Клінічні прояви психічних захворювань і їх судово-психіатрична оцінка. Тема 3 презентация

шизофренії.
Симптоми, форми та прогноз маніакально-депресивного психозу.
Судово-психіатрична оцінка різних форм маніакально-депресивного психозу.
Епілепсія, її причини, прояви та діагностика.
Судово-психіатрична оцінка епілепсії.

розлад (або група психічних розладів) з поліморфною симптоматикою, що характеризується поступово наростаючими змінами особистості (аутизм, емоційне збіднення, поява дивацтв, іншими негативними змінами (дисоціація психічної діяльності, розлади мислення, падіння енергетичного потенціалу) і різними по тяжкості та вираженості продуктивними психопатологічними проявами (афективними, неврозо- і психопатоподібними, маячнею, галюцинаторними, гебефренними, кататонічними).

світі).
Протягом року захворює 1 людина З 10000.
Тільки 50% хворих отримують лікування.

хронічним і прогресуючим перебігом у стан, що нагадує деменцію («Dementia praecox»), але не супроводжується якими-небудь органічними змінами головного мозку.

Эмиль Крепелин (1856-1926)

виділену Kraepelin терміном «шизофренія» (1911);
Вказав на когнітивні порушення, властиві захворюванню, описавши їх як «розщеплення» розуму.
К. Шнайдер
Підкреслив роль психотичних симптомів, таких як галюцинації та марення, відніс їх до симптомів «першого рангу» для діагностики шизофренії.

Эйген Блейлер (1857-1939)

Курт Шнайдер (1887-1967)

вчинки. Зміна інтересів. Поява нових захоплень. Надмірне захоплення релігією, потойбічним світом чи філософією, все перераховане на межі фанатизму. Можуть виникнути ідеї духовного і фізичного оздоровлення, самовдосконалення. Методики оздоровлення часто власного винаходу. У такому випадку всі свої спрямовані на особливе харчування, загартовування, але людина забуває про допомоги рідним, прибирання та навіть про елементарне умивання.
Можливо, навпаки, абсолютна втрата активності, недієздатність.
Зміна ставлення до рідних людей і близьким, друзям. Шизофренія порушує спілкування, яке до хвороби було прийнятно людині.

перебігу хвороби:

порушення, розлади мислення. Під час галюцинацій людина чує, бачить, відчуває або відчуває те, чого не можуть інші. Найбільш поширеним видом галюцинацій є «голоси». Хворі кажуть, що «голоси» можуть наказати їм щось зробити, коментувати їх, попередити про небезпеку або розмовляти з ними. Ще один вид галюцинацій - бачення предметів або людей, що не існують в дійсності, а також уявні тактильні відчуття і нюхові неіснуючі запахи.

- впевненість у тому, що вони (хворі) є знаменитої історичної особистістю. Марення переслідування - уявлення людей з параноїдною шизофренією про те, що інші хочуть обдурити їх, намагаються отруїти, плетуть змови проти них та їхніх близьких або шпигують за ними. При розладі мислення людині стає важко систематизувати свої думки і логічно їх зв'язати. При затримці мислення він може раптово зупинитися на середині думки і пояснити це тим, що у нього начебто «вийняли думки з голови». При розладі мислення людина також здатний створити незрозумілі слова («неологізми»). При рухових порушеннях у хворих спостерігаються незграбні, мимовільні і неузгоджені руху, дивна манірність або гримаси, це явні ознаки шизофренії.

симптоми іноді помилково приймають за депресію або прояви ліні. У хворих спостерігається убога і млява мова, навіть якщо у них є необхідність спілкування, а також монотонний голос, нерухоме вираз обличчя і нездатність отримувати задоволення від повсякденного життя. Когнітивні симптоми - Порушення концентрації уваги, певних типів пам'яті і керуючих функцій, які несуть відповідальність за здатність планувати і організовувати. У хворих виникають проблеми з «робочою пам'яттю», тобто вони не здатні запам'ятати нещодавно отриману інформацію і застосувати її.

