Тестування на ВІЛ-інфекцію презентация

За даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України з часу виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції у 1987 році і до 2011 року включно в Україні зареєстровано 202 787 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України.
За даними Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС):
Україна належить до країн, у яких спостерігають найвищі темпи поширення ВІЛ;
розрахунковий рівень поширеності ВІЛ серед дорослого населення становить 1,63%.
Лише 30% людей, які живуть з ВІЛ в Україні, пройшли тест на ВІЛ і знають про свій ВІЛ-позитивний статус!
Епідситуація, що склалась в країні, свідчить про необхідність розширення доступу до послуг добровільного консультування і тестування (ДКТ). Саме розвиток мережі кабінетів "Довіра" сприятиме покращенню ситуації щодо тестування на антитіла до ВІЛ, своєчасному виявленню та оздоровленню ВІЛ-інфікованих осіб, а також попередженню подальшого поширення ВІЛ-інфекції в популяції.

результатів).

Категорії лабораторних методів:
1. Специфічне лабораторне дослідження (виявлення специфічних маркерів ВІЛ);
2. Неспецифічне лабораторне дослідження (імунологічне дослідження – визначенням вмісту CD4- клітин).

1. Методи специфічної лабораторної діагностики:
1.1 непрямі – виявлення антитіл до ВІЛ;
1.2 прямі – виявлення антигенів та генетичного матеріалу ВІЛ.

ІФА (імуноферментний аналіз);
1.1.2 ІБ (імунний блот);
1.1.3 Швидкі тести (імунохроматографічний аналіз).

1.2 Прямі методи специфічної діагностики ВІЛ:
1.2.1 виділення віруса в культурі клітин
(застосовується в науково-дослідницькій роботі);
1.2.2 виявлення антигену р24
(широко не застосовується в зв*язку з низькою чутливістю метода);
1.2.3 виявлення генетичного матеріалу віруса.
1.2.3.1 провірусної ДНК (застосовується при обстеженні дітей,
народжений ВІЛ-інфікованими жінками);
1.2.3.2 вільної вірусної РНК (кількісні тести на «вірусне
навантаження» використовуються з метою
контролю ефективності ВААРТ).

роботи лабораторій діагностики
ВІЛ-інфекції

висока чутливість, менша вартість. Мета застосування – скринінгові дослідження.
імунний блот
Перевага – більша специфічність, виявляються антитіла до
білків ВІЛ:
ядра віруса (р17, р24, р55)
глікопротеЇнів вірусної оболонки (gp41, gp120, gp160)
ферментів ( р31, р51, р66).
Мета:
поглиблене клініко-лабораторне обстеження пацієнтів,
тестування вагітних жінок при взятті на «Д»-облік;
тестування дітей (за наявності позитивних ТІФА);
обстеження пацієнтів з невизначеними (протягом 1,5 - 2 місяців) результатами досліджень на наявність антитіл до ВІЛ;
в деяких інших випадках (проведення арбітражних досліджень, дослідження на вимогу слідчих органів та ін.).

При отриманні заключного позитивного результату тестування на ВІЛ необхідно підтвердити діагноз за допомогою повторного серологічного дослідження. Це пов*язано з можливістю хибних результатів тестування.

наступних станах:
ревматичний артрит, множинний склероз, системний червоний вовчак, васкуліти, анкілозуючий спондиліт, сифіліс, цукровий діабет 1 типу, хвороба Адісона, злоякісні захворювання (особливо лімфопроліферативні злоякісні процеси), хронічний гепатит, тяжкі захворювання нирок, муковісцидоз; щеплення проти грипу протягом 30 днів до тестування; переливання крові, її компонентів чи препаратів ( гама-глобулін) або пересадка органів чи тканин; вагітність.
технічна помилка.

