Теоретичні основи фізичної рекреації презентация

основних понять рекреації
3. Головні ознаки, функції, рівні рекреації
4. Принципи, значення, характерні особливості рекреації.
5. Концепції рекреації.
6. Класифікація видів рекреаційно-дозвіллєвих занять.
7. Особливості рекреаційно-дозвіллєвих занять та уподобання різних соціальних та вікових груп населення.

Олімпійська література, 2009. – 279 с.
Круцевич Т.Ю., Безверхняя Г.В. Рекреація у фізичному вихованні різних груп населення. К.: Олімпійська література, 2010. – 200 с.
Теорія і методика фізичного виховання і спорту /За ред. Т.Ю.Круцевич. К.: Олімпійська література, 2008. – Т. 1. – С. 9-13.
Фізична рекреація : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту / авт. кол. : Приступа Є. Н., Жданова О. М., Линець М. М. [та ін.] ; за наук. ред. Євгена Приступи. – Л. : ЛДУФК, 2010. – 447 с.
Андрєєва О.В. Характеристика базових категорій фізичної рекреації Зб. наук. праць “Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту”. Харків: ХХПІ, 2009. - №9. – С.7-11.

особистих фізичних, духовних і соціальних потреб.

сфері суспільного виробництва, а також від відтворення людиною своїх життєво важливих функцій в межах домашнього господарства та соціальних відносин.

нагальних справ (робота, побутові справи, навчання, їжа, сон, тощо) і може сама обирати собі заняття;
- частину позаробочого часу, яка залишається у людини після виконання необхідних невиробничих обов'язків: переміщення на роботу та з роботи, сну, харчування та інших форм побутового самообслуговування.

(24 години) слід відняти час, який вона витрачає на:

виробничо-трудові функції, з урахуванням дороги до місця роботи і назад;
фізіологічний відпочинок (нічний сон);
оздоровчі та санітарно-гігієнічні потреби (зокрема ранковий туалет, гімнастику, прання, миття посуду та ін.);
придбання продуктів харчування, приготування та прийом їжі;
придбання необхідних речей, товарів повсякденного попиту та тривалого використання;
виховання малолітніх дітей, нагальну допомогу родичам (наприклад, догляд за хворим), тощо.

людини або «чистий» вільний час протягом денної активності. Саме ця частина часу може бути використана людиною на власний розсуд.
У будній день частина вільного часу у працюючої людини порівняно невелика: 1-3 години, а інколи — декілька хвилин. Цей час людина може збільшити або скоротити за рахунок деяких видів індивідуальної діяльності.

та інших сферах.
Рекреація – відпочинок, розваги, перепочинок.
Фізична рекреація – процес використання засобів, методів та форм організації фізичного виховання для задоволення потреб активного відпочинку, відновлення сил, розваг та удосконалення людської особистості у вільний спеціально виділений (за рахунок праці та навчання) час.
До рекреативних форм включають фізкультурно-спортивні розваги, туристичні походи з нефорсованими навантаженнями, заняття фізичними вправами, спортом і т. ін., що забезпечує здоров'я, належний відпочинок, сприяє задоволенню потреб, пов'язаних із змістовними розвагами.

час, витрачати його на заняття, які не пов'язані із дозвіллям. Однак, ці можливості не безмежні. Коли виробнича праця або різноманітні побутові справи виходять за раціональні межі, людина суттєво обмежує свій вільний час, що може викликати стрес через перевтому. А люди, які проводять вільний час у себе вдома в пасивній бездіяльності, стримують свій розвиток, їх існування стає одноманітним.

працюючих та непрацюючих людей частка дозвілля в обсязі добового часу помітно збільшується у вихідні і протягом відпустки. Багато громадян прагнуть використовувати ці дні для відпочинку та дозвілля і звести до мінімуму повсякденні навантаження та побутові справи.
Як можна бачити, поняття «дозвілля» і «вільний час» є взаємозамінними. Тим не менш, вони не є ідентичними за значенням. Коли мова йде про вільний час, головна увага приділяється потенційній можливості варіативно використовувати його на будь-що. Людина протягом цього періоду може займатись господарством, виконанням домашніх обов'язків. Деякі люди витрачають його неефективно (у стані бездіяльності або на шкоду власному здоров'ю, або порушуючи громадський порядок і заважаючи дозвіллю тих, хто їх оточує, і т. ін.).

