Використання інноваційних педагогічних технологій для покращення комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників презентация

Нишко Ксенія Леонідівна
Практичний психолог Гнатюк Наталія Михаліївна

сучасних інноваційних технологій з метою формування мовленнєвої компетентності дітей.

розвитку мовлення та навчання рідної мови.
2. Засоби й методи роботи з розвитку мовлення.
3. Вікові особливості розвитку мовлення дошкільників.
4. Рекомендації для вихователя щодо забезпечення ефективності мовленнєвих занять.
5. Тест для самодіагностики “Мовленнєва робота з дошкільниками”.

граматична правильність мовлення;
зв’язне діалогічне і монологічне мовлення.

засоби виразності;
- порівняння;
- образні вирази.
контролювати:
- темп мовлення;
- силу голосу;
утворювати ступені порівняння прикметників.
узгоджувати слова в реченнях різних конструкцій.
складати сюжетні розповіді.

Заняття – провідна форма роботи з розвитку мовлення та навчання рідної мови

яких об’єднують дітей одного рівня мовленнєвого розвитку(1-4 особи)
- індивідуально-групові (4-8 осіб)
- групові (до 15 осіб)
- фронтальні, або загально групові (з усіма дітьми вікової групи)
За спрямованістю:
- тематичні, спрямовані на розв’язання одного мовленнєвого завдання (розвиток словника, формування граматично правильного мовлення, формування звукової культури мовлення чи зв’язного мовлення)
- комплексні, у процесі яких комплексно реалізують три мовленнєвих завдання (наприклад: розвиток зв’язного мовлення, формування звукової культури, граматично правильного мовлення)

Необхідно формувати в дітей навички організованої суспільної мовленнєвої поведінки, зокрема:
слухати і чути інших;
висловлюватися, коли запитують;
слухати і розуміти мовлення, адресоване кожному.

і свідомої оцінки кількох варіантів розв’язання мовленнєвого завдання

використання доступних і цікавих для дітей прийомів навчання, створення атмосфери емоційного комфорту для кожної дитини, доброзичливості, зацікавленості в успішному засвоєнні знань. Пожвавлює заняття зазвичай доречне використання під час роботи з дітьми таких засобів гумору, як-от: жарти, прислів’я, приказки, іронічні загадки, забавлянки тощо. Енергійність, емоційність, позитивний настрій педагога передаються вихованцям, що, у свою чергу, підвищує їхній інтерес до навчання, активізує мовлення.
 

до різних видів діяльності, тобто поєднувати мовленнєві засоби з іншими засобами і способами відтворення змісту навчального матеріалу.
Так, сприяючи введенню до активного словника дошкільників певного слова, наприклад «веселка», попросіть визначити його словесно ( що це?), описати за допомогою засобів образності (як вона?), зобразити за допомогою долоньок, скласти з різноколірних стрічок, намалювати тощо.
Залучення дітей до активної діяльності забезпечить їхню високу інтелектуальну-мовленнєву активність.

вправи;
сюрпризи;
забавлянки;
ігрові життєві ситуації спілкування, в яких дитина є активним мовцем.

організація. Розташовувати дітей на занятті варто так, щоб було зручно вести розмову(очі в очі) не лише з педагогом, а й з однолітками. Необхідно чергувати різні види дитячої активності, а також різні способи організації дітей для розв’язання мовленнєвих завдань із метою збереження інтересу та ініціативності дітей. Слід пам’ятати, що ефективність мовленнєвого заняття залежить від мовленнєвої активності дітей: чим більше говорять діти, тим ефективніше заняття.

насамперед орієнтуватися на збереження у дітей працездатності та інтересу. Заняття має завершитись за мить до того, як діти самі про це вас попросять. Щоб відчути це, вихователю треба навчитися спостерігати за станом дітей і помічати явні та приховані ознаки втомленості дітей. Орієнтиром для вихователя щодо визначення доцільності часових меж заняття з розвитку мовлення мають слугувати затверджені нормативи тривалості занять у різних вікових групах.

поєднують кілька напрямів діяльності дітей:
художньо-естетичний – музика, образотворче мистецтво;
інтелектуально-мовленнєвий – ознайомлення з навколишнім середовищем, розв’язання соціально-комунікативних проблемних ситуацій;
логіко-математичний;
природний .

