визначають форму захворювання

Порушення волі та потягів

Формальні
порушення мислення

Галюцинації

Маячні ідеї

Психічні автоматизми

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ

Маніоформні,
депресивні прояви

Рухово-вольові порушення

порушення цілісності функціонування окремих сфер психічної діяльності і всієї психіки хворого як цілого

Емоційні процеси – емоційна суперечливість, неадекватність, амбівалентність

Вольові процеси - втрата єдиного вольового стрижня особистості, направляючого діяльність людини, визначаючого його поведінку.

Втрата кордону свого «Я»: відчуття, що власні психічні процеси нав’язані, «зроблені» кимось ззовні (психічні автоматизми при синдромі Кандинського-Клерамбо)

Аутизм – розрив між внутрішнім світом хворого і зовнішнім

Залишкова шизофренія
F20.6/ Простий тип шизофренії
F20.8/ Інший тип шизофренії
F20.9/ Шизофренія неуточнена

F20.x0 безперервний;
F20.x1 епізодичний з наростаючим дефектом;
F20.x2 епізодичний з стабільним дефектом;
F20.x3 епізодичний ремітуючий (рекурентний);
F20.x7 інший;
F20.x9 період нагляду менше року.

дефекту

Перебіг преривно-прогредієнтне

поведінкові розлади: дурашливість, розгальмованість потягів, стрибають, кривляються, танцюють, недоречно жартують, нецензурно сваряться, можуть проявити немотивовану агресію).
Кататонічні включення
Иноді - епізодичні галюцинації і окремі маячні переживання

Перебіг злоякісний, безперервний
зуинка психічного розвитку на віці маніфестування захворювання

безперервний або нападоподібний
безперервно-прогредієнтний і нападоподібно-прогредієнтний

кататонія (без порушення свідомості, має злоякісний перебіг)
онейроїдна кататонія (з поліморфною продуктивною симптоматикою, відносно доброякісним перебігом)
Іноді – онейроїдне, параноїдне включення
Перебіг – нападоподібний
Дефект: мінливість афективних проявів з раптовими переходами від афективної тупості до немотивованої вибуховості

супроводжуються підйомом температури і появою ряду соматичних розладів
- при значному підйомі температури (більше 40) і розвитку трофічних порушень представляє загрозу для життя хворих (!)

- потребує диференціальної діагностики з ЗНС (злоякісним нейролептичним синдромом)

- показано застосування високих доз аміназину і/або ЭСТ

і об’єднують негативну симптоматику, залишкові симптоми активного процесу, компенсаторні утворення і збережені якості особистості

безініціативність, байдужість до свого виду, здоров’я, умов життя, неохайні, відсутність спілкування, інтересів, втрата соціального статусу і т. д.).
Астенічний – негативна симптоматика невелика, інтелект, старі знання і навики збережені, але знижений рівень психічної активності особистості, виражена психічна астенія (вразливість, чутливість), и виснаженість, залежність, невпевненість в собі, прагнення бути з рідними
Неврозоподібний – на фоні емоційного притуплення, нерізких розладів мислення переважання картини і скарг, що відповідають неврозу.
Психопатоподібний – різкі негативні зміни в емоційній і інтелектуальній сферах, збудливість, істериформність, нестійкість.
Псевдоорганічний – психопатоподібний в поєднанні з брадипсихією, інстинктивною розгальмованістю.

пунктуальності, суворої регламентованості режиму, харчування, «правильності» і гіперсоціальності та інші.
Параноїдний – наибільш виражені розлади в сфері мислення, інтелект збережений, негативна симптоматика виражена середнє. В структурі дефекту – резидуальні маячні та галюцинаторні переживання, з’являєтья схильність до утворення паранояльних ідей, при цьому немає їх емоційного забарвлення і схильності до їх розширення і систематизації.
Гіпоманіакальний – своєрідна дисоціація психічних функцій без адекватного емоційного змісту.
Змішаний – комбінація різних типів.

дебют, тим гірше прогноз

Прогноз краще при наявності афективно симптоматики в клінічній картині

Прогноз гірше при поганій адаптації в преморбіді

Прогноз гірше при негативній шизофренії, ніж при позитивній (по Crow T.)

Прогноз гірше при відсутності критики до захворювання і поганому комплайнсі (готовності слідкувати призначнням лікаря)

 При адекватно підібраній терапії та хороших соціальних умовах можлива хороша соціальна адаптація хворих

тривалий,
частіше безперервний перебіг.
Виділяють 2 основних форми:
- псевдоневротичну
- псевдопсихопатичну

стабільні і відповідають критеріям шизофренії, але кі тривають менше одного місяця.

тісними емоціональними контактами.

лише один із цієї групи страждає істинним психотичним розладом;
маячення індукується у інших членів групи і зазвичай проходить при розлученні;
психотичне захворювання у домінантної особи частіше шизофренічне, але не завжди;
Першочергове маячення у домінантної особи і індуковане маячення зазвичай носить хронічний характер і являється за змістом маяченням переслідування або величі;
маячні переконання передаються таким чином лише в особливих обставинах…

психотерапевтичний вплив
- трудотерапія
- підтримуюча фармакотерапія
- амбулаторний нагляд

на 100 тис. населення. Це число складає приблизно 4% від всіх первинних госпіталізацій в психіатричні лікарні з приводу неорганічних психозів.
Середній вік початку захворювання приходиться приблизно на 40 років. Є невелика перевага жінок серед хвоих цим захворюванням. 