після фізичної та розумової праці.
Фізична рекреація – здійснення активного відпочинку людей із використанням фізичних вправ, отримання задоволення від цього процесу.

або послабленої функції після хвороби або травми.

в процесі своєї життєдіяльності. Розрізняють звичну і спеціально організовану рухову активність.
До звичної рухової активності, відповідно до визначення Всесвітньої організації охорони здоров'я, відносять види рухів, спрямовані на задоволення природних потреб людини (сон, особиста гігієна, харчування, зусилля, витрачені на приготування їжі), а також пов'язані з навчальною та виробничою діяльністю.
Спеціально організована м'язова діяльність (фізкультурна активність) охоплює різні форми занять фізичними вправами, активне переміщення до школи і зі школи.

як оптимальна якість життя, яка зокрема враховує розумові, духовні та фізичні компоненти. У цьому випадку загальний фітнес найбільше асоціюється із нашими уявленнями про здоров'я та здоровий спосіб життя. Так, в одній з фундаментальних книг, присвячених фітнесу – «Комплексне керівництво з фітнесу і гарного самопочуття», опублікованій у видавництві «Reader's Digest» в 1988 році, до змісту поняття фітнес включено: планування життєвої кар'єри, гігієна тіла, фізична підготовленість, раціональне харчуван-ня, профілактика захворювань, сексуальна активність, психоемоційне регулювання, зокрема і боротьба із стресом, та інші фактори здорового способу життя.

показників здоров'я, що дозволяє мати високу якість життя. Покращення фізичного фітнесу пов'язане із позитивним здоров'ям, тоді як зниження рівня компонентів фізичного фітнесу збільшує ризик розвитку основних порушень здоров'я. В цілому, фізичний фітнес асоціюється з рівнем фізичної підготовленості.

досягнення і підтримання фізичного благополуччя і зменшення ризику захворювань (серцево-судинної системи, обміну речовин, тощо).

фізичної підготовленості для успішних виступів на змаганнях.

або руховий фітнес (performance related fitness, skill fitness, motor fitness) спрямований на розвиток спроможностей вирішувати рухові та спортивні завдання на достатньо високому рівні.

бігом, аеробікою, танцями, аква-аеробікою, вправами для корекції ваги тіла, тощо.
Фітнес – як оптимальний фізичний стан, який передбачає зокрема досягнення певного рівня результатів виконання рухових тестів і низький рівень ризику розвитку захворювань. В цьому відношенні фітнес виступає як критерій ефективності занять руховою активністю.
До прикладів використання цього визначення фітнесу слід віднести систему EUROFIT (Європейська фізична готовність) та інші.

її рідної культури, по-третє, поведінковим та оціночним стандартам найближчого соціального оточення.
Рекреаційна активність окремого індивіда складається з добових, тижневих, річних та життєвих циклів. На кожному етапі життя людини вони формують складну мережу різноманітних передумов та мотивацій, які визначають характер, направленість та ефективність рекреаційної активності. Така активність вважається результативною, якщо в кінцевому підсумку виникають відновлювальні (рекреаційні) ефекти.

від проведеного відпочинку, оскільки її тіло досягає необхідного рівня енергетичного обміну із середовищем в результаті фізіологічного та психологічного оздоровлення, досягнення душевної рівноваги. Людина, яка переживає рекреаційний ефект, знаходиться у стані психофізіологічного комфорту, в неї з'являється почуття збалансованості емоційних та соціокультурних самооцінок, вона готова до нових навантажень. Сприятливі емоції та висока самооцінка ґрунтуються не лише на внутрішніх відчуттях, але й на розумінні людиною важливості суспільних стандартів праці та відпочинку.

видами рекреаційної, розвиваючої та розважальної активності, наповнене соціально значущим змістом і оцінюється в цьому суспільстві як узгоджене з національними традиціями і відповідне сучасним вимогам.

людей або певної людини у вільний час, яка розвивається на основі людської потреби у зміні характеру діяльності, а також з метою рекреації та соціально-культурного розвитку. Форми і види цієї діяльності людина обирає самостійно, на основі індивідуальних уподобань, можливостей та рівня культурного розвитку, а також з урахуванням традицій, моди, впливу оточення.

