Україна у складі Речі Посполитої презентация

р.
Православні братства.

шляхта - 9%

Соціальна структура українського суспільства

Шляхта – 2,5%
Духівництво – 2,5%
Міщани – 15%
Селяни – 80%

промисловців.
Се­редньою ланкою міщанства було бюргерство - цехові май­стри та торгівці середньої заможності.
Основу соціальної піраміди міста становило міське поспольство, або плебс (ремісники, дрібні торгівці та селяни).

Характерною рисою міського життя була цехова орга­нізація. Цех – об'єднання ремісників однієї спеціальності. Перша згадка про існування цехової організації в українських землях датується 1386 р. - у грамоті йдеться про цех шевців Перемишля .

групи:

Чиншові селяни, або данники, як і сплачували фео­далам натуральну й грошову ренту (чинш). Данники - це особисто вільні та економічно незалежні селяни-общинники. У ході формування фільваркової системи сіль­ського господарства ця категорія селянства поступово зни­кає.
Тяглі селяни, які вели господарство на земельних ділянках, що належали феодалам. Основними формами експлуатації цієї категорії селянства були відробіткова рента (панщина), державні податки (серебщина), державні повинності (будування мостів, прокладання доріг, ре­монт замків тощо).
Службові селяни - ремісники, рибалки, конюхи, бортники, які обслуговували двір феодала. Вони об'єд­нувалися в сотні, керовані сотниками і, крім виконання основної спеціальної служби, залучалися до відбування панщини та сплачували данину.

і феодалів та дарування права на створення органів місцевого самоуправління.

Магістрат – міська адміністрація, яку очолював війт

Бургомістри – помічники війта

Райці - особи, які управляли містом

Лавники – засідателі суду

панське товарне господарство, яке ґрунтувалося на примусовій праці кріпосних селян. В українських землях фільварок уперше з’явився у XV ст. У більшості українських земель, що входили до складу Великого князівства Литовського, фільваркова система почала запроваджуватися з XVI ст., спочатку у великокнязівських маєтках, а потім і в маєтках магнатів та шляхти як найбільш вигідна організація господарства, яка забезпечувала феодалові грошові надходження. Сільськогосподарська продукція фільварків не лише вироблялася, але й перероблялася у вигляді напівфабрикатів і відправлялася на західноєвропейський ринок, де умови її реалізації були найбільш вигідними. У Гетьманщині фільварки зникли у середині XVII ст. Назва «фільварок» закріпилася за господарствами панів у Правобережжі до 1917 р., а в західноукраїнських землях-до кінця 30-х років ХХ ст.

проти поглядів їх противників.

греко-католицької (уніатської) церкви (ГКЦ), яка підпорядковувалася владі папи Римського.
2. ГКЦ зберігала православні обряди, традиції, церковнослов'янську мову.
3. Православне духовенство, яке визнало унію, зрівнялося у правах з католицьким і звільнялося від плати податків.
4. Уніатська церква в Речі Посполитої стала офіційно визнаною.

Результати та наслідки Берестейської церковної унії
1. Збереження панівного становища в Речі Посполитій католицької церкви.
2. Покатоличення української шляхти, яка здобувала освіту в католицьких освітніх закладах.
3. Діяльність в Україні католицьких орденів.
4. Розкол національної єдності українців (на прихильників православ'я та уніатства).
5. Збереження напруження в стосунках католицької та православної церков.
6. Призупинення поширення католицизму в українських землях.
7. Важливим гаслом національно-визвольної боротьби наприкінці XVI— у середині XVII ст. став захист православ'я.

міщан у 16-18 ст.

Львівська ставропігія — братство, національно-релігійна громадська організація православних українських міщан Львова з 80-х років 16 ст. до 1788 р. Ініціаторами заснування Львівського братства були середньозаможні купці та ремісники Ю. Рогатинець, І.Рогатинець, І.Красовський, Д.Красовський, Л.Малецький та інші. Львівське братство протягом тривалого часу очолювало боротьбу українського населення Галичини проти насильного запровадження Берестейської церковної унії 1596 року, виступало проти соціально-політичного гноблення та національно-релігійних утисків з боку польсько-шляхетської влади.

1591 р. у Бересті та Городку. Близько 1615 р. було засновано Київське братство, до якого вступило багато міщан, православних шляхтичів, а також запорізьке військо на чолі з гетьманом П.Сагайдачним.

З кінця 16 – початку 17 ст. братства брали активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та релігійного утисків і набували великого громадсько-політичного і національно-культурного значення.

також представників інших соціальних верств України. Іноді братства підтримували і окремі православні магнати та єпископи (зокрема князь К.Острозький).

яких збиралися культурні сили. На базі Київської братської школи 1632 р. було створено Києво-Могилянську колегію (з 1701 р. – академію).

У 2-й пол. 17 – 18 ст. у зв’язку з дальшим зміцненням феодальних відносин, роль Б. в суспільно-політичному житті зменшувалася. В Галичині і на Правобережжі вони підпадали під вплив духовенства, на Лівобережжі виконували переважно релігійно-побутові функції.

великого масиву вільних земель зі сприятливими умовами для господарської діяльності.
- Прагнення людей до переселення на вільні землі в пошуках кращої долі.

- Нездатність Речі Посполитої захистити українські землі від набігів татар.
В окремих випадках організаторська роль міщан, прикордонних землевласників та урядовців.
- Посилення соціального і релігійного гноблення, запровадження кріпацтва

Передумови виникнення

Причини формування

куренів

Обозний
Писар
Суддя
Осавули(2)

Територіальні
реєстрові
полки

Військо ( полки, сотні, десятки)

Полковники, сотники,
десятники ( отамани)

організацію (38 військових куренів і 5 — 8 територіальних паланок), зумовлювало правила військових дій, діяльність адміністративних та судових органів, порядок землекористування, укладання договорів, визначало види злочинів та покарань.

владою, був Головнокомандуючим Війська запорозького.
Обозний – керував артилерією.
Писар – очолював військову канцелярію й відав усім діловодством Січі.
Суддя – чинив суд.
Осавули ( 2 ) – порученці гетьмана.

відзнаки, атрибути й символи військової та цивільної влади й окремих військових та цивільних урядів в Україні в XV – XVIII ст.

козацьке повстання під проводом С. Наливайка.

походів» українського козацтва;
1616 р. - узяття козаками на чолі з П. Сагайдачним фортеці Кафа;
1618 р. - похід козаків на чолі з П. Сагайдачним на Москву;
1621 р. -Хотинська війна.