№5
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Організація першої медичної допомоги та особливості обстеження потерпілих із гострою травмою. (Лекція 5) презентация
Содержание
- 1. Організація першої медичної допомоги та особливості обстеження потерпілих із гострою травмою. (Лекція 5)
- 3. Основні поняття Термінальний стан - критичний стан
- 4. непритомність раптова короткочасна втрата свідомості, пов'язана з
- 5. Ознаки. Звичайно непритомність настає раптово, але інколи
- 6. Фізіологічна дія нашатирного спирту обумовлено різким
- 7. непритомність
- 10. Колапс Колапс відрізняється від непритомності більшою тривалістю
- 11. Шок Шок - важкий стан, який розвивається
- 12. Класифікація шоку Травматичний Геморагічний або
- 13. Ступені тяжкості шоку I ступінь - свідомість
- 14. Термінальний стан – це гостра зміна життєдіяльності,
- 15. Преагональний стан – етап умирання, в ході
- 16. Агонія – етап умирання, що характеризується
- 17. Клінічна смерть починається з моменту припинення діяльності
- 18. Ознаки, що свідчать про розвиток клінічної смерті:
- 19. Для встановлення діагнозу клінічної смерті досить наявності
- 20. Термінальні стани
- 21. Біологічна смерть це незворотне припинення всіх
- 23. Поява трупних плям - багряно-синюшне
- 24. - Охолодження. Прийнято вважати, що температура тіла
- 25. Алгоритм надання першої медичної допомоги Забезпечення безпеки
- 26. Видаляють постраждалого з небезпечної зони і переміщують
- 27. Дії під час надання екстреної медичної допомоги
- 28. Первинний огляд постраждалого 1. Необхідно визначити
- 29. - якщо пацієнт в окулярах, зніміть їх.
- 30. 2. Протягом 10 секунд необхідно
- 35. Стадії та етапи серцево-легеневої реанімації
- 36. Стадія 2 – подальша підтримка
- 37. A (airway open) – відновлення прохідності дихальних
- 38. Для відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів застосовують
- 39. Методика виконання потрійного прийому Safar містить такі
- 40. Тройной прием П.Сафара а – западение языка
- 42. Виконання прийому Safar (крок 1 та 2),
- 43. За допомогою марлевої серветки (носової хустинки),
- 45. Етап В(brithing) - штучна вентиляція легень
- 46. Для виявлення порушення прохідності дихальних шляхів: -
- 47. Вентиляція легень методом "рот в ніс "
- 48. Методика: стати на коліна збоку голови пацієнта.
- 49. Етап С (circulation his blood ) -
- 50. тримайте середній палець в цій точці, а
- 51. Не прикладайте тиск на верхню частину
- 53. Послідовність проведення СЛР одним рятувальником -
- 54. Послідовність проведення СЛР двома рятувальниками один
- 55. Помилки при проведені ЗМС: - пацієнт
- 56. Ознаки ефективності реанімаційних заходів: - звуження раніше
- 57. Будьте здоровы !
Слайд 1Організація першої медичної допомоги та особливості обстеження потерпілих із гострою травмою
Лекція
Слайд 3Основні поняття
Термінальний стан - критичний стан пацієнта , при якому виникає
комплекс порушень регуляції життєво важливих функцій організму з характерними загальними синдромами і органними розладами , становить безпосередню загрозу життю і є початковою стадією танатогенезу .
Інтенсивна терапія - комплекс методів корекції і тимчасового заміщення функцій життєво важливих органів і систем організму хворого.
Реанімація (reanimatio; ре- + латинське animatio – оживлення) –система невідкладних заходів, що виконуються з метою виведення з термінального стану та подальшої підтримки життя.
.
Реаніматологія - наука про закономірності згасання життя , принципах пожвавлення організму , профілактиці та лікуванні термінальних станів .
Інтенсивна терапія - комплекс методів корекції і тимчасового заміщення функцій життєво важливих органів і систем організму хворого.
