Державний апарат та основні напрямки удосконалення його діяльності презентация

курсу 4 групи
Гілін Роман Володимирович Перевірила: Рижук Юлія Миколаївна

та ознаки державного органу
Класифікація державних органів
Прoблeми oргaнiзaцiї дeржaвнoгo aпaрaту України
Напрями вдoскoнaлeння дiяльнoстi дeржaвнoгo aпaрaту України
Висновки
Списoк викoристaних джeрeл

державно-правових явищ об’єктивної дійсності. Це зумовлено, зокрема, глобалізаційними та інтеграційними процесами, які охопили практично всі сфери життєдіяльності суспільства. В умовах глобалізації держави вимушені вдаватися до самообмеження окремих суверенних прав та повноважень і делегувати їх у певних визначених межах наднаціональним або наддержавним структурам та організаціям. У зв’язку з цим суттєво актуалізується дослідження питання сутності державної влади та апарату її здійснення, оскільки в зазначених умовах вони набувають дещо нової якості.
Ефективний апарат Української держави є сьогодні важливим чинником розвитку державності. Історія та сучасність свідчать, що жодна країна не може бути життєздатною без державного управління. Конкретні форми державності, її механізми залежать від рівня економічного та соціального розвитку держави, її історичного шляху, національних особливостей та традицій. Важливим чинником формування державності України є створення сучасної ефективної системи державного управління, що має бути запроваджена шляхом проведення адміністративної реформи.

в різні історичні часи залишаються ті, що спрямовані на реалізацію публічної влади в масштабах усього суспільства, здійснення від імені держави управлінської діяльності, і тому основним інститутом, що уособлює та представляє державу, є державний апарат.
Сучасні науки теорії держави і права і конституційного права стверджують, що під поняттям державного апарату слід розуміти систему органів, за допомогою яких здійснюється державна влада, виконуються функції держави, досягаються різ­номанітні цілі та завдання держави. Він є важливим складовим елементом будь-якої держави, що забезпечує управління державними і громадськими справами.

Апарат держави — це система державних органів,
уповноважених здійснювати державну владу
та управління по виконанню завдань і функцій держави.

що мають
форму
органу
держави

наявність
виключно
владних
повноважень,
які визначають
функціональне
призначення
органу

наявність
чиновників,
що реалізують
повноваження
від імені
держави на
професійній
основі

наявність
нормативно
закріпленої
структури та
законодавчо
визначених
повноважень
(компетенції);

зв’язаність
з державою,
оскільки всі
рішення
відображають
її волю та
приймаються
від її імені

фінансування
з бюджету

забезпечення
реалізації
державних
функцій і
завдань з
управління
суспільством

система
органів,
розподілених
за принципом
поділу влади на
законодавчу,
виконавчу
та судову

якості функціонування державного апарату необхідно, щоб в основу його організації і діяльності була покладена система принципів, основними з яких вважають такі:
- принцип демократизму. Цей принцип передбачає широке залучення громадян до активної участі у формуванні та організації діяльності органів державного апарату.;
- принцип законності. У процесі реалізації цього принципу в суспільстві створюється такий режим, за якого всі державні органи і громадяни зобов'язані суворо дотримуватися всіх законів держави й організовувати свою діяльність відповідно до них;
- принцип професіоналізму. За допомогою цього принципу створюють сприятливі умови для добору і розстановки у державному апараті найкваліфікованіших кадрів.;
- принцип єдності і розподілу влади. Цей принцип зумовлює належність державної влади народу та передбачає її розподіл на законодавчу, ви­конавчу та судову;
- принцип пріоритету прав і свобод людини. За цим принципом передбачені обов'язки державних органів та службовців визнавати, реалізовувати й охороняти права і свободи громадян.;
- принцип ненасильства. Цим принципом передбачено, що у роботі державного апарату основна роль належить організаційним та виховним методам.
Юридична наука передбачає і ряд інших принципів, таких як принцип національної рівноправності, легітимності, науковості, обліку і контролю, соціально-політичної справедливості, суверенності тощо.

Структура державного апарату знаходить свій вияв через його внутрішню будову, а також через порядок взаємодії та співвідношення складових його елементів. Основними серед них є: система органів державної влади; система органів держав­ного управління; система судових органів. Кожна з цих систем є носієм відповідної державної влади.

такого типу урядування, що за багатьма параметрами не відповідає стратегічному курсу держави до демократії та європейських стандартів. Таке урядування залишається неефективним, схильним до корупції, внутрішньо суперечливим, надмірно централізованим, громіздким і відірваним від потреб звичайної людини.
Основними причинами такого стану системи державного апарату є:
– незавершеність формування нової нормативно-правової бази діяльності органів державної влади та неефективне використання чинної;
– незавершеність трансформації Кабінету Міністрів України в орган політичного керівництва;
– низька ефективність організації діяльності міністерств;
– нераціональна система органів виконавчої влади на центральному рівні;
– неефективна організація системи влади на регіональному та місцевому рівнях;
– нерозвиненість місцевого самоврядування та нераціональний адміністративно-територіальний устрій;
– недосконала система державної та муніципальної служби;
– відсутність паритетних засад у відносинах особи з державними органами[19, с. 135].