саме той вид мовленнєвої діяльності, що має бути пріоритетним на заняттях інтегрованого типу.
Спілкування сприяє:
закріпленню знань дітей із різних розділів програми;
активізації, уточненню і збагаченню словника;
розвитку діалогічного й монологічного мовлення;
формуванню комунікативних навичок;
удосконаленню – виразності мовлення;
загальної культури мовлення.

Спілкування

контрольне.

актуальності. Змінилися не самі методи, а характер їх використання, позиції педагога і дітей у процесі їх застосовування. Так, науковці рекомендують віддавати перевагу використанню творчих мовленнєвих завдань і вправ, реалізації принципу багатоваріантності у процесі їх розв’язання.
Водночас з’явились інноваційні методи і засоби розвитку мовлення дошкільників, серед яких побудова заняття у вигляді словесних подорожей у світ казки, фантазії, природи, мистецтва, звуків, фарб, книги тощо. Такі заняття можна проводити як у формі діалогу, так і у формі полілогу.
Різновиди методів: метод ТРВЗ, складання загадок про обраний предмет, методи, запропоновані Джанні Родарі, відомим італійським педагогом і письменником: «Салат з казок», «Конструювання загадок», метод символічної синектики (абетка символів), коментоване малювання (вихователь малює, а діти фантазують та коментують різні етапи малюнка), метод розв’язання проблем або «дерево рішень» , метод «мікрофон» , моделювання, мозковий штурм.

цілей дошкільної освіти України є складовою процесу оновлення світових та європейських освітніх систем, на часі реалізації компетентнісної парадигми, яка орієнтує педагогів на впровадження в педагогічну практику цілісного підходу до розвитку особистості. Очікування суспільства пов’язані сьогодні насамперед з формуванням життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини. Починати розв’язання цих проблем слід з дошкільного дитинства, оскільки саме в цей віковий період закладається фундамент оптимістичного світобачення; засвоюються моральні правила і норми, розвивається довільна поведінка; формується мовленнєва компетентність тощо.

вихователя до здійснення завдань з розвитку рідної мови дітей у сучасному дошкільному навчальному закладі.
Складниками професіоналізму в будь-якій професії є компетентність та озброєність системою вмінь. У педагогічній діяльності для професіоналізму замало лише цих двох компонентів. А в роботі вихователя щодо формування мовленнєвої компетентності дошкільника необхідна певна система знань, умінь і навичок, які дають можливість вирішувати дане завдання з найвищим результатом. Ефективність роботи з даної проблеми значною мірою залежить від вдало розробленої системи педагогічного впливу, педагогічних умінь і навичок вихователя, його мовлення як взірця для дітей.

являє компетентність дошкільника взагалі і мовленнєва компетентність зокрема.
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» визначає компетентність дитини як інтегральну характеристику розвитку особистості, основними показниками якої є оптимальний для віку ступінь сформованості провідної діяльності, всіх форм активності та базових якостей.
Мовленнєве спілкування дітей відбувається у процесі формування комунікативно-мовленнєвої діяльності. Змістовий бік її розвитку пов’язаний з формуванням когнітивно-комунікативної, орієнтувально-планувальної, організаційно-комунікативної, мовленнєвої, комунікативно-діяльнісної компетенцій.

Активність дитини у процесі образотворчої діяльності забарвлена інтенсивними переживаннями, набуваючи тим самим для дитини особливої цінності у досягненні позитивного результату діяльності. Відкриваючи нові властивості предметів, знаходячи пояснення для таємничих та незрозумілих явищ у довкіллі та зображенні їх на папері чи інших виробах образотворчої діяльності, дитина переживає захоплення, радість відкриття, здивування в ситуаціях успіху у процесі щодо здобути результатів, що стають надбанням її досвіду на все життя.
Завдяки мовленнєво-емоційному супроводу образотворча діяльність набуває для дитини самоцінного характеру, вона прагне до досягнення позитивного результату. Відмітною особливістю естетичних та інтелектуальних емоцій дитини є їх стимулювальний вплив на досягнення позитивного результату у процесі діяльності.