інфікування людини до появи антитіл до вірусу імунодефіциту, який може тривати від 1 до 6 місяців;
стадія серореверсії – зникнення антитіл до ВІЛ, особливо в стадії СНІДу або у пацієнтів, що тривало отримують ефективну ВААРТ;
агаммаглобулінемія;
субтип віруса;
технічна помилка.

- інфекцію

та антигену ВІЛ або сумарного спектру антитіл.

Етапи тестувань:
1) первинні скринінгові дослідження,
2) підтверджувальні (верифікаційні).

- імуноферментний аналіз;
2) швидкі тести- імунохроматографічний
аналіз.

Для тестування донорської крові, донорів органів, тканин, клітин необхідно використовувати лише тест-системи, що дозволяють одночасно виявляти антитіла до ВІЛ ½ та/або антиген р24 ВІЛ.

ВІЛ:

Журнал реєстрації взяття крові для проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ (форма № 498-9/0);

Направлення на проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ (форма № 249-7/0).

досліджень на антитіла до ВІЛ методом імуноферментного аналізу (форма № 503-5/0);

позитивний або сумнівний результат ІФА- первинну сироватку направляють для проведення підтверджувальних (верифікаційних) досліджень.

аналіз) -
на альтернативних тест-системах, які різняться антигенними препаратами або засновані на іншому принципі аналізу, та дозволяють виявляти антитіла до ВІЛ ½ та антиген р24 ВІЛ.

на наявність антитіл до ВІЛ (форма № 503-8/0);

позитивні результати: надається Довідка про результати підтверджувальних досліджень на наявність антитіл до ВІЛ (форма № 503-9/0);

невизначені (сумнівні) результати: надається Довідка про результати підтверджувальних досліджень на наявність антитіл до ВІЛ (форма № 503-10/0).

При проведенні підтверджувальних досліджень з використанням тест-системи для імунного блоту надається Довідка про результати підтверджувальних досліджень на наявність антитіл до ВІЛ методом імуноферментного аналізу та імунного блоту (форма № 503-7/0).

були виявлені антитіла до ВІЛ перед взяттям на диспансерний облік повинні пройти друге тестування з направленням зразка крові у лабораторію, що здійснює підтверджувальні дослідження.
заповнюється Направлення на проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ (при взятті на диспансерний облік) (форма № 249-6/0).

лабораторного дослідження методом ІФА –
сироватка або плазма крові.

закритого типу (аналог вакутайнера для дослідження сироватки без наповнювача або з активатором згортання) об’ємом 5,0 -5,5 мл для отримання сироватки. На пробірці зазначають прізвище, ім’я, по батькові особи або номер згідно з Журналом реєстрації взяття крові для проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ (форма № 498/9-0).

- в холодильнику при температурі + 4 - 6° С.
У тих випадках, коли кров може бути направлена в діагностичну лабораторію протягом 24-72 годин після взяття, відбирати зразки сироваток не треба.

дії дезінфектантів; на дно цих ємностей поміщають адсорбувальний матеріал (марлева серветка, тканина, вата тощо); штатив з пробірками поміщають у сумку-холодильник або контейнер з холодовими агентами;
направлення на проведення дослідження зразка крові на наявність антитіл до ВІЛ упаковують окремо від проб;
ємності з матеріалом повинні бути промарковані відповідно до направлення; забороняється обертати направлення навколо ємності з об'єктом досліджень, вкладати в контейнер.

сперми та інших біологічних матеріалів,

діти у віці до 18 місяців, народжені ВІЛ-інфікованими матерями.

Матеріал для дослідження
швидкими тестами:
1) цільна кров (з пальця або вени),
2) сироватка або плазма крові.

здійснюють на тестах двох різних виробників:


1) перший тест – з найвищим показником
чутливості,
2) другий тест - з найвищим показником
специфічності.

та наркологічних ЛЗ;

у пологових будинках при обстеженні жінок з невідомим ВІЛ-статусом з метою призначення АРВ-профілактики;

при обстеженні осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі;

при реалізації програм тестування в уразливих групах щодо інфікування ВІЛ (виконання проектів неурядових установ та організацій).

