Слайд 1ГОСТРІ ПНЕВМОНІЇ У ДІТЕЙ. ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ. КЛАСИФІКАЦІЯ. КЛІНІЧНІ ФОРМИ. ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ
ПНЕВМОНІЙ У ДІТЕЙ. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ГОСТРІЙ ДИХАЛЬНІЙ НЕДОСТАТНОСТІ.
Кафедра педіатрії НМУ, доц. УРБАСЬ О.В.
Слайд 2Гостра пневмонія (ГП) - гостре інфекційно-запальне захворювання різної етіології з переважним
залученням у патологічний процес альвеол.
Актуальність:
даної проблеми в тому, що ця патологія у дітей раннього віку посідає одне у перших місць по частоті захворюваності (2%), і особливо важливо – є причиною високої дитячої смертності у дітей 1-го року життя.
Слайд 3Чинники розвитку ГП:
- перинатальна патологія: внутрішньоутробна гіпоксія, асфіксія, різного ґенезу травми
(родова);
-важкі форми рахіту;
-анемія;
-гіпотрофія;
-вади розвитку серця і легень;
-аномалії конституції;
-хронічні вогнища інфекції ЛОР органів;
-соціально-гігієнічні, несприятливі чинники: багатодітність, "пасивне" куріння.
Слайд 4Етіологічна структура сучасної
позалікарняної пневмонії
Слайд 10 Під позалікарняними (амбулаторними) розуміють гострі пневмонії, що
виникли у дитини у звичайних домашніх умовах, під нозокоміальними – пневмонії, що розвинулись після 48 год. перебування дитини у стаціонарі за умови відсутності якої-небудь інфекції на момент вступу хворого до стаціонару або протягом 48 год. після виписки.
До внутрішньоутробної відносять пневмонію, яка виникла у перші 72 год. життя дитини.
Слайд 11 Окремим видом нозокоміальної (госпітальної) пневмонії є вентиляторасоційована ВАП (або
вентиляційна) пневмонія, що розвивається у хворих, яким проводили штучну вентиляцію легень (ШВЛ).
Залежно від часу розвитку ВАП можуть бути ранні ( тобто виникали у перші чотири доби на ШВЛ) і пізні (більше чотирьох діб на ШВЛ).
Слайд 12 В особливу групу виділяють гострі пневмонії, що виникають у
дітей, яким надають медичну допомогу.
Зумовлені природженими (первинними) імунодефіцитами, ВІЛ-інфекцією, ятрогенною імунодепресією або пов’язані з гемодіалізом та ін.
Слайд 13 У дітей з первинними клітинними імунодефіцитами, ВІЛ-інфікованих
і хворих на СНІД, а також у разі тривалої терапії глюкокортикоїдами пневмонії частіше зумовлені P. carinii та грибами Candida, рідше цитомегаловірусом, M.avium й іншими грибами.
Слайд 14 У хворих на гострий лейкоз і лімфоми на тлі нейтропенії пневмонію
викликають як бактерії, так і віруси та гриби.
Слайд 15 Термін ”вогнищева пневмонія” використовують для позначення варіантів перебігу захворювання, за яких
інфільтративні зміни (запальні клітинні інфільтрати) мають на рентгенограмі вигляд окремих дрібних вогнищ.
Слайд 16Сегментарна пневмонія - це запальне ураження всього сегмента або декількох сегментів
легені, і тому інфільтративна тінь на рентгенограмі легенів у фазі розпалу захворювання повністю збігається з анатомічними межами сегмента (або сегментів).
Слайд 17 Лобарна (крупозна) пневмонія характеризується запальним ураженням легеневої тканини
у межах однієї частки легені.
Інтерстиціальна пневмонія характеризується одночасним ураженням інтерстицію й бронхоальвеолярного апарату легені з переважанням ураження інтерстиціальної тканини.
Слайд 18 Характеризуючи тяжкість гострої пневмонії, розрізняють неускладнені й ускладнені
варіанти.
Тяжкість клінічного перебігу пневмонії зумовлена наявністю і ступенем прояву ДН, а також наявністю ускладнень.
При оцінці тяжкості в діагнозі обов’язково зазначають, які ускладнення переважають у хворого.
Слайд 19 Крім того, дуже важливою класифікаційною категорією є оцінка тяжкості,
як визначається вираженістю клінічних і лабораторно-функціональних проявів захворювання.