Реанімація (reanimatio; ре- + латинське animatio – оживлення) –система невідкладних заходів, що виконуються з метою виведення з термінального стану та подальшої підтримки життя.
.
Реаніматологія - наука про закономірності згасання життя , принципах пожвавлення організму , профілактиці та лікуванні термінальних станів .
Слайд 4непритомність
раптова короткочасна втрата свідомості, пов'язана з недостатнім кровопостачанням головного мозку.
Зниження мозкового
кровотоку при непритомності пов'язано з короткочасним спазмом церебральних судин у відповідь на психо-емоційний подразник (переляк, біль, вид крові), духоту і т.д.
Тривалість непритомності від декількох секунд до декількох хвилин без будь-яких наслідків для організму.
Тривалість непритомності від декількох секунд до декількох хвилин без будь-яких наслідків для організму.
Слайд 5Ознаки. Звичайно непритомність настає раптово, але інколи перед нею наступає блідість,
блювання, нудота, слабкість, позіхання, посилене потовиділення. Пульс прискорюється, артеріальний тиск знижується.
Допомога. При втраті свідомості потерпілого необхідно покласти на спину, щоб голова була нижче рівня ніг (на 15-20 см) для поліпшення кровообігу мозку.
Потім звільнити шию і груди від одягу, забезпечити приток свіжого повітря, поплескати по щоках, полити обличчя, груди холодною водою, дати вдихнути пари нашатирного спирту (для цього необхідно злегка змочити ватку нашатирним спиртом і на відстані 1-2 см від носа потерпілого потримати ватку).
Коли потерпілий опритомніє, дати йому гарячий чай або каву, 20-30 краплин настоянки валеріани.
Допомога. При втраті свідомості потерпілого необхідно покласти на спину, щоб голова була нижче рівня ніг (на 15-20 см) для поліпшення кровообігу мозку.
Потім звільнити шию і груди від одягу, забезпечити приток свіжого повітря, поплескати по щоках, полити обличчя, груди холодною водою, дати вдихнути пари нашатирного спирту (для цього необхідно злегка змочити ватку нашатирним спиртом і на відстані 1-2 см від носа потерпілого потримати ватку).
Коли потерпілий опритомніє, дати йому гарячий чай або каву, 20-30 краплин настоянки валеріани.
Слайд 6
Фізіологічна дія нашатирного спирту обумовлено різким запахом аміаку, який подразнює специфічні
рецептори слизової оболонки носа та сприяє активізації дихального та судинного центрів мозку, викликаючи прискорення дихання і підвищення артеріального тиску.
Слайд 10Колапс
Колапс відрізняється від непритомності більшою тривалістю і тяжкістю явищ . При
ньому різко знижується тонус всієї кровоносної системи , що призводить до падіння АТ і порушення серцевої діяльності
причини:
значна крововтрата
удар у живіт
різка зміна положення тіла
ускладнення якого-небудь захворювання ( скарлатина , черевний або висипний тиф , хвороби серця і судинної системи , харчові отруєння , гострий панкреатит , запалення легенів)
Перша допомога:
Припинення дії травмуючого фактора
усунення крововтрати
Укласти в положення з піднятими ногами
Тугі пов'язки на кінцівки, Приплив свіжого повітря
Викликати швидку допомогу
При необхідності - штучне дихання і непрямий масаж серця
причини:
значна крововтрата
удар у живіт
різка зміна положення тіла
ускладнення якого-небудь захворювання ( скарлатина , черевний або висипний тиф , хвороби серця і судинної системи , харчові отруєння , гострий панкреатит , запалення легенів)
Перша допомога:
Припинення дії травмуючого фактора
усунення крововтрати
Укласти в положення з піднятими ногами
Тугі пов'язки на кінцівки, Приплив свіжого повітря
Викликати швидку допомогу
При необхідності - штучне дихання і непрямий масаж серця
симптоми:
блідість
нерухомість
холодний піт
