Історія української греко-католицької церкви на теренах східних областей україни презентация

Великий запровадив християнство в його східному (візантійсько-слов'янському) обряді як державну релігію Київської Русі

Проте, ця Церква також залишалася у повній сопричасній єдності із латинським Заходом і його патріархом - Папою Римським.

перейти під юрисдикцію Римського престолу, забезпечивши при цьому збереження традиційної східної обрядовості та власної Церковної і етно-культурної самобутності. Таку модель Церковної єдності було утверджено на соборі 1596 року в Бересті, від якого й починається інституційне існування Греко-Католицької Церкви в Україні.

а вірних - греко-католиками.
У 1930 роках почала вживатися назва Українська греко-католицька церква (раніше - Руська греко-католицька церква), а пізніше-Українська католицька церква.
Ця назва з 1960 років вживається в офіційних документах Ватикану.
Внаслідок трьох поділів Речі Посполитої Київська митрополія була розділена на дві частини між Австрією і Росією. На землях, що відійшли до Російської імперії, унія була ліквідована указом Катерини II у 1795, але після її смерті деякі греко-католицькі єпархії були відновлені.
12.2.1839 цар Микола 1 підписав акт про ліквідацію унії в імперії і возз'єднання її з православною церквою. На Холмщині Греко-католицька церква була ліквідована в 1875.
Зі встановленням радянської влади у західноукраїнських землях УГКЦ була ліквідована. 11.4.1945 заарештовано всіх ієрархів церкви. Створена радянськими органами держбезпеки "Ініціативна група" на чолі з Г.Костельником була визнана "єдиним тимчасовим адміністративним органом УГКЦ". 8-10.3.1946 у Львові відбувся псевдособор, який проголосив скасування Берестейської унії 1596 і "возз'єднання" УГКЦ з Російською православною церквою (див. Львівський собор 1946).

духовності нації, символом національного та духовного єднання народу.

Андрей Шептицький 17 грудня 1900 був номінований Галицьким митрополитом. Інтронізація відбулася 17 січня 1901 у соборі св. Юра у Львові.
Протягом свого перебування на чолі УГКЦ А.Шептицький приділяв постійну увагу організації та розвитку національно-релігійного життя у західноукраїнських землях.
У вересні 1914 після захоплення Галичини російськими військами митрополит А.Шептицький був інтернований і утримувався у Нижньому Новгороді, Курську, Суздалі. У 1917 провів низку заходів, спрямованих на поширення і зміцнення католицької церкви в Росії та підросійській Україні.

незалежності та соборності України. УГКЦ засуджувала окупацію Польщею Галичини, насильну полонізацію краю та антиукраїнську національну політику польського уряду.

Митрополит А.Шептицький неодноразово наголошував на необхідності об'єднання всіх християн України навколо Київського патріархату в єдності з Римським престолом, але не знайшов розуміння з боку окремих ієрархів церкви та української інтелігенції. Після смерті А.Шептицького (1944) його наступником став Йосип Сліпий.

Разом з іншими українськими католицькими владиками 11 квітня 1945 року був ув'язнений радянською владою; засуджений на 8 років важких робіт. Рік по тому, під тиском подібних репресій, було здійснено «самоліквідацію» Української греко-католицької церкви.
Відкидаючи постійні радянські пропозиції переходу на православ'я (зокрема пост митрополита Київського РПЦ), був далі засуджений у 1953, 1957, 1962 роках. Відбув разом 18 років заслання у таборах Сибіру, Мордовії, зокрема в Потьмі.

Митрополит Йосип Сліпий

з ув'язнення. Його першим запитанням по отриманні документа про свободу було: «А чи стала вільною Церква?»
9 лютого 1963 року прибув до Риму, оселився у Ватикані. Керівники СРСР, починаючи від Нікіти Хрущова, категорично забороняли Йосифу Сліпому повертатись в Україну (від радянського паспорта не відмовився).

монастирі, релігія оголошувалась «опіумом для народу», віруючі ставали неповноправними громадянами.
Вірних УГКЦ примусово вивозили в Сибір.

двох українських національних церков.
4.8.1987 у Львові група представників церкви звернулася з заявою до Римського папи Іоана Павла та тодішнього керівника СРСР М.Горбачева про вихід греко-католиків України з підпілля. Заява стала початком відкритої боротьби за легалізацію УГКЦ в Україні.
Протягом 1989-90 відбувалися масові віча, пікетування, голодівки в краю і в Москві з вимогою визнання офіційного статусу Української католицької церкви в Україні. У грудні 1989 уряд СРСР офіційно визнав легальною діяльність УГКЦ в Україні.

з підпілля, в період з 1989 до 1992 року, греко-католики, що повернулися із сибірських заслань, але не мали дозволу повернутись на західну України, а проживали на Сході України – почали створювати парафії УГКЦ.
Релігійна громада Преображення Господнього парафія Екзархату Української Греко-Католицької Церкви в м. Дніпродзержинську (Кам`янському) була заснована 1994 році. Першим ініціатором створення парафії був п. Ростислав Винар, який ще у 1993 році клопотався про призначення священика.
На початку березня 1994 року до м. Дніпродзержинська приїхав перший греко-католицький священик о. Петро Бурак з метою створення та організації парафії у нашому місті.

Адміністрації її реєструвати. Релігійна громада була зареєстрована лише в 1997 році.
Іншою проблемою було відсутність власного приміщення для відправлення богослужінь та інших заходів.
Протягом 1999 рокупарафія була змушена 4 рази змінювати місця проведення богослужінь.
В травні 2003 адміністратором парафії було призначено  о. Ігоря Пагулича, який виконує даний уряд до тепер.
2006 р. міською радою Дніпродзержинська було відведено земельну ділянку  під будівництво храму Преображення Господнього. Впродовж  2007 року був виготовлений проект храму і отриманий дозвіл на будівельні роботи. На початку 2008 року дану територію  обгородили, а також провели електричну напругу. Влітку 2008р. був викопаний котлован під фундамент храму.
12 квітня 2009 р.на Вербну Неділю  відбулося освячення новозбудованої каплиці Благовіщення Пресвятої Богородиці екзархом Донецько-Харківського Екзархату владикою Степаном (Меньок)   за участю адміністратора парафії о. Ігоря Пагулича та інших отців Екзархату.

греко-католики, що повернулися із сибірських заслань, але не мали дозволу повернутись на західну України, а проживали на Сході України – почали створювати парафії УГКЦ.
Релігійна громада Преображення Господнього парафія Екзархату Української Греко-Католицької Церкви в м. Дніпродзержинську (Кам`янському) була заснована 1994 році. Першим ініціатором створення парафії був п. Ростислав Винар, який ще у 1993 році клопотався про призначення священика.
На початку березня 1994 року до м. Дніпродзержинська приїхав перший греко-католицький священик о. Петро Бурак з метою створення та організації парафії у нашому місті.

налічує понад 5,5 мільйонів віруючих.