Політичні проблеми соціального управління презентация

Файоль, Лютер Гулік);
Теорії публічного адміністрування (Вудро Вільсон, Макс Вебер).
Поведінкові теорії:
Менеджмент людських відносин (Марі Фоллет; Елтон Мейо, Дуглас МакГрегор);
Організації як системи (Честер Барнард);
Прийняття рішень в організаціях (Герберт Саймон).
Адміністрація – як – політика:
Чарльз Ліндблом;
Дуайт Валдо;
Сучасні тенденції у розвитку теорії соціальної організації та управління.

ст.»;
Соціальне управління vs. управління в бізнесі;
Організаційна структура:
Важливість ієрархії в кризові моменти;
Зрозумілість для всіх;
Одна людина, відповідальна за остаточні рішення у кожній сфері;
Один керівник;
Робота з персоналом:
Втрата актуальності класичних теорій;
Працівники як партнери, а не підлеглі (оркестр + дирижер);
Пріоритет нематеріальної винагороди (причетність до досягнення цілей організації).

країнах;
Зміни в розподілі доходу;
Зміни визначення ефективності;
Глобалізація конкуренції;
Суперечність між економічними і політичними реаліями.
Управління змінами:
Політика, спрямована на створення майбутнього;
Методика пошуку і прогнозування змін;
Стратегія впровадження змін у внутрішню та зовнішню діяльність організації;
Політика, що дозволяє урівноважити зміни та стабільність.

досвіду;
Зміни як можливості:
Перехід від економіки менеджерів до економіки підприємців;
Інновації як принцип діяльності;
Зміни в суспільстві та «геніальні ідеї».

і світовий порядок в ХХІ ст.» (2004 р.):
Кінець історії не відбувся?;
Політичні інституції як основа розвитку західної цивілізації;
Слабкі держави як джерело найбільших проблем сучасного світу.

на міжнародному рівні, які відстоюють неолібералізм, особливо щодо світової торгівлі, навколишнього середовища та громадянських свобод;
Зміни в очікуваннях, зумовлені глобалізацією (завдяки туризму та ЗМК) щодо якості державних послуг (прагнення досягти рівня розвинених держав);
Підвищення вимог щодо «персоналізації» державних послуг до потреб конкретної людини;
Підвищення вимог щодо відповідальності та прозорості процесів прийняття рішень;
Зростання очікувань щодо широкого залучення усіх зацікавлених сторін до прийняття та втілення рішень;
Втрата легітимності традиційними політичними елітами.

кількості населення з відповідним впливом на рівень доходів домогосподарств та отриманих податків;
Різке зростання економіки протягом середини 90-х – середини 2000-х рр., що сприяло отриманню додаткових надходжень в бюджет;
Зростання спротиву населення до сплати вищих податків заради фінансування державних послуг (перерозподілу доходів державою);
Послаблення ролі профспілок із зростанням гнучкості ринків праці.
Правові:
Зростання впливу наднаціональних інституцій – ООН, Світового банку, СОТ, МВФ, ЄС.

– ці уявлення уже не можуть ставати основою для формування державної політики;
Зменшення впливу традиційних джерел соціального контролю (поліції, церкви, школи);
Зміна головних цінностей у суспільстві: від громадянського обов’язку до самореалізації та прав у 1980-ті і повернення назад у 1990-ті рр.;
Старіння населення, що зумовлює більші частки населення, що потребують охорони здоров’я та соціального забезпечення;
Зміна уявлень про мінімальну якість життя для певних вразливих груп (дитяча бідність, малозабезпеченість, бідність у старості).

раси, інвалідності) – підвищення очікувань щодо якості життя для усіх верств населення;
Зміна ставлення до антисоціальної поведінки, особливо щодо вразливих верств населення (домашнього насильства, дитячої бідності тощо);
Усвідомлення того, що якісне надання державних послуг впливає не лише на матеріальний добробут, а й на емоційний стан не лише отримувачів послуг, а й для суспільства в цілому, сприяючи стабільності та щастя;
Зростання очікувань щодо балансу між оплачуваною роботою, домашніми справами та відпочинком, особливо з врахуванням гендерних відмінностей;
Новий рівень оцінки державних рішень з погляду «таблоїдів» - не загальної аргументації, а ‘people story’.

