Лептоспіроз презентация

іктерогеморагічна лихоманка та ін.) - гостре зоонозне природно-осередкове інфекційне захворювання з переважно водним шляхом передачі збудника, що характеризується загальною інтоксикацією, лихоманкою, ураженням нирок, печінки, ЦНС, геморагічним діатезом і високою летальністю.

патогених серотипів лептоспір;
грамнегативні;
тонкі, рухомі;
спіраподібна форма;
обидва кінці лептоспір, як правило, загнуті у вигляді гачків;
строгі аероби;
ростуть на поживних середовищах, що містять сироватку крові;
екзотоксиноподібні речовини;
ендотоксин;
ферменти (фібринолізин, коагулаза, ліпаза та ін.);
інвазивна і адгезивна здатність.

- протягом 20 хв;
 при -30-70 ° С і в заморожених органах вони зберігають життєздатність і вірулентність протягом багатьох місяців;
 у слаболужній сечі травоїдних вони залишаються життєздатними протягом декількох діб;
 жовч, шлунковий сік і кисла сеча людини згубно діють на лептоспір;
у воді відкритих водойм при слаболужній або нейтральній її реакції лептоспіри зберігаються протягом 1 місяця;
 у сирому і перезволоженому ґрунті не втрачають патогенність до 9 місяців;
 на харчових продуктах лептоспіри зберігаються до 1-2 діб;
 під впливом ультрафіолету і при висушуванні гинуть протягом 2 годин;
 чутливість до препаратів пеніциліну, хлорамфеніколу, тетрацикліну;
 надзвичайно чутливі до дії звичайних дезинфікуючих засобів, кип'ятіння, соління та маринування.

і домашні тварини;
найбільше епідеміологічне і епізоотологічне значення відводять представникам загону гризунів, а також комахоїдним (їжаки, землерийки);
фактор передачі:
вода, забруднена виділеннями (сечею) інфікованих тварин:
споживання сирої води для пиття;
умивання з відкритих водойм;
купання в невеликих слабкопроточних ставках або перехід їх убрід;
харчові продукти, забруднені виділеннями гризунів;
вживання в їжу молока і термічно не обробленого м'яса заражених тварин;
професійний контакт з хворими тваринами:
забій худоби;
обробка туш;
для проникнення лептоспір досить найменших порушень цілісності шкірного покриву;
сезонність - літньо-осіння;
природна сприйнятливість людей - значна;
постінфекційний імунітет - міцний, але типоспецифический

водоймищ від забруднення виділеннями
тварин

заборона купання у непроточних водоймах

знезараження води з відкритих джерел

боротьба з бездомними собаками

вакцинація сільськогосподарських тварин і собак

планова вакцинація осіб, робота яких пов'язана з ризиком зараження лептоспірозом:
працівників тваринницьких господарств, зоопарків, зоомагазинів, собачих розплідників,
тваринницьких господарств, підприємств з переробки тваринницької сировини,
співробітників лабораторій.

клінічним перебігом:
легкий;
середнього ступеня тяжкості;
тяжкий..
За клінічними проявами:
жовтянична форма;
геморагічна форма;
ренальна форма;
менінгеальна форма;
змішана форма.
Лептоспіроз може бути ускладненим і неускладненим.

протягом 6-10 днів;
симптоми інтоксикації (сильний головний біль, біль в попереку, слабкість, відсутність апетиту, спрага, нудота, іноді блювання);
 «Симптом капюшона» - одутлість особи і почервоніння шкіри обличчя, шиї, верхньої половини грудної клітки, ін'єкція судин склер;
біль у м'язах:
переважно литкових, але може виникати біль в м'язах стегна і поперекової області;
при важких формах біль настільки сильний, що ускладнює рух хворого;
при пальпації відзначають різку болючість м'язів;
інтенсивність міалгий часто відповідає тяжкості перебігу хвороби.

- поліморфні елементи, розташовані на шкірі тулуба і кінцівок:
кіроподібний;
  краснухоподібний;
  скарлатиноподібний;
Тромбогеморагічний синдром:
петехіальний висип;
  крововиливи у шкіру на місцях ін'єкцій;
  носові кровотечі;
  крововиливи у склеру;
Серцево-судинна система:
відносна брадикардія;
зниження артеріального тиску;
тони серця приглушені;
ознаки дифузного ураження міокарду.

болюча при пальпації, майже у половини хворих пальпується селезінка;
 ураження ЦНС:
менінгеальний синдром;
 запаморочення, марення, безсоння, головний біль;
клінічні ознаки менінгіту.
ураження сечовидільної системы:
зниження діурезу аж до розвитку олігоанурії;
поява в сечі білку, гіалінових і зернистих циліндрів, ниркового епітелію;
збільшений вміст калію, сечовини, креатиніну.
дослідження периферичної крові:
підвищення ШОЕ;
нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом формули вліво, нерідко до мієлоцитів;
анеозинофілія.
наростають анемія гіпорегенераторного типу;
тромбоцитопенія.

масивні кровотечі, крововиливи;
міокардит, пневмонія;
увеїт, ірит, іридоцикліт.

середовища, що містять сироватку крові;
посіви витримують перші 5–6 днів за температури 37 °С, а потім за температури 28–30 °С.
Біологічний метод - зараженя тварин: миші, хом’яки та морські свинки.
Серологічні методи:
реакція мікроаглютинації (РМА), рекомендована ВООЗ;
мінімальний діагностичний титр 1:100

стіл № 7, печінкового — стіл № 5, при поєднаних ураженнях — стіл № 5 з обмеженням солі або стіл № 7 з обмеженням жирів.
Етіотропна терапія:
- пеніцилін 4–6 млн ОД/добу;
- ампіцилін 4 г/добу;
- доксициклін 0,1 г два рази на добу;
- хлорамфенікол 50 мг/кг на добу.
4. Патогенетична терапія, спрямована на боротьбу з ГПН, ІТШ тощо.