Оцінка індивідуального здоров’я. Поняття про лікарські засоби. (Лекція 2) презентация

також їх стан в різні вікові періоди на момент обстеження

соціальними факторами (матеріальний і культурний рівень життя, використання і розподіл матеріальних благ, харчування, виховання, побут тощо).

багатоплідність та інші);
- кількість і якість харчування: голодування, неправильне вигодовування;
- гострі і хронічні захворювання;
- природжені та спадкові захворювання;
- ендокринні захворювання;
- органічні ураження ЦНС;
- біологічні фактори;
- соціально-економічні, побутові, порушення режиму.

спадково, що визначають специфічність реакцій всього організму на вплив середовища

клітковини: залежить від конституції людини, її статі та віку, а також від особливостей харчування, оцінюють як слабку, помірну або значну. Кількість відкладеного жиру та топографію (розподіл) його визначають спеціальним циркулем-каліпером.

постави:
голова і тулуб перебувають на одній вертикальній лінії,
плечі розпрямлені,
лопатки притиснені до грудної клітки,
фізіологічні вигини хребта виражені,
грудна клітка вигнута вперед (випукла),
живіт втягнутий,
ноги випрямлені в колінних і кульшових суглобах.

м'язів їх опір знижений),
середній (рельєф великих м'язів виражений і його спостерігають навіть у спокої, під час пальпації відчувається помірний опір) і
значний (об'єм м'язів великий, під час пальпації їх у стані скорочення відчувається великий опір).

вперед, назад або пряме положення);
положення плечового пояса (плечі зсунуті вперед, опущені, розгорнуті, рівень плечового пояса);
форма і положення грудної клітки (вона може бути сплощеною, впалою, плоскою, звуженою, подовженою, симетричною і асиметричною; у цьому випадку варто звернути увагу і оцінити стояння грудних сосків);
форма і величина трикутників талії, рівня тазових кісток (асиметричне); форма і положення живота (відвислий, опуклий, втягнений);
положення і форма ніг (О-подібне, Х-подібне, напівзігнуте у колінах).

«КУРЯЧА»; Г – ВОРОНКОПОДІБНА; Д – ЕМФІЗЕМАТОЗНА.

Г – КІФОТИЧНА; Д – ПЛОСКА СПИНА.

а б в г д

опущені, підняті, зсунуті вперед або назад, рівень плечей);
лопаток (відстають від спини - так звані "крилоподібні", або прилягають до неї, асиметричність розташування лопаток по їхніх нижніх кутах, на якій відстані вони розташовані від хребта);
форма і розмір трикутників талії (при сколіозах трикутники талії неоднакової форми: на стороні, куди звернена опуклість скривлення, трикутник талії менше, на ввігнутій стороні більше).

у грудному відділі (кіфоз), заглибленнями в шийному і поперековому відділах (лордоз). Огляд у профіль є дуже істотним для виявлення дефектів постави, тому що у цьому положенні найкраще можна визначити збільшення або зменшення фізіологічних вигинів хребта, форму і характер дефекту. При огляді збоку звертають увагу й відзначають положення:
1) голови (нахилена в сторони, вперед, назад);
2) плечового пояса і рук (плечі опущені, зсунуті вперед, руки зміщені вперед);
3) лопаток (прилягають або відстають від спини);
4) форму грудної клітки (сплощена, впала, опукла);
5) положення живота (відвислий або втягнений);
6) ніг (прямі або напівзігнуті у колінах).

вигин вперед, нормальний шийний лордоз, утворений шийними хребцями; до них приєднуються кілька верхньогрудних. Вершина шийного лордозу знаходиться на п’ятому шийному хребці, на відстані 1,2 – 1,4 см від вертикалі

грудними хребцями, за виключенням 1 – 2 верхніх і 11 – 12 хребців, які є місцями переходу до шийного і поперекового лордозів. Дугоподібна вершина грудного кіфозу знаходиться на шостому – сьомому грудних хребцях на відстані 2,5 см від вертикалі.

11 – 12 грудними хребцями і усіма поперековими. Дугоподібна вершина його знаходиться на рівні 3 – 4 поперекових хребців на відстані 5 см від вертикалі.
До цих вигинів приєднується крижовий вигин назад – нормальний крижово куприковий кіфоз, що збільшує ємність тазової порожнини. Найбільш опукле його місце (мис, promontorium) знаходиться між п’ятим поперековим і першим крижовим хребцями.

