Методи електролікування презентация

ультразвукової частоти. Методи електролікування постійним і імпульсним струмами;
Біофізична дія високої і надвисокої частоти;
Біофізична дія електромагнітного, електричного і магнітного полів і методи лікування цими полями;

неврозах, контузіях і струсах мозку. судинних порушеннях у
Механізм дії:
поліпшення мікроциркуляції;
підвищення проникності судинних стінок;
підвищення обміну речовин;
активація фагоцитозу;
відволікаючу, знеболюючу дію за
рахунок подразнення рецепторів шкіри.


Протипоказання:

схильність до кровотеч;
гарячкові стани;
гнійні запальні процеси;
злоякісні утворення,
непереносимість струму.

проходять із частотою 50 в 1 cек. (однотактний) або 100 в 1 сек. (двотактний).

струм з частотою 100 Гц  РС (ритм синкопа) - переривчастий ритмічний струм, який характеризується зміною через 1 з однотактного безперервного струму і пауз.  КП (короткий період) - чергування через 1 з однотактного і двотактного безперервного струму  ДП (довгий період) - комбінація ВІН струму тривалістю 3, 5 з і ДН струму тривалістю 6, 5 с.  ВВ і Ов1 - однотактний хвильової струм з частотою 50 Гц, поступово наростаючий і плавно спадаючий до нуля.  ДВ і ДВ1 - двотактний хвильовий струм з частотою 100 Гц, поступово наростаючий і плавно спадаючий до нуля. Період ОВ і ДВ -12 с, ДВ1 іОВ1-6с. 

одно-тактний ритмічний (ОР), короткий період (КП), довгий період (ДП), однотактний хвильовий (ОХ), двотактний хвильовий (ДХ).
Однотактний неперевний (ОН), однофазний фіксований струм напівсинусоїдальної форми з частотою 50 Гц. Під час дії струму невеликої інтенсивності на шкірі в місці накладання електродів з´являються відчуття поколювання, припікання, які при збільшенні сили струму змінюються відчуттям інтенсивної, переривчастої “великої” вібрації. Під впливом однотактного струму виникають інтенсивні скорочення м´язів, динамогенний ефект. Струм проявляє подразнювальну, збуджувальну дію.
Двотактний неперервний (ДН), двофазний фіксований струм напівсинусоїдальної форми з частотою 100 Гц Під час дії струму на місці накладання електродів хворий відчуває легкі поколювання, припікання. При збільшенні сили струму він скаржиться на незначну, швидку, “дрібну” вібрацію внаслідок скорочення м´язових фібрил. Під дією двотактного струму зростає електропровідність шкіри, підвищується поріг чутливості, спостерігають гальмівний, анестезувальний ефект. Цей вид струму застосовують у лікувальній практиці для ліквідації болю, спазмів і як засіб підвищення електропровідності тканин.
Переривчастий однотактний ритмічний (ОР) струм – “ритм синкопу” – це  однотактний струм із частотою 50 Гц. Його дія триває 1,5 с, після чого настає пауза такої самої тривалості. Під час дії струму “ритм синкопу” протягом 1, 5 с хворий відчуває скорочення м´язів. Унаслідок короткочасної дії струму звикання до нього не встигає розвинутися, тому максимально відбувається скорочення м´язів. Цей вид струму використовують для електростимуляції