Слайд 21Індекс тяжкості пневмонії у дітей
(Pneumonia Severity Index) продовження
Слайд 22Індекс тяжкості пневмонії у дітей
(Pneumonia Severity Index) продовження
Слайд 24 Як відомо, у патогенезі пневмонії в результаті обструкції дихальних
шляхів, альтерації й альвеолярної ексудації, порушення дифузії газів і гемодинаміки в легенях формується ДН.
Слайд 25ДН - це стан, при якому або легені не в змозі
підтримувати нормальний газовий склад крові, або останнє досягається за рахунок ненормальної роботи апарату зовнішнього дихання, що призводить до зниження функціональних можливостей організму.
За допомогою клінічних ознак, а також оцінки функції зовнішнього дихання та показників газового складу крові при пневмонії розрізняють три ступені ДН.
Слайд 26Клініко-лабораторна характеристика ДН при пневмонії
Слайд 29 Формулювання діагнозу пневмонії має відображати:
походження захворювання (позалікарняна, внутрілікарняна
та ін.),
клініко-ренгенологічну форму
локалізацію і поширеність легеневого запалення (за даними рентгенологічного дослідження)
наявність ускладнень (легеневих і поза легеневих)
ступінь тяжкості пневмонії
ступінь ДН
перебіг (гострий, затяжний).
Слайд 30Приклади формулювання діагнозу пневмонії:
Варіант 1. Позалікарняна вогнищева двобічна
пневмонія, неускладнена, І ступеня тяжкості, ДН І, гострий перебіг.
Варіант 2. Позалікарняна сегментарна лівобічна (S4 і S5) пневмонія, ускладнена (токсична енцефалопатія), І ступеня тяжкості, ДНІ, затяжний перебіг.
Слайд 31Клініка.
Загальні симптоми:
Інтоксикація: - втрата апетиту, зригування, блювота, лабільність настрою, ціаноз, температура
до 370С, судоми;
Задишка змішана, кашель, тахікардія, зміни співвідношення ЧД і ЧСС (N=1: 3.5-4.0);
В легенях: вкорочення легеневого звуку; ослаблення дихання чи бронхіальне дихання, локальні дрібнопухирцеві, крепітуючі хрипи. Можлива відсутність хрипів;
Зміни рентгенологічної картини: інфільтративні вогнища, послаблення або посилення легеневого малюнка;
Лабораторні зміни: лейкоцитоз, нейрофільоз, збільшення ШОЕ, анемія, підвищення глобулінів (α2 i γ);
Ускладнення (гнійні) окремих органів і систем.
Слайд 32Вогнищева ГП
-запальні зміни в легенях у вигляді вогнищ до
0,3-0,5 см
-гострий початок;
-у дітей раннього віку на перший план виступають ознаки ДН, інтоксикації, а локальні зміни в легенях – пізніше;
-катаральні явища: нежить, сухий кашель, субфебрильна або висока температура;
-поганий апетит і сон;
-навіть при лікуванні: млявість, блідість, зригування, нестійкі випорожнення;
-задишка з участю допоміжних м'язів: втягування міжреберних проміжків, роздування крил носа, западання яремної ямки;
-ЧД:ЧСС = до 1 : 1,5;
Слайд 33 -пероральний ціаноз;
-вкорочення легеневого звуку появляється на 3
– 5 день, тому що дрібне вогнище;
-жорстке дихання (на обмеженій ділянці);
-на висоті вдиху (на початку захворювання) локальні дрібнопухирцеві хрипи і крепітація, яка не зникає після кашлю;
-позалегеневі зміни є мізерні: ослаблення тонів, тахікардія, помірне збільшення печінки;
-лабораторно: лейкоцитоз, збільшення ШОЕ;
-рентгенологічно: інфільтративні вигнища 0,3-0,5 см, емфізема, посилення прикореневого і легеневого малюнків;
-якщо ГП є неускладненою перебіг є сприятливим.
Слайд 34Сегментарна ГП
-рентгенологічно ураження одного або декількох сегментів;
-бурхливий
початок;
-на перший план інтоксикація:
-підвищена температура до 390С і більше;
-загальний стан важкий чи крайнє тяжкий спричинений ознаками гострої ДН
-лабільність настрою;
-блідість;
-ціаноз носогубного трикутника;
-гіпотонія;
-тахікардія;
-тахіпное, задишка змішана;
-іноді менінгіальні ознаки (втрата свідомості, судоми, ригідність м”язів потилиці);
Слайд 35 -виражений абдомінальний синдром, симптоми гострого живота;
-на висоті
захворювання вкорочення легеневого звуку, ослаблене дихання, дрібнопухирцеві хрипи, крепітація;
-рентгенологічно: масивна гомогенна однобічна інфільтрація, яка охоплює сегмент. Часто є ураження плеври;
-лабораторно: виражений лейкоцитоз, нейтрофільний зсув, збільшення ШОЕ;
-перебіг доброякісний. Клінічні симптоми неускладненої ГП до 15 днів, рентгенологічні до 3-ох тижнів і більше;
-ускладнення часті: деструкція, плеврит.
