Атопічний дерматит презентация

Содержание

Слайд 1АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ
проф. Андрашко Ю.В.

Слайд 2Атопія
Слово атопія походить від англійського atopy, введеного в медичну літературу доктором

Кока у 1923 році, і означає різновид успадкованої алергії (дивна, незвичайна, загадкова хвороба).

Слайд 3Атопія
У 1940 році Сульцбергер вперше ввів поняття атопічний дерматит, що ідентично

назві конституційна екзема (ендогенна екзема).

Слайд 4Атопія
Це генетично обумовлений стан організму, при якому відмічаються деякі порушення обміну,

підвищенні титри IgE та багато інших розладів системи імунітету, що призводить до підвищеної чутливості організму до неспецифічних алергенів та формування хронічно-рецидивуючих осередків запалення.

Слайд 5Атопія
Раніше атопічний дерматит мав назву «Дифузний нейродерміт». Близько 10 років тому

Европейська академія алергології та клінічної імунології ввела новий термін – «Атопічної екземи/атопічного дерматиту синдром» (Atopic eczema/dermatitis syndrome AEDS).

Слайд 6Атопія
В подальшому AEDS був розділений на алергічний та неалергічний. А алергічний

розділений на IgE-асоційований та IgE-неасоційований.

Атопічний дерматит відноситься до IgE-асоційованного AEDS.

Слайд 7Атопія
Атопічний дерматит лише один із багатьох проявів атопії. Стандартно виділяють атопічну

тріаду до якої відносяться:
Атопічний дерматит
Бронхіальна астма
Вазомоторний сезонний риніт

Слайд 8Актуальність
Частота атопії становить 10-20 %.
Атопічний дерматит трапляється у 3 % дітей
У

48-60 % випадків шкірні симптоми атопії з’являються у 2-3 місячному віці.
Ризик розвитку атопічного дерматиту у дітей сягає 40-60 % у випадку, коли атопію спостерігають в обох батьків.

Слайд 9Ознаки атопії
У людей з атопією особливо часті зрушення з боку:
нервової системи,


судинно-вегетативні дисфункції,
зниження імунітету до вірусних, бактерійних, грибкових чинників.

Слайд 10Ознаки атопії
Основні:
Зуд;
Початок в ранішньому дитинстві;
Типова морфологія та локалізація висипань;
Ліхеніфікація згинальних ділянок

шкіри в дорослих;
Ураження обличчя та розгинальних ділянок в дітей;
Атопія в особистому або сімейному анамнезі.

Слайд 11Ознаки атопії
Допоміжні:
Ксероз;
Іхтіоз;
Гіперлінійність долонь;
Фолікулярний кератоз;
Позитивний шкірний алергічний тест;
Дерматит долонь та підошв;

Слайд 12Ознаки атопії
Ексфоліативний хейліт та заїди;
Екзема сосків;
Підвищена сприятливість до шкірних інфекцій;
Білий дермографізм;
Дисхромія

у старших дітей та дорослих;
Часті попрілості ретроаурикулярних (за вухами) ділянок (еритема, тріщини, кірочки);
Сезонність (загострення в холодну погоду).

Слайд 13Етіологія
Атопія є генетично обумовленим станом. За формування атопічної конституції в людини

відповідна велика кількість хромосом та генів, але провідну роль відіграє хромосома 5q31-33.

Слайд 14Етіологія
Хромосома 5q31-33 містить кластер сімейства генів цитокінів (IL-4, IL-5, IL-13, GSF),

котрі експресуються Th2-лімфоцитами. Провідну роль відіграє ген відповідальний за IL-13, який є фактором росту В-лімфоцитів та має стимулюючий вплив на біосинтез IgE.

Слайд 15Етіологія
Крім того, IL-13 знижує біосинтез INF-γ активованими Th1-лімфоцитами. В нормі INF-γ

інгібує активність Th2-лімфоцитів, що беруть участь в патогенезі атопічного дерматиту.

Слайд 16Патогенез
При атопії наявні первинні генетичні порушення ліпідного обміну в шкірі, що

призводить до порушення цілісності гідроліпідної мантії та підвищеної проникності шкіри для факультативних алергенів.
Також генетично обумовлена велика кількість IgE, у вигляді рецепторів, на мембрані клітин Лангерганса.

Слайд 17Патогенез

Слайд 18Патогенез

Слайд 19Патогенез

Слайд 20Патогенез

Слайд 21Патогенез
Частіше всього, для розірвання цього кола достатньо нівелювати зуд та відновити

бар'єрну цілісність шкіри, за рахунок гідроліпідної мантії.