після першого швидкого тесту - висновок: АТ до ВІЛ відсутні (форма № 503-4/0).

При отриманні позитивного результату після першого швидкого тесту здійснюють додаткове дослідження зразка сироватки другим швидким тестом іншого виробника.

При отриманні позитивного результату після другого швидкого тесту особу направляють до відповідного центру СНІДу з метою додаткового обстеження та взяття на диспансерний облік, (форма № 503-5/0).

При отриманні негативного результату тестування після другого швидкого тесту зразка цільної крові у пацієнта здійснюють забір крові з вени для направлення на проведення підтверджувальних досліджень.

обліку діагностичних наборів, реагентів, виробів медичного призначення в лабораторії, що використовуються для обстеження ВІЛ-інфікованих (форма № 510-4/0);
Журнал реєстрації температурного режиму зберігання швидких тестів (форма № 510-5/0);
Журнал реєстрації результатів досліджень за допомогою швидких тестів (форма № 510-6/0);
Журнал протоколів проведення дослідження швидкими тестами (форма № 510-7/0);

Довідка про результат дослідження на наявність антитіл до ВІЛ методом ІФА (форма № 503-4/0).

Журнал реєстрації зразків сироваток крові, що надійшли для проведення досліджень на антитіла до ВІЛ за допомогою двох швидких тестів (форма № 498-5/0);
Журнал обліку діагностичних наборів, реагентів, виробів медичного призначення в лабораторії, що використовуються для обстеження ВІЛ-інфікованих (форма № 510-4/0);
Журнал реєстрації температурного режиму зберігання швидких тестів (форма № 510-5/0);

Довідка про результат дослідження на наявність антитіл до ВІЛ методом ІФА (форма № 503-4/0).

при обстеженні жінок з невідомим ВІЛ-статусом з метою призначення АРВ - профілактики за відсутності можливості провести тестування двома швидкими тестами;

в аварійних ситуаціях на робочому місці (тестування пацієнта та медичного працівника);

при проведенні дозорних епідеміологічних досліджень.

- висновок: АТ до ВІЛ відсутні (форма № 503-4/0).

При отриманні позитивного результату тестування - проведення підтверджувальних досліджень.

крові для проведення скринінгових досліджень на антитіла до ВІЛ (форма № 502-3/0);
Журнал обліку діагностичних наборів, реагентів, виробів медичного призначення в лабораторії, що використовуються для обстеження ВІЛ-інфікованих (форма № 510-4/0);
Журнал реєстрації температурного режиму зберігання швидких тестів (форма № 510-5/0);
Журнал реєстрації результатів досліджень за допомогою швидких тестів (форма № 510-6/0);
Журнал протоколів проведення дослідження швидкими тестами (форма № 510-7/0);

Довідка про (негативний) результат дослідження на наявність антитіл до ВІЛ (форма № 503-4/0).

від 11.05.2010 №388 “Про удосконалення діагностики ВІЛ-інфекції“

Перелік захворювань, симптомів та синдромів, при яких пацієнту пропонуються послуги з добровільного консультування і тестування при зверненні по медичну допомогу

сексуальні контакти, перенесені ІПСШ, вживання наркотичних речовин, переливання крові або її компонентів).
Вірусний гепатит В та/або С.
Немотивована втрата ваги тіла (10% і більше від попередньої).
Немотивована персистуюча лихоманка тривалістю понад 1 місяць.
Немотивована хронічна діарея тривалістю понад 1 місяць.
Кандидоз ротової порожнини (молочниця) (2 або більше епізодів протягом 6 місяців).
Біль за грудиною або утруднення при ковтанні їжі та рідини разом з кандидозом ротової порожнини (езофагіт).
Хронічна або персистуюча інфекція, викликана вірусом простого герпесу (тривалістю понад 1 місяць).
Рецидивуючі бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів (два та більше епізодів протягом останніх шести місяців).
Важкі бактеріальні інфекції (пневмонія, менінгіт, емпієма, гнійний міозит, артрит або остеомієліт, бактеріємія, важкі запальні захворювання малого таза та ін.).
Рецидивуючі бактеріальні пневмонії (два або більше епізодів протягом одного року).
Оперізуючий герпес (лишай).