Активізацію мовлення слід розглядати не лише як результат формування й реалізації мовленнєвої активності в конкретному мовленнєвому акті, а й як процес розвитку мовленнєвих навичок аж до повного оволодіння мовною системою. Оскільки мовлення обслуговує всі види пізнавальної діяльності, то можна сформулювати закономірність: чим активнішим є мовлення дитини (запитання, звернення, пояснення, міркування, розмірковування і т. п.), тим ефективнішою буде образотворча діяльність, очевидною її результативність.
Мовлення супроводжує і творчість дітей. Образотворення сприяє становленню і розвитку регулювальної і планувальної функцій мовлення та появі і розвитку нових форм мовлення. Під час образотворчої діяльності виникає потреба в контекстному, монологічному мовленні, вдосконалюється діалогічне мовлення, граматична правильність, активізується лексичний запас, що стимулює зв’язне мовлення дитини.

Отже, образотворча діяльність дозволяє створити життєві ситуації, які стимулюють мовленнєву активність дітей, мовленнєве спілкування і сприяють мовному і лінгвістичному розвитку дітей.
На основі досліджень учених (А. Богуш, Н. Гавриш, Г. Люблінська, С. Макаренко, Г. Сухорукової), враховуючи комунікативну функцію образотворчої діяльності, яка надає можливість організації різних видів та форм спілкування, дійшли висновку, що забезпечення взаємозв’язку мовленнєвої та образотворчої діяльності повинно здійснюється шляхом активізації мовленнєвої діяльності під час образотворення (спонукання дітей до пояснювального мовлення, складанню розповідей – описів, розповідей – міркувань, складанню казок, оповідань за мотивами своєї образотворчої діяльності, колективна творча діяльність дітей, образотворчо-мовленнєві ігри).

Отже, вважаємо, що взаємозв’язок мовлення і образотворчої діяльності можна розглядати як мовленнєво-образотворчу діяльність дитини, яка повинна плануватись вихователем, продумувати запитання і прийоми стимулювання та активізації мовлення дітей у процесі всіх видів образотворчої діяльності.

у житті людини. І величезна відпові­да­ль­ність за виховання майбутнього покоління, за роз­виток повноцінних особистостей лежить не лише на родині, а й на працівниках дитячого садка. Мовленнєвий розвиток дитини є одним із важливих чинників ста­новлення осо­бис­тості в дошкільному дитинстві. Рівень роз­витку мовлення визначає рі­вень сфор­мо­ва­ності соціальних і пізнаваль­них досягнень малюка, його потреб та інте­ресів, знань, умінь і навичок.

Основними сучасними технологіями читання в українському дошкіллі є парціальні програми Л. Шелестової, М. Зайцева та Г.Домана.

програма «Навчання читанню дітей старшого дошкільного віку за методикою Миколи Зайцева» розроблена відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» та Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, на основі змісту Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» та програми розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-й рік життя) «Впевнений старт».
Мета програми: орієнтувати дошкільників на опанування складовим аналітико-синтетичним способом навчання читання; викликати інтерес до читання, використовуючи найефективніші способи навчання дітей через знайомство з кубиками Зайцева, таблицями, складовими картками; максимально розвивати у дітей пам'ять, інтуїцію, творчі здібності, прагнення до швидкого просування вперед.

Г.Домана принципово відрізняється від загальноприйнятої. Називаючи дитину «лінгвістичним генієм», Г. Доман переконаний, що її потрібно вчити читати не за буквами і складами, а відразу словами, оскільки це значно простіше і доступніше для дітей будь-якого віку, починаючи з 6-8 місяців. Це означає, що дитина може навчитися читати (про себе) раніше, ніж говорити. Ця технологія придатна і для навчання читання дітей іноземними мовами.
Методика: як свідчать дослідження Г. Домана, дитина запам'ятовує певне слово, побачивши і почувши його 12-15 разів. Для цього рекомендується писати слова на смужках щільного паперу розміром 10-15 см червоними прописними буквами заввишки 7,5 см, оскільки великі букви максимально прості для зору, а червоний колір здатний привернути увагу дитини. Поступово можна переходити на чорні букви меншого розміру. Протягом 5-6 днів дитині показують набори слів (по п'ять у кожному), починаючи з одного набору і поступово збільшуючи їх кількість до п'яти. Кожний із них показують дитині тричі на день протягом 5 днів, кожне слово - до 1 секунди. За день проводять 15 занять тривалістю 5-7 секунд, з інтервалом не менше півгодини. Далі у кожному наборі щодня замінюють одне слово на нове.