синюшність кінцівок і нігтьових фаланг
поверхневе дихання
ниткоподібний пульс
температура тіла знижена на 1-2 градуси
артеріальний тиск низький
свідомість затемнена або відсутня
У важких випадках - судоми
серцева слабкість
мимовільне відходження сечі і калу
Слайд 11Шок
Шок - важкий стан, який розвивається під впливом надзвичайних больових подразників
(сильний удар, інфаркт міокарда, виразка шлунка, напад панкреатиту), після переливання крові, введення сироваток і великої крововтрати
симптоми:
Млявість, апатія
Майже немає скарг на біль
блідість
Обличчя покрите холодним липким потом
Рідке поверхневе дихання
Малий і частий пульс
Низький кров'яний тиск
симптоми:
Млявість, апатія
Майже немає скарг на біль
блідість
Обличчя покрите холодним липким потом
Рідке поверхневе дихання
Малий і частий пульс
Низький кров'яний тиск
Перша допомога:
Ліквідувати або зменшити причину шоку
Дати нюхати нашатирний спирт
зігріти грілками
Дати чай, каву,
Викликати швидку допомогу
При кровотечі - зупинити її, наклавши пов'язку, що давить
Тепліше укутати хворого
При переломах - накласти шину
Контроль дихання та роботи серця, при необхідності провести штучне дихання і непрямий масаж серця
Слайд 12Класифікація шоку
Травматичний
Геморагічний або гіповолемічний
Септичний
Анафілактичний
Кардіогенний
Порушення насосної функції серця, аритмії внаслідок інфаркту міокарда,
міокардиту або токсичного ураження міокарда
Різке зниження тонусу судин під впливом гістаміна та інших медіаторів
кровотеча, гостра крововтрата
гостре порушення водного балансу – зневоднення організму
у результаті механічної травми (рани, переломи кісток, здавлення тканин тощо)
опіковий шок (термічні і хімічні опіки)
вплив низької температури (холодовий шок)
у результаті електротравми (електричний шок)
Розповсюджені гнійні процеси, викликані грампозитивною чи грамнегативною флорою, що призводить до спазму або парезу капілярів і порушенню мікроциркуляції
Слайд 13Ступені тяжкості шоку
I ступінь - свідомість збережена , хворий контактний ,
злегка загальмований. САД трохи знижено, але перевищує 90 мм.рт.ст., пульс злегка прискорений . Шкіра бліда, іноді м'язове тремтіння.
II ступінь - свідомість збережена, хворий загальмований. Шкіра бліда , холодна , липкий піт , невеликий акроціаноз . САД 70-90 мм.рт.ст. Пульс прискорений до 110-120 в хвилину , слабкого наповнення , дихання поверхневе .
III ступінь - стан вкрай важкий : хворий адинамічний, загальмований , на запитання відповідає коротко , не реагує на біль. Шкіра бліда , холодна , з синюшним відтінком. Дихання поверхневе , часте , іноді рідке. Пульс частий - 130-140 в хв . САД - 50-70 мм.рт.ст., відсутній діурез.
IV ступінь - предагональний стан .
II ступінь - свідомість збережена, хворий загальмований. Шкіра бліда , холодна , липкий піт , невеликий акроціаноз . САД 70-90 мм.рт.ст. Пульс прискорений до 110-120 в хвилину , слабкого наповнення , дихання поверхневе .
III ступінь - стан вкрай важкий : хворий адинамічний, загальмований , на запитання відповідає коротко , не реагує на біль. Шкіра бліда , холодна , з синюшним відтінком. Дихання поверхневе , часте , іноді рідке. Пульс частий - 130-140 в хв . САД - 50-70 мм.рт.ст., відсутній діурез.
IV ступінь - предагональний стан .
Слайд 14Термінальний стан – це гостра зміна життєдіяльності, обумовлена тяжким порушенням функцій
основних життєво важливих органів та систем (катастрофічним зниженням АТ, глибокими порушеннями газообміну та метаболізму).
Розрізняють 3 види термінальних станів залежно від клінічних ознак з боку центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем:
преагональний стан,
агонія,
клінічна смерть.