(за винятком пахової) тривалістю понад 1 місяць
Анемія нез'ясованого генезу (менше 80 г/л), нейтропенія «нижче 0,5 х 109/л) або хронічна (тривалістю понад 1 місяць - тромбоцитопенія (до 50 х 109/л).
Волосиста лейкоплакія язика.
Ангулярний хейліт.
Рецидивуючий афтозний стоматит (два та більше епізодів протягом останніх 6 місяців).
Гострий некротизуючий виразковий стоматит, гінгівіт або некротизуючий виразковий періодонтит.
Папульозний сверблячий дерматит.
Себорейний дерматит волосяної частини голови та обличчя, а також верхньої частини грудної клітки, під пахвами, в паху.
Грибкові ураження нігтів.
Хоріоретиніт.
Енцефаліт або менінгоенцефаліі (вогнищеве ураження головного мозку).
Нефропатія, кардіоміопатія, енцефалопатія нез'ясованої етіології.
Злоякісні новоутворення (анальний рак, рак шийки матки та ін.).

прийняттю добровільного інформованого рішення щодо тестування на ВІЛ,
визначення ВІЛ-статусу людини,
отримання своєчасної медичної допомоги, в т.ч. антиретровірусної терапії (АРТ).

Завдання ДКТ:

Зниження темпів поширення ВІЛ-інфекції серед населення.
Інформування з правових питань, пов’язаних з проблемами ВІЛ-інфекції/СНІДу;
Сприяння підвищенню рівня здоров’я населення, в тому числі подовженню та покращенню якості життя людей, які живуть з ВІЛ.

та повнота інформації
6. Професійна та технічна досконалість
7. Мобілізація ресурсів

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ
Розголошення службовою особою лікувального закладу відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до вимог Закону України „Про запобігання захворюванню на ВІЛ та соціальний захист ЛЖВ” , а також ст.132, 145 Кримінального кодексу (про лікарську таємницю).

тестування;
3) післятестове консультування:
первинне,
повторне.

профілактики інфікування ВІЛ; - процедуру та принципи консультування та тестування; - можливі результати тесту, їх оцінку; - процедуру отримання результатів тестування; - можливості отримання психосоціальної підтримки та медичної допомоги.
На проведення тестування медичний працівник повинен отримати від пацієнта “Інформовану згоду на проходження тесту на ВІЛ” (форма первинної облікової документації № 503-1/о).


ПІСЛЯТЕСТОВЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ

Первинне післятестове консультування проводиться під час повідомлення про результат тесту. На вимогу пацієнта надається йому «Довідка про результат тестування на ВІЛ-інфекцію» (ф. 503-2/о).

НЕГАТИВНОМУ РЕЗУЛЬТАТІ ТЕСТУ («антитіла до ВІЛ не виявлені»):

Розглянути питання безпечної поведінки. Запропонувати пацієту пройти повторне тестування при наявності ризикованої поведінки протягом останніх 3-6 місяців (з урахуванням наявності „серологічного вікна”), а також рекомендувати тестування статевому партнеру.

ПОПЕРЕДНІЙ РЕЗУЛЬТАТ
(«затримано для додаткового дослідження»):
означає, що остаточні висновки щодо ВІЛ-статусу обстежуваного можливо зробити лише після отримання веріфікаційного дослідження.

