Слайд 1Соціально-економічний розвиток країн Заходу у ХІХ – на початку ХХ ст.
Слайд 2Лекція 1
1. Сучасні підходи до періодизації нової історії
2. Залишки “старого” економічного
порядку
3. Британська і французька моделі промислової революції
4. Новий етап економічного прогресу: технічний переворот та індустріалізація другої половини ХІХ–початку ХХ ст.
Слайд 3Останні два випуски французького наукового журналу Atala
Слайд 4Основні ідеї вступної статті Стефана Жібера
створювати періодизацію, це, по суті, задля
полегшення сприйняття інформації та впорядкування фактів, розмежовувати час на окремі сегменти;
кожен історик-науковець змушений створювати власну систему періодизації, залежно від поставлених перед ним завдань;
Періодизація є конструюючою, а не описовою операцією, про що варто пам’ятати;
Період може існувати лише в системі, в яку він вписаний. Визначається зв’язком із періодами, які його оточують;
Визначення рамок періоду вимагає не лише хронологічних, а й територіальних рубежів;
Слайд 5Основні ідеї вступної статті Стефана Жібера (2)
Тривале домінування політичної історії призвело
до прагнення чіткого визначення (до конкретного року) хронологічних рамок. Тому дуже часто «рубіжні» дати є радше символічними, аніж визначальними;
Найчастіше періоди отримують певну назву - хрононім, значення якого не варто недооцінювати, оскільки він зазвичай несе у собі певну конотацію;
Починаючи з 1950-х рр класичні схеми періодизації піддавалися критиці з боку насамперед антропологів і структуралістів, які закидали їм такі «гріхи», як інтерес до індивідуального, визначального, нехтування колективним, тотальним;
З дидактичним значенням періодизації не сперечається майже ніхто.
Слайд 6У 1972 р. Жак Лє Ґофф запропонував ідею “дуже довгого середньовіччя”
Оскільки існуючі
культурні зміни (Ренесанс, Реформація, Просвітництво) зачіпали лише верхівку суспільства, то переважна більшість населення залишалася в середньовіччі аж до 1789 р.
Слайд 7«Питання до розв’язання», які поставило ХІХ ст.
1. Робітниче (конституювання робітництва як такого)
2.
Жіноче. До різних феміністичних організацій на початку ХХ ст. належало близько 150 тис. жінок.
3. Націоналізм
4. Єврейське (справа Дрейфуса)
Слайд 8Лауреат премії Ляйбніца Юрґен Остерхаммель
Століття не завершується в якомусь конкретному році,
оскільки «історія не є театром, де можна одномоментно опустити завісу».
Слайд 9У висновках Ю. Остерхаммель висунув п’ять заключних тез
1. ХІХ ст. було періодом асиметричного
росту виробництва й урожайності.
2. Період надзвичайної мобільності населення, пов'язаний із розвитком транспорту.
3. Період культурного месіанства. Захід кращий, перший, повинен цивілізувати Інших. Але хто є Іншим? Відповідно, розвиток орієнталістичних студій.
4. Нова структура ієрархії, концепції рівності.
5. Кінець ХІХ ст. – період емансипації.
Слайд 10Термін «Давній» («старий») порядок запровадив А. де Токвіль
Система суспільних, економічних і
політичних відносин, що панувала у Європі до Французької революції.
Визначальні риси «давнього» порядку :
Абсолютизм
Станові привілеї
Цеховий устрій міського ремесла й торгівлі
Сеньйоріальні права
Слайд 11«Замкнуте коло» сільського господарства «давнього порядку»
Слайд 12Промислова революція – це сукупність технічних, технологічних, соціальних, інституційних та інших
змін, пов’язаних із заміною ручної праці машинним способом виробництва.
Початок датують 1760-1780-ми роками у Великобританії
Термін запропонували у 20-х рр ХІХ ст. французькі й британські соціалісти за аналогією політичної революції у Франції
Слайд 13Чому Великобританія?
1). Особиста вигода й економічний розвиток сприймаються, як головні пріоритети
політики урядів;
2). Радикальне вирішення аграрного питання через обгородження (Акти про обгородження 1760-1830 рр.). Сільське господарство у Британії було вже готове виконувати три основні функції періоду індустріалізації: підняти продуктивність, щоби прогодувати численне несільське населення; постачати міста й промисловість людьми; створити механізм накопичення капіталу, який використовуватиметься у сучасних галузях економіки.