що чергуються через 1 с. Під час дії струму на тлі підвищення електропровідності та незначного зменшення болю за рахунок впливу двотактного струму ритмічно, щосекунди скорочується м´яз під дією однотактного струму. Чергування струмів різної частоти усуває звикання до одноманітного струму. При дії струму хворий відчуває інтенсивне, а в разі збільшення струму болюче, ритмічне скорочення м´язів, відбувається своєрідна вібрація (масаж м´язів). Унаслідок цього посилюється кровообіг, розширюються судини, прискорюється рух крові, підвищується температура тіла в ділянці дії, проявляється розсмоктувальна дія, активізується обмін речовин у тканинах.
Струм, модульований довгими періодами (ДП). Довгий період – це поєднання однотактного струму, тривалість якого 4 с, і двотактного струму, тривалість якого 8 с. Протягом 4 с дії однотактного струму хворий відчуває інтенсивне тривале скорочення м´язів, яке змінюється ніжною вібрацією протягом 8 с дії двотактного струму. Таким чином, дія цього струму усуває одноманітність подразнень без порушення їх неперервності, але в повільному темпі (порівняно зі щосекундною зміною струмів при модуляції струму КП). Унаслідок подовження впливу кожного виду струму зменшується ефект збудження скорочення м´язів, а переважає гальмівна, болезаспокійлива дія.
Однотактний хвильовий (ОХ) струм – це імпульсний струм із частотою 50 Гц. У кожному імпульсі він наростає і протягом деякого часу тримається на максимальному рівні, потім повільно спадає, що забезпечує м´яку дію, порівняно з дією ОН.
Двотактний хвильовий (ДХ) струм – це імпульсний струм із частотою 100 Гц, сила якого наростає і спадає в кожному імпульсі. Його використовують як Дн, але він діє м´якше.
Однотактний хвильовий струм (ОХ¹) – це імпульсний струм із частотою 50 Гц. Він відрізняється від ОХ часом наростання і спадання хвилі.
Двотактний хвильовий (ДХ¹) струм – це імпульсний струм із частотою 100 ГЦ. Він відрізняється від ДХ часом наростання і спадання хвилі.

(1-130 Гц), малої сили (не більше 3 мА), и напруги (до 50В) з тривалістю одного імпульсу 0,2-0,4мС.

Принцип дії:

Викликає ефект гальмування у корі, не виключена можливість гуморальных впливів у звязку з виділенням у кров хімічних речовин і гормонів при подразненні клітин мозку електроімпульсами.

Лікувальні ефекти:

Зниження артеріального тиску, сповільнення обмінних процесів.
При одночасному застосуванні снотворних засобів, ефективність останніх різко зрастає.

знижується тонус судин,
вгамовується біль, в корі мозку посилюються процеси гальмування,
підвищуються імунологічні властивості організму.
Місцеві реакції:
·  розширення капілярів (сповільнення течії крові);
·  підвищення обміну речовин;
·  локальне підвищення температури;
·  пришвидшення загоєння ран;
·  збільшення рівня Са++ в кістках (пришвидшення загоєння
переломів);
·  підвищення зсідання крові (за рахунок зміни концентрації Са++ в
крові – ІV фактора зсідання крові);
·  активація тромбоутворення (за рахунок активації тріади Вірхова – а)
ушкодження судинної стінки, б) порушення активності зсідальної і
протизсідальної систем крові, в) сповільнення течії крові).
При дії індуктором на наднирники активується секреція
глюкокортикоїдів.

на частоті 13,56 МГц з довжиною хвилі 22,13 м.

120 і 210 мм, індуктор-кабель і аплікатори для лікування
гінекологічних хвороб.

орган.
Рефлекторно-сегментарна – на комірцеві, поперекову ділянки,
сегменти спинного мозку (при лікуванні гіпертонічної хвороби,
ангіоневрозів).
Загальна індуктотермія називається ще індуктопірексією, оскільки
при цьому впливові досягається підвищення температури тіла на
2-3 ◦С. Застосовується при бронхіальній астмі, захворюванні
суглобів.

Індуктотермія лівого плечового суглоба

і слизових оболонок. При місцевій дарсонвалізації
фізіологічні реакції носять, як правило, локальний або
сегментарний характер і у значній мірі залежать від зони та
інтенсивності впливу. Тепловий ефект незначний, що пояснюється
малою силою струму та імпульсним характером діючого струму.

Подразнення рецепторів шкіри рефлекторно викликає зміни з боку
внутрішніх органів і систем організму. Як правило, спочатку
виникає короткочасний спазм судин, що призводить до виділення
БАР і наступного розширення судин та стимуляції обміну речовин в
тканинах.

