Бухгалтерський облік, його сутність та значення презентация

видів обліку.
Користувачі облікової інформації.
3. Мета і завдання бухгалтерському обліку.
4. Вимірники обліку.
5. Функції бухгалтерського обліку.
6. Принципи бухгалтерського обліку, вимоги до нього.
7. Види бухгалтерського обліку.

Облік – це процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, явищ природи чи суспільного життя. Якщо процес обліку здійснюється над господарськими об’єктами, то такий облік називається господарським.

Господарський облік – це облік господарської діяльності підприємства, суспільства загалом, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів і явищ (верстат, будинок, пісок тощо) та господарських процесів (виготовлення продукції, надання послуг, реалізація, розподіл фінансових результатів тощо).

господарських операцій (реєстрація виходу працівників на роботу, щоденні витрати сировини, випуск продукції тощо. Дані оперативно-технічного обліку необхідні оперативного планування, аналізу й управління.

використовують при вивченні
кількісних і якісних характеристик
масових соціально-економічних
явищ і процесів, закономірностей їх
розвитку (перепис населення,
використання робочого часу, якість
виготовленої продукції, середня
заробітна платня працівників тощо).
Дані про господарські факти, явища
і процеси статистичний облік
отримує з оперативно-технічного і
бухгалтерського обліку.

це система суцільного, безперервного і взаємопов’язаного та документально оформленого відображення господарських операцій з метою надання інформації користувачам для прийняття управлінських рішень.

бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.
Основними завданнями бухгалтерського обліку є:
здійснення безперервного, суцільного, взаємопов'язаного й документального спостереження за економічними процесами та явищами на всіх ланках народного господарства;
забезпечення достовірною і своєчасною інформацією про господарські процеси і явища, що здійснювалися на підприємстві, про наявність і стан господарських засобів та їх джерел, внутрішніх і зовнішніх користувачів облікової інформації;
формування інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання, аналізу і контролю господарської діяльності підприємства.
Для вирішення поставлених завдань у бухгалтерському обліку застосовують особливі прийоми: документування, збирання, оброблення і трансформацію облікової інформації про господарську та фінансову діяльність підприємства.

однорідних об'єктів обліку в кг, м2, м3, га тощо.
Ці вимірники використовують для обліку матеріальних цінностей, готової продукції, товарів, основних засобів.

Використовують для обліку кількості відпрацьованого часу та обліку затрат праці на виготовлення продукції у людино-днях, людино-годинах тощо. Трудові вимірники необхідні для нарахування заробітної плати, визначення складу працівників, продуктивності праці тощо.

Це гривні, долари, рублі, марки тощо. Грошові вимірники є найбільш універсальними, дають можливості узагальнювати всі господарські операції підприємства, які вимірюють натуральними вимірниками, їх використовують для складання бухгалтерської звітності.

фінансовий стан і діяльність підприємства для потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.

полягає в здійсненні на основі первинних та зведених даних економічного аналізу наявності, стану і руху ресурсів та результатів діяльності підприємства із широким застосуванням економіко-статистичних методів і моделювання.

полягає в необхідності здійснення методами бухгалтерського обліку контролю збереження та ефективного використання ресурсів, виконання планових завдань, дотримання чинного законодавства й умов угод і контрактів.

2) принцип повного висвітлення;
3) принцип автономності;
4) принцип послідовності;
5) принцип безперервної діяльності;
6) принцип нарахування і відповідності доходів і витрат;
7) принцип превалювання сутності над формою;
8) принцип історичної собівартості;
9) принцип єдиного грошового вимірника;
10) принцип періодичності (облікового періоду).

через суцільне, повне й безперервне відображення усіх господарських операцій за звітний період. Його ведуть відповідно до вимог міжнародних та національних законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку.
До об'єктів фінансового обліку належать активи підприємства, джерела власних засобів, зобов'язання підприємства, витрати підприємства за їх елементами і доходи за їх видами, фінансові результати діяльності підприємства та їх розподіл, господарські операції, пов'язані з процесами виробництвами реалізації продукції.

Це внутрішній облік, який ведеться для подання інформації менеджерам для планування, контролю і прийняття рішень. Організацію управлінського обліку не регламентують міжнародні й національні стандарти та законодавчі акти.
Об’єктами управлінського обліку є витрати підприємства за їх цільовим призначенням (видами продукції, замовленнями, процесами, стадіями виробництва, центрами відповідальності, сферами відповідальності, сферами діяльності, регіонами реалізації).
У межах управлінського обліку здійснюється облік витрат та калькулювання собівартості продукції, а також прогнозування витрат і доходів підприємства.
Дані управлінського обліку є комерційною таємницею підприємств.