Законодавство планування і фінансування соціальної сфери презентация

Христина

дане поняття буде цікавити у двох аспектах:
як певна сфера суспільної системи;
як сукупність галузей народного господарства, а також галузей державного, регіонального і місцевого управління

державних органів влади. Кожна галузь має свою структуру, органи управління, правову і фінансову основу.

рекомендацій щодо управління соціальними процесами планування та їх фінансування.

Однак функціонування галузей соціальної сфери багато в чому залежить від удосконалення фінансових відносин в них, які складаються в процесі руху різноманітних за джерелами, призначенням, порядком формування та використання фондів фінансових ресурсів. 

галузі соціальної сфери щороку отримують у своє розпорядження кошти за надані послуги та виконані роботи.
Зміна економічної системи зачіпає всі структури суспільства, в тому числі соціальну сферу. Насамперед тут необхідні зміни в системі бюджетного фінансування та широкий розвиток госпрозрахункових відносин.
Зростають вимоги до методів організації та планування доходів і витрат галузей соціальної сфери на всіх рівнях управління. При плануванні бюджетних асигнувань, власних доходів, витрат установ і організацій цієї сфери мають застосовуватися нові методологічні рішення.

соціально-культурних установ, є послідовне впровадження госпрозрахункових форм фінансування їх, зокрема самофінансування. Для цього уже є необхідні економічні передумови, що вимагають відповідних організаційних змін, насамперед у сфері фінансового планування.
Сутність питання полягає в тому, що сучасні масштаби та рівень діяльності соціально-культурних установ суттєво змінюють співвідношення джерел фінансування витрат. При переважанні бюджетних асигнувань в структурі фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні цих установ, зростає частка позабюджетних джерел.

системи шляхом:
забезпечення способів переміщення фінансових ресурсів;
об'єднання фінансових ресурсів, їхнього розподілу між окремими суб'єктами господарювання;
забезпечення безперебійного функціонування платіжних систем.

у сфері видатків бюджету. Це зумовлює акцентування уваги на соціальних видатках. Обсяг коштів, спрямованих на вирішення найважливіших соціальних проблем і програм, збільшується порівняно з іншими видатками бюджету. Частка видатків соціального спрямування протягом останніх 2-х років складає не менше 50% всіх видатків зведеного бюджету. Так, лише на соціальний захист та соціальне забезпечення в Законі України «Про Державний бюджет на 2004 рік» передбачено 12630039, 7 тис. грн. (19,7% обсягу видатків бюджету).

Перехід від банківської системи фінансування до казначейської був зумовлений необхідністю концентрації бюджетних коштів, підвищення контролю за їхнім обігом. 2001 р. став роком зміни статусу Державного казначейства: із клієнта банку стало учасником системи електронних платежів Національного банку України (НБУ). Доходи стали зараховуватись платниками податків на рахунки обласного управління Державного казначейства України (ДКУ). Це дає можливість ДКУ безпосередньо отримувати первинну інформацію щодо трансакцій з доходів державного бюджету. За рахунок доходів, що надійшли на рахунки управління ДКУ, одномоментно формуються активи для здійснення видатків бюджету.
У той же час, певні фінансові потоки, частково втілені в реальні матеріальні активи надходять до установ соціальної сфери і через банки.
Доцільність підвищення рівня матеріального забезпечення соціальної сфери зумовлює дослідження концептуальних засад фінансування як джерел їхнього надходження, так і механізму їхнього руху через різні фінансово-кредитні інститути.

зробити висновки:
Банківська та казначейська системи діють у межах єдиної фінансової системи, що зумовлює спільні умови їхнього функціонування та обслуговування руху грошових коштів на соціальні цілі.
Доцільність фінансування видатків на соціальні цілі через органи ДКУ частково зумовлюється спрощенням цього процесу, адже за банківської системи обслуговування бюджету кошти проходили три рівні, а за казначейської — два.
Поглибленню зв'язків банківської та казначейської системи в середньостроковій перспективі сприятиме надання бюджетних ресурсів на умовах кредитування замість безповоротного бюджетного фінансування.
Механізм фінансування соціальної сфери і через банківську і казначейську системи лише перерозподіляє наявні кошти, тому не може вирішити всіх питань недофінансування.
До наукових інтересів у подальшому варто віднести удосконалення механізму функціонування, управління та фінансування галузей невиробничої сфери.