Слайд 2У даній презентації висвітлюються історія, предмет та методологія соціології права, відображаються
взаємні функціональні залежності між правом і неправовими суспільними явищами (економічними, політичними та ін.), соціальні передумови виникнення відповідних правових норм, об’єктивні вимоги до них і зворотний вплив цих норм на суспільне життя.
Презентація призначається для студентів, слухачів, курсантів, аспірантів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, а також наукових та практичних працівників.
Слайд 5Предмет соціології права
можна визначити як знання про :
Слайд 12Сьогодні перед вітчизняною соціологією права стоять конкретні теоретико-практичні завдання, найголовнішими з-поміж
яких виділяються:
Слайд 14Соціологію законотворчості можна визначити як комплекс теоретичних і емпіричних досліджень у
межах соціології права, спрямованих на соціологічне забезпечення законотворчості. Прийнято виділяти :
Слайд 16Вивчення функцій правової системи є одним з напрямків аналізу їх соціальної
дії. Такий підхід ґрунтується на тому, що:
Слайд 17Механізм переконання і примусу
При реалізації права використовуються не лише «природні»
фактори поведінки – інтереси, потреби людей, але й додаткові, зовнішні – засоби впливу, покликані стимулювати соціальнокорисну поведінку і запобігати суспільно-шкідливим вчинкам. Соціально-правові дослідження ще здавна були спрямовані на те, щоб визначити ефективність виховних, стимулюючих, попереджувальних і примусових заходів впливу в інтересах дотримання вимог права (див. дані дослідження).
Слайд 18Дані про причини, що утримували опитаних осіб від здійснення злочинного поводження.
Пояснення опитаних
Слайд 20В соціології виділяють такі провідні феномени соціалізації:
Слайд 21Правова соціалізація
– це процес накопичення знань про нормативну систему права, формування
системи цінностей, у якій сама нормативна система права сприйматиметься як цінність (інтерналізація системи права), формування навичок поведінки, що відповідають приписам нормативної системи права.
Слайд 23Правосвідомість
– це сукупність знань, уявлень, оцінок індивідів і груп з приводу
права, його застосування та форм вираження.
З соціологічної точки зору правосвідомість складається під впливом ряду соціальних факторів: історичного досвіду суспільства, соціального оточення індивідів, власного соціального досвіду окремих індивідів і груп. Вона співвідноситься з соціальною структурою суспільства і набуває різного наповнення й форми в залежності від соціального суб’єкту: суспільства в цілому, соціальних утворень, груп, верств, окремих індивідів.
Слайд 26Термін девiацiя має латинське походження (deviatio – відхилення) Якщо бути точним,
це поняття має охоплювати будь-яку поведiнку, що відхиляється від загальноприйнятих соцiальних норм .
Слайд 28Соціологія злочинності
галузь соціології права, яка вивчає злочинність як соціальну аномалію в
суспільстві, соціальних групах і серед окремих індивідів.
Слайд 30Суспільствознавці виділяють такі основні форми суспільних відносин:
Слайд 33Найважливішими соціальними і юридичними чинниками, які справляють інтенсивний вплив на правозастосовчу
діяльність, у сучасній літературі визначають:
Слайд 34 В залежності від завдань, які вирішуються, правозастосовчі дії поділяються на
три види:
Слайд 37Характеристика методів вивчення суспільної думки
Методи вивчення відображення об’єктивних фактів свідомості
такі: спостереження – масове, стихійне, організоване, відкрите, однократне, багаторазове; вивчення документів – особистих, суспільних; всенародні обговорення – регіональні, колективні, професійно-демографічні; теоретичні конференції – науково-теоретичні, теоретико-практичні, пропагандистські.
Методи вивчення відображення безпосередніх фактів свідомості: спостереження, інтерв’ю – вільне, напіввільне, стандартне, по телефону; анкетування – пряме, непряме.
За своїм характером і сутністю спостереження – складний об’єктивний психологічний процес відображення дійсності. Його складність обумовлюється тим, що процеси і явища спостерігаються в безпосередній і природній обстановці. Крім того, місце і роль дослідника, як спостерігача, впливає на те, що спостерігається, на підбор і узагальнення інформації. Але в більшості випадків роль дослідника пасивна, оскільки він лише фіксує думку, що проявилася, чи ставлення людей до процесів, фактів і явищ. Використання спостереження як методу дає можливість у найширшому плані вивчити суспільні процеси і явища.
Слайд 38Підготовка і проведення емпіричних соціологічних досліджень, у тому числі й з
метою вивчення суспільної
думки, реалізуються в трьох взаємозалежних етапах: