Психосоціальне благополуччя та психічне здоров’я в сучасних організаціях презентация

психологічних наук,
доцент кафедри психології ЗНУ

19 жовтня 2017 року,
м.Запоріжжя

бурхливих суспільних і природних катаклізмів.
І цей вплив відчувають на собі всі суб’єкти соціального включення:
Особистість
Міжособистісні зв’язки та відносини
Родина
Громада
Організація
Суспільство
І одним з головних завдань сучасного суспільства є вироблення готовності до викликів сьогодення

від конфлікту» :

Завдання 1: Удосконалення надання послуг з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки згідно міжнародного Керівництва МПК з ПЗПСП
Переклад і практичне застосування Керівництва МПК з ПЗПСП в умовах надзвичайної ситуації

Завдання 2: Підвищення рівня дієздатності організацій, які надають допомогу щодо ПЗПСП, посилення їх інституційної спроможності.
Співпраця з партнерськими організаціями з надання психосоціальної підтримки

Завдання 3: Удосконалення системи координації і перенаправлення
Розробка карти, критеріів, системи перенаправлення, навчання та розповсюдження інформації
Запоріжжя як модель/місто для реалізації пілотного проекту

тренери, супервізори, керівники, лідери
Спільнота тренерів по всій Україні по ППД; Керівництву МПК

якими стикалися співробітники:
Звуки пострілів неподалік (42%)
Стали свідками заворушень/повстань, переслідування групою чи особою (>10%)
Реально відбулося чи спроба насильницького проникнення (>8%)
Хвороба, що загрожує життю/обмежений доступ до медичних послуг (7%)
Неочікувана/рання смерть колег (7%)

• Нестача часу (Kaschka et al. 2011),
• Конфлікти на роботі, проблеми управління та співпраці (Lahana et al. 2017),
• Буллінг (Allen et al. 2015),
• Неможливість контролю (Santen et al. 2010),
• Недостатність автономії (Kimo Takayesu et al. 2014),
• Недостатня кількість людських ресурсів (Ten Brummelhuis et al. 2011),
• Низький рівень задоволення працею (Zhou et al. 2017

збільшуються після завершення роботи та залишаються на суттєво вищому рівні під час подальшого контролю
Тривожність підвищується після завершення роботи та не повертаються до початкового рівня
Майже половина повідомляють про низьке відчуття особистого досягнення  
Захисні фактори: Соціальна підтримка
Лише соціальна підтримка, стає найбільш суттєвим захисним, фактором подолання негативних наслідків впливу (депресія, психологічний дистрес, неефективність)
Більше соціальної підтримки – вище задоволення від життя

Втрата ентузіазму та мотивації працювати • Низька робоча ефективність • Зменшене відчуття особистих досягнень • Песимізм та цинізм • Втома від співчуття
Команди: • Запізнення або відсутність на робочому місці та • Міжособистісні конфлікти в команді • Негативне ставлення до робочого місця/колег • Швидка зміна кадрів • Відсутність індивідуальної мотивації • Брак консенсусу та кооперації в команді • Знижена продуктивність • Нижча якість послуг

організацій з ПЗПСП у надзвичайних ситуаціях (конфлікти, стихійні лиха, а також епідемії)

необхідність у створенні рекомендацій щодо ПЗПСП
2005 рік: сформовано Робочу групу з 27 організацій (ООН та неурядові організації (НУО)) з метою впровадження Керівництва з ПЗПСП
Підготовано робочі версії та розповсюджено для консультування у всьому світі серед більш, ніж 100 координаційних осередків зі сторони:
Урядів,
Агентств ООН,
Товариства Червоного Хреста,
Університетів,
НУО з усього світу
Процес консультування тривав 2 роки

на практичних діях та соціальних інтервенціях
Основні принципи
Короткі Плани дій, які описують 25 основних інтервенцій за різними секторами
Очікується, що Плани дій впроваджуватимуться гнучко та відповідно до контексту, із залученням різних організацій
Наприклад: розроблення додатку до Керівництва у відповідності до контексту
З прикладами місцевих досягнень та прогалин
З описом місцевих механізмів координування

здоров’я , за визначенням ВООЗ, це: «стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби і фізичних дефектів».
Підтримка та охорона здоров’я досягається завдяки поєднанню станів фізичного, розумового та соціального благополуччя, що разом називається «трикутником здоров’я» World Health Organization, або концепцією благополуччя. 