Розрізняють 3 види термінальних станів залежно від клінічних ознак з боку центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем:
преагональний стан,
агонія,
клінічна смерть.
Слайд 15Преагональний стан – етап умирання, в ході якого поступово порушуються функції
кірково-підкіркових відділів головного мозку.
Він характеризується дезінтеграцією всіх функцій організму, критичним рівнем АТ, порушенням свідомості різного ступеня, порушенням дихання.
Він характеризується дезінтеграцією всіх функцій організму, критичним рівнем АТ, порушенням свідомості різного ступеня, порушенням дихання.
Слайд 16
Агонія – етап умирання, що характеризується активністю підкіркових відділів мозку.
Термін «реанімація»
тісно пов’язаний з таким поняттям, як «клінічна смерть».
Слайд 17Клінічна смерть починається з моменту припинення діяльності ЦНС, кровообігу і дихання
і продовжується протягом короткого проміжку часу, поки не розвинуться незворотні зміни в життєво-важливих органах, в першу чергу в головному мозку
.
Поступово (впродовж 3-6 хв.) запаси глікогену у мозку виснажуються, і нервова тканина вмирає.
.
Поступово (впродовж 3-6 хв.) запаси глікогену у мозку виснажуються, і нервова тканина вмирає.
Слайд 18Ознаки, що свідчать про розвиток клінічної смерті:
- відсутність свідомості, широкі зіниці
(через 30-60 сек. після припинення кровообігу), арефлексія, м'язова атонія;
- відсутність рухів грудної клітки, відсутність дихальних шумів при аускультації;
- відсутність пульсу на центральних артеріях
- повна релаксація всіх м’язових структур
- асистолія, фібриляція шлуночків або електромеханічна дисоціація за даними ЕКГ
Час, необхідний для обстеження, не повинен перевищувати 7-10 сек. Життя людини, яка перебуває в стані клінічної смерті може бути відновленим, але успіх можливий тільки тоді, коли заходи по оживленню починає особа, на очах якої у постраждалого сталася зупинка дихання, або кровообігу.
- відсутність рухів грудної клітки, відсутність дихальних шумів при аускультації;
- відсутність пульсу на центральних артеріях
- повна релаксація всіх м’язових структур
- асистолія, фібриляція шлуночків або електромеханічна дисоціація за даними ЕКГ
Час, необхідний для обстеження, не повинен перевищувати 7-10 сек. Життя людини, яка перебуває в стані клінічної смерті може бути відновленим, але успіх можливий тільки тоді, коли заходи по оживленню починає особа, на очах якої у постраждалого сталася зупинка дихання, або кровообігу.
Слайд 19Для встановлення діагнозу клінічної смерті досить наявності слідуючих ознак:
- відсутність пульсу
на сонній артерії,
- широкі зіниці, що не реагують на світло,
- зупинка дихання, або дихання агонального типу.
Тривалість періоду клінічної смерті зазвичай становить 3-6 хвилин, але в деяких умовах може подовжуватись до 15 хвилин, що залежить від причини та швидкості розвитку критичного стану (крововтрата, травма), температури тіла та навколишнього середовища, вживання препаратів,які сповільнюють клітинний метаболізм
- широкі зіниці, що не реагують на світло,
- зупинка дихання, або дихання агонального типу.
Тривалість періоду клінічної смерті зазвичай становить 3-6 хвилин, але в деяких умовах може подовжуватись до 15 хвилин, що залежить від причини та швидкості розвитку критичного стану (крововтрата, травма), температури тіла та навколишнього середовища, вживання препаратів,які сповільнюють клітинний метаболізм
Слайд 21Біологічна смерть
це незворотне припинення всіх життєвих функцій організму з припиненням всіх
фізіологічних процесів.
Достовірні ознаки біологічної смерті:
- Висихання рогівки ока та склер з'являються через 1,5-2 години після смерті. Це пов’язано з припиненням функції слизові залози, внаслідок чого рогівка мертвої людини втрачає
природний блиск, стає каламутним.