Досліджуваний стоїть згідно команди «струнко», торкаючись вертикальної площини (стіни або стойки ростоміру) п’ятами, сідницями і міжлопатковою областю. Голову розміщують так, щоб зовнішній кут ока та козелок вушної раковини знаходились на одній горизонталі. Рухому планку ростоміру знижують, дотикаючись до голови.

2. Маса тіла (МТ)– вимірюється за допомогою медичних терезів з точністю до 50 г, бажано вранці, до прийому їжі, без взуття, у легкому одязі.

3. Окружність грудної клітки (ОГК) – вимірюють за допомогою сантиметрової стрічки, яку накладають ззаду під нижніми кутами лопаток, а спереду на рівні прикріплення IV ребра до грудини. У жінок – по верхньому краю молочних залоз. Вимірювання проводять у період паузи спокійного дихання.

4. Окружність талії. (ОТ) – сантиметрову стрічку накладають горизонтально на 2 – 3 см вище пупочного кільця.

5. Ширина плечей (ШП) – вимірюється сантиметровою стрічкою, яка накладається спереду між плечовими точками (місце пальпації акроміальних відростків над плечовим суглобом).

6. Плечова дуга (ПД) – вимірюється зі спини по лінії, що проходить по верхньому краю лопаток і дорівнює відстані між плечовими точками.

НОРМАТИВНИМИ З ВИКОРИСТАННЯМ ТАКИХ МЕТОДІВ

1. метод індексів
2. метод антропометричних стандартів:
сигмальні відхилення
шкала регресії
центильні таблиці

ПОКАЗНИКІВ.

Індекс маси тіла (ІМТ)

де МТ – маса тіла (кг);
ДТ – довжина тіла (м).
Для дорослих ІМТ і пов’язаний з ним відносний ризик для здоров’я інтерпретують за такою шкалою:
• ІМТ менше ніж 20 – недостатня вага, можливо, пов’язана із супутніми захворюваннями;
• ІМТ між 20 і 28,9 є оптимальним рівнем для більшості людей;
• ІМТ між 29 і 29,9 свідчить про зайву вагу або ожиріння першого ступеня;
• ІМТ між 30 і 39,9 оцінюється як ожиріння другого ступеня, що пов’язано з ризиком для здоров’я;
• ІМТ більше ніж 40 – третій ступінь ожиріння

з віковими, статевими і регіональними антропометричними таблицями стандартів двох типів: параметричного (сигмального) і непараметричного (центильного) типів.

шляхом порівняння антропометричних даних дитини із середніми показниками фізичного розвитку (стандартами);

ДАНИМИ І. О. КАЛИНИЧЕНКО ТА СПІВАВ. (2003)

обстеження:
- аускультація  (лат. ausculto — вислухую)
- перкусія  (лат. Percussio - простукування)
- пальпація (лат. palpatio «ощупывание»)
4) параклінічні методи
ЕКГ, УЗД, лабораторні методи (біохімчні показники, протромбіновий індекс, ферменти, холестерин, білок, білірубін тощо)
5) Функціональна діагностика

одну хвилину,
у жінок – на 2-4 дихальні рухи на 1 хвилину більше, ніж у чоловіків.
У новонароджених дітей – 40-60 на 1 хвилину, у віці 6 місяців – 35-40 на 1 хвилину,
в 1 рік – 30-35, у 5 років – 25-30, у 10 років – 18-20 на 1 хвилину.
Частота дихальних рухів до числа серцевих скорочень відноситься як 1:4.

для профілактики, діагностики, діагностики, лікування, діагностики, лікування захворювань

змішуванням декількох рідин або додаванням до настоїв, виварів чи емульсій лікарських засобів

вигляді рідини або мазі.
Пластирі - густої консистенції липка мазева основа, що покрита марлею
Змащування - це нанесення мазей, паст на уражені ділянки шкіри

Мазеві пов’язки призначають за необхідності тривалого впливу лікарських засобів на шкіру.

пряму кишки (ректальний спосіб)  
Недоліки –
не можна використовувати у хворих з розладами свідомості:
-         при порушенні ковтання;
-         ліки руйнуються під дією травних ферментів або погано всмоктуються у кишечнику при захворюваннях шлунка чи кишечника;
-         деякі лікарські засоби подразнюють слизову шлунково-кишкового тракту.

різні середовища організму.