Крапельні бактеріальні інфекції. Загальна характеристика інфекційного процесу в дітей. Туберкульоз презентация

з наступним розвитком хвороби називається інфікуванням.
Наслідком інфікування є інфекційна хвороба – взаємодія патогенного мікроорганізму з організмом людини, що супроводжується відповідною реакцією останнього.

ознак хвороби. Він триває від кількох годин до кількох діб або навіть років. У цей період відбувається активне розмноження збудника і накопичення в організмі людини продуктів його життєдіяльності.

головний біль, погіршення апетиту тощо). Його тривалість – 1—4 доби.

послідовності.

від мікробів, видужує. Проте можливі й рецидиви – перехід у хронічну форму, а також летальний кінець.

клінічно-вираженою, стертою або атиповою формою хвороби та носії збудника.
механізм поширення інфекції -основні шляхи передачі інфекції: контактний, повітряно-крапельний, фекально-оральний, трансмісивний.
сприйнятливе до даного захворювання населення - загальна сприйнятливість населення до даної інфекції.

паличка.

спиртів. Проявляє поліморфізм, утворюючи різні форми. Має вігляд тонких,іноді зігнутих паличок і містить ДНК та РНК.Мікобактерії стійкі в зовнішньому середовищі. Вони зберігаються у воді понад 1 рік, у молоці – 10 днів. Під прямими сонячними променями гинуть за 1-1,5 год, під час УФ-опроміненя – за 3-4 хв, під час кип,ятіння – за 5-10 хв.

років і старше з бактеріовиділенням.

контактний (5-6%),
надзвичайно рідкісний - внутрішньоутробний.
Повітряний шлях передачі буває краплинним і пиловим.   

дихальних шляхів.

та зовнішніми впливами.
Людина має природну стійкість до туберкульозу, зумовлену комплексом уроджених і набутих механізмів захисту
. У дітей ці механізми недорозвинені, недосконалі, тому для них особливо небезпечне зараження.

Туберкульоз легенів (із факультативним зазначенням форми ураження)
Первинний туберкульозний комплекс
Дисемінований туберкульоз легень
Вогнищевий туберкульоз легень
Інфільтративний туберкульоз легень
Казеозна пневмонія
Туберкульома легень
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
Циротичний туберкульоз легень
Позалегеневий туберкульоз (ПТБ) (із зазначенням локалізації)

более

становить не більше 1 % серед усіх хворих на вперше діагностований туберкульоз. Спостерігається переважно у дитячому та підлітковому віці.
Розрізняють три основні клінічні форми первинного туберкульозу:
туберкульозна інтоксикація у дітей (туберкульоз без встановленої локалізації),
первинний туберкульозний комплекс,
туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.

початковий період захворювання на туберкульоз.
Часто змінюється поведінка дитини, вона стає дратівливою, лабільною, втрачає життєрадісність, швидко втомлюється, понижується здатність концентрувати увагу, погіршується апетит, послаблюється пам’ять, з’являється пітливість, іноді субфебрильна температура тіла, диспептичні розлади.
Температура тіла найчастіше субфебрильна, яка не перевищує 37,3...37,5°С, спостерігається від декількох днів і тижнів до 3—4 міс і більш
При дослідженні легенів у деяких дітей вдається вислуховувати непостійного характеру сухі хрипи. Ці бронхіти («бронхіти первинного інфікування»), розцінювані по початку частіше всього як грип, ГРВІ, звичайно нестійкі, короткочасні.
. При рентгенологічному дослідженні також можуть бути виявлено невелике розширення і пониження структури кореня легкого, посилення прикореневого малюнка, що має сітчасто-петлистий тяжистий характер.

реакцій, симптомів інтоксикації, відсутності змін на рентгенограмі та томограмі
Лікування дітей з туберкульозною інтоксикаціє проводять ізоніазидом протягом 3-х місяців і спостерігають у групі диспансерного нагляду не менше року.