Слайд 36Інтерстиціальна ГП
-запальний процес локалізується в інтерстиціальній (міжальвеолярній) тканині;
-виникає переважно у новонароджених і дітей перших місяців життя;
-особливість – відсутність типової клінічної картини;
-на перший план – симптоми ДН:
-задишка;
-пероральний ціаноз;
-здуття грудної клітки;
-болючий, надсадний малопродуктивний кашель;
-ослаблення тонів;
-тахікардія;
-іноді – колапс;
-часто неспецифічна реакція НС;
Слайд 37 -аускультативно: тимпанічний перкуторний звук, ослаблене дихання, непостійні сухі хрипи;
-рентгенологічно: емфізема, перибронхіальна інфільтрація, дефармація легеневого малюнку, розширення коренів легень;
-лабораторно: як лейкоцитоз, так і лейкопенія, нейтрофільоз, лімфоцитоз;
-перебіг затяжний. Клінічно тяжкий стан до 2 тижнів, а рентгенологічні зміни – 1 міс. і більше;
-часті ускладнення: енцефаліт,який може бути причинию смерті.
Слайд 38Мікоплазменна пневмонія.
Типовим є: нав’язливий, частий кашель, який триває
2-3 тижні і може призводити до блювання
Розпочинається з фарингіту, кашлю, підвищення температури до 390С, болі в суглобах, мязах, сильний біль в грудях, часто лімфоаденопатія
Перкуторно-аускультативна картина над легенями мінімальна.
Рентгенологічно: легеневі інфільтрати, рідко – масивне ураження. Повільний рентгенологічний регрес
Аналіз крові: змін немає, можливий лімфоцитоз, збільшення ШОЕ
Затяжний перебіг, у третини можливе формування бронхоектазів.
Слайд 39Хламідійна пневмонія
Субклінічний перебіг, особливо у дітей 1-го року життя
Етапність і поступовість у виникненні симптомів:
помірний загально токсичний синдром, а симптоми ураження легень залишаються на другому плані
ознаки риніту кхекання, сухий, приступоподібний, уривчастий (коклюшеподібний, але без реприз) кашель, який супроводжується ціанозом
температура як правило не підвищується.
Слайд 40 До кінця першого тижня наростає інтоксикація на першому тижні в паравертебральних
ділянках незначне, але стабільне вкорочення легеневого звуку та сухі розсіяні та провідні хрипи з зоною ослаблення дихання частіше в нижніх відділах
Слайд 41 до кінця другого тижня в зоні ослабленого дихання
невелика ділянка дрібно- і середньо пухирчатих хрипів, по периферії якої продовжують сухі розсіяні і частково спастичні хрипи
дихальна недостатність виражена незначно
в крові: лейкоцитоз (лейкопенія), нерізко виражена еозинофілія і помірно висока ШОЕ (до 20-30 мм.год)
рентгенологічно: ознаки дифузійної інтерстиціальної пневмонії. Можлива поява альвеолярних інфільтратів на фоні емфізематозного здуття легень з картиною посилення легеневого малюнку з обох боків та явищами перибронхіту.
Слайд 42Респіраторний дистрес-синдром дорослого типу
– некардіогенний набряк легень, шокова легеня, сидром
щільних легень – ускладнення тяжкого протікання гострої пневмонії.
Найбільш характерні клініко-патофізіологічні механізми:
- артеріальна гіпоксемія, яке не зинкає під впливом 50% О2 (рефракторна гіпоксемія із-за змін вентиляційно-перфузійних взаємовідношень)
- двобічні “пухнасті” затемнення в легенях на рентгенограмі (наслідок інтерстиціального і альвеолярного набряку)
- зниження статистичної податливості легень, тобто зниження леневого комплайнсу.
Слайд 50Лікування пневмоній
Перше потрібно вирішити питання
про доцільність стаціонарного лікування. Лікування вдома можливе при легкому перебігу пневмонії, коли вона є неускладненою, при сприятливих житлово-побутових умовах і достатньому медичному нагляді. Така тактика є оправданою у зв’язку із загрозою внутрілікарняного інфекування.