людини, оздоровлення

дає змогу розширити можливості для спілкування, пошуку нових друзів, подолання самотності

приналежність до певної спільноти

має на меті створення умов для розвитку творчого потенціалу особистості, забезпечує самовдосконалення у вільний час

інформації, розширенні та надбанні нових знань

Полягає у формуванні системи ціннісних уявлень та орієнтації особистості, мотивів, ідеалів, життєвої позиції

і проявляється у цілеспрямованому розвитку особистісних потенціалів

звільнитися від виробничої перевтоми, побути в стані спокою, психологічно розслабитися

емоційному та фізичному розвантаженню

розвиває соціальні зв'язки та творчі уподобання

їх задоволенню, але й заохоченню нових потреб і вимог


цілеспрямована, системна організація дозвіллєвої діяльності з метою раціонального використання вільного часу, розвитку соціальної активності та індивідуальної ініціативи людини

вільний вибір людиною рекреаційних і дозвіллєвих занять



урахування особливостей різних груп населення, умов праці, професійних інтересів, вікової специфіки, гендерних ознак, рівня духовного розвитку особистості

клієнтів дозвіллєвого закладу, систематичне вивчення їхніх бажань, прогнозування розвитку дозвіллєвої сфери


соціально-демографічним, економічним, культурно-освітнім, політичним, практичної діяльності людини

стан його здоров'я.


сприяє інтеграції людей в соціальну спільність, засвоєнню соціального досвіду, культурних цінностей

свободи, радості, процвітання і внутрішнього задоволення, звільнення від напруги і стресу

впливає на формування особистості в її фізичному, інтелектуальному, моральному, творчому розвитку

діяльності і створення нових особистісно-суспільних цінностей.

як організована фізична рекреація, які засоби використовує і хто її організовує (кадри).

позаробочий. Відповідно до цієї концепції, дозвілля ототожнюється з позаробочим часом і набуває характерні ознаки вільного часу, що позбавляє людину побутових та сімейних обов'язків, має розважальне і рекреаційне заповнення

дозвілля полягає у відновленні психічних та фізичних сил людини, участі у вільний час в діяльності, яка відповідає потребам і бажанням людини та приносять йому задоволення під час самої діяльності

дозвіллєвими заняттями є лише ті види діяльності, які сприймаються людиною позитивно.

дозвіллєвий потенціал, можливості для творчості, саморозвитку, самовдосконалення

тип (обращение к произведениям искусства, знакомство с историческими памятниками и др.);
образовательно-развивающий тип (учеба в свободное от работы время, участие в работе кружков, посещение просветительских мероп­риятий и др.);
природно-рекреационный тип (пребывание на природе, общение с домашними животными и наблюдение за дикими животными);
санаторно-оздоровительный и туристский тип (путешествия, отдых на курорте и др.);
спортивно-зрелищный тип (непосредственные занятия спортом и наблюдение за спортивными соревнованиями);
самодеятельно-любительский тип (хобби, самодеятельное занятие художественным творчеством);
зрелищно-развлекательный тип.

досуговых занятий, но позволяют образовать новые, смешанные виды и разновидности досуга. Например:
народные игры, спортивные занятия и игры на свежем воздухе (разновидности: подвижные игры, игры с мячом, плавание в открытом водоеме и др.);
любительские занятия на природе (поход, рыбалка, охота);
культурно-художественный туризм (исторический, музейный туризм, посещение международных кинофестивалей, театрально-зрелищных мероприятий и др.).

и мероприятия (праздник смеха, проводы зимы, масленица и др.);
развлекательные мероприятия в помещениях (цирковые представ­ления, вечера юмора и сатиры в концертных залах, капустники, развле­кательные шоу, скетчи на театральных подмостках);
развлекательные жанры искусства, зрелищные виды художествен­ной продукции (комедии, комиксы, детективы, триллеры, фильмы ужа­сов, видеопродукция с эротическим содержанием и др.);
легкая музыка (оперетта, мюзикл), массовые песни, жанровые ком­позиции;
увеселительные занятия на городских улицах, в парках, в меропри­ятиях развлекательных центров (представления и концерты, аттракционы, комнаты смеха, викторины, забавы, игры и состязания всех участников на открытом воздухе, в полузакрытых и закрытых помещениях);
игровая деятельность (включая азартные игры): казино, игровые автоматы, тотализатор и др.