лімфатичних вузлів (лімфаденітом) і лімфангітом.
Виникає в дошкільному та шкільному віці
.Протягом декількох тижнів, а іноді і місяців спостерігають порушення самопочуття дитини, він стає млявим, плаксивим або емоційно лабільним. Знижується апетит, зменшується маса тіла, відзначають, як правило, субфебрилітет неправильного типу
. Перкуторні зміни при первинному туберкульозному комплексі превалюють над аускультативними: над ділянкою інфільтрації в легеневій тканині спостерігають укорочення перкуторного звуку або його притуплення.
При вислухуванні над зоною укорочення перкуторного звуку визначають ослаблене дихання з подовженим видихом.

тіні й розширення коренів легень. На 3-й тиждень - визначається легенева тінь з чіткими краями ( вогнище Гона) і зв’язок цього вогнища з лімфангіїтом
Діагностика базується на анамнезі (контакт), віражу туберкулінової проби, гіперергічній реакції на пробу Манту, наявності симптомів інтоксикації і параспецифічних реакцій, рентгенологічної картини (первинний афект, лімфангіт, лімфаденіт),
змін зі сторони гемограми (невеликий лейкоцитоз із незначним зсувом вліво, лімфопенія, моноцитоз, прискорена ШОЕ), . Лікування починається проводиться 4 антимікобактеріальними препаратами (ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин). Через 2 місяці лікування продовжується 2-а препаратами (ізоніазид з рифампіцином ) ще 4-6 місяців. Одночасно застосовуються вітаміни В1, В6, С, десенсибілізуючі і симптоматичні засоби.

легень і середостіння).
початок захворювання поступовий, у дитини з'являються підвищена стомлюваність, поганий апетит, дратівливість, підйоми температури тіла, звичайно до субфебрильных величин. звертає на себе увагу блідість, зниження маси тіла, синява під очима.
Периферичні лімфатичні вузли звичайно визначають більш, ніж в 4—5 групах, вони мають мягкоэластичную консистенцію, не спаяні з навколишніми тканинами, рухомі, безболісні.
Притуплення перкуторного звуку на хребті
Аускультативна картина при бронхоаденітах звичайно дуже бідна, заслуговує уваги симптом д'Эспина. Він полягає в тому, що при вимові шиплячих звуків пошепки на хребті вислуховують бронхофонию.

серединної тіні на рівні уражених лімфатичних вузлів;
подвійний контур серединної тіні зліва на рівні дуги аорти і легеневої артерії.
У періферійній крові – моноцитоз, лімфопенія, еозинофілія
Лікування.
Призначають 3-4 протитуберкульозні препарати: ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин. Через два місяці ефективної хіміотерапії – ізоніазид + рифампіцин (етамбутол) щоденно або через день. Тривалість хіміотерапії 6-8 місяців.
Неспецифічна терапія: вітаміни В1, В6, С, десенсибілізуючі, гормональні та симптоматичні засоби.

8-14 днів відбувається різке посилення симптомів, температура тіла 38-39 ° С, біль в лобовій іпотиличної області голови. Наростають сонливість, млявість, пригнічення свідомості. Запор без здуття - човноподібна живіт. Світлобоязнь, гіперестезія шкіри, непереносимість шуму
Наприкінці першого тижня періоду подразнення (на 5-7-й день) з'являється нечітко виражений менінгеальний синдром (ригідність потиличних м'язів, симптом Керніга і Брудзинського).
При накопиченні серозного ексудату впідставі мозку може виникнути подразнення краніальних нервів з наступними ознаками: погіршення зору, параліч століття, косоокість, неоднаково розширені зіниці, глухота.
Період парезів та паралічів,( 15-24-й день хвороби). У клінічній картині переважають ознаки енцефаліту: відсутність свідомості, тахікардія, дихання Чейна-Стокса, температура тіла40 ° С, парези, паралічі центрального характеру.