- Розм’якшення очних яблук з появою феномену «котячого ока» (ознака Бєлоглазова) - при стисненні очного яблука з боків зіниця набуває форми вузької вертикальної щілини.
Достовірні ознаки біологічної смерті:
- Висихання рогівки ока та склер з'являються через 1,5-2 години після смерті. Це пов’язано з припиненням функції слизові залози, внаслідок чого рогівка мертвої людини втрачає
природний блиск, стає каламутним.
- Розм’якшення очних яблук з появою феномену «котячого ока» (ознака Бєлоглазова) - при стисненні очного яблука з боків зіниця набуває форми вузької вертикальної щілини.
Слайд 23
Поява трупних плям - багряно-синюшне забарвлення шкіри у вигляді плям
з нерівними краями за рахунок стікання і скупчення крові в нижчерозташованих ділянках тіла. Формуються вони через 1,5 - 3 години після зупинки серця.
- Трупне (м'язове) задубіння - своєрідне ущільнення і скорочення скелетних м'язів, що створює перешкоду для пасивного руху в суглобах. Починається воно з м'язів обличчя і верхніх кінцівок, потім переходить на тулуб і нижні кінцівки.
- Трупне (м'язове) задубіння - своєрідне ущільнення і скорочення скелетних м'язів, що створює перешкоду для пасивного руху в суглобах. Починається воно з м'язів обличчя і верхніх кінцівок, потім переходить на тулуб і нижні кінцівки.
Слайд 24- Охолодження. Прийнято вважати, що температура тіла знижується на 1° за
1 годину при температурі навколишнього повітря 16-18 ° С.
Соціальна смерть - це стан, при якому збережені вегетативні функції, але відсутня біоелектрична активність кори головного мозку.
Соціальна смерть - це стан, при якому збережені вегетативні функції, але відсутня біоелектрична активність кори головного мозку.
Слайд 25Алгоритм надання першої медичної допомоги
Забезпечення безпеки рятівника і пацієнта Загрози при
проведенні рятувальних дій можуть бути:
- з боку навколишнього середовища: загроза вибуху, агресивні хімічні речовини, вуличний рух, електрика, газ, вода та ін.
- з боку постраждалого: інфікування, агресивна поведінка та ін.
- з боку навколишнього середовища: загроза вибуху, агресивні хімічні речовини, вуличний рух, електрика, газ, вода та ін.
- з боку постраждалого: інфікування, агресивна поведінка та ін.
Слайд 26Видаляють постраждалого з небезпечної зони і переміщують його в безпечну зону
,використовуючи прийом «рятувального захоплення».
Необхідність реанімації часто примушує ігнорувати небезпеку, проте рятівник не повинен ставити себе чи інших в більший ризик. У багатьох випадках правильна оцінка ситуації, та повне співробітництво з відповідними службами може забезпечити надійні умови реанімації.
Необхідність реанімації часто примушує ігнорувати небезпеку, проте рятівник не повинен ставити себе чи інших в більший ризик. У багатьох випадках правильна оцінка ситуації, та повне співробітництво з відповідними службами може забезпечити надійні умови реанімації.
Слайд 27Дії під час надання екстреної медичної допомоги постраждалому
Опинившись у ситуації, коли
необхідно надати ЕМД, зберігайте спокій. Ваші дії повинні бути обміркованими й швидкими.
Уважно огляньте місце пригоди та визначте таке:
- чи є ваше перебування у даному місці безпечним?
- що сталося?
- орієнтовна кількість постраждалих;
- чи в змозі оточуючі вам допомогти чи, навпаки, стануть на заваді?
Розмовляйте спокійно, скажіть, хто ви такий та що зможете допомогти постраждалим.
Уважно огляньте місце пригоди та визначте таке:
- чи є ваше перебування у даному місці безпечним?
- що сталося?
- орієнтовна кількість постраждалих;
- чи в змозі оточуючі вам допомогти чи, навпаки, стануть на заваді?
