АНАЛІЗрезультатів діагностичних досліджень серед вчителів Комунарського району з питань визначення їх професійно-педагогічної компетенції в структурі готовності вчителя до профільного навчання старшокласників презентация

професійно-педагогічної компетенції в структурі готовності вчителя до профільного навчання старшокласників

Доповідач:
Завідуючий РМК
Кравчук О.В.

готовності вчителя до профільного навчання старшокласників визначено:

мотиваційно-вольовий;
когнітивно-методичний;
операційно-технологічний;
комунікативно-організаційний;
оцінно-рефлексивний.

вміння визначати власне професійне місце в суспільстві, проектувати стратегії власної діяльності з урахуванням інтересів та потреб загальноосвітнього навчального закладу та суспільства в цілому, проявляти самостійність та ініціативу, розв'язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях, здатність брати на себе відповідальність;
спеціально-предметну, що передбачає ґрунтовні знання, кваліфікацію в галузі свого предмета, мобільне оперування знаннями, вміння критично мислити та діяти, вміння пробуджувати в учнів стійкий інтерес до свого предмета і обраного профілю;
методично-функціональну – вміння використовувати педагогічно доцільні методи і технології навчання у класах різних профілів; володіння навичками дослідницької діяльності, реалізації проектної та інформаційних технологій;
психолого-комунікативну – знання вікової психології, володіння засобами особистісного та педагогічного спілкування, культура спілкування і педагогічний такт;
диференційно-педагогічну як уміння виявляти і розвивати основні якості особистості учня, володіння засобами реалізації диференційованого та особистісно-орієнтованого підходу;
аутопсихологічну – вміння визначати професійний рівень власної діяльності, володіння засобами самоаналізу, самоконтролю, самокерування, самовдосконалення.

ВЧИТЕЛЯ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ

знань з методики викладання предмета, що підтверджує усвідомлення основною частиною вчителів особливостей підходів, методів, прийомів викладання в класах різних профілів і необхідність їх визначення.
Бажання вдосконалити теоретичні і фактичні знання з фаху, на нашу думку, можна пояснити тим, що вивчення предмета за профільними програмами передбачає ґрунтовне володіння його змістом, і в умовах недостатньої кількості навчально-методичної літератури у вчителів закономірно виникає така потреба.

основною частиною вчителів.








Так, тільки 14% вчителів філології, 8 % вчителів історії і права,19 % вчителів природничих дисциплін і 12% вчителів фізики, математики визначають важливим володіння методикою організації самостійної діяльності учнів. Слід зазначити, що такі ж показники і стосовно методики формування експериментальних умінь та навичок у учнів старших класів.

використання у старшій профільній школі таких сучасних технологій навчання, як інтерактивні та інформаційно-комунікаційні.

Учителями різних дисциплін, на нашу думку, недооцінюється важливість організації роботи з обдарованими дітьми. Тільки 15% вчителів філології, 8% вчителів історії, права, 13% вчителів природничих, математичних дисциплін віддають перевагу методики організації роботи з обдарованими дітьми.

до процесів профілізації і бажання його здійснювати, що співвідноситься з результатами анкетування. При цьому ними визначено недостатній рівень знання нормативної бази профільного навчання;
учителями району на середній рівень оцінено когнітивно-методичний компонент за такими його елементами: методика викладання відповідно до профілю навчання і вміння здійснювати інтеграцію у процесі навчання та операційно-технологічний компонент за всіма його складовими;
найбільш високими показниками в межах когнітивно-методичного компонента оцінено знання вікової психології (77%- вчителі історії, права, філології, 74% - природничих дисциплін, 73% - вчителі математики, фізики), а також знання предмета, що не зовсім узгоджується з необхідністю розширення теоретичного і фактичного матеріалу до навчальних занять, виявлене попереднім анкетуванням

педагогів з кількості респондентів оцінили на низький рівень сформованість оцінно-рефлексивного компонента а саме, вміння здійснювати самоаналіз і самооцінку, що свідчить скоріше про необ’єктивну, завищену самооцінку з позиції недостатньо критичного ставлення до себе.
рівень психолого-комунікативної компетенції, яка передбачає знання психології міжособистісного та педагогічного спілкування, вміння організовувати навчання на основі співпраці, в атмосфері довіри та створення ситуації успіху, більшістю вчителів (72%) визначено як високий. Це свідчить про досить завищену самооцінку і дане питання потребує додаткового, більш поглибленого вивчення засобами психологічного інструментарію.

НОВОЇ ФОРМАЦІЇ.ppt
Презентация(фирменный стиль) Козленок Анастасия
Управління самоосвітою\Презентация1.ppt

завдання, сутність і способи реалізації нововедень профільного навчання, роль педагога в цьому процесі; опанування змісту базових предметів на трьох рівнях (стандарт, академічний, профільний).
Сприяти оновленню змісту діяльності вчителя щодо забезпечення розвитку обдарувань в системі профільного навчання.
Створити умови щодо розвитку психолого-педагогічної компетентності вчителя профільної школи, які передбачають знання вікових і особистісних особливостей розвитку учнів, ефективності вибору методів і форм навчання у класах різних профілів.
Усвідомлюючи потребу нових сучасних методик організації навчально-пізнавальнох діяльності учнів старшої школи, приділяти достатню увагу організації самостійної практико-орієнтованої роботи й проведення експериментальної роботи з учнями.
З метою подалання протирічь рівня сформованості у педагогів оцінно-рефлексивного компонента, як уміння здійснювати самоаналіз, самооцінку, самоконтроль і на їх основі визначення мети та змісту педагогічної діяльності створювати умови розвитку педагогічної рефлексії.
Продовжити роботу із проведення спеціальної підготовки вчителів-предметників до профільного навчання старшокласників через систему заходів науково-методичного, психологічного супроводження колективу у роботі в умовах впровадження профільного навчання.

розвитку професійної компетентності педагога та формування його готовності до інноваційної діяльності в умовах профільної школи.
Практичним психологам:
Оновити та систематизувати банк психолого - діагностичних методик з урахуванням складових психолого-педагогічної компетентності та індивідуальних особливостей педагогів;
Створити сприятливі умови розвитку ППК вчителя через впровадження у практику роботи інтерактивних форм взаємодії між психологічною службою і педагогічними працівниками ЗНЗ (семінари-практикуми, тренінгові заняття, балентовськи групи, індивідуальні та групові консультації, складання програм самоменеджменту вчителя.
Рекомендувати до використання і впровадження представлений досвід шкіл №84 щодо системно-комплексного підходу до організації методичної роботи в школі.
Взяти до уваги з досвіду НВКТП підходи щодо методичного супроводженню професійного становлення вчителів на етапі переорієнтації старшої школи як профільної, а саме:
Диференційований підхід до планування методичної роботи щодо формування загально-професійних компетентностей вчителів
Сумісне проектування вчителем та заступником директора з МР індивідуальних траєкторій розвитку вчителя профільної школи;
Мотивувати вчителів до створення власних портфоліо досягнень, розвитку, методичної діяльності та ін.