віку читанню за авторською ме­тодикою Л. Ше­­лестової «Розвивальне читанное» розвиток малят (інтелек­туальний, мовленнєвий, чут­тєвої сфери, сенсорики, моторики тощо) по­єднується із задоволенням їхніх потреб та інте­ресів, а отже, викликає по­зитивні емоції. Перед дітьми не ставиться завдання якнай­шви­дше ово­лодіти технікою читання, а завдання вихователя – викликати позитив­ні емоції, ра­діс­ний настрій, бажання виконувати ігрові вправи та завдан­ня. Діти виконують пі­зна­вал­ь­ні завдання, використовуючи різні види ді­яльності (малювання, ліплення, конструювання, аплікація, співи, танці).
Запропоновані завдання діти виконують природно, невимушено, з цікавістю та ба­жа­нням досягти результату. Ігрові ситуації, загадковість сюжету спонукають дитину до дії, уселяють оптимізм, позитивні емоції, упевненість у собі. Вдало підібрані завдання роз­ширюють знання дітей про навколишній світ, розвивають логічне мислення, зба­га­чують актив­ний і пасивний словник малят, розвивають фонематичний слух, мов­леннєве ди­хання, дрібну моторику, пам’ять, увагу. Граючись, діти за­кріплюють знання про ко­льори та їх відтінки, предмети побуту, учать­ся класифікувати предмети, система­тизувати й аналізувати, робити про­сті узагальнення.
Метою навчання читання в дошкільному віці відповідно до авторського задуму Л.Шелестової є не стільки засвоєння певних знань і формування відповідних навичок, скі­льки розвиток у дітей психологічної готовності до навчання в школі, а саме: уявлень про на­вколишній світ, допитливості,  ініціативності, самостійності, довільності поведінки, твор­чого самовираження.  

прискорення адаптації, зниження в окремих дітей гіперактивності, замкнутості та підготовки руки до письма (вдосконалення координації рухів дрібної моторики) варто впроваджувати інноваційну технологію - арт-терапію.
«Арт-терапія» - це лікування мистецтвом. Будь-яке мистецтво може бути інструментом для корекції тимчасових труднощів, з якими зіткнувся малюк під час адаптації. Це малювання, аплікація, ліплення або музика. В. Сухомлинському належить вислів: «Витоки здібностей і обдарувань дітей - на кінчиках їхніх пальців». Також арт-терапія є не тільки засобом для корекції емоційного стану дошкільника, але й ефективним видом розвитку творчого потенціалу юної особистості.

на креативній дошці;
- малювання на настільних мольбертах з оргскла;
- ліплення на оргсклі.

Впровадження інноваційних технологій

образно-логічне мислення, тренує дрібну моторику руки, але ненав'язливо, поволі налаштовує дітей на осягнення понять добра і зла, будує гармонійний образ світу. Завдяки властивостям піску дитина стає безпосереднім учасником і режисером власних творів. Музичний супровід і колірні ефекти є потужним стимулом для розвитку емоційного світу дитини.
Крім того, в поєднанні з пальчиковою
та артикуляційною гімнастикою,
драматизацією й мімічними
етюдами заняття
дозволяє гармонізувати емоційний
стан дитини, розвивати пізнавальні
та сенсорно-моторні навички.

Піско-терапія

в піску чи інші предмети, лічать, класифікують, порівнюють: горішок - круглий, шишка - довга, горішок - гладенький, шишка - колюча і т. д.);
- ігри для ознайомлення з навколишнім світом (діти проводять досліди з піском, водою).
2. Ігри для розвитку тактильно-кінестичної чутливості й дрібної моторики рук та зниження психоемоційного напруження:
- «Візерунки» (створення узорів відбитками пальчиків, кулачків, долоньок);
- «Піщаний дощ» (діти набирають пісок у жменьки, сиплячи над пісочницею, визначають властивості піску).
3. Художньо-мовленнєві ігри:
- «Що відчуваєш?» (опис дітьми своїх відчуттів під час взаємодії з сухим та мокрим піском, порівняння);
- «Казки Піщаної країни» (моделювання з піску казкових сюжетів із використанням дрібних предметів, переповідання змісту казок).
4. Ігри на розвиток творчого потенціалу, напр., «На що схоже? (Домалюй)».
5. Ігри на розвиток комунікативних якостей, як-от «Створення будівель» (барліг для ведмедика, будиночок для Хлопчика-Піскунчика, обігрування їх).
Літньої пори діти можуть гратися в пісочниці у різноманітні ігри:
- «Ідуть ведмежата» (почергово переставляючи кулачки);
- «Пальчики крокують» (вказівним і середнім «крокують» по сухому і вологому піску, порівнюють відчуття);

