Інтерактивний плакат презентация

— вид метафори, надання предметам, явищам природи і тваринам властивостей людини.

ПЕРИФРАЗ
перифра́з (перифраза; від дав.-гр. περίφρασις — «описовий вираз, іносказання»: περί «навколо, біля», φράσις «вислів») — у стилістиці і поетиці троп, що описово виражає одне поняття за допомогою декількох.

АЛЕГОРІЯ
(від гр. allos — інше і agoreuo — говорю) — іносказання, троп, у якому ідеї, думки, абстрактні поняття через уподібнення передаються в конкретних образах. Алегорія — це розгорнута метафора. Алегорична мова характерна для байок, казок про тварин, притч, загадок тощо. Часто використовується письменниками в умовах політичної цензури для утвердження певних ідей, викриття негативних суспільних явищ.представляемого образа: весы — правосудие

ЕПІТЕТ
(від гр. epitheton — додаток) — художнє означення певних особливостей зображуваного предмета. У ролі епітета виступають прикметники (зелений став), прислівники (сплять щасливо), іменники (Україна-мати), дієприслівники (співають ідучи). Розрізняють зорові епітети (зий вечір), слухові (дзвінкий голос), нюхові (духмяна трава), метафоричні (залізний характер), постійні (в народній поезії: сира земля, темний ліс, сірий вовк тощо).
Епітет як художнє означення слід відрізняти від логічного означення, котре відбиває основний, загальнозначущий зміст предмета, тоді як художнє означення — лише певну індивідуальну властивість його з погляду автора: біла крейда — срібна крейда; цегляна хата — весела хата.

ОКСЮМОРОН
(від гр. oxymoron, oxys — дотепний, moros — безглуздий) — вид тропу, в якому поєднуються протилежні за значенням поняття, внаслідок чого виникає якісно нове визначення предмета (живий труп, розумний дурень, гарячий сніг).

ЛІТОТА
стилістична фігура, визначення якого-небудь поняття або предмету шляхом заперечення протилежного. Такі, наприклад, побутові
Л.: «він недурний», замість «він розумний»

ПОРІВНЯННЯ
вид тропу, уподібнення одного предмета чи явища іншому, у якому названо обидва порівнювальні елементи. «Ніч — мов криниця без дна» (М. Рильський). Відомі різні типи порівнянь.
1) Утворені з допомогою сполучників як, мов, наче, неначе, ніби.
Безсполучникові.
3) Утворені за допомогою іменника в орудному відмінку
4) Заперечні.

ГІПЕРБОЛА
(від гр. hyperbolu — перебільшення) — вид тропу, в основі якого лежить надмірне перебільшення тих чи інших властивостей зображуваних людей, предметів і явищ. Гіпербола сприяє глибокому й виразному розкриттю суттєвого й типового. Часто вживається в народній поезії для характеристики героїчних подій, билинних богатирів, негативних героїв. Використовується і як засіб гумору.

ІРОНІЯ
(від гр. еігопеіа — глузування, удаваність) — один із різновидів комічного, прихована насмішка або стилістичний прийом, коли особа чи явище удавано схвалюються чи осуджуються з метою досягти протилежного ефекту. Ознака іронії —, подвійний смисл, причому істинним є не прямо висловлений, а протилежний.

МЕТАФОРА
в основі лежить неназване порівняння предмету з яким-небудь іншим предметом на підставі ознаки, спільної для обох членів, що зіставляються.
Якщо метафоричне вираження як образна подібність якогось складного життєвого явища розкривається впродовж великого відрізку або цілого вірша, то така М. називається розгорненою метафорою.