При середньотяжкій та тяжких формах пневмонії обов’язковим є стаціонарне лікування. Обов’язково у стаціонарі лікуються діти 1-го року життя, з ускладненою пневмонією, діти з групи ризику.
Слайд 51 Режим дня: температура повітря 16-180С, тому
що висока температура збільшує гіпертермію.
Режим харчування: багато рідини, оскільки наступає втрата води через високу температуру. Більше половини рідини складає глюкоза, солодкий чай, лужні мінеральні води, соки. В даному випадку цей метод робить дезінтоксикацію.
Слайд 52 Основним є антибіотикотерапія, яка буде залежати
від того чи ідентифікований збудник. Таке явище буває рідко.
При цьому спостерігається стереотип призначення а/б препаратів залишився старим, що призводить до того, що найбільш часто антибіотики, що призначаються, не впливають на збудника захворювання, який, як відомо, функціонує внутріклітинно і є недосяжним для бета-лактамних антибіотиків та аміноглікозидів.
Слайд 53 Другим суттєвим моментом є те, що розповсюдженість штамів пневмококу, стафілококу, інфлюенси
( а вони все ж таки залишаються найбільш частою причиною пневмонії), резистентних до природних, напівсинтетичних пеніцилінів і цефалоспоринів І-го покоління, в більшості країн Європи складає 30-45%.
Приблизно 80% випадків стійкості до бета-лактамних антибіотиків (а саме вони складають основу терапії більшості інфекцій) пов’язані з продукцією бета-лактамази основними збудниками пневмоній.
Слайд 54Принципи антибіотикотерапії гострих пневмоній (Шабалов Н.П., 2001)
1.
Дітям старше 6 місяців з гострою пневмонією без токсикозу і інших ускладнень, які захворіли вдома, призначають пеніцилін в ДД 100-150 тис. Од/кг, навіть якщо вони отримували пеніцилін 2-3 дні вдома в менших дозах (20-30 тис.Од/кг).
Слайд 55 2. Дітям з алергією на пеніцилін або тим, які недавно отримували
його призначити цефалоспорини І, ІІ покілоння або макроліди.
Слайд 563. Новонародженим і дітям перших 6 місяців життя, які захворіли вдома,
лікування розпочинають з напівсинтетичних пеніцилінів або цефалоспоринів ІІ покоління в поєднанні з аміноглікозидами в звичайних дозах.
Слайд 57 4. Масивні інфільтрати, “гнійничкові захворювання” в минулому або при поступленні в
стаціонар, інші фактори ризику деструктивних пневмоній – мінімум 2 антибіотики, один з яких вводити довенно крапельно (цефалоспорини І, ІІ, ІІІ покоління), інший дом’язево (напівсинтетичні пеніциліни).
Слайд 585. Афебрильна пневмонія – показ для застосування макролідів.
Слайд 596. Аспіраційна пневмонія при нетяжкому протіканні може бути лікована пеніцилінами у
поєднанні з аміноглікозидами, тяжка – показ до застосування лінкозамідів
Слайд 607. Якщо є результати бактеріоскопії харкотиння чи бронхіального складового можна керуватись
знаннями про дію а/б на різні групи мікроорганізмів.
Слайд 61 Вагомою причиною, що суттєво впливає на ефективність лікування, є
різке погіршання соціальної захищеності населення, що призвело до економічної недосяжності ефективного лікування.
Слайд 62 Часто-густо батьки дитини неспроможні забезпечити себе базисним препаратом (в даному випадку
антибіотиком), застосування якого в короткий час призвело б до одужання.
Слайд 63 На сьогоднішній день в медичній практиці використовується близько 200 найменувань а/б
препаратів: це поруч з можливістю реальної допомоги, дуже ускладнює положення лікаря у виборі базисного а/б, при тому, що навіть при ідеальному мікробіологічному дослідженні 30% пневмоній залишаються не верифікованими.