Слайд 22Атопічний дерматит.

Слайд 23Перший (немовлятковий) період, або ексудативна стадія (дитяча екзема).
Перша висипка у більшості

дітей з’являється на обличчі (65 %),
волосистій частині голови (34 %),
в ділянці ліктьових (27 %)
і колінних суглобів (27 %),
рідше на розгинальних поверхнях гомілок, кистей, ступнів, переважають ексудативні явища.

Слайд 24Перший (немовлятковий) період, або ексудативна стадія (дитяча екзема).
Спочатку це еритемні, набряклі

вогнища, лущення, згодом виникають мікровезикули, мокнення, утворення кірочок, тріщин.

Слайд 25Перший (немовлятковий) період, або ексудативна стадія (дитяча екзема).
Висипка супроводжується інтенсивною сверблячкою,

може ускладнюватись піококовою інфекцією із збільшенням регіонарних лімфовузлів.

Слайд 26Перший (немовлятковий) період, або ексудативна стадія (дитяча екзема).
На другому році життя

у більшості дітей інтенсивність ексудативних явищ поступово зменшується і може настати часткова ремісія або повний регрес висипки.

Слайд 27Друга, інфільтративна, стадія
Орієнтовно починається з 10-12 років.
Спостерігають схильність до ураження

великих складок, в окремих випадках еритемно-сквамозні ураження набувають дифузного характеру і захоплюють обличчя, тулуб, кінцівки.

Слайд 28Друга, інфільтративна, стадія
Основним елементом висипки є папули, схильні до злиття і

утворення вогнищ ліхеніфікації.

Слайд 29Друга, інфільтративна, стадія
Періодично виникають:
еритема,
лущення,
сухість шкіри із розчухами і тріщинами.


Загострення супроводжується інтенсивною сверблячкою.

Слайд 30Третя стадія (юнацький вік і у дорослих)
Характеризується переважанням ураження:


ліктьових і підколінних складок, шиї,
розгинальної поверхні кистей,
фіксованими вогнищами ліхеніфікації,

шкіра суха,інфільтрована, лущиться, вкрита екскоріаціями.

Слайд 31Третя стадія (юнацький вік і у дорослих)
Трапляються випадки дифузного ураження шкіри

і навіть еритродермії.

Слайд 32Третя стадія (юнацький вік і у дорослих)
Крім того, залежно від переважання

елементів висипки, можна виділити:
екземоподібну,
пруригінозну,
ліхеноїдну форми атопічного дерматиту.

Слайд 33Виділяють також три типи перебігу атопічного дерматиту.
Перший тип
трапляється у

7,4 % випадків,
коли хвороба виникає в перші 3 місяці життя і після дворічного перебігу закінчується оду-жанням.

Слайд 34Виділяють також три типи перебігу атопічного дерматиту.
Другий тип
(31,4 %)

— після дворічного існування маніфестної форми настає ремісія від 6 місяців до 3 років.
У подальшому процес набуває рецидивного пребігу.

Слайд 35Виділяють також три типи перебігу атопічного дерматиту.
Для третього типу (61,2

%) характерний безперервно-рецидивний перебіг.

Слайд 36У дітей 15-річного віку висипка зберігається у 63 % випадків і

локалізується в ліктьових (59 %) і підколінних (64 %) ямках.

Локалізація

Слайд 37Інші вогнища локалізуються в ділянці:
променево-зап’ястних суглобів,
шиї,
на повіках,
за

вухами,
у 75 % шкіра суха.

Локалізація

Слайд 38У 26 % хворих спостерігаються заїди або ексфоліативний хейліт.
Фолікулярний кератоз

виявляють у 54 % хворих.

Супутні ураження

Слайд 39У більшості хворих після 30 років ураження стають локальними або зникають,

а після 40 років дерматологічні симптоми залишаються у поодиноких хворих.

Перебіг

Слайд 40Сезонність проявів хвороби виявлена у 77 % хворих,
погіршення у спеку

— у 15 %,
після стресів — у 33 %.

Перебіг

Слайд 41Чинником ризику стосовно загострень є також осінньо-зимовий і весняний сезони.
Перебіг

Слайд 42Перебування в запилених приміщеннях провокує загострення хвороби у 43 % хворих,


перебування у горах посилює симтоматику у 20 % випадків
на морі — у 23 %.