дослідження спиномозкової рідини - тиск в спинномозковому каналі зазвичай підвищений (жидкість випливає частими краплями або струменем),зовнішній вигляд СМЖ: спочатку прозора, пізніше (через 24 год) може формуватися сіточкафібрину. При наявності блокади спинного мозку має жовтуватий колір.

— лікування туберкульозу є довготривалим процесом (9-18 місяців),
і по-третє — лікування хворому повинно призначатись із врахуванням загального стану організму хворого і характеру бактеріовиділення.

Лікування хворих на туберкульоз — це комплекс заходів, які можуть забезпечити вилікування при умові дотримання наступних принципів.

Туберкулостатичні перпарати потрібно приймати регулярно, безперервно. 3.   Лікування має бути довготривалим — 1-1,5 року.
В Україні використовуються стандартизовані схеми етіотропної терапії різних форм туберкульозу із використанням комбінованих антимікобактеріальних препаратів
Всі туберкулостатичні препарати залежно від їх бактеріостатичної і бактерицидної дії, поділяють на 3 групи: Група А (з найбільшою бактеріостатичною дією) — ізоніазидГрупа А (з найбільшою бактеріостатичною дією) — ізоніазид, рифампіцин; Група В (середньої активності) — етіонамідГрупа В (середньої активності) — етіонамід, канаміцинГрупа В (середньої активності) — етіонамід, канаміцин, стрептоміцинГрупа В (середньої активності) — етіонамід, канаміцин, стрептоміцин, піразинамідГрупа В (середньої активності) — етіонамід, канаміцин, стрептоміцин, піразинамід, етамбутолГрупа В (середньої активності) — етіонамід, канаміцин, стрептоміцин, піразинамід, етамбутол, циклосерин. Група С (найнижча активність) — тіоацетазонтіоацетазон, ПАСК.

пригнічення МБТ, в лікуванні туберкульозу застосовується низка неспецифічних засобів, що впливають на перебіг специфічного запалення, підвищують опірність організму, поліпшують обмін речовин, прискорюють репаративні процеси.
Їх можна умовно поділити на такі групи:    1) гігієно-дієтичний режим;
   2) неспецифічні медикаментозні засоби:    
· протизапальні і десенсибілізуючі;    
· прозапальні;    
· імуностимулятори;    
· спрямовані на нормалізацію обмінних процесів і функцій внутрішніх органів;    3) санаторне лікування;  
  4) фізіотерапевтичні методи
хірургічне лікування.  

соматичні захворювання у стадії загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення усіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину)
алергічні стани
епілепсія.
Не допускається проведення проби в тих колективах, де є карантин по дитячих інфекціях. Проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення усіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину.

ваша дитина. Чистота - запорука того, що у вашому помешканні немае мікобактерій туберкульозу.
  Важливо також вести здоровий спосіб життя (не палити, не зловживати спиртним), бути фізично активним, повноцінно І раціонально харчуватися. Загартування зміцнить імунітет дитини, який не допускає проникнення в організм збудників хвороб.

Харчування дітей мав бути вітамінізованим, містити достатню кількість білків, жирів, вуглеводів. Не можна пити сирого молока, купленого на базарі, а тим більше придбаного у місцях стихійної торгівлі, як кажуть, «з асфальту».
Обережно треба ставитися до сиру та м'яса, купуючи ці продукти лише у тих продавців котрі мають висновок ветеринарно-санітарної експертизи Якщо у сім'ї є хворий,який виділяв мікобактерії туберкульозу, то в першу чергу потрібно ознайомити хворого з правилами особистої гігієни: користуватися окремим рушником, посудом, плювальницею.