Розмовляйте спокійно, скажіть, хто ви такий та що зможете допомогти постраждалим.
Слайд 28Первинний огляд постраждалого
1. Необхідно визначити рівень порушення свідомості постраждалого.
Для
цього слід звернутися до нього з запитаннями: «Що з вами сталося?», «Вам потрібна допомога?».
Якщо відповідь не надійшла, необхідно здійснити додаткове подразнення (стиснути трапецієподібний або грудний м’яз, покрутити мочку вуха).
Якщо відповідь не надійшла, необхідно здійснити додаткове подразнення (стиснути трапецієподібний або грудний м’яз, покрутити мочку вуха).
Слайд 29- якщо пацієнт в окулярах, зніміть їх. - встаньте на коліна
позаду пацієнта та впевніться, що обидві його ноги розігнуті.
- забезпечте прохідність дихальних шляхів
- розташуйте найближчу до себе руку під прямим кутом до тіла, згинаючи в лікті, долонею доверху.
Слайд 30
2. Протягом 10 секунд необхідно визначити наявність у постраждалого Ps
на сонній артерії (для визначення Ps на сонній артерії вказівний та середній пальці розміщують на відстані 2-3см у бік від щитоподібного хряща – «кадика», що виступає на передньої поверхні шиї).
3. Наблизьте ваше обличчя до обличчя постраждалого та поверніть його в бік грудної клітки. Одночасно намагайтеся почути шум дихальних рухів або стогін, відчути щокою тепло повітря при видиху та побачити, як піднімається та опускається грудна клітка.
4. У випадку відсутності Ps на сонній артерії необхідно розпочати весь базовий комплекс реанімаційних заходів.
3. Наблизьте ваше обличчя до обличчя постраждалого та поверніть його в бік грудної клітки. Одночасно намагайтеся почути шум дихальних рухів або стогін, відчути щокою тепло повітря при видиху та побачити, як піднімається та опускається грудна клітка.
4. У випадку відсутності Ps на сонній артерії необхідно розпочати весь базовий комплекс реанімаційних заходів.
Слайд 35 Стадії та етапи серцево-легеневої реанімації
При проведенні реанімації виділяють 3
стадії та 9 етапів (P. Safar, 1997р.):
Стадія 1 – елементарна підтримка життя, яка складається з 3 етапів:
- A (airway open) – відновлення прохідності дихальних шляхів;
- B (breath for victim) – штучна вентиляція легнь (ШВЛ) та оксигенація;
- C (circulation his blood) – підтримка кровообігу.
Стадія 1 – елементарна підтримка життя, яка складається з 3 етапів:
- A (airway open) – відновлення прохідності дихальних шляхів;
- B (breath for victim) – штучна вентиляція легнь (ШВЛ) та оксигенація;
- C (circulation his blood) – підтримка кровообігу.
Слайд 36
Стадія 2 – подальша підтримка життя.
- D (drug) – медикаментозні
засоби та проведення інфузійної терапії;
- E – електрокардіоскопія та кардіографія;
- F – дефібриляція.
Стадія 3 – тривала підтримка життя, яка охоплює післяреанімаційну інтенсивну терапію:
- G – оцінка стану;
- H – відновлення свідомості;
- I – корекція недостатності функцій органів.
- E – електрокардіоскопія та кардіографія;
- F – дефібриляція.
Стадія 3 – тривала підтримка життя, яка охоплює післяреанімаційну інтенсивну терапію:
- G – оцінка стану;
- H – відновлення свідомості;
- I – корекція недостатності функцій органів.
Слайд 37A (airway open) – відновлення прохідності дихальних шляхів
причини:
1. Зміщення кореня язика
до задньої стінки ротоглотки та його западання
2. Ларингоспазм, набряк гортані
3. Стороннє тіло: їжа, кров, слина, слиз, мокротиння, блювотні маси, зубні протези тощо (при збереженні залишкових спонтанних дихальних рухів – напад кашлю).