Високоімпульсний струм виявляє болезаспокійливу, протисвербіжну
дію, стимулює загоєння ран.Іскровий розряд викликає утворення у
шкірі і слизовій численних мікронекрозів, що призводить до
активації фагоцитоза і пришвидшення загоєння ран.

венозним застоєм;
·  поліпшує трофіку тканин (пришвидшує загоєння ран);
·  має бактерицидну та бактеріостатичну  дії (виділення БАР, стимулює міграцію лейкоцитів у патологічне вогнище );
·  має знеболюючий і протисвербіжний ефект;
·  пришвидшує зростання переломів.

безперервним або імпульсним переважно
електричним полем (в меншій мірі
магнітним полем)  ультрависокої частоти і
потужністю від 1 до 350 Вт. При довжині
хвилі 7,37 м частота становить 40,68 МГц,
а при довжині 11,05 м – 27,12 МГц.В
конденсаторних пластинах
електромагнітне поле (ЕМП), яке має рівні
за величиною електричну і магнітну
складові перетворюється переважно в
електричне поле (ЕП) УВЧ. Магнітна
складова незначна. Силові лінії ЕП УВЧ
йдуть не паралельно одна одній, а
розходяться радіально. Енергія ЕП УВЧ при
проходженні через тіло пацієнта
поглинається тканинами незначно. В
результаті цього ЕП УВЧ проникає в
тканини на велику глибину.

тканини;
·   активує фагоцитоз;
·   зменшує набряк тканин;
·   розширює судини;
·   активує обмін речовин;
·   зменшує біль;
·   збільшує рівень іонів Са++ в крові;
·   знімає спазми мускулатури.

стаціонарні). До переносних апаратів відносяться  УВЧ-30, УВЧ-62,
УВЧ-66, УВЧ-4, "Мінітерм" (УВЧ-5-1). До стаціонарних апаратів відносяться УВЧ-
300, "Экран-1", “Экран-2”,  а також апарати імпульсного електричного поля УВЧ
- "Импульс-2", "Импульс-3".

При імпульсному режимі вплив ЕП УВЧ здійснюється серією імпульсів
тривалістю 2 або 8 с. В імпульсному режимі створюється можливість інтенсивної
осциляторної дії за відсутності значного теплового ефекту.
Процедури відпускають у лежачому або сидячому положенні хворого. УВЧ
можна впливати через одяг, гіпсові або марлеві пов'язки, якщо вони сухі. В зоні
дії не повинно бути металевих речей. Процедуру не можна призначати на
ділянку серця.

активністю не вище II cтепені
Хронічний бронхіт, бронхіальна астма
Хроничний холецистит
Хронічний пиєлонефрит, хронічний гломерулонефрит;
Остеохондроз, ревматоїдний артрит, деформуючий остеоартроз.

ліпідів, нуклеїновіх кислот, тощо) за рахунок
а) виділеного тепла і нагріву тканин вище допустимої температури (наприклад, денатурація білків);
б) резонансного поглинання енергії ЕМП (конформаційні зміни структури, виникнення вльних радикалів, тощо);
в) поляризації (розрив водневих зв'язків, порушення гідрофобних і гідрофільних взаємодій).
2. Зміна мембранних процесів за рахунок:
а) зміни локальних концентрацій іонів (при об'ємній поляризації);
б) дії зовнішнього ЕП, напруженість якого зрівняна з напруженістю поля мембран, що є причиною порушення роботи іонних насосів, процесів електрродифузії.
3. Зміна швидкостей хімічних реакцій (зміна кінетики ферментативних процесів), що в кінцевому результаті призводить до порушення процесів біоенергетики, метаболізму синтезу біологічно активних молекул.
Виявом специфічної дії ЕМП на БТ є виникнення подразнення, скорочення, секреції, болю, паралічу; можлива загибель внаслідок спотворень біологічно важливих процесів у клітинах і внутрішньоклітинних структурах під дією ЕМП.