развитие человека трансформирует его социальные и культурные потребности, включая и те, которые связаны с проведением свободного времени. В каждом возрасте имеется некото­рый потенциал ведущих запросов, который должен быть реализован в это время, но не раньше и не позже, иначе сами запросы могут так и не проявиться. Эта закономерность особенно ярко проявляется в период детства, в молодом возрасте. Особого внимания, требует организация досуга детей юного возраста, когда на первый план выходит необходимость в повышенной физической активности, в познавательной деятельности, а также стремление проведать свободное время со сверстниками ради общения.

доходов
место проживания
другие

участников наибольшее количество людей в возрасте 25-49 лет
количество мужчин и женщин среди участников этих видов рекреации приблизительно одинаково - 52% и 48%, соответственно
среди людей с высшим образованием, процент участников значительно больший, чем среди тех, у кого есть среднее или средне-специальное образование

11% респондентов, причем как в роли участников, так и в роли болельщиков
количество учасников уменьшается обратно пропорциональна возрасту
мужчин значительно больше женщин (74% и 26% соответственно)
состав семьи существенно не влияет на участие в этом виде рекреации

среди людей зрелого возраста
кодличество мужчин среди участников этих видов рекреации в 5 раз больше чем женщин
среди участников относительно меньшее количество людей с высшим образованием
участие в этих видах рекреации возрастает при наличии транспортных средств

требует наличие специального оборудования и инвентаря

среди людей в возрасте 20-40 лет
среди участников даного виде рекреации количество женщин ограничено
количество участников тесно связано с количеством доходов

виде рекреации уменьшается с возрастом
социальный статус, образование, доходы не влияют на участие в данном виде рекреации
среди учасников семейных мужчин в два раза больше, чем одиноких

процент участников этих видов рекреации составляют люди в возрасте до 50 лет
среди участников больше мужчин с высшим образованием
кратность и продолжительность участия в данном виде рекреации прямо пропорциональна доходу семьи

участия в этих видах рекреации составляют люди в возрасте до 50 лет
количество мужчин и женщимн среди участников этих видов рекреации приблизительлно одинаковая
статус, состав семьи, образование, доходы существенно не влияют на участие в данном виде рекреации

пересматривается. Представители «третьего возраста» (по определению социальных работников и демографов) далеко не всегда желают проводить свободное время, сидя у телевизора или отдыхая на дач­ном участке. Пассивный досуг особенно несвойствен людям, которые до этого активно занимались профессиональной деятельностью. После ухода на пенсию они не могут резко изменить жизнь и перейти к пассивному существованию, которое ограничивается стенами дома. Такие люди нуждаются в сильных эмоциях, новых впечатлениях, сохранении широ­кого круга знакомств. Если говорить о представителях средних возрастных групп, то на них ориентирован организованный досуг в любой стране. При этом учитываются такие социальные параметры жизни людей, как место их проживания, семейное положение, характер и уровень оплаты труда, а также индивидуальные предпочтения в досуговых занятиях. Особо следует сказать о семейном отдыхе. Кратковременный или длительный отдых вместе с членами семьи всегда имел немало сторонников. В последние десятилетия организаторы развивают внедомашний семейный отдых. Появляются такие виды организации свободного времени, как семейный туризм, семейные пансионаты, семейные клубы и др.

участникам научного семинара, персонала фирмы и т.п.

в некоторых видах спорта и др.) или по большей части женщины (рукоделие, цветоводство и др.). Женщины также в большей степени ценят досуг как средство общения, предпочитают ходить в гости, беседовать с близкими и знакомыми и т.п.

населения, то важность этого аспекта признается как практиками-организаторами, так и теоретиками досуговой деятельности.
Предприниматели, организаторы досуга учитывают содержательные предпочтения отдыха представителей разных социальных групп. На эти предпочтения влияют такие показатели, как характер труда, профессия, уровень образования, а также уровень доходов (высокообеспеченные, среднеобеспеченные, малообеспеенные слои населения). Немаловажно также место проживания потре­бителей досуговых услуг: жители мегаполиса, крупного, среднего или небольшого города, поселка или села. Предпочтения жителей города и села заметно разнятся.
У представителей разных социально-демографических групп сформированы неодинаковые цели, мотивы, содержательные предпочтения, а также поведенческие особенности проведения досуга. Все это влияет на организацию досуга и услуги, которые оказываются в его проведении.