Пухлини голови і шиї презентация

верхньої губи
Пухлини слинних залоз
Пухлини слизової оболонки порожнини рота
Пухлини язика

ніж у жінок.

Найчастіше хворіють 60-70-річні люди, рівень захворюваності зростає після 40 років і знижується після 80.

В Україні захворюваність на злоякісні пухлини порожнини рота складає 5,1 випадків на 100 тис. населення.

розвитку раку у 24% випадків) і еритроплакії (частота малігнізації – 40-90%).

предрак

Виразкова форма лейкоплакії
Келоїдна форма лейкоплакії
Фолікулярний дискератоз
Хворобо Боуена
Атрофічний кератоз
Пігментна ксеродерма
Вульгарний іхтіоз

Плоска лейкоплакія
Гіперкератоз
Гіперкератозна форма красного лишаю
Гіперпластична форма ромбовидного глоситу

рота

огляді губи, порожнини рота, язика виявляються ущільнення з валикоподібним краєм, покрите скоринкою або струпом. Можуть бути поверхневі виразки, бородавчасті і папілярні новоутворення, білі плями і т.і.

мазків, зшкрябувань з поверхні пухлини для верифікації процесу
Пункція збільшених л/вузлів
Біопсія пухлини або л/вузлів
Рентгенологічне дослідження
УЗД шиї
КТ (при наявності показань)

пухлини 2–4 см
Т3 — 4 см та більше
Т4 — інвазія оточуючих органів


N1 — поодинокий метастаз в регіонарний лімфатичний вузол на стороні ураження
N2 — один або декілька метастазів до 6 см в діаметрі
N3 — метастази більше 6 см
М – віддалені метастази


За стадіями • Стадия 0: TisN0M0 • Стадія I: T1N0M0 • Стадія II: T2N0M0 • Стадія III: T1–3N1M0 • Стадія IV •• T4N0–1M0 •• T1–4N2–3M0 •• T1–4N0–3M1.

ротової порожнини.

Рак язика має звичайний розвиток на боковій поверхні язика у його передніх і середніх відділах. Біля 25% спостережень припадають на корінь язика.

Рак язика буває найчастіше плоскоклітинним зроговілим (75%).

У задніх відділах язика спостерігаються аденогенні раки, в його корені - циліндроми та мукоепідермоїдні раки.

виразкову форму. У задніх відділах і корені частіше зустрічається інфільтративна форма.

Диференціальний діагноз слід проводити з папіломою, простою виразкою, туберкульозною та сифілітичною виразками, неспецифічними запальними інфільтратами.

етапі виконується електроексцизія пухлини з резекцією язика.

Через 3-4 тижні виконують двобічну регіонарну лімфаденектомію на шиї в обсязі фасціально-футлярної лімфаденектомії

променевої терапії при I-II стадіях процесу виконують половинну резекцію язика, при III - можлива розширена операція. На другому етапі лікування проводиться футлярно-фасціальна лімфаденектомія шиї, у випадку метастатичних конгломератів - операція Крайла.

містяться у тютюновому диму
Травмування слизової неякісними зубними протезами;
Вірусні інфекції (Herpes zoster);
Жування тютюну, бетелю, насу;
Дефіцит у їжі бета-каротінів, вітамінів А, Є, С;
Тривалий вплив несприятливих метеорологічних факторів (інсоляція, вітер, коливання температури, іонізуючі впливи)
Вплив ендогенних і екзогенних канцерогенів
Запальні і грибкові захворювання червоної облямівки губ
Хронічні захворювання ШКТ, печінки

можливість хронічного пошкодження центральних відділів червоної облямівки нижньої губи, що веде до захисних репаративних процесів, які супроводжуються проліферацією епітелію.
Поряд з репаративними процесами з'являються деструктивні зміни червоної облямівки. Вона втрачає блиск, стає тьмяною, шорсткою, сухою. Епітелій її грубіє. Виникає дифузний хронічний запальний процес, що був названий Фолькманом ще у 1870 році хейлітом.
Вже у нашому віці італійський дерматолог Манганотті описав облігатний передраковий стан нижньої губи, що виявляється круглими або овальними ерозіями, які трохи підвищені над рівнем епітелію без вираженої інфільтрації. Це захворювання одержало назву хейліт Манганотті.

