Слайд 1Анатомо-фізіологічні особливості розвитку та будови тканин і органів щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД)
у дітей. Місцеве та загальне знеболювання у дітей (види та методи місцевого знеболювання у дітей; показання, протипоказання). Показання, протипоказання до видалення зубів у дітей, техніка виконання; інструментарій для видалення зубів. Особливості видалення тимчасових та постійних зубів у дітей, профілактика ранніх та пізніх ускладнень.
Слайд 2Використовуючи зручну для стоматолога періодизацію дитячого віку, пов'язану з певними станами
тимчасових і постійних зубів та тканин щелепно-лицевої ділянки, виділяють:
І період (від 1-го дня до 6 міс) —беззубі щелепи;
II період (від 6 міс до 2 років) — становлення тимчасового прикусу;
III період (від 2 до 6 років) - період тимчасових зубів;
IV період (6-12 років) — зміни зубів — змінний прикус;
V період — період постійних зубів (12—15 років).
Слайд 3Показаннями для застосування інфільтраційного знеболювання будуть такі втручання:
І період — видалення
невеликих за розміром вроджених пухлин, що локалізуються на коміркових відростках у фронтальних їх відділах (частіше фібром або папілом на язиці та щоках); подовження вуздечки язика, хірургічна обробка ран у разі травматичних ушкоджень м'яких тканин лиця та органів ротової порожнини; видалення тимчасових різців (з якими дитина народилася), що травмують сосок матері під час годування.
Слайд 4II період — видалення невеликих за розміром доброякісних пухлин та пухлиноподібних
новоутворень на лиці і в ротовій порожнині, зубів на верхній нижній щелепах, хірургічна обробка ран лиця без дефекту тканин ротової порожнини.
Слайд 5III період — видалення тимчасових зубів на верхній і нижній щелепах,
невеликих за розміром новоутворень м'яких тканин лиця і тканин ротової порожнини; подовження вуздечок верхньої і нижньої губ; хірургічна обробка невеликих за розміром ран м'яких тканин лиця й ротової порожнини.
Слайд 6IV період — видалення тимчасових зубів на верхній і нижній щелепах;
постійних різців на верхній шелепі; папілом, фібром; лікування ретенційних кіст м'яких тканин лиця і в ротовій порожнині; хірургічна обробка ран м'яких тканин;
додаткова анестезія підчас проведення провідникового знеболювання.
Слайд 7V період — хірургічна обробка невеликих за розміром ран м'яких тканин
лиця, видалення невеликих за розміром пухлин і пухлиноподібних утворень; перифокальна інфільтраційна анестезія — у разі розтинів абсцесів у ротовій порожнині і щелепно-лицевій ділянці (за відсутності показань або можливості забезпечення наркозу); діагностичні пункції пухлин і пухлиноподібних утворень; біопсія пухлин м'яких тканин; додаткова анестезія у разі застосування провідникової анестезії.
Слайд 8Для місцевої анестезії придатні речовини, які мають такі властивості:
достатню і швидку
розчинність у воді та фізіологічних середовищах;
стабільність у розчинах;
стійкість під час стерилізації;
мінімальну токсичність;
максимальну терапевтичну дію;
легко проникають у тканини;
швидко блокують імпульси в нервових волокнах;
глибоко, повно та тривало знеболюють;
не мають подразнювального та деструктивного впливу на тканини;
мінімальну побічну дію у разі надходження у загальний кровообіг, зокрема, пригнічувальний вплив на ЦНС;
метаболізм без утворення отруйних речовин;
мінімум побічних реакцій;
можуть тривало зберігатися (2—3 роки).
Слайд 11Інжектор для інтралігаментарної анестезії.
Слайд 13СУЧАСНІ МІСЦЕВОЗНЕБОЛЮВАЛЬНІ ЗАСОБИ
Слайд 17ПРОВІДНИКОВЕ ЗНЕБОЛЕННЯ
Вивчаючи провідникову анестезію, слід запам'ятати, що вона може бути
1)Центральною або базальною оскільки знеболювальний розчин підводиться до основи (basis) черепа, де виходить один із стовбурів трійчастого нерва;
2)периферійною, коли знеболювальний розчин підводиться до цільового пункту гілки головного стовбура;
проведена позаротовим доступом або внутрішньоротовим;
проведена внутрішньоканально, коли кінчик голки входить у кістковий канал, і позаканально, коли голка підходить до вустя каналу.