ВІЛ»):

Повідомити про результат тесту;
Надати психологічну підтримку.
Пояснити пацієнту необхідність подальшого медичного обстеження.
Рекомендувати пацієнту не приховувати свій ВІЛ-позитивний статус від медпрацівників.
Надати інформацію щодо установ, організацій та закладів, що надають необхідну допомогу ВІЛ-позитивним.
Поінформувати пацієнта про необхідність дотримання профілактичних заходів, спрямованих на недопущення розповсюдження ВІЛ-інфекції.
Ознайомити зі статтею 130 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за поставлення в небезпеку зараження та зараження інших осіб вірусом імунодефіциту людини, а також із Законом України „Про запобігання захворюванню на ВІЛ та соціальний захист ЛЖВ”, згідно з якою ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД особи зобов’язані повідомити осіб, які були з ними у статевих контактах до виявлення факту ВІЛ-інфікованості, про можливість їх зараження.
Запропонувати пацієнту заповнити форму первинної облікової документації № 503-3/о “Попередження особи, інфікованої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ)”.
Заповнити Реєстраційну карту.
Запропонувати пацієнту пройти контрольне тестування на ВІЛ.

результат.
Пояснити, які можуть причини неможливості впевнено визначити його ВІЛ-статус, а саме якщо: пацієнт має іншу хронічну хворобу: ревматичний артрит,множинний склероз, системний червоний вовчак, цукровий діабет 1 типу, хвороба Адісона, анкілозуючий спондиліт, хронічний гепатит, злоякісні захворювання (особливо лімфопроліферативні злоякісні процеси), тяжкі захворювання нирок, що може призводити до виявлення неспецифічних антитіл; пацієнт зробив щеплення проти грипу протягом 30 днів до тестування; він отримав переливання крові, її компонентів чи препаратів ( гама-глобулін) або мав пересадку органів чи тканин; також це може бути стадія серологічного „вікна” - час з моменту інфікування людини до появи антитіл до вірусу імунодефіциту, який може тривати від 1 до 6 місяців, коли кількість антитіл до ВІЛ ще недостатня, щоб отримати позитивний результат.
Запропонувати пацієнту обстежитись знову через 2 тижні або через 2-3 місяці в залежності від рекомендацій, отриманих від лікаря-лаборанта.
Пояснити про необхідність дотримуватись безпечної щодо поширення ВІЛ-інфекції поведінки до отримання результату повторного тесту на ВІЛ.

Поінформувати вагітну про можливість проведення профілактики передачі ВІЛ від ВІЛ-інфікованої матері до дитини.
Пояснити, що вагітна сама приймає усвідомлене рішення щодо переривання вагітності чи народження дитини.


ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТУВАННЯ ПАР

Показання для консультування пар: планування вступу у шлюб, народження дітей;
Мета: отримати згоду пари на проходження до- та післятестового консультування разом (в присутності обох партнерів).

згоду матері щодо сумісного з батьком консультування.
Рекомендувати виключити грудне вигодовування новонародженого.
Пояснити про труднощі діагностики ВІЛ-інфекції у дітей раннього віку.
Пояснити про необхідність раннього уточнення інфекційного статусу та перебування під постійним медичним наглядом.
Надати інформацію про юридичний і соціальний захист дітей, народжених ВІЛ-позитивними матерями відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.98 № 1051 "Про розмір щомісячної державної допомоги дітям віком до 16 років, інфікованим вірусом імунодефіциту людини або хворим на СНІД", постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 889 "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років".

ОCОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТУВАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
Медичний огляд неповнолітніх віком до 18 років може проводитись на прохання чи за згодою їх батьків/ законних представників.
Якщо дитині виповнилось 14 років, необхідно отримати згоду на тестування також і від дитини.

у пацієнта стану наркотичного або алкогольного сп’яніння, стану абстиненції.

ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ КОМЕРЦІЙНОГО
СЕКСУ (ПКС)

Розглянути питання профілактики інфікування ВІЛ статевим шляхом, а саме:
- правила застосування презервативів,
- профілактика сексуального насильства,
- небезпечність сексуальних контактів під впливом наркотиків чи алкоголю;
- про більшу вразливість щодо інфікування ВІЛ для осіб з ІПСШ.

ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЧОЛОВІКІВ, ЩО МАЮТЬ СЕКС
З ЧОЛОВІКАМИ (ЧСЧ)

Основні завдання консультування є інформування щодо безпечних та моделей поведінки, підвищення мотивації пацієнта до практики безпечної сексуальної поведінки, в т.ч. користування якісними презервативами (спеціальними для анального сексу), любрикантами.

ВІЛ-статусу, від якого залежить обсяг лікувальних заходів та результат лікування туберкульозу.


ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТУВАННЯ ДОНОРІВ КРОВІ (ЇЇ КОМПОНЕНТІВ), ІНШИХ БІОЛОГІЧНИХ РІДИН, КЛІТИН, ОРГАНІВ, ТКАНИН

Анонімність дослідження виключається.
Пояснити необхідність відмови від донорства при наявності ризику щодо можливості ВІЛ-інфікування (в т.ч. протягом періоду “серологічного вікна”).
Під час дотестового консультування донора визначити найбільш прийнятний для нього порядок повідомлення про результат тесту на ВІЛ (особливо позитивний чи невизначений -сумнівний).

медпрацівнику ймовірність інфікування ВІЛ після небезпечного контакту. Після одержання інформованої згоди провести тестування на ВІЛ постраждалого медпрацівника та особи, з біологічними рідинами якої відбувся контакт.
У разі позитивного або невизначеного ВІЛ-статусу контактної особи показане виконання всіх заходів, передбачених при контакті з кров’ю або іншими біологічними рідинами ВІЛ-інфікованої особи.
У випадку негативних результатів тестів постраждалого та пацієнта, дозволяють припинити подальше обстеження та профілактичне лікування постраждалого.
Позитивний результат тесту у постраждалого, проведеного протягом перших 5 діб після виникнення аварійної ситуації свідчить про те, що він інфікувався раніше - до виникнення цієї аварійної ситуації.
Позитивний результат тесту у постраждалого під час його обстеження через 3, 6 або 9 місяців після небезпечного контакту свідчить про професійне інфікування ВІЛ (при умові виключення ризикованої поведінки протягом останніх 3 місяців до обстеження з позитивним результатом).

посідати групове консультування.
Первинне передтестове консультування може проводитись медичними працівниками закладів охорони здоров’я Збройних Сил України, військовими психологами.
Тестування може бути проведено лише за бажанням військовослужбовця.

ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТУВАННЯ УВ’ЯЗНЕНИХ ТА ЗАСУДЖЕНИХ
Інформувати про моделі поведінки, пов*язані з високим ризиком інфікування ВІЛ: споживання ін’єкційних наркотиків, незахищений секс з багатьма партнерами, нанесення татуювань, спільне використання приладів для гоління, шприців.

ДКТ ОСІБ ІЗ СНІДОФОБІЄЮ
СНIДофобія – це безпідставний страх щодо можливості інфікування ВІЛ та захворювання на СНІД. При наявності проявів СНІДофобії тактовно проінформувати пацієнта про можливість та доцільність отримання консультації у психолога або психіатра.

перед- та післятестового консультування у зв’язку з тестуванням на ВІЛ-інфекцію».

№ 503 – 1 / о – «Інформована згода на проходження тесту на ВІЛ».
Не заповнюється під час анонімного обстеження.

№ 503 – 2 / о – «Довідка про результат тесту на ВІЛ». Видається за вимогою пацієнта, не видається після анонімного обстеження.

№ 503 – 3 / о – «Попередження особи, інфікованої ВІЛ».
Заповнюється в двох примірниках: один обстежуваному,
інший – в мед.документацію.