Філософія середньовіччя IV-XIV ст презентация

теології”
Теоцентризм
Креаціонізм
Провіденціалізм
Ревеляціонізм
Пізнання через одкровення

її шукати, тільки віруюча людина знає напрямок
Апостол Павло: “Мудрість цього світу є безумством перед Богом”

БОГ – незмінне, неподільне, єдине
ПРИРОДА – змінне, множинне, подільне

більше місця для віри
Диво, з точки зору розсудку є абсурдом, але диво – доказ віри

людства, зіпсованості людської природи;
- “доктрина передвизначення”;
- віра – джерело пізнання;
- концепція філософії історії

– хибна цінність
Головне – Розум, як аксіома
Філософія дає впевненість і знання про загальні основи сущого, робить людину цілеспрямованою
“божественних речей треба торкатися розумом”

Ґрунтувався на вченні Аристотеля;
розум і віра не суперечать, а доповнюють процес пізнання, але пріоритет за вірою, бо розум не здатен на істинне пізнання без божественного одкровення

реально та незалежно від речей і людей, які про них мислять.

Номіналізм
(лат.nomen, ім’я) –
реальні лише одиничні речі, а універсалії самі по собі (поза мисленням і мовою) не існують.

Universalia sunt realia. Універсалії – реальні сутності.

Universalia sunt nomina. Універсалії – це імена (слова).

потреби.

- Марна річ робити з більшим те, що можна зробити з меншим

узгодити ідею благого божественного
управління світом з наявністю світового зла