Слайд 18Загальні положення щодо виконання провідникової анестезії:
Необхідно точно знати місце уколу та
цільовий пункт для кожного виду провідникової анестезії.
Обираючи метод і шлях провідникового знеболювання, слід віддати перевагу тому, який передбачає мінімум рухів голкою по кістці та у м'язах. Тоді коли уникнути цього неможливо, під час руху по кістці зріз на кінчику голки повинен розташовуватися до кістки та вздовж її, а розчин анестетика слід подавати перед рухом голки.
Під час проведення провідникової анестезії частина голки (0,5— 1 см) завжди повинна залишатися зовні: це дозволить безперешкодно видалити її у разі відлому у місці канюлі.
Знеболювальний розчин потрібно випорскувати досить близько до цільового пункту, що забезпечить швидке настання знеболювання.
Знеболювальний розчин слід уводити повільно, щоб запобігти надмірному здавленню тканин.
Слайд 22Периферійна провідникова анестезія для нижньої щелепи
Мандибулярна анестезія
Слайд 24ОЗНАКИ ЩИПЦІВ
1. ОЗНАКА КУТА
2.
ОЗНАКА ВИГИНУ РУЧОК ТА ДОВЖИНИ ЩИПЦІВ
3. ОЗНАКА СТОРОНИ
4. ОЗНАКА ШИРИНИ ЩІЧОК
Слайд 25ЩИПЦІ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЗУБІВ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
Слайд 26 ЩИПЦІ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ
ЗУБІВ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
Слайд 28ПОКАЗИ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЗУБА
1. НЕВІДКЛАДНІ
Загальні: гострий септичний стан,
хроніосепсис, одонтогенна хронічна інтоксикація (медіастеніт, артрит та ін.)
Місцеві: гострий одонтогенний остеомієліт, гострий одонтогенний гайморит
Слайд 292. САНАЦІЙНІ
Хр. Гранулюючий та гранулематозний періодонтити
Зуби, що не підлягають
консервативному лікуванню та є джерелом інфекції при гострому періоститі
Утруднене прорізування третіх нижніх молярів, що викликають пат. процеси в тканинах
Ретеновані, напівретеновані та дистоповані зуби, що є причиною одонталгій, зап. Процесів, травмування слизової оболонки
Слайд 30Важка форма пародонтиту, пародонтозу, при рухомості зубів ІІІ-ІV ступеня
Періодонтитні, розламані зуби
та вклинені в щілину перелому щелепи
Молочні зуби- для своєчасного прорізування постійних зубів, а також при рецидивуючих запальних процесах
Одонтогенні абсцеси, флегмони, лімфаденіти
Слайд 313. ПРОТЕТИЧНІ ПОКАЗАННЯ
Висунуті зуби через відсутність антагоніста, що перешкоджають
виготовленню функціонального зубного протеза
Конвергуючі, дивергуючі і надкомплектні зуби поза зубною дугою
При ортрдонтичному та хірургічному лікуванні аномалій прикусу
Слайд 324. ЕСТЕТИЧНІ ПОКАЗАННЯ
Надкомплектні та аномалійно розташовані зуби, які
спотворюють зовнішній вигляд пацієнта, посмішку