Слайд 64Група пеніцилінів
Біосинтетичні пеніциліни (пеніциліни, які руйнуються пеніциліназою)
Бензатин бензилпеніцилін
Ретарпен, Екстенцилін, Біцилін
Бензилпеніцилін
Пеніцилін G
калієва сіль
Феноксіметилпеніцилін
Оспен, Оспен 750, Оспен-750 сироп
Слайд 65Напівсинтетичні пеніциліни
Пеніциліни широкого спектру дії, які руйнуються пеніциліназою
Амінопеніциліни
Амоксацилін
Оспамокс, Амоксициллін, Флемоксин, Хіконцил,
Трімокс, Омніпен, Амоксил
Ампіцилін
Омніпен, Стандацилін, Пентрексіл
Бекампицилін
Пенамицилін
Група пеніцилінів
Слайд 66Пеніциліни широкого спектру дії, які руйнуються пеніциліназою; активні в т.ч. у
відношенні синєгнійної палички
Уреїдопеніциліни
Азлопеніцилін
Мезлоцилін
Піперацилін
Піпрацил, Піциллін
Група пеніцилінів
Слайд 67Карбоксипеніциліни
Карбеніцилін
Пеніциліни, які резистентні до пеніцилінази
Оксацилін
Група пеніцилінів
Слайд 68Пеніциліни широкого спектру дії, які резистентні до пеніцилінази
Комбіновані препарати, які мають
два пеніциліна
Ампіцилін+оксацилін:
Ампіокс
Комбінація пеніциліну з інгібіторами бета-лактамаз
Aмоксацилін+клавулонова кислота
Амоксиклав, Аугментин
Aмоксацилін+сульбактам
Уназин
Група пеніцилінів
Слайд 69Цефалоспорини
І покоління
Цефадроксил
Дурацеф, Цефангін, Цедрокс
Цефалексин
Оспексин, Орацеф, Цефаклен,Цефалексин, Лексин
Цефалотин Кефзол
Цефапірин Цефаділ
Цнфазолін
Золфін, Анцеф, Цефазолін,
Цефамезин
Цефрадін Цефріл, Велоцеф
Слайд 70Цефалоспорини
ІІ покоління
Цефаклор
Цеклор, Верцеф
Цефамандол
Цефамандол
Цефметазон
Цефазон
Цефокситин
Бонцефін, Мефоксін
Цефуроксим
Зінацеф, Зіннат, Цефурабол, Кетоцеф
Слайд 71Цефалоспорини
ІІІ покоління
Цефподоксим
Цеподем, Цефодокс
Цефоперазон:
Гепацеф, Цефобід, Медоцеф,
Церазон
Цефотаксим:
Клафоран, Фагоцеф,Цефабол, Цефотаксим
Цефтріаксон
Біцеф, Нораксон, Парцеф, Терцеф, Емцеф
Цефтазидим
Фортум, Зацеф, Цефтум, Біотум, Тазід, Ауроцеф
Слайд 72Цефалоспорини
Захищені цефалоспорини
Цефоперазон+sulbactam
Сульперазон, Гепацеф комби, Празон-С, Цефоперазон
плюс
Цефотаксим+sulbactam
Такстам
Слайд 73Цефалоспорини
IV покоління
Цефепім
Максипім, Квартацеф, Максинорт, Мегапім, Цебопім, Цефепим, Абілім,
Цефпірон
Цефпіром
Слайд 74Антибіотики групи карбапенемів
IІміпінем+cilastatin
Тієнам, Ластінем, Синерпем
Меронем
Меронем, Мезонекс, Ронем, Мепенам
Ертапенем
Інванз
Доріпінем
Дорібакс, Доріпрекс
Слайд 75Антибіотики групи макролідів
Азітроміцин:
Сумамед, Азівок
Кларітроміцин:
Клабакс, Клацид
,Фромілід
Ерітроміцин
Джозаміцин:
Вільпрафен
Слайд 76Антибіотики групи макролідів
Мідекаміцин:
Макропен
Олеандоміцин
Роксітроміцин:
Рокситроміцин, Рулід, Руліцин
Спіраміцин:
Роваміцин У вигляді інфузії дітям не призначають
Слайд 77Антибіотики групи аміноглікозидів
Амікацин
Амікацин, Лікацин, Селеміцин
Гентаміцин
Канаміцин
Неоміцин
Нетилміцин:
Нетроміцин
Тобраміцин
Слайд 78Антибіотики групи лінкозамідів
Кліндаміцин
Далацин, Кліміцин, Кліндаміцин
Слайд 79Протигрибкові препарати
Флюконазол
верофлюконазол, діфлазол, діфлюкан, медофлюкон, микосист, мікомакс, форкан
Інтраконазол
орунгал, споранокс
Кетоконазол
нізорал
Група азолів
Слайд 80Група алліламідів
Протигрибкові препарати
Тербінафін
ламізил, екзіфін
Слайд 81Протигрибкові препарати
Протигрибкові антибіотики
Амфотерицин B
амбізом, амфоцил, фунгізон
Грізеофульвін
фулцин, гріфульвін
Натаміцин
пімафуцин
Ністатін
ністатин