Вплив Болонського процесу на формування вищої освіти в Україні презентация

формування вищої освіти в Україні

к.пед.наук, доц.
Беспарточна Олена Іванівна

Україні.

Основні поняття теми: вища освіта, університетська освіта, Велика Хартія Університетів.

процесу в українській освіті.

міністрів освіти провідних країн Європи.

Результатом дискусії стала БОЛОНСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ “Зона європейської вищої освіти”

Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксебург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Потугалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція.

300 європейських університетів, була створена Європейська асоціація університетів, був прийнятий підсумковий документ “Формування європейського простору вищої освіти”.
У 2002 р. до БП приєдналися Кіпр, Ліхтенштейн, Туреччина, Хорватія.
У 2003 р. – Албанія, Андорра, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Македонія, Сербія і Чорногорія, Росія.
У 2005 р. до них приєдналася і Україна.

двоциклічну систему вищої освіти, що позитивно зарекомендувала себе в США та Великій Британії.
Цілі БП полягали у введенні дворівневої системи освіти – бакалавра і магістра, у взаємному визнанні вузівських дипломів, освітніх кредитів і кредитних трансфертів, у створенні єдиних європейських стандартів якості викладання в системі вищої освіти.

професійною іі забезпечує фахівця можливістю працювати в певному виді діяльності. У Європі ступінь бакалавра розглядається як підготовча ступінь до здобуття вищої освіти.
Згідно БП, ступені бакалавра і магістра є академічними кваліфікаціями, а згідно українського законодавства – професійними.

висококваліфікованої робочої сили для країн Європи.

умову про два цикли навчання, то тут стикаємося з проблемою недооцінювання освітнього рівня “бакалавр” як з боку студентів, так і з боку роботодавців. В цілому, для західних освітніх систем рівень бакалавра є вже давно достатнім для того, щоб випускник вважався спеціалістом у своїй сфері і мав змогу займати відповідну виробничу позицію.

дієвість – здатність використовувати набуті знання і вміння на практиці.
За експертними оцінками, цим параметром поступаємося нашим європейським колегам найбільше. Знають наші випускники багато, а от навички практичного застосування знань сформовані недостатньо.

мобільність викладачів і науковців в Європі.
3. Незавершеність адаптації національного законодавства до стандартів європейського права, а також неготовність європейських країн та ЄМ до усунення міграційних перешкод для громадян України.

у Болонський простір є для українського суспільства важливим і необхідним через потребу вирішити проблеми визнання українських дипломів за кордоном, підвищення ефективності та якості освіти і відповідно конкурентоспроможності українських вузів та їх випускників на європейському та світовому ринках праці. Адже БП вийшов за межі ЄС та Європи і стає частиною процесу глобалізації вищої освіти та глобального ринку праці.

є створення механізму сталого розвитку та забезпечення якісної підготовки фахівців у відповідності до міжнародних стандартів.
Таким типом розвитку більшість вчених вважають інноваційний (для нього характерний високий рівень освіти та науки, науково-дослідних робіт і т.д.)

в розмірі 1,7% ВВП, в реалії 1,2% ВВП, у 2009 р -0,4%.
У той же час, у США – 2,6%, ФРН – 2,3%, Франції – 2,4%, в Росії -0,6%.
У даній ситуації слід також враховувати масштаби економік цих країн, ВВП яких у багато разів перевищує ВВП України.

необхідно не тільки не розгудити з нововведеннями старої, перевіреної часом освітньої системи, а й вчасно модернізувати її. З урахуванням вищевикладеного, зауважимо, що інноваційний поступ системи вищої освіти потребує подальшого впровадження обґрунтованих інституційних реформ.

освіти, проводити їх потрібно виважено, поступово, заздалегідь підготувавшись організаційно і фінансово!