При дефектах вимови звуків
Слайд 33ЗАГАЛЬНІ ПРОТИПОКАЗАННЯ
Серцево-судинні захворювання (гіпертонічна х-ба в період кризи, загострення ішемічної
х-би серця, інфаркт міокарда тощо)
Захворювання крові (анемія, гемофілія)
Гострі респіраторні захворювання
Психічні захворювання в період захворювання
Слайд 34Гострі захворювання паренхіматозних органів – печінки, нирок, підшлункової залози
Гострі інфекційні захворювання
Захворювання
ЦНС (менінгіт, черепно-мозкова травма тощо)
Вагітність 1-2 і 8-9 місяців, менструація
Слайд 35МІСЦЕВІ ПРОТИПОКАЗАННЯ
Зуби в ділянці злоякісної пухлини або гемангіоми
Гострі запальні процеси
слизової оболонки рота і зіва
В період та після проведення променевої терапії злоякісних пухлин порожнини рота
Молочні зуби у дорослих людей при відсутності постійних
Слайд 36ЕТАПИ ВИДАЛЕННЯ ЗУБА
ЩИПЦЯМИ
ВІДШАРУВАННЯ ЯСЕН
НАКЛАДАННЯ ЩИПЦІВ
ПРОСУВАННЯ ЩІЧОК ЩИПЦІВ
ЗМИКАННЯ ЩИПЦІВ (фіксація)
ВИВИХУВАННЯ ЗУБА (люксація або ротація)
Слайд 37ВИВЕДЕННЯ ЗУБА З ЛУНКИ (тракція)
ЗБЛИЖЕННЯ КРАЇВ РАНИ
(репозиція)
Слайд 41ПОЛОЖЕННЯ ЛІКАРЯ І ПАЦІЄНТА ПІД ЧАС ВИДАЛЕННЯ ПРЕМОЛЯРІВ ТА МОЛЯРІВ НА
ПРАВІЙ ПОЛОВИНІ Н/Щ
Слайд 42ВИДАЛЕННЯ МОЛЯРА НА ЛІВІЙ ПОЛОВИНІ Н/Щ
Слайд 43ЗАГОЄННЯ РАНИ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЗУБА
ДО
14 ДНЯ - ГРАНУЛЮВАННЯ ЛУНКИ
16-23 ДЕНЬ – ЕПІТЕЛІЗАЦІЯ ЛУНКИ
1-2 МІСЯЦІ – ДРІБНОПЕТЛИСТА ГУБЧАСТА КІСТКОВА ТКАНИНА
3 МІСЯЦІ – КРУПНОПЕТЛИСТА КІСТКОВА ТКАНИНА, БІЛЯ КРАЮ ЛУНКИ – ГРУБОВОЛОКНИСТА ТКАНИНА
4-6 МІСЯЦІВ – ОРГАНОТИПОВА КІСТКОВА ТКАНИНА ОСТЕОННОЇ БУДОВИ
Слайд 44МІСЦЕВІ УСКЛАДНЕННЯ
ПЕРЕЛОМ КОРОНКИ АБО КОРЕНЯ
ЗУБА
УШКОДЖЕННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН
ПОШКОДЖЕННЯ СУСІДНЬОГО ЗУБА
ПРОШТОВХУВАННЯ ЗУБА АБО КОРЕНЯ В М’ЯКІ ТКАНИНИ
Слайд 45ПЕРЕЛОМ АЛЬВЕОЛЯРНОГО ВІДРОСТКА
ПЕРЕЛОМ ГОРБА ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
ВИВИХ
У СНЩС
ПЕРЕЛОМ Н/Щ
ПОТРАПЛЯННЯ ЗУБА АБО КОРЕНЯ В ДИХАЛЬНІ ШЛЯХИ
ПОРУШЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ ДНА В/Щ ПАЗУХИ
Слайд 46ДІАГНОСТИКА ПЕРФОРАЦІЇ ВЕРХНЬОЩЕЛЕПНОЇ ПАЗУХИ
1. З лунки видаленого зуба
виділяється кров з пухирцями повітря
2. При зондуванні лунки (тупим зондом, хірургічною ложечкою) інструмент потрапляє у верхньощелепну порожнину
3. При полосканні рота антисептиком рідина потрапляє в ніс
4. Позитивна повітряна проба
Слайд 47 ЗАГАЛЬНІ УСКЛАДНЕННЯ
НЕПРИТОМНІСТЬ
КОЛАПС
ШОК
ПОРУШЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ
Слайд 48УСКЛАДНЕННЯ, ЩОВИНИКАЮТЬ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЗУБА
ПАРЕЗ ЛИЦЕВОГО
НЕРВА
КРОВОТЕЧА З ЛУНКИ
АЛЬВЕОЛІТ
НЕВРИТ НИЖНЬОГО КОМІРКОВОГО НЕРВА
ГОСТРІ КРАЇ АЛЬВЕОЛИ
Слайд 49Дякую за увагу
і гарного всім настрою !