дослідження напруженості (вираженості) імунітету до збудника туберкульозу за допомогою оцінки шкірної реакції на спеціальний препарат мікобактерій -туберкулін.
Як ставиться проба Манту?
Спеціальним туберкуліновим шприцем внутрішньошкірно (середня третина внутрішньої поверхні передпліччя) вводиться туберкулін в перерахунку 2 туберкулінові одиниці (ТО). Об’єм введеної дози складає 0,1 мл. Голка вводиться зрізом догори, на глубину достатню для того, щоб випускний отвір повністю занурився в шкіру. Для того щоб упевнитися в тому, що голка не проникла під шкіру і забезпечити саме внутрішкірне введення, голку трохи піднімають, натягуючи шкіряні покрови. Після введення туберкуліну утворюється специфічне вибухання верхнього шару шкіри

осі руки діаметр інфільтрату за допомогою прозорої лінійки.
Реакція оцінюється за кількісними і якісними показниками. Кількісна оцінка характеризується величиною інфільтрату в міліметрах, якісна - кольором інфільтрату, наявністю везикул, лімфангіту, некрозу, дочірніх висипів. Під час кількісної оцінки проби виділяють реакції:
негативну - на місці уведення туберкуліну немає інших проявів, окрім реакції уколу;
сумнівну - гіперемія будьякого розміру або інфільтрат розміром 2-4 мм;
позитивну - інфільтрат діаметром 5 мм і більше.
Гіперергічною реакцією вважають: у дітей і підлітків розмі ри інфільтрату 17 мм і більше;

У новому календарі імунопрофілактики вік новонароджених для проведення щеплення проти туберкульозу розширено – вакцинацію можна проводити з 3-го по 5-й день життя.
Для вакцинації проти туберкульозу застосовують вакцини БЦЖ і БЦЖ-М . Вакцину БЦЖ використовують для щеплення здорових новонароджених. Вакцина БЦЖ-М застосовується для вакцинації недоношених дітей (з масою тіла не менше 2 кг), а також малюків, які мають протипоказання до введення БЦЖ. Якщо дитина при народженні має масу тіла менше 2 кг, то вакцину БЦЖ-М вводять їй при досягненні цієї маси. Вакцинацію проводять у пологовому будинку, перед випискою. Якщо дитина не була щеплена в пологовому будинку за медичними протипоказання, щеплення здійснюють в дитячій поліклініці вакциною БЦЖ-М.

імунодефіцит, ВІЛ-інфекція;
новоутворення;
злоякісні захворювання крові;
келоїдних рубець після вакцини;
позитивна проба Манту.

Виділяють і відносні протипоказання до вакцинації БЦЖ:

маса тіла менше 2 кг;
внутрішньоутробні інфекції;
гемолітична хвороба новонароджених;
гострі фебрильні захворювання (супроводжуються лихоманкою).

0,1 мл розчинника, що додається (розчин натрію хлориду 0,9% для ін'єкцій).
Щеплення проводиться здоровим новонародженим дітям на 3-5 день життя. Дітей, які не були щеплені у період новонародженості за медичними протипоказами, вакцинують після їх одужання вакциною БЦЖ-М. Дітям у віці 2 місяці і старше попередньо проводять пробу Манту з 2 ТО очищеного туберкуліну в стандартному розведенні і вакцинують тільки туберкулінонегативних.
Ревакцинації підлягають діти у віці 7 років, які мають негативну реакцію на пробу Манту з 2 ТО

у вигляді папули розміром 5-10 мм в діаметрі.
У новонароджених нормальна реакція на щеплення з'являється через 4-6 тижнів. Реакція піддається зворотньому розвитку протягом 2-3 місяців, іноді у більш тривалі терміни. Поступово розвивається місцева специфічна реакція у вигляді інфільтрату, папули, пустули, виразки, розміром до 10 мм в діаметрі.
Місце реакції потрібно оберігати від механічного подразнення, особливо під час водних процедур.
У 90-95% вакцинованих на місці щеплення повинен утворитися поверхневий рубчик до 10 мм в діаметрі.