прийняття рішень, яке може бути значно інтерактивніше, ніж раніше;
Інформаційне суспільство надало можливість більшій частці населення використовувати ІКТ.
Екологічні:
Зростання турботи рівнем глобального потепління;
Готовність застосовувати радикальні заходи для зменшення використання невідновлюваних джерел енергії та підвищення рівня перевикористання (recycle);
Зростання тиску на владу з вимогою враховувати екологічні аспекти при прийнятті політичних рішень в усіх сферах.

держава
Мережі
Врядування

1991 р. «A Public Management for All Seasons?»;
Маргарет Тетчер та Рональд Рейган;
Чотири мегатренди (передумови):
спроби сповільнити зростання державного сектору у контексті витрат на його утримання;
приватизація та квазіприватизація державних послуг та наголос на субсидіарності їх надання;
автоматизація процесів надання державних послуг;
впровадження міжнародних процесів у сферу державного управління.

чутливим до потреб споживачів через впровадження моделей з бізнесу;
Головні механізми – ринкові: KPIs (ключові показники ефективності), цілі, конкурентні контракти, квазіринки;
Особливості:
Прямий професійний менеджмент;
Чіткі стандарти продуктивності;
Контроль за результатами;
Роздрібнення структурних одиниць;
Підвищення конкурентності;
Використання бізнесових підходів до управління персоналом;
Наголос на підвищенні дисципліни та заощадливості у використанні публічних ресурсів.

частково США) vs. неовеберіанська держава (континентально-європейські держави: Бельгія, Фінляндія, Франція, Нідерланди, Італія та Швеція, частково Німеччина);
Головна ідея – модернізувати традиційний державний апарат, щоб підвищити його професійність, ефективність та чутливість до потреб громадян не через бізнес-моделі (які можуть застосовуватись виключно як допоміжні), а через збереження держави з її правилами, методами та культурою в якості головного актора);
Головні механізми – влада здійснюється через ієрархію незалежних чиновників.

нових викликів – глобалізації, технологічних змін, демографічних змін, екологічної загрози;
Збереження ролі представницької демократії на усіх рівнях як легітимізуючого елементу всередині державного апарату;
Збереження ролі адміністративного права у визначенні базових принципів щодо відносин громадян та держави, що включає рівність перед законом та можливість судової оцінки дій держави;
Збереження ідеї державної служби як особливого статусу, культури та вимог.

орієнтації на задоволення потреб та інтересів громадян. Головний шлях досягнення– не впровадження ринкового механізму (може частково використовуватись для конкретних ситуацій), а створення професійної культури якості та послуг;
Доповнення (не заміна) ролі представницької демократії набором інструментів для консультації з громадянами та прямого представництва їх інтересів;
Модернізація правил управління державними ресурсами з більшою орієнтацією на результати, а не просто на правильне дотримання інструкцій;
Професіоналізація державної служби, щоб бюрократ був не просто експертом у своїй сфері, а професійним менеджером, спроможним задовольняти потреби споживачів.

державне управління краще поінформованим, більш гнучким та інклюзивним через впровадження моделей роботи через самоорганізовані мережі, а не ієрархії чи ринкові механізми;
Головні механізми – мережі незалежних зацікавлених осіб;
Виникають через складність для однієї організації самостійно розв’язати проблему;
Пов’язані спільною ціллю, яка визначає їх діяльність.

мережі, поширено у сфері психічного здоров’я, оборони;
ланцюги постачання – комплексні продукти доставляються державі (департамент оборони, транспорту, космічні шатли);
ситуативні мережі – реакція на конкретну ситуацію, зазвичай надзвичайну, природню катастрофу, епідемію;
канальне партнерство – компанії здійснюють дії від імені уряду: автодилери реєструють машини, спортивні магазини продають ліцензії на рибальство
поширення інформації – партнерство з метою розповсюдження певної інформації, наприклад, інформацію про переробку сміття поширюють неприбуткові організації.

більш ефективним та легітимним через залучення широкого спектру соціальних акторів як до вироблення, так і до втілення політики;
Головний інструмент – мережі та партнерства між зацікавленими сторонами;
Поєднання мережевого управління та неовеберіанської держави:
Ринкові механізми конкуренції між постачальниками послуг обмежені тими, з ким налагоджено відносини та існує довіра;
Держава зберігає за собою значну роль у наданні послуг та визначенні.
Цифрове врядування, «добре врядування» тощо.