держави в Україні необхідно здійснювати за такими основними напрямами:
децентралізація і скорочення державного апарату;
оптимізація структури і системи державного апарату;
корекція компетенції і повноважень;
реорганізація державного апарату, передусім з метою усунення дублювання у повноваженнях його елементів;
пошук нових форм і методів управління;
зменшення матеріальних витрат за рахунок наукової організації праці;
неухильне дотримання в організації і функціонуванні державного апарату конституційного принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову;
переорієнтація роботи державного апарату на проблеми забезпечення повної і безперешкодної реалізації прав і свобод громадян, охорони порядку та навколишнього середовища тощо;
відмова від абсолютного домінування державного апарату при реалізації економічної функції держави;
підвищення ролі функції державного апарату по сприянню розвитку науки та культури;
удосконалення роботи з кадрами державного апарату;
підвищення професіоналізму державних службовців, виховання і перепрофілювання кадрів та ін.

приналежності державним органам як певному різновиду державних інституцій державно-владних повноважень із більш широкого поняття «механізм держави» виокремлюється поняття «державний апарат», за посередництвом якого здійснюється державна влада і управління суспільством. Державний апарат покликаний виконувати основні функції держави щодо практичного здійснення державної влади і управління суспільством і є невід'ємним атрибутом як виникнення, так і існування та функціонування держави. Державний апарат — це сукупність державних органів, їх ланок і підрозділів, уповноважених здійснювати державну владу та управління, які спираються у своїй діяльності на можливість застосування примусу.
Досягнення оптимальної моделі організації державної влади та вироблення ефективного механізму її функціонування є однією з найважливіших проблем на сучасному етапі державно-правового становлення нашої країни, оскільки від якості організаційної структури державної влади та її функціонування великою мірою залежать перспективи розвитку держави і суспільства.
В сучасних умовах основними напрямками реформування державного апарату України визначено такі:
скорочення державного апарату, його реорганізація, децентралізація, запровадження принципу поділу влад;
переорієнтація роботи державного апарату на проблеми реалізації прав і свобод громадян, охорону порядку та навколишнього середовища, з одночасною відмовою від аб­солютного домінування державного апарату при реалізації економічної функції держави, функції сприяння розвитку культури тощо;
удосконалення роботи з кадрами державного апарату, підвищення професіоналізму державних службовців;
розробка і втілення демократичних процедур розв'я­зання конфліктів між організаціями державного механізму;
підвищення ролі судових та правоохоронних органів, забезпечення їх незалежності.

ознаки сучасної держави / А.І. Балаклицький //  Часопис Київського університету права.  -  2011.  -  № 4. С. 56-60.
Мартиненко І.В. Принципи організації та функціонування державного апарату / І.В. Мартиненко // Право України. – 2014. - №4. – С. 23-26
Матвеев С.В. Механизм государственной власти: структурно-функциональный подход / С.В. Матвєєв // Дни славянской письменности и культуры: Материалы II-го и III-го международных Форумов / Под общ. редакцией И.П. Зайцевой. – Луганск: Глобус, 2014. – С. 71-73.
Матвєєв С.В. Основні напрямки подальшого реформування механізму взаємодії органів державної влади в Україні / С.В. Матвєєв // Матеріали Сьомої міжвузівської наукової конференції з актуальних питань вітчизняної, всесвітньої та історії держави і права. 30 травня 2013 р. – Луганськ, 2013. – С. 43-45.
Ракул О. В. Методологія та сучасні підходи до удосконалення діяльності державного апарату України / О. В. Ракул // Науковий вісник Ужгородського національного університету : Серія Право. Випуск 12 : Частина 1. – Ужгород : Поліграфцентр «ЛІРА», 2009. – С. 63–67.
Ракул О. В. Поняття та структурно-функціональна характеристика сучасного державного апарату України / О. В. Ракул // Юриспруденція: теорія і практика. Випуск 9(59). – Київ : 2009. – С. 50–57.
Ракул. О. Напрями вдосконалення діяльності сучасного державного апарату України / О. Ракул // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 17-21.
Фрицький Ю.О. Функції державної влади та їх здійснення на сучасному етапі реформування української державності / Ю.О. Фрицький // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2014. — № 1. — С. 36–45.
Чехович Т.В. Проблемні питання державної влади в Україні / Т.В. Чехович // Форум права. – 2014. - №6. – С. 134-139
Шатіло В. А.  Співвідношення функцій державного апарату та механізму державної влади / В. А. Шатіло // Вісник Академії адвокатури України . - 2013. - № 2. - С. 5–11.