Види ігор на піску

про явища природи.
При цьому відбувається свого роду пошуково –
дослідницька робота:
діти визначають властивості снігу,
спостерігають, коли він
Перетворюється на воду,
описують сніг, розглядаючи
його в лупу, проводять досліди,
Підігріваючи сніг свічкою.
Діти залюбки малюють фарбою, розведеною водою, з пластмасових пляшок. Для ігор зі снігом у групі доречно використовувати великі миски або глибокі ванночки. Малята роблять зі снігу різні фігурки за допомогою формочок, будують споруди, передаючи власні почуття.

Сніготерапія

чи манна крупа наносяться на оргскло. Під нього кладемо
заздалегідь приготовлені зображення зірочок
білого кольору на чорному картоні або зелене
деревце,на якому знаходяться білі яблучка.
Малята охоче складають пальчики пучками,
сиплючи кольоровим піском по контурах
зображення,що під склом, зірочки зафарбовують
піском жовтого кольору,
яблучка - червоного.
При цьому відбувається загальний розвиток
дитини,зміцнюються його пальчики,
збагачуються сенсорні враження.

Піскова анімація і аплікація з кольорового піску

поділяється на активну (коли малюк грає сам) і пасивну (коли просто слухає музику).
Через уведення музикотерапії під час занять у замкнутих дітей поліпшується комунікабельність,
формуються навички спілкування,
виникають доброзичливі зв'язки
з однолітками.
Боязкі діти в період адаптації
набувають упевненості.

Музикотерапія

Для роботи слід використовувати пластилін вищого ґатунку,
який не прилипає до рук, але
досить добре - до оргскла.


Одним із засобів творчого розвитку
та ефективним видом арт-терапії
є малювання на оргсклі.
Базовий компонент розвитку дитини
дошкільного віку дає можливість кожному педагогу творчо підходити до вирішення завдань, пропонуючи дітям вільний вибір видів діяльності,
щоб вони мали змогу проявити самостійність та ініціативу.

Ліплення та малювання на оргсклі

пензликами, штапиками, гігієнічними паличками, щіточками та ін. Ефективним є проведення таких занять під музичний супровід (запис звуків природи, класичну музику).
Малюки вчаться виражати
себе, налагоджувати
контакти одне з одним,
спільно працювати,
Цінувати самовираження
іншого.
Адже спільна
праця не тільки дає творче
натхнення, але й гуртує.

Малювання на обидва боки мольберта та на креативній дошці

досягнення позитивних змін в інтелектуальному, соціальному, емоційному й особистісному розвитку дитини. Творчий характер занять допомагає дитині відкривати в собі щось нове, краще розуміти себе, розвивати свої відносини з іншими людьми та довкіллям.
Терапія творчим самовираженням не лікувальна, а цілюща: вона спрямована не на ліквідацію тих чи інших симптомів і станів, а на розвиток людиною відносин - із самим собою і світом. Арт-терапія є найбільш давньою та природною формою корекції емоційного стану, якою можна користуватись для зняття психічної напруги, для того, щоб заспокоїтись чи просто зосередитись. Творчість як дитини, так і дорослого, реалізована у процесі арт - терапії, дає можливість висловити та відтворити внутрішні почуття, переживання, сумніви, конфлікти і сподівання, у символічній формі переживши ще раз важливі події. Адже спонтанна образотворча діяльність здатна виражати неусвідомлюваний зміст життя.

