Нетрадиційні уроки в системі навчання українької мови презентация

–звіти,
уроки –змагання   
Уроки-мандрівки, уроки – сюжетні замальовки   
Урок –семінарське заняття, урок – практикум 

блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готується вчителями-предметниками, кожний із яких проводить етапи (блоки) уроку стосовно того предмета, що викладає.

Тому проведенню таких занять передують етапи підготовки:
-       ознайомлення вчителів-предметників з діючими програмами;
-       знаходження сумісних програм з різних предметів;
-       складання структури майбутнього уроку;
-       написання спільного плану – конспекту.

віршованій формі. Усі етапи такого заняття, всі завдання, задачі, пояснення – римовані тексти.

Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими (систематизуючими), і за своєю структурою нічим не відрізняються від традиційної форми організації навчання. Римовані уроки максимально зосереджують увагу школярів, бо матеріал подається стисло – віршами, і не можна пропустити основне, треба зуміти виділити головне й зробити певні висновки.

інтеграції – поповнення, відновлення; об’єднання в ціле будь-яких окремих частин.
Такі нестандартні заняття дають можливість учителеві опанувати з учнями значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, усунути дублювання у вивченні ряду питань, досягти цілісності знань 

урок-засідання, урок-круглий стіл, урок-конгрес, урок-конференція, урок-семінар, урок-телеміст).
Уроки-дискусії проводяться після вивчення певної теми, розділу програми. Мета таких занять – поглиблення і систематизація знань школярів з предмета.
Обов’язково такі нетрадиційні уроки мають підготовчий етап. Учням повідомляється тема діалогу (диспуту, засідання), основні питання теорії, за якими буде проведено опитування, вказуються номери завдань підручника. Діти повинні показати на уроці різні раціональні способи їх виконання.
Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або суперечного питання та залучити дітей до активної роботи, сприяє розвитку пізнавальних інтересів школярів, збагаченню учнівського лексичного запасу, необхідного для висловлювання своїх думок як в усній, так і в писемній мовах. Такі уроки розширюють також досвід спілкування, бо особлива увага під час їх проведення приділяється саме формуванню умінь запитувати і відповідати.

учнів з вивчення навчального матеріалу за рахунок розвитку інтелектуальних умінь, зокрема такого важливого, як уміння працювати з інформацією, що самостійно добута з різних джерел, оперативно подавати її в згорнутому та розгорнутому виглядах.
Цінність уроків-досліджень у тому, що під час проведення таких нестандартних занять поєднуються індивідуальні та групові форми роботи, завдяки яким у школярів формується позитивна мотивація до плідного співробітництва. А це сприяє активізації пізнавальних здібностей учнів, стимулює процес їх мислення.

– конкурс кмітливих та допитливих, урок КВК, урок-турнір).

Готуючись до уроку-змагання, учитель проводить таку роботу (пункти 6, 7 – розробляються всім класом) :
1.Спостереження за учнями.
2.Проведення різноманітних тестувань, індивідуальних бесід з метою виявлення лідерів класу.
3.Підготовка декількох школярів для роботи в ролі консультантів команд і асистентів учителя для запису отриманих балів на дошці.
4.Опрацювання на звичайних уроках окремих ігрових ситуацій.
5.Визначення кількості балів, одержаних за правильну відповідь чи обґрунтоване доповнення.
6.Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу, добір ТЗН та музичних творів.
7.Розподіл учнів класу на команди.

проводяться в кінці семестру (навчального року) з метою перевірки знань, умінь і навичок учнів з однієї або декількох тем.
Програма уроків-звітів планується завчасно. Учителем або дітьми обирається ведучий (ведучі) концерту, конферансьє презентації, журналісти, опоненти захисту, вчена рада огляду знань тощо.
Значущість таких уроків безсумнівна: це і повторення вивченого, і розширення кругозору школярів. Особливо цінним у педагогічному плані є те, що в процесі проведення таких нестандартних занять у школярів формується пізнавальний інтерес – бажання виконати музичний (поетичний) твір чи розповісти про нього своїм однокласникам. А цей інтерес може впливати на подальшу освіту (самоосвіту) дитини. Також уроки-звіти сприяють розвитку артистизму, мислення, мовлення, вміння спілкуватися, виховують культуру поведінки. Не слід забувати і про психологічні особливості: кожній дитині треба дати можливість самоствердитися

занять у тому, що педагогічний процес реалізується як в умовах класного приміщення, так і поза ним.
Зрозуміло, що в умовах класного приміщення проводяться заочні уроки-мандрівки. Їх різновидами можуть бути уроки-екскурси (у минуле, у майбутнє) та уроки-подорожі (за планом чи за картою). У свою чергу власне мандрівки (очні) – це уроки-екскурсії (у природу, на виробництво, до музею, до зоопарку тощо) та уроки – марафони (за зупинками чи за маршрутом).
Складовими компонентами уроку-мандрівки вважають:
1.  Підготовку вчителя та учнів до уроку.
2.  Проведення заняття.
3.  Підведення підсумків уроку.

спектаклі та інші школярі завжди чекають з нетерпінням, бо такі заняття проводяться рідко (2-3 рази на рік) та вимагають великої підготовки, до якої залучаються навіть батьки, що допомагають надрукувати тексти, виготовити афішу-запрошення, декорації, записати музичні твори на плівку тощо.
Основна робота, безумовно, лягає на плечі вчителя, який складає план – конспект майбутнього нестандартного уроку, тема якого заздалегідь обговорюється з учнями. Проводячи спостереження за дітьми, педагог приходить до висновку: кому доручити виконання певної ролі. Сам же урок по суті – театральне дійство, яке ніколи не повторюється, а щоразу вимагає від вчителя й учнів кращої підготовки та проведення. Виконуючи ролі, школярі розвивають свої мовленнєві навички, набувають досвіду спілкування з аудиторією, самостійно відкривають для себе системні зв’язки у вивченому матеріалі, роблять власні висновки, тобто всебічно розвиваються й удосконалюються.

поглибленим вивченням української мови. У семінарах виділяють три основні етапи:
1) підготовка до занять і виконання запропонованих завдань;
2) актуалізація знань, одержаних у ході підготовчого етапу;
3) підведення підсумків роботи.
Семінар — така форма проведення уроку, що сприяє розвиткові в учнів навичок самостійної роботи з науковими джерелами, дозволяє оптимально враховувати їхні індивідуальні здібності й нахили. Семінарські заняття можуть проводитися у формі розгорнутої бесіди, обговорення доповідей і творчих робіт, коментованого читання, диспуту.
Готуючи учнів до семінару, вчитель заздалегідь повідомляє мету і завдання, формулює основні й додаткові питання з теми, рекомендує додаткову літературу. У формі семінарів можна проводити уроки вивчення нового матеріалу, повторення, узагальнення і систематизації вивченого. Так, урок узагальнення і систематизації, проведений у формі семінару, може мати таку структуру:  - вступне слово вчителя (з'ясовується мета і завдання семінару, що відповідає меті і завданням узагальнюючого уроку); -  учнівські повідомлення (підготовлені самостійно за планом семінару);  -  обговорення виступів учнів;  - корекція знань учнів залежно від змісту зворотної інформації під час бесіди чи пояснення вчителя;  - підсумкове слово вчителя.

вміння і навички, корисно пропонувати творчі вправи. Під час роботи на уроках доцільно дозволяти учням користуватися таблицями, схемами, підручниками, словниками, довідниками та ін. На уроках-практикумах виконуються індивідуальні та колективні види робіт, що впливають на формування в учнів навичок взаємо- і самоконтролю.