суб’єктом того, що він зустріне садиське відношення;
2) ситуації, які сприяють посиленню недовіри і підозрілості;
3) соціальна ізоляція;
4) ситуації, в яких посилюється відчуття заздрісті і ревнощів;
5) ситуації, в яких спостерігається зниження рівня самооцінки;
6) ситуації, які змушують суб’єкта бачити свої власні недоліки в інших;
7) ситуації, в яких посилюється ймовірність того, що суб’єкт буде занадто багато думати над можливим значенням подій і мотивацій.

має місце маячна інтерпритація галюцинацій, відсутність висновків, які здійснюються в формі інсайтів — яскравих і емоціонально насиченних осяянь.

Первинним є ураження мислення — уражається раціональне, логічне пізнання, спотворене судження послідовно підкріплене рядом суб’єктивних доказів, маючих свою систему. При цьому сприйняття не порушене

інтелектуально-мнестичного ослаблення.
Параноїдний синдром — несистематизований, зазвичай в поєднанні з галюцинаціями і іншими порушеннями.
Парафренний синдром — систематизований, фантастичний, в поєднанні з галюцинаціями і психічними автоматизмами.

якість зміни, звідкись (але поки невідомо конкретно) насувається лихо;
Маячне сприйняття — в зв’язук з наростанням тривоги з’являються маячні пояснення значення окремих явищ;
Маячні тлумачення—маячні тлумачення всіх сприйнятих явищ;
Кристалізація маячення — утворення струнких, закінчених маячних ідей;
Затухання маячення — поява критики до маячних ідей;
Резидуальне маячення — залишкові маячні явища. Спостерігається при галюцинаторно-параноїдних станах, після делірія, і при виході із епілептичного сутінкового стану.

що проявляється маячними ідеями переслідування і впливу (нерідко еротичного змісту), коливаннями настрою, конфабуляціями і порушеням мови.

Phren – розум

для діагнозу шизофренія: немає всіх необхідних симптомів або вони слабо виражені, зтерті.

повинні виявлятися по що найменше 4 ознаки із числа наступних:
1) неадекватний або звужений афект, хворий виглядає холодним і відчуженим;
2) дивність, ексцентричність або особливості в поведінці або зовнішньому вигляді;
3) збідніння контактів і тенденція до соціальної аутизації;
4) Дивні погляди(вірування) або магічне мислення, що має вплив на поведінку і не узгоджується з субкультуральними нормами;
5) підозрілість або параноїдні ідеї;
6) обсесивна жуйка без внутрішнього опору, часто з дисморфофобічним, сексуальним або агресивним змістом;
7) незвичайні феномени сприйняття, включаючи сомато-сенсорні (тілесні) або інші ілюзії, деперсоналізацію або дереалізацію;
8) аморфне, грунтовне, метафоричнее, гіпердеталізоване і часто стереотипне мислення, що проявляється дивною мовою або іншим чином без вираженої розірваності;
9) рідкі транзиторні квазі-психотичні епізоди з інтенсивними ілюзіями, слуховими або іншими галюцинаціями і маячноподібними ідеями, зазвичай виникаючими без зовнішньої провокації.
Б. Випадок ніколи не повинен відповідати критеріям бідь-якого розладу в шизофренії в F20- (шизофренія).

• В 30 % випадків хвооба повільно прогресує і через багато років поступово набуває схожість з параноїдною шизофренією
• 10 % хворих здійснюють суїцидальні спроби  

ДІАГНОСТИКИ

5. ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ

6. КОНСУЛЬТАЦІЇ ІНШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ (при необхІдності)

ін.)

ДЕЗІНТОКСИКАЦІЙНА

СИМПТОМАТИЧНА
транквілізатори
(сібазон, феназепам та ін.)
тимостабілізатори
(вальпроком, карбамазепін)
антидепресанти
(амітриптилін, мелітор та ін.)

КОРЕКЦІЯ ПОБІЧНИХ ЕФЕКТІВ НЕЙРОЛЕПТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ (екстрапірамідних розладів)
антихолінергічні (циклодол, неомідантан)
неселективні β-адреноблокатори

ПІРОГЕННА
(маляро-, сульфазинотерапія)

ФАРМАКОТЕРАПІЯ

«ШОКОВА» (ЕСТ, атропіно-, інсулінокоматозна, )

НЕЙРОМЕТАБОЛІЧНА
(B3, B6, Zn, Mg, жирные к-ты)

до автономного соціального функціонування

стабільність психічного стану на протязі 6 місяців

+

мг/добу), транквілізаторів (наприклад, діазепам по 2–10 мг/добу). При депресивних станах призначають антидепресанти (наприклад, амітриптилін). Соціальній адаптації сприяє індивідуальна і групова психотерапія. 
Для лікування гострих станів при шизофренії необхідна доза нейролептика, що відповідає 300 – 800 хлорпромазиновим еквівалентам (т. е. 300—800 мг аміназина) на добу.
Лікування первинного психотичного епізоду починають з атипових нейролептиків.
Типові нейролептики не прибирають негативну симптоматику, навпаки, можуть погіршити її.
Атипові нейролептики коректують негативну симптоматику.

в його картинах постійно витіснялась фракталоподібними узорами

ТВОРЧІСТЬ ХВОРИХ ШИЗОФРЕНІЄЮ

– 1989) Іспанський живописець-сюрреаліст, графік, скульптор, режисер, письменник

р. Остання картина, написана художником.

віце-директор Королівської Акадеії витончених мистецтв Сан Фернандо

блага», 1810 – 1820 гг.

з економіки

рукописів вченого була внесена ЮНЕСКО в реєстр Пам’яті світу

Председатель Ради Міністрів СРСР