Державна соціальна молодіжна політика презентация

здійснюється: в інтересах молодої людини, суспільства, держави; з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.
Державна молодіжна політика — це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України. Українська держава поставила собі за мету створити такі системні умови, які всебічно й широко сприяли б розв'язанню всіхпроблем молодого покоління.

фінансування молодіжних програм, “розпорошення” коштів між численними програмами у сфері молодіжної політики, неефективне/нецільове використання бюджетних призначень)
Загальна недосконалість правового регулювання у сфері молодіжної політики (конкуруюча нормотворчість глави держави, парламенту та уряду, розгалуженість та взаємна суперечливість нормативно-правових актів у сфері молодіжної політики)
Високий рівень централізації повноважень у сфері молодіжної політики (більшість повноважень у сфері молодіжної політики сконцентровано на рівні профільного міністерства)
Слабка інституційна і фінансова спроможність молодіжних НДО та “третього сектору” в цілому
Відсутність діалогу між центральними та місцевими органами влади (з одного боку) та громадськими організаціями, зокрема – молодіжними (з іншого боку)

молодіжної політики
“Розпорошення” фінансових ресурсів через значну кількість бюджетних програм (понад 10 програм прямо або опосередковано пов'язаних з молодіжною політикою), недофінансування ряду програм
Непрозорість фінансування і відсутність аудиту ефективності використанням коштів, виділених на фінансування молодіжних програм як на центральному рівні, так і на місцях
Централізованість фінансування молодіжних програм
Відсутність орієнтації на розвиток молоді (основні програми – оздоровлення, молодіжне будівництво, профілактика безпритульності)

в ЄС – до 24 років, в Україні – до 35 років. Наслідок – звуження цільової групи і підвищення ефективності молодіжної політики
Підходи до формування політики. В ЄС – широке громадське і експертне обговорення концепцій молодіжної політики (“білі”, “зелені” книги), в Україні – відсутність обговорення із зацікавленими суб'єктами. Наслідок – забезпечення спрямованості політики на вирішення реальних потреб.
Результативність. В ЄС всі молодіжні програми націлені на досягнення окремих конкретних результатів, в Україні програми – “про все і ні про що”
Етапність. В ЄС існує довгострокова стратегія розвитку молодіжної політики (“Біла книга”), середньострокові та короткострокові програми. В Україні етапи реалізації державної молодіжної політики чітко не означені.
Фінансова реалістичність. Конкретизованість програм в ЄС поєднується з реалістичністю фінансування, в Україні більшість програм недофінансовується. В ЄС створено спеціальні фонди (Європейський регіональний фонд, Європейський соціальний фонд) для фінансування окремих складових молодіжних програм

знань
Запровадження дотацій роботодавцям за залучення працівників окремих професій
Житлове забезпечення дітей-сиріт та молоді
Впровадження соціальної експертизи в судах
Соціалізація засуджених, наркоманів, ВІЛ-інфікованих
Залучення молоді до волонтерського руху
Популяризація української мови і культури, українізація комп'ютерного забезпечення

її переконань; надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема; правовий та соціальний захист молодих громадян, перш за все осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку; сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

молоді, поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки; забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту з урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства; створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями українського народу та для безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, в охороні та відтворенні навколишнього природного середовища; формування у молоді почуття національної гордості, патріотизму, готовності захищати суверенітет України; охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби в духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які б забезпечували здоровий генофонд народу України.

рішень державних органів, спрямованих на реалізацію державної молодіжної політики;
проведення у Верховній Раді України щорічних слухань про становище молоді та підготовки доповіді з цього питання Верховній Раді України, Президенту України;
діяльності в органах державної влади та управління всіх рівнів структурних підрозділів, що займаються проблемами молоді;
створення соціальних служб для молоді та підготовки соціальних працівників;