Етико-деонтологічні особливості спілкування з онкохворими пацієнтами презентация

“Сестринська справа”
Фесюк Анастасія
Рибачок Яна

лікування залежить не лише від лікарських засобів, а й від морально-психічного відношення пацієнта до лікувального процесу.

ознак тривоги чи розпачу.

Вираз обличчя лікаря або медичної сестри у кожній, навіть у досить критичній ситуації, повинен залишатися спокійним, а їх професійні дії швидкими, чіткими і впевненими.

у випадках тяжкої недуги про її прогноз потріб­но говорити з ним в благонадійному, оптимістичному тоні.

варто в його присутності використовувати незрозумілі або напівзрозумілі для нього терміни.

В цій ситу­ації медичний персонал повинен виявити максимум поблажливості і поступливості, зважаючи на те, що така реакція хворого здебільшого зумовлена не рисами його характеру, а психічним станом внаслідок тяжкого захворювання.

принциповість, знайти відповідні слова і психологічні прийоми, аби переконати хворого в необхідності проведення певної маніпуляції чи процедури.

про стан хворого, аніж йому самому.

говорити, що хвороба – це тимчасово і швидко пройде, не можна спрощувати ситуацію, бо так у нього виникне відчуття, що ситуація несерйозна і не потребує особливої уваги. Хворій людині не можна наводити дані статистики, пов'язані з хворобою, навіть якщо вони здаються оптимістичними. Адже онкохвора людина може сприйняти їх зовсім інакше, і побачить перед собою радше наполовину порожню склянку, ніж наполовину повну.

увага й дотики, розуміння та підтримка під час лікування. Не варто приховувати свої почуття від хворої людини і стверджувати, що ваше життя не змінилося.
Треба чесно сказати: " Так, у нас сьогодні складнощі, але разом ми їх подолаємо".  Необхідно показати людині, що ти розумієш її страх перед лікуванням, хворобою, смертю та співпереживаєш їй. Хоча слів "смерть", "рецидив", "рак" варто уникати в безпосередньому спілкуванні. Не дай хворому замкнутися в собі, хоча й із розуміння постався, якщо він захоче якийсь час побути на самоті.
Не кажи онкохворій людині: "Зателефонуй мені, якщо тобі щось знадобиться". Краще скажи: "Сьогодні я буду вільний, давай я зайду і ми вирішимо, що можемо зробити разом".

соматичного і психічного стану, на підтримку соціального і духовного потенціалу.
Мета: досягти максимально можливої якості життя безнадійних хворих, їхніх близьких і родичів.
Мета сестринського догляду: підтримка пацієнтів, створення комфортних умов і тимчасове полегшення симптомів хвороби.