Науково-дослідницька діяльність у системі методичної роботи як механізм підвищення компетентності учасників навчально-виховного процесу презентация

самовдосконалення, науково-дослідницької та видавничої діяльності.
Актуалізувати установку вчителів на цінність самореалізації у своїй професійній діяльності в умовах спеціалізованої школи.

життя, знайти себе. Ставить собі питання: «Хто я? Навіщо прийшов на цю землю?». Хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, до техніки, хтось пише вірші, оповідання, а хтось знайшов себе на педагогічній ниві. Жага відкриттів, прагнення проникнути в таємниці буття народжується у людини ще на шкільній лаві. Скільки в школі дітей – стільки і здібностей. І для вчителя важливо своєчасно помітити таких дітей і надати їм допомогу в розкритті своїх обдарувань.

кожного вчителя та формування креативної особистості учня, яка є конкурентноспроможною в життєвому просторі, через включення їх у системну науково-дослідницьку діяльність.

можна відкласти чи перенести, тому що зацікавленість, натхнення, подив з часом можуть зникнути.
Процес пізнання – це процес переходу від найпростіших моделей світу до найскладніших.
На початковому рівні уміння юних дослідників розвиваються вже в першому класі.
Вчителі початкової школи ставлять перед собою завдання зацікавити дитину навчанням, а не тільки наповнити її, працюють над впровадженням методик формування навчально-дослідницьких умінь початкового рівня в урочний та позаурочний час.

самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у т. ч. і дослідницько-пізнавальний.

у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника - поступово і методично формувати дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

роботи є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на хід роботи над нею. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема, викликана лише потребами часу чи нав'язана вчителем учневі, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним та визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника і його бажання внести щось нове у її розкриття.

її початком і найчастіше має продовження в подальшій науковій діяльності;
зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення;
наукове дослідження - безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів;
науково-дослідницька діяльність - обов'язково керований процес.

поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінює отримані результати; у здійсненні продуктивного наукового дослідження обов'язкове поєднання керованої науково-дослідницької діяльності з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості.

теми - складання плану роботи - підбір джерел і літератури - знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження - відбір та оцінка фактів - обробка та систематизація зібраного матеріалу - написання роботи - її рецензування і доопрацювання - остаточне редагування та оформлення - захист роботи.

навчити їх використовувати, а в разі необхідності й творчо опрацьовувати. Звідси: проведення наукових досліджень у школі доцільно поєднувати з розвитком творчої особистості; воно має бути його кінцевим результатом.
Говорячи про впровадження науки в школу та їх взаємозв'язок, треба розрізняти три головні напрямки такої діяльності.

три головні напрямки такої діяльності.

низкою спеціальних заходів, методів і дій безпосередньо в навчальному процесі: відповідні завдання, нестандартні уроки в школі та інше. Такою діяльністю мають бути охоплені практично всі учні, і вона стає невід'ємною частиною сучасної шкільної освіти.

беруть участь у роботі наукових гуртків, у колективних дослідженнях, а також у різних олімпіадах, змаганнях, семінарах, конкурсах тощо. Це подальший розвиток колективного наукового мислення, який певною або значною мірою здійснюється в школі.

роботі МАН, зокрема в щорічних конкурсах-захистах - районному, обласному, державному. Це вже індивідуальна наукова діяльність, яку треба вважати найвищою для школярів. Вона регламентується спеціальними вимогами.

чинників.
І головним із них, на наш погляд, є вчитель.
І як би його не називали: тьютор чи фасилітатор, він залишається вчителем, головним організатором дослідницької діяльності учня.

нього «синдром професійного вигорання», а змінюючи його світогляд?
Цілком природно, що перед педагогом, який розпочинає дослідницьку діяльність, постає багато запитань:
Що означає бути дослідником? Чи кожен здатний на це?
Які особисті риси повинні бути притаманні досліднику та які знання і уміння потрібні йому?

5. забезпечує ефективне навчання та виховання;
6. не боїться несподіваних запитань;
7. визнає й практикує різноманіття у викладанні;
8. гнучкий, позитивно ставиться до змін;
9. залишає негативний емоційний вантаж поза дверима класу.
10. допитливий, дружній, доброзичливий.

тренінги, теоретичні семінари, круглі столи.

кількість учителів, які займаються науково- дослідницькою діяльністю з учнями

Кількість вчителів, які займаються науково- дослідницькою роботою з учнями

секцій: математичної, природничої, суспільно-гуманітарної, технологічної, художньо-естетичної.

практичний матеріал у рамках своєї проблеми;
реферату пізнавального типу, що дозволяє його авторові вивчити теоретичний матеріал, і показати його застосування до рішення своєї проблеми;
реферату дослідницького типу, у якому основним змістом є ланцюжок завдань (проблем), які розв'язуються автором самостійно;
наукової статті в журналах, інших виданнях;
тез доповідей на конференціях, симпозіумах, семінарах різного рівня;
роботи на конкурс;
навчального посібника, підручника, довідника, словника.

Результат науково-дослідницької діяльності вчителів і учнів - написання робіт різних видів:

з використанням дослідницьких та інтерактивних методів навчання.
постійно
2. Заступнику директора з науково-методичної роботи Дяченко Л.А.:
2.1. Створити творчу групу "Організація науково-дослідницької роботи в школі“
листопад 2013 р.
2.2. Залучати до засідань учнів-членів МАН школярів 7-8 класів.


3. З метою популяризації науково-дослідницької діяльності продовжувати проведення конференції наукового товариства МАН “Еврика”.
постійно