Слайд 14На Вашу думку, що насамперед стимулювало промислову революцію в Англії?
А). Саме
там ліберальні цінності – індивідуалізм, прагнення до особистого благополуччя, багатства стали складовою менталітету;
Б). Наявність великої колоніальної імперії, експлуатація якої дозволяла британським промисловцям накопичувати капітали для інвестицій у велику індустрію;
В). Ця країна добре забезпечена сировинними і паливними ресурсами для розвитку машинної індустрії - кам’яним вугіллям і залізною рудою.
Слайд 15Моделі промислової революції
Великобританія
Попит на промислову продукцію
↓
Необхідність механізації
↓
Розвиток базових галузей промисловості (поставка
сировини та напівфабрикатів)
↓
Обробна промисловість
Франція
Дешеві робочі ресурси
↓
Розсіяні мануфактури
↓
Розвиток обробних галузей промисловості
↓
Базова промисловість
Слайд 16Приклад дефляції після 1815 р.
Ціна фунта бавовняної пряжі:
1784 р. – 10 шилінгів 11
пенсів
1812 р. – 2 шилінги 6 пенні
1832 р. – 11,25 пенні.
↓
середній тижневий заробіток ткачів у Болтоні :
1795 р. – 33 шилінги 14 пенні
1815 р. – 14 шилінгів,
1829-1834 рр. – 5 шилінгів і 6 пенні.
Слайд 17«Три кити» промислової революції ХІХ ст. – бавовна, залізо і кам’яне вугілля
Слайд 20Індустріалізація другої половини ХІХ ст. надала господарству й суспільству Заходу сучасної урбаністично-індустріальної
форми:
1). Створення загальнонаціональної транспортно-комунікаційної мережі
2). Використання електричної енергії (з 1880-их рр.)
3). Систематичне застосування в промисловості результатів наукових досліджень.
Слайд 21Лекція 2
1. Демографічні процеси в країнах Заходу
2. Розвиток медицини, здоров’я та
хвороби
3. Розвиток нових засобів транспорту і зв’язку та його значення для загального економічного поступу
4. Торгівельні відносини: свобода торгівлі та протекціонізм
Слайд 22Частка континентів у світовому населенні
Слайд 23Демографічна динаміка
Великобританія: 1800 р. – 10,5 млн, 1901 р. – 37 млн.
Німеччина: 1800 р. – 23 млн,
1910 р. – 65 млн.
Франція: 1801 р. – 27 млн, 1901 р. – 38,5 млн.
Іспанія: 1797 р. – 10,5 млн, 1910 р. – 20 млн.
Слайд 24Динаміка іноземців у Франції (у тис.)
Слайд 25У 1780-1830 рр. мігранти йшли на Захід США трьома потоками:
1). Зі старого
Півдня (Вірджинія, Меріленд, Північна і Південна Кароліна) до нових штатів (Джорджія, Алабама, Міссісіпі);
2). Через Блу-Рідж (Синій хребет) із Меріленду й Вірджинії до Кентуккі й Теннесі;
3). Новоанглійці через Беркширські гори на захід у Новий Йорк, Пенсільванію, Огаййо, Мічіган.
Слайд 26Динаміка населення за Аппалачами:
1800 р. – 387 тис.
1810 р. – 1 338 000
1820 р. –
2 419 000
1860 р. – більше половини населення.
Слайд 27Динаміка населення Канади
1825 р. – 582 тис.
1861 р. – 1842 тис.
1871 р. – 3635 тис.
1881 р. – 4324 тис.
1901 р.
– 5371 тис.
1913 р. – 8 млн.
Слайд 28Винайдення туалету з водним зливом
1596 р. англійський поет сір Джон Гарінгтон
запропонував свій винахід Єлизаветі І, але та не сприйняла пропозицію серйозно;
1775 р. британський винахідник Александр Кумінгс запропонував схему туалету з каналізацією;
Активне поширення вже в
ХІХ ст.
Слайд 37Бурхливий розвиток залізничного транспорту привів до :
1. створення національного ринку;
2. вирівнювання
цін на сільгосп і промтовари в різних регіонах;
3. створено оптимальні умови для конкуренції й розвитку спеціалізації окремих районів;
4. знищив рештки «старого» режиму, нівелювавши відокремленість окремих районів;
5. сприяв підйому машинобудування, збільшенню видобутку вугілля й руди;
6.відсунув на другий план інші види транспорту.