шкірний ріг, червоний вовчак, папіломи, післяпроменевий хейліт

хірургічне видалення, електрокоагуляція і кріодеструкція.

Рак нижньої губи добре піддається променевому лікуванню, тому первинним хворим рідко виконують операції. При I та II ст. обмежуються близькофокусною рентгенотерапією, при якій у більшості випадків можливо досягти стійкого вилікування з добрим косметичним ефектом. Сумарна вогнищева доза - 60 Гр.

Для лікування раку нижньої губи з успіхом використовують також промені лазеру, кріодеструкцію.

недоцільна
У цих випадках доцільно застосовувати оперативне лікування - прямокутну, або трапецієподібну резекцію нижньої губи з наступною пластикою

з відповідного боку операцію Крайла або фасціально-футлярне висічення шийної клітковини і яремної вени.

близько 60-70%. При III ст. - 30-40%.

Велику роль у зниженні захворюваності на рак нижньої губи відіграють масові профілактичні огляди, на яких виявляють передракові захворювання нижньої губи. Санація цих хворих є найкращим методом профілактики раку.

перешийка.
Додаткову частку – пірамідальну мають 30-40% людей
Кровопостачання здійснюється двома верхніми і двома нижніми щитоподібними артеріями. У 10% людей є ще й п’ята артерія – a. thyroidea ima.

особливо у дітей.
В Україні захворюваність на РЩЗ складає 4 випадки на 100 тис. населення.
Медулярний РЩЗ може передаватися спадково за аутосомно-домінантним типом. Майже у 70% спостережень медулярний рак має сімейну форму.
РЩЗ уражує переважно жінок середнього і похилого віку.
Вузли у ЩЗ у дітей до статевого дозрівання майже завжди ракові!

школи Брайтона і Сассекса (Великобританія), показало, що неодноразова рентгенограма зубів може бути пов’язана зі збільшенням ризику розвитку раку щитоподібної залози.

яка має щільну або еластичну консистенцію, значно пізніше з’являються реґіонарні метастази.

Тіреоїдітоподібна форма за клінічним перебігом нагадує хронічний тиреоїдит Хашимото або зоб Ріделя, часто зустрічається обтураційний синдром.

Прихована форма нагадує специфічний або неспецифічний лімфаденіт, позаорганні пухлини шиї, лімфогранулематоз, лімфосаркому. Метастази у реґіонарних лімфатичних вузлах найчастіше визначаються раніше первинної пухлини.

Псевдозапальна форма зустрічається рідко, нагадує гострий тиреоїдит: гіперемія, болючість і ущільнення щитовидної залози, гіперемія шкіри шиї.

і об’єм щитовидної залози, виявити наявність патологічних вогнищ, в тому числі і вузлів, виявити метастази у шийні лімфовузли.

УЗД повинно обов’язково виконуватися на сучасних апаратах з кольоровим Доплер-кодуванням.

матеріал з подозрілої ділянки і визначити характер знайденого вузла.

за розмірами, але й за різним накопичуванням уведеної радіоактивної речовини: Вузли, які накопичують більше радіоактивної речовини, ніж інші її ділянки, називають «гарячими».


Вузли, які накопичують менше радіоактивної речовини, ніж решта залози, або не накопичують його взагалі, називають «холодними».

підозрою на малігнізацію;
• випадки складної цитоморфологічної діагностики (фолікулярні і В-клітинні пухлини), частота злоякісності досягає 30%;
• крупні доброякісні новооутворення з симптомами компресії органів шиї.

видалення оперативним шляхом.
Видалення субстрату, що синтезую тиреоглобулін
Терапія метастазів диференційованного раку щитоподібної залози

позитивно відповідає на радіойодтерапію, крім випадків пухлинного дедиференціювання з наступним швидким ростом.