СИНЕКДОХА
один з тропів, стилістична фігура, що є видом метонімії; згадуються стосунки кількості: більше замість меншого або, навпаки, менше замість більшого.
1)Називається ціле замість частини
2) Згадується частина замість цілого
3) Вживається певне велике число замість невизначеної безлічі
4) Називається однина замість множини

МЕТОНІМІЯ
(від гр. metonimia — перейменування) — вид тропу, заміна назви предмета іншою на підставі суміжних зв'язків. Метонімія має багато різновидів. 1) Заміна назви твору ім'ям автора: читаю Шевченка, вивчаю Грушевського. 2) Заміна назви людей назвою країни, міста, певного місця: гомоніла Україна, Київ святкує, театр готує виставу. 3) Заміна назви предмета одним із його атрибутів: чорні бушлати піднялися в атаку. 4) Заміна назви речі назвою матеріалу, з якого вона зроблена: жінка вся в золоті, машина їде по асфальту. 5) Заміна назви дії назвою знаряддя дії; гостре перо сатирика; завершили розгром танки. 6) Заміна назви посуду назвою його вмісту: з'їсти тарілку, випити склянку. 7) Заміна назви речі назвою людини: машиніст зупинився в степу, водій підвіз мене до хати.

СИМФОРА
вища форма метафоричного вираження, в якому пропущена ланка порівняння, що є посередником, і подані характерні для предмету ознаки, унаслідок чого образ не названого прямо предмету відчувається як чиста художня вистава, що співпадає з поняттям про предмет

ЕПІТЕТ

ОКСЮМОРОН

ПОРІВНЯННЯ

УОСОБЛЕННЯ

МЕТОНІМІЯ

СИНЕКДОХА

МЕТАФОРА

ГІПЕРБОЛА

ЛІТОТА

ТРОПИ

ІРОНІЯ

ПЕРИФРАЗ

СИМФОРА

АЛЕГОРІЯ

згадці про тебе я гріюсь, немов при багатті...”;

“виходжу в ніч. Іду назустріч долі”.
Л.Костенко

й самі не знали, хто
вони такі суть...
Як запитають було їх:
— Якої ви, лорди, нації?
Вони, почухавшись, відповідають:
— Та хто й зна... Живемо в Шенгеріївці. Православні».
О. Вишня

зойку у мовчанні,
такого сяйва навкруги
(Л. Костенко)

— не
своïй землi
(Т. Шевченко)

море звірюкою
То стогне, то виє.
(Т. Шевченко)

Не тополю високую
Вітер нагинає,
Дівчинонька одинока
Долю зневажає.
(Т. Шевченко)

О.Вишня

"Так ніхто не кохав.
Через тисячу літ лиш приходить подібне кохання...«
(В. Сосюра).

поїдемо, і зникнемо без сліду
Що й коров'як на нас не зацвіте.
М. Вінграновський

«О принесіть як не надію,
То крихту рідної землі:
Я притулю до уст її
І так застигну, так зомлію» (О. Олесь)

трудящих вже буди:
«Вставай, робітнику, вставай!»
(М. Тарновський)

Ми всі в пісенному розгоні,
Ми всі в веселому вині.
(В. Бобинсъкий)

"Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Фельковичів, Франків"
(В. Стефаник).

Бережи копійку (гроші)

в струнах бандури живуть»
(Л. Боровиковський).

«Як і колись, так і тепер ти
Не спромоглась на гарний плід»
(В. Сосюра; йдеться про історію України).

«Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні»
(Є. Маланюк).

плачуть в полі тополі,
шепотіли лани»
(А. Панів).

ЧАСТО ВЖИВАЄТЬСЯ В КАЗКАХ, БАЙКАХ, ЛЕГЕНДАХ.

Вже червоніють помідори,
І ходить осінь по траві.
(М. Рильський)

горить вогонь, — щоб у морській пустелі знаходили дорогу кораблі»
(Є. Плужник; мається на увазі маяк)

корону Афродіти.

Полудень, як будень безборонний,
Сивий від роботи, мов мірошник,
Дар манливий - срібную корону
Памороззю смутку припорошує.

Вечір напливає тихим смерком.
Втома і байдужість правлять балом.
Спить Надія. Згасли феєрверки...
Ніч прикрила все тривким забралом.

N.B. Ранок - юність життя.
Полудень - саме життя.
Вечір, Ніч - зрозуміло без пояснень.
Срібная корона Афродіти - кохання.

Тетяна Дігай (1966)

творчості Л.Костенко
http://office.microsoft.com/ru-ru/templates/TC100690431049.aspx?CategoryID=CT102383611049&av=ZPP000 фон слайдів