та кваліфікації окремих психопатологічних явищ в її структурі, а також оцінки прогнозу це захворювання отримало репутацію "королеви психіатрії". З цими ж факторами пов'язані основні особливості й ускладнення при судово-психіатричній експертній оцінці шизофренії.
У тих випадках, коли клінічна картина психозу і чіткі зміни особистості (симптоми дефекту) не викликають сумнівів стосовно діагнозу шизофренії, утруднень при судово-психіатричній оцінці не виникає. Хворі, що скоюють правопорушення в подібних станах визнаються неосудними.
Якщо захворювання почалось у період слідства чи під час перебування в місцях позбавлення волі, то хворі звільняються від відбування покарання (статті 19, 20, 84 ККУ), хоча щодо інкримінованого діяння вони можуть вважатися осудними. За рішенням суду таких хворих направляють на примусове лікування у відповідні психіатричні заклади.

такі особи, як правило, не повинні викликатися для їх отримання. При судово-психіатричній експертизі свідків і потерпілих, що страждають на шизофренію, їх здатність брати участь у попередньому слідстві та при розгляді справи в суді, правильно сприймати відповідні обставини і давати про них свідчення повинна оцінюватися з урахуванням збережених можливостей їх психічної діяльності, а також залежно від кримінальної ситуації, що була за їх участю.

буває від 1,5 до 2 % випадків маніакально-депресивного психозу. Жінки хворіють в три-чотири рази частіше, ніж чоловіки. Зазвичай психоз розвивається у віці від 15 до 25 років, але трапляються пізні манії і меланхолії, що ускладнює їх розпізнавання.

Складнощі виникають тоді, коли судовим психіатрам - експертам доводиться визначати ступінь наявності у хворого афективних (емоційних) розладів.

й у випадку вчинення злочину визнаються осудними. Але при коротких світлих проміжках з тривалими хворобливими фазами психозу цих осіб необхідно розглядати як таких, що страждають на тяжку психічну хворобу з частими загостреннями хворобливого стану, а, отже, визнавати неосудними. Під час приступу, при симптомах порушення психіки хворі також визнаються неосудними.

дії, різні незрозумілі вчинки. У зв’язку з підвищеною сексуальною збудженістю ці особи можуть здійснювати розпусні дії, прилюдно оголювати статеві органи, вдаватись до насильства. Поряд із цим можливо виникнення переверсій (ексгібіціонізм, гомосексуальні тенденції й т.д.), які були не властиві хворим раніше і які зникають разом з нападом хвороби. Суспільно небезпечні діяння, зроблені під час психотичного нападу, визначають неосудність.

Звичайно їх обвинувачують у злочинній недбалості, халатності, іноді банальних крадіжках. Їм властиві спроби самогубства або розширеного самогубства.

виникненням судомних нападів.

пов'язували з чарівництвом і магією і називали "священною хворобою". Вважалося, що боги насилали цю хворобу на людину, яка веде неправедне життя. Вже в 400 р. до н. е. Гіппократ написав перший трактат, присвячений епілепсії "Про священну хворобу". Найвідоміший лікар стародавності думав, що напади провокуються сонцем, вітрами і холодом, які змінюють консистенцію мозку. В епоху середньовіччя епілепсії бояли ся, як невиліковної хвороби, що передасться через подих хворого під час нападу. Водночас, перед нею схилялися, позаяк багато великих людей, святі і пророки хворіли на епілепсію. У наші дні епілепсія - це досить поширене захворювання, на яке страждає майже 40 млн чоловік в усьому світі.  

особистості

АУРА.
Види АУР:

СЕНСОРНА

МОТОРНА

ВЕГЕТАТИВНА

ПСИХІЧНА (марення)

сек). Хвилями підвищується тонус м’язів

3. Клонічні судоми, безсистемні рухи (2.5-3 хв)

4. Епілептична кома

в позі. Не пам’ятає про це нічого

5-10 хв)

бажання руйнувати.

населення (1-5 випадків на 1000) і головне - особливою вагою правопорушень (переважно проти особи), які здійснюються такими хворими. Встановлення діагнозу епілепсії ще не зумовлює однозначної експертного рішення про неосудність.

осудним, якщо, наприклад він вчинив злочин в міжприступному періоді, і неосудним, якщо здійснюючи злочин, знаходився в період загострення захворювання.

безмотивність злочину, часто неймовірну і безглузду жорстокість, нанесення жертві множинних важких поранень. Подібний характер злочину сам по собі викликає припущення при сутінковому затемненні свідомості.

хворі визнаються неосудними, оскільки не усвідомлюють свої дії і не керують ними.