Класифікація страхування презентация

Форми проведення страхування та їх характеристика.

4. Системи страхування.

взаємопов'язаних
елементів (ланок), що дозволяє створити струнку картину єдиного
цілого з виділенням його сукупних частин.
Таким чином:
Класифікація страхування - це ієрархічна система поділу сукупності
страхових відносин на сфери діяльності, галузі, підгалузі, класи, види,
які представляють собою взаємозв'язані ланки цієї класифікації.

Метою класифікації у страхуванні є розподіл всієї сукупності
страхових відносин на ієрархічні взаємопов'язані ланки.

розуміння світогосподарських процесів у страхуванні,
визначення ролі та місця страхування в економічній
системі суспільства, його впливу на економіку тієї
чи іншої країни, для вивченнядосвіду та
обґрунтування прогнозів.

XIX ст.

- Страхування від вогню – XVII ст.

- Страхування від нещасних
випадків – XVII ст.

- Страхування транспортних
засобів – XX ст.

ЕКОНОМІЧНА ТА ЮРИДИЧНА ОЗНАКИ

Економічні:

а) за сферою діяльності страховика;

б) за об'єктами страхування;

в) за характером страхових ризиків;

г) за статусом страховика;

д) за статусом страхувальника.

Юридична

а) виділення певних класів страхування:

Згідно міжнародних норм;
Згідно внутрішнього законодавства України;

б) застосування форм страхування:

обов'язкова;
добровільна.

його сфери:
ризикове страхування;
страхування життя.

особисте;
відповідальності.

Проте в науковій літературі зустрічається ще виділення принаймні трьох галузей страхування:
соціальне,
медичне,
підприємницьких
ризиків.

працездатності людини.

Страховою подією являється дожиття до закінчення строку страхування або втрата здоров'я в наслідок нещасного випадку.

законним володінням користуванням майном.

Поділяються на:
страхування майна фізичних осіб;
страхування майна юридичних осіб.

перед третіми особами за спричинену їм шкоду.

Поділяться:

а) страхування цивільної відповідальності власників наземного, водного або повітряного транспорту;
б) страхування інших видів відповідальності.

які отримали ліцензію на страхування життя, не можуть займатися ризиковими видами страхування. Справа в тому, що фінансове забезпечення та управління страховою компанією, що займається страхуванням життя, інше, ніж фінансове управління компанією, яка проводить загальні види страхування.

до Закону України “Про страхування" від 04.10.2001 р. (ст. 5) визначає дві форми проведення страхування в Україні:

обов'язкова;
добровільна.

тільки у відповідності до закону, не залежить від волевиявлення фізичної або юридичної особи.
2. Суцільне охоплення визначених в законі об'єктів та осіб, що дозволяє застосувати тарифи.
3. Термін дії страхування не обмежений. Безстроковість страхування.
4. Вступає в силу незалежно від факту здійснення страхових платежів.
5. Розмірів страхового платежу. Страхового забезпечення встановлюється законодавством та є однаковим для всіх страхувальників.

встановлених загальних правил страхування, проте їх застосування, вибір страховика, встановлення конкретних умов страхування залежить від волевиявлення фізичних та юридичних осіб.
2. Вибіркове охоплення страхових об'єктів та ризиків, обмежена кількість страхувальників.
3. Розмір страхового тарифу, страхового платежу, страхового забезпечення встановлюється на основі правил страхування, розрахунків, попиту та пропозиції на страховому ринку, а також залежить від власного бажання особи.
4. Діє на основі укладеного договору страхування.

майновому страхуванні найбільш поширеною є система страхування за дійсною вартістю майна, що визначається як фактична на день підписання договору.

За цією системою страхове забезпечення дорівнює величині збитків, тобто має місце повне покриття збитків страхувальника страховиком.

формулою:
Q = T * S/W,
де Q — страхове відшкодування;
S — страхова сума за угодою (договором);
W — вартісна оцінка об'єкта страхування;
Т — фактична сума збитків.
Пропорційна система передбачає участь страхувальника у відшкодуванні збитків. Міра повноти відповідальності страховика в покритті збитків застрахованого тим вища, чим менша різниця між вартісною оцінкою об'єкта страхування та страховою сумою.

в межах страхової суми.

Під "першим ризиком" у страховій справі розуміють ризик, вартісна оцінка якого не перевищує страхової суми.

При страхуванні за цією системою всі збитки у межах страхової суми (перший ризик) відшкодовуються повністю, а збитки, що перевищують страхову суму (другий ризик), страховиком не відшкодовуються зовсім.

називається показаною вартістю.

Якщо показана вартість дорівнює дійсній вартості, то система страхування за дробовою частиною тотожна системі страхування за першим ризиком.

Якщо показана вартість менша від дійсної вартості, страхове відшкодування розраховується за формулою:
Q = T * S/W,
де Q — страхове відшкодування;
S — показана вартість;
W — вартісна оцінка об'єкта страхування;
Т — фактична сума збитку.

цією системою об'єкт дорівнює ціні нового майна відповідного виду. Ця система забезпечує повний страховий захист інтересів страхувальника.

З метою підвищення відповідальності страхувальника за дбайливе ставлення до об'єктів страхування в страховій справі практикують розподіл відповідальності між страховиком та страхувальником у покритті збитків.

Вона може бути встановлена у відсотках або в абсолютних розмірах стосовно страхової суми, вартісної оцінки об'єкта або розміру збитків.

Розрізняють:
умовну (інтегральну);
безумовну (ексцедентну) франшизи.

франшизи, і зобов'язує його покривати збитки повністю, якщо розмір їх перевищує франшизу.

Безумовна франшиза теж передбачає певне застереження (клаузу) в страховому договорі. Вона за будь-яких умов звільняє страховика від компенсації перших Х% страхової суми, незалежно від величини збитків. При безумовній франшизі страхове відшкодування завжди дорівнює різниці між збитками та безумовною франшизою.