Висновки

дітей (із власного досвіду, творчі )
дидактичні ігри
мовленнєві ситуації
ігрові мовленнєві вправи

Традиційні методи та прийоми розвитку мовлення дошкільників:

режимі рівноправного спілкування;
створення умов для переживання успіху кожним учасником педагогічної взаємодії;
обов'язкова рефлексія процесу навчання і виховання – осмислення доцільності обраних завдань, форм роботи, способів діяльності, причин невдач або досягнення цілей.

здібностей: формулювати та аргументувати свою думку; висловлювати думки найдоцільнішими способами;
обстоювати власну позицію відповідно до вікових можливостей.

рідною мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності мовлення.

Мовленнєва компетенція

взірцем для дітей.
Доброзичливе, зацікавлене ставлення педагога до кожної дитини, що стимулює її бажання вступати у діалог.
Предметно-розвивальне мовленнєве середовище, створене на групах.
Співпраця з батьками щодо мовленнєвого розвитку дітей.
Вдало розроблена система планування роботи з розвитку мовлення.

Чинники ефективності роботи з розвитку мовлення

дошкільної освіти наголошує на важливості формування компетентної, самосвідомої особистості, здатної вільно мислити, аналізувати, доводити і відстоювати свою точку зору у будь-якій життєвій ситуації
Тому педагогічні працівники мають створити умови для мовленнєвої творчості та розвитку комунікативних навичок вихованців. Однією з таких умов є активне використання в навчально-виховному процесі інноваційних методів. Використання інноваційних технологій допоможе не лише збагатити словниковий запас дошкільнят, але й сприятиме розвитку пізнавальної активності та образного мислення, сприятиме формуванню мовленнєвої компетентності дитини, допоможе подолати сором’язливість та невпевненість. Вони навчаться відстоювати власну точку зору, самостійно приймати рішення.

розвитку дошкільників наступні інноваційні методи:
Метод ТРВЗ - група ігор, які спрямовані на пізнання ознак і функцій  об’єктів і навчання аналізу ситуацій («Мої друзі», «Що я вмію», «Знайди ціле за частинами»);
Складання загадок про обраний об’єкт - формує вміння перетворювати, змінювати об’єкт і ситуації.
Методи, запропоновані Джанні Родарі, відомим італійським педагогом і письменником: «Салат з казок», «Конструювання загадок».
Метод символічної синектики (абетка символів)  - порівняння предметів; описування предметів; складання речень; заучування віршів; складання казок; використання при цьому алгоритм роботи.
Коментоване малювання (вихователь малює, а діти фантазують та коментують різні етапи малюнка).
Метод розв’язання проблем або «дерево рішень» (схема – «дерево рішень», у якій стовбур «дерева» - позначає проблему, крона – шляхи її подолання, а листочки – її рішення. Діти спілкуючись між собою, знаходять  рішення даної проблеми, малюють його на аркуші паперу і коментують свої малюнки).
Метод «мікрофон» – це також різновид групового обговорення певної проблеми, що дає можливість кожній дитині висловитись. Можна використовувати метод «мікрофон» у дидактичних іграх «Закінчи речення»   
Моделювання – це вища форма узагальнення і метод розвиваючого навчання (персонажів можна схематично представити у вигляді геометричних фігур, схем, моделей)
Так – ні. Ведучий задумує предмет, а діти, ставлячи питання так, щоб на них можна було відповідати лише «так» або «ні», мають відгадати, що це за предмет.
Мозковий штурм. Педагог ставить перед дітьми певну проблему, і вони її розв’язують, пропонуючи нові ідеї або розвиваючи запропоновані.
Педагогічні працівники, протягом навчального року.

народні хороводні, рухливі ігри із звуконаслідуванням, з текстом-діалогом, хороводні ігри зі співом, ігри розважального характеру, які сприятимуть мовленнєвому розвитку дошкільників .
Педагогічні працівники, протягом навчального року.
Для розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку використовувати пісочну терапію. Поряд з розвитком тактильно-кінестетичної чутливості та дрібної моторики, дитина вчитиметься прислуховуватися до себе та промовляти свої відчуття. Що, сприятиме розвитку мови, довільної уваги, пам’яті. дошкільник отримуватиме перший досвід рефлексії (самоаналізу). Вчитиметься розуміти себе та інших.
Педагогічні працівники, протягом навчального року.