4. Бронхоспазм – різко утруднений видих, а потім і вдих внаслідок переповнення альвеол повітрям (аускультативно – у легенях вислуховуються сухі хрипи).
2. Ларингоспазм, набряк гортані
3. Стороннє тіло: їжа, кров, слина, слиз, мокротиння, блювотні маси, зубні протези тощо (при збереженні залишкових спонтанних дихальних рухів – напад кашлю).
4. Бронхоспазм – різко утруднений видих, а потім і вдих внаслідок переповнення альвеол повітрям (аускультативно – у легенях вислуховуються сухі хрипи).
Слайд 38Для відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів застосовують потрійний прийом Safar, для
чого постраждалого необхідно покласти на спину на тверду поверхню у позу Trendelenburg (підняти ноги, що посилює венозне повернення до серця та зменшує депонування крові у венозному руслі).
Слайд 39Методика виконання потрійного прийому Safar містить такі етапи:
1. Закинути голову постраждалого
назад.
2. Висунути нижню щелепу вперед та донизу.
3. Відкрити постраждалому рота.
2. Висунути нижню щелепу вперед та донизу.
3. Відкрити постраждалому рота.
Слайд 40Тройной прием П.Сафара
а – западение языка
в – выдвижение нижней челюсти
б – разгибание головы г – открывание рта
б – разгибание головы г – открывание рта
Слайд 43
За допомогою марлевої серветки (носової хустинки), намотаної на другий-третій палець правої
кисті, прочищають верхні поверхи повітроносних шляхів, одночасно проводячи візуальний огляд на наявність стороннього тіла
Слайд 45Етап В(brithing) - штучна вентиляція легень
ШВЛ здійснюється:
з рота в
рот,
з рота в ніс,
з рота в ніс та в рот одночасно,
з рота в повітровід, з рота в інтубаційну трубку,
з рота в трахеостомічну канюлю,
а також за допомогою мішка Аmbu.
з рота в ніс,
з рота в ніс та в рот одночасно,
з рота в повітровід, з рота в інтубаційну трубку,
з рота в трахеостомічну канюлю,
а також за допомогою мішка Аmbu.
Слайд 46Для виявлення порушення прохідності дихальних шляхів:
- "дивись" – спостереження за рухами
грудної клітки
- "слухай" – вислуховування дихальних шумів
- "відчувай" – відчуття руху повітря по щоках реаніматора
- "слухай" – вислуховування дихальних шумів
- "відчувай" – відчуття руху повітря по щоках реаніматора
Слайд 47Вентиляція легень методом "рот в ніс " на догоспітальному етапі -
метод вибору, так як має переваги:
- більш надійне відновлення дихальних шляхів пацієнта при закритому роті і піднятій нижній щелепі
- рятувальнику зручніше щільно охоплювати ніс пацієнта ротом
- тиск вдування знижуються за рахунок приносових пазух, що значно зменшує ризик роздування шлунку і регургітації
- більш надійне відновлення дихальних шляхів пацієнта при закритому роті і піднятій нижній щелепі
- рятувальнику зручніше щільно охоплювати ніс пацієнта ротом
- тиск вдування знижуються за рахунок приносових пазух, що значно зменшує ризик роздування шлунку і регургітації
Слайд 48Методика: стати на коліна збоку голови пацієнта. При розгинанні голови -
одна рука на лобі, друга - під підборіддям, висовуючи і фіксуючи нижню щелепу, рот закритий шляхом тиску великого пальця під нижню губу.
Рятувальник робить вдих, відкриває рот, щільно охоплює губами ніс пацієнта і повільно вдихає в пацієнта близько 600 мл повітря приблизно за 2 сек. (контролем служить підняття та опускання грудної клітки).
Рятувальник робить вдих, відкриває рот, щільно охоплює губами ніс пацієнта і повільно вдихає в пацієнта близько 600 мл повітря приблизно за 2 сек. (контролем служить підняття та опускання грудної клітки).