при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвимим стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити свій внесок у життя громади
Захист та сприяння психосоціальному благополуччю /біопсихосоціальна модель /
а також
Попередження та лікування психічних розладів /клінічна модель/
Термін ПЗПСП допомагає заповнити прогалину між двома протилежними точками зору

нова галузь соціальної психології, яка з'явилася в кінці 1990-х рр. Психосоціальна допомога передбачає виявлення, вивчення і нейтралізацію негативного впливу психотравмуючих факторів на соціальне життя людини, його соматичне і психічне здоров'я, міжособистісні відносини.

доступних ресурсів і спроможності;
5) інтегрування систем підтримки;
6) багаторівнева підтримка

організацій щодо психосоціальної підтримки

- Роль в організації
- Особливості робочого середовища:
 Робочі/польові умови
 Динаміка команди
 Організаційні фактори

робота в полі)
Сильне робоче навантаження чи бездіяльність
Динаміка команди та стосунки
Культурні відмінності в команді чи з бенефіціарами
Міжособистісні конфлікти – конфлікти в команді,
- Погане лідерство
Організаційні фактори
- Нечіткий опис посадових обов’язків чи ролей в команді, відсутність підготовки
- Нечіткі розмежування відповідальностей та відсутність ефективної комунікації
- Відсутність меж між роботою та відпочинком
- Відчуття відсутності визнання роботи

проектом Сфера 2017р., для працівників гуманітарних організацій проблема професійного вигорання є дуже актуальною.
Тільки 22% мають низький рівень вигорання.
Високий та дуже високий рівень професійного вигорання мають 42% працівників,
ще 36% знаходяться в зоні підвищеного ризику (середній рівень вигорання).

в гуманітарні організаціїї та залучати волонтерів, які розуміють місцеву культуру
4.2: Впроваджувати кодекс поведінки та етичні норми для персоналу організацій
4.3: Організувати професійну орієнтацію та навчання у сфері ПЗПСП для працівників, що надають допомогу
4.4: Попереджувати й управляти проблемами з психічним здоров’ям та психосоціальним благополуччям серед працівників гуманітарних організацій і волонтерів

функціонування людини після загрози (продуктивне опанування, позитивна адаптація, розвиток)
Україномовні терміни:
стресостійкість,
стійкість до стресу,
життєстійкість,
психологічна пружність,
психологічна гнучкість

особиста ресурсність” (ВООЗ)
Рівні резилієнс:
- індивідуальний
- сім''ї
- громади
- організації

ситуацій, тобто «пом’якшувати» дію їх соціальних та психологічних наслідків через актуалізацію ресурсів окремих людей, груп, організацій та громад, здатних попередити загострення психологічних проблем і розладів серед учасників і свідків важких подій.

розвиватися навіть після трагічних подій, спираючись на свої сильні сторони
Програми спрямовані на підтримку та розвиток особистості:
Особистих якостей (оптимізму, вдячності, позитивного мислення)
Фізичного здоров’я
Соціальних якостей (якості стосунків)
Середовища (матеріальної підтримки та ресурсів, передбачуваності)
Культури та значення (духовності)

та стресу
Колективних здібностей з вирішення проблем
Співпраці та довіри
Єдності та ідентичності
Професійної культури та цінностей організаційної підтримки
в форматі спеціально організованих навчальних тренінгових, командних заходів та ініціатив.
А також – як система «простих» і доступних речей:

Спільні ритуали (дні народження, святкування, спільні трапези чи заняття спортом)
Можливість посміятися разом (гумор)

Формальні
Ранкові зустрічі
Консультування по справі
Зустрічі щоп’ятниці
Регулярна супервізія для надання підтримки

http://pscentre.org/resources/caringvolunteers-training-manual/
 IASC Guidelines on Mental Health and Psychosocial Support in Emergencies https://interagencystandingcommittee.org/mentalhealth-and-psychosocial-support-emergencysettings
 Lopes Cardozo B, Gotway Crawford C, Eriksson C, Zhu J, Sabin M, Ager A, Foy D, Snider L, et al. (2012) Psychological Distress, Depression, Anxiety, and Burnout among International Humanitarian Aid Workers: A Longitudinal Study. PLoS ONE 7(9): e44948. doi:10.1371/journal.pone.0044948
 C Eriksson, "Stress in Humanitarian Aid Workers," paper presented at conference Managing Stress in Humanitarian Aid Workers, Antares Foundation, Amsterdam, September 26, 2002.