Олександр Васильович Духнович презентация

українців Закарпаття середини ХІХ століття.

повіту (тепер Гуменського округу в Словаччині), в сім`ї священика.
Початкову освіту Олександр Духнович здобув вдома, а у віці дев’яти років продовжив навчання в Ужгородській гімназії.

роки навчається в гімназії. Упродовж 1823-1827 рр. Духнович навчався в духовної семінарії в Ужгороді, після закінчення якої був призначений службовцем єпархіальної канцелярії в Пряшеві. Але вже в 1830 році він подався до Ужгорода, де влаштувався домашнім вчителем сина ужгородського урядовця

продовжує працювати в єпископській канцелярії. В 1838 році його було призначено нотаріусом Ужгородської консисторії Мукачівської єпархії, де він отримав доступ до бібліотек, в яких містилося багато літератури російською мовою.

Олександр Васильович зайнявся вивченням історії рідного краю, драматургії, педагогіки, став складати вірші. З 1843 року і до кінця свого життя Духнович працював у Пряшівському соборі, де розгорнув бурхливу громадсько-просвітительську та педагогічну діяльність.

для начинающих», написана мовою, близькою до народної. Цей буквар мав неабиякий успіх, оскільки до його появи ті, хто мав можливість навчатися, оволодівали грамотою чужою мовою – латинською або мадярською.

школи – «Краткий землепис для молодих русинів». В 1853 році виходить друком наступна книга – «Сокращенная грамматика письменного русского языка», а в 1857 році – «Народная педагогия в пользу училищ и учителей сельских».

«Роль учителя в творчій спадщині Олександра Духновича», в якій автор акцентує увагу на тому, що О. Духнович ставиться до особистості вчителя як до «просвітителя народу», «просвітителя людства». Духнович вважав, що саме від особистості учителя залежить успіх всієї навчально-виховної роботи школи, всієї системи освіти.

до своєї смерті. У 1848 році він був призначений благочинним у Пряшеві

місяців пролежав у ліжку. 18 (30) березня 1865 Олександр Духнович помер, причастившись перед
смертю з рук єпископа 
Йосипа Гаганця.