Слайд 49Етап С (circulation his blood ) - непрямий масаж серця
Методика
проведення:
- покладіть пацієнта на тверде підґрунтя
- за допомогою вказівного чи середнього пальця знайдіть краї нижніх ребер
- тримаючи пальці разом, пересувайте їх до точки, де вони з'єднуються з грудиною
- зімкнутими пальцями визначте місце з'єднання ребер з грудиною
- покладіть пацієнта на тверде підґрунтя
- за допомогою вказівного чи середнього пальця знайдіть краї нижніх ребер
- тримаючи пальці разом, пересувайте їх до точки, де вони з'єднуються з грудиною
- зімкнутими пальцями визначте місце з'єднання ребер з грудиною
Слайд 50тримайте середній палець в цій точці, а вказівний на грудині
- пересувайте
проксимальну частину долоні іншої руки вниз по грудині, поки не досягнете вказівного пальця. Тут повинна бути середина нижньої половини грудини (нижня третина)
- розташуйте проксимальну частину долоні однієї руки в цьому місці, іншу руку покладіть зверху на першу навхрест, або паралельно, схрещуючи пальці
- розмістіть одну руку на іншій на середині нижньої половини грудини для початку компресій грудної клітки
- розташуйте проксимальну частину долоні однієї руки в цьому місці, іншу руку покладіть зверху на першу навхрест, або паралельно, схрещуючи пальці
- розмістіть одну руку на іншій на середині нижньої половини грудини для початку компресій грудної клітки
Слайд 51
Не прикладайте тиск на верхню частину живота і на кінець грудини.
-
ваше положення: строго вертикально над грудною кліткою випрямленими руками натискайте на грудину (на 4 – 5 см углиб).
Слайд 53Послідовність проведення СЛР одним рятувальником
- після відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів
провести 3-4 вдування
- проводити компресії грудної клітки протягом 2 хв.
- подальша комбінація штучного дихання та компресії грудної клітки у співвідношенні: 1 вдування : 4 компресій
- проводити компресії грудної клітки протягом 2 хв.
- подальша комбінація штучного дихання та компресії грудної клітки у співвідношенні: 1 вдування : 4 компресій
Слайд 54Послідовність проведення СЛР двома рятувальниками
один рятувальник проводить закритий масаж серця,
-
другий –штучну вентиляцію легенів
- оптимальне співвідношення вдувань і компресій - 1:15
- оптимальне співвідношення вдувань і компресій - 1:15
Слайд 55Помилки при проведені ЗМС:
- пацієнт на пружному підґрунті;
- неправильна техніка проведення
масажу: руки збоку від грудини, нижче, вище, або не строго по серединній лінії;
- при проведенні масажу реаніматор опирається на пальці, відриває руки від грудини;
- перерва в проведенні закритого масажу більш ніж на 20 сек.
- різна амплітуда масажних рухів;
- не виконується частота 2:30
- при проведенні масажу реаніматор опирається на пальці, відриває руки від грудини;
- перерва в проведенні закритого масажу більш ніж на 20 сек.
- різна амплітуда масажних рухів;
- не виконується частота 2:30
Слайд 56Ознаки ефективності реанімаційних заходів:
- звуження раніше розширених зіниць,
- зникнення блідості і
зменшення ціанозу,
- пульсація великих артерій (перш за все сонної) відповідно частоті компресій грудної клітки.
- поява самостійних дихальних рухів.
Якщо протягом 1-3 хв. немає ознак ефективності реанімації – необхідно перевірити правильність техніки проведення ЗМС та ШВЛ, якомога швидше усунути недоліки і продовжувати проведення реанімаційних заходів.
- пульсація великих артерій (перш за все сонної) відповідно частоті компресій грудної клітки.
- поява самостійних дихальних рухів.
Якщо протягом 1-3 хв. немає ознак ефективності реанімації – необхідно перевірити правильність техніки проведення ЗМС та ШВЛ, якомога швидше усунути недоліки і продовжувати проведення реанімаційних заходів.