Перебіг

Слайд 43Діагностика
Грунтується на клінічних ознаках. Головні з них:
інтенсивна сверблячка,
типова локалізація,


вікова еволюція,
топографічні і морфологічні особливості,
сезонність,
поліморфізм висипки,
найхарактернішими є ліхеноїдні елементи.

Слайд 44Лабораторним підтвердженням діагнозу, поряд із клінікою, можуть бути:
підвищення в крові рівня

імуноглобулінів Е,
зниження загальної кількості Е-РУК,
підвищення співвідношення CD4/CD8,

Слайд 45Лабораторним підтвердженням діагнозу, поряд із клінікою, можуть бути:
підвищення внутрішньоклітинної концентрації фосфодіестераз,

зниження внутрішньоклітинної концентрації цАМФ,

Слайд 46Лабораторним підтвердженням діагнозу, поряд із клінікою, можуть бути:
еозинофілія,
наявність у фенотипі

антигену DR7,
колонізація ураженої і прилеглої шкіри золотистим стафілококом та інші.

Слайд 47Лікування
Основні принципи:
Виключення харчових та побутових алергенів;
Переконання не розчухувати шкіру;
Використання інгібіторів кальціоневрину;
Використання

емолієнтів;
Можливе використання кортикостероїдів;
Фототерапія;
Курортотерапія.

Слайд 48Лікування
Найбільш доцільним, на теперішній час, є використання інгібітора кальціоневрину – такролімуса

(Протопік).
Кальцеоневрин – це фосфатаза, що використовується в сигнальних шляхах трансдукції Т-клітин. Його блокування унеможливлює передачу сигналів на синтез цілого ряду цитокінів. Таким чином інгібується активація Т-клітин та блокується розвиток запальних реакцій.

Слайд 49Лікування
Для купіровання зуду можливо використання препаратів, що містять в собі молекулу

пальмітоілетаноламіну (ПЕА) (Фізіогель A.I.).

Слайд 50Лікування
Для відновлення та підтримання бар'єрної функції шкіри, хворий забов’язаний, фактично пожиттєво,

використовувати емолієнти (зволожуючі речовини).

Слайд 51Лікування
Також використовують антигістамінні та мембраностабілізуючі препарати, які, нажаль, не завжди приносять

бажаний ефект.

Слайд 52Лікування
При загостренні можливе використання топічних кортикостероїдів короткими курсами.

Слайд 53Прогноз:
з віком процес стихає, загострення трапляються у пубертатний період,
в більшості

хворих тривалість хвороби 15-20 років

Слайд 54Прогноз:
у 30-50 % розвивається бронхіальна астма, поліноз.
Якщо хвороба виникає у

дорослому віці, то перебіг тяжкий.

Слайд 55Атопічний дерматит у грудної дитини. На обличчі – зливна еритема, папули,

мікровезикули, лущення і кірочки. Така ж висипа на ручках і тулубі. Обличчя уражене більш значно, оскільки доступніше для розчухів. Дитина стискає шкіру на грудях, щоб зменшити свербіж.

Слайд 56Атопічний дерматит у грудної дитини. На обличчі – зливна еритема, мікровезикули,

папули, кірочки і лущення. Плечі уражені значно менше, оскільки недоступні для розчухування.

Слайд 57Атопічний дерматит. Ліхеніфікація.

Слайд 58Атопічний дерматит у підлітка. Зливна еритема і ліхеніфікація в ліктьових ямках

у підлітках спострігаються швидше внаслідок розтирання, аніж розчухів.

Слайд 59Атопічний дерматит у дівчинки.

Слайд 60Атопічний дерматит, зап”ястя.

Слайд 61Атопічний дерматит.

Слайд 62Атопічний дерматит у дорослого мужчини.
На обличчі – зливна еритема, лущення

інабряк. Найбільше уражені лоб та повіки. Постійне розтирання шкіри привело до випадіння зовнішньої частини брів. Така клінічна картина характерна для підлітків та дорослих.

Слайд 63Атопічний дерматит.

Слайд 64Атопічний дерматит у дорослої жінки. (дифузний нейродерміт). Ураженя уся шкіра, окрім

тієї, що зазвичай прикрита бюстгалтером. Чітко виражена ліхеніфікація та численні розчухи.

Похожие презентации

Общественное здоровье. (Лекция 1.1) 641
Роль фельдшера при черепномозговых травмах 499
Ауыз қуысының кілегей қабығының жүйелік ауруларында болатын зақымданулары 709
Жақ-бет аймағының абсцесі және флегмонасы 1922
Диетическое кормление собак 816
Профилактика плоскостопия 676

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.

Для правообладателей

Яндекс.Метрика