Слайд 1
Одеса в роки другої світової війни
Слайд 2 Ставка Верховного Командування віддала головкомові Південно-Західним напрямом Маршалу Радянського Союзу
Семенові Будьонному наказ: "Одесу не здавати й обороняти до останньої можливості". 5 серпня 1941 року почалась героїчна оборона Одеси.
Слайд 3Незважаючи на всю непередбачуваність нападу, у зоні відповідальності Південного фронту катастрофи
не сталося. Деякі частини Радянських військ навіть перейшли в наступ. Так, знаменита Дунайська флотилія 22 червня висадила десант на територію ворога.
Слайд 4Взвод старшого лейтенанта Держбезпеки Козельбашева (так званий "Осназ") 22 червня переправився
через Дунай, а вже до 26 червня з основними силами десанту, прикордонниками й одним полком Чапаївської дивізії очистив румунський берег від ворога на відстані 75 км...
Слайд 5Супротивник планував здобути Одесу протягом двох-трьох днів. Згодом узяті в полон
противники повідомляли, що їм була обіцяна відпустка не пізніше 10 серпня. Потім відпочинок вороже командування перенесло на 20 серпня, а потім на 23, і після цього – на 1 вересня... А Одеса все ще трималася. Марно фашисти прагнули захопити Одесу – її мужні захисники оберігали до останнього.
Слайд 6Оцінивши обстановку, що склалася на кінець червня 1941 р. на Південно-Західному
напрямі, гітлерівське командування вирішило активізувати дії на півдні. З’єднання 11-ї німецької і 3-ї румунської армій мали прорвати оборону військ Південного фронту і створити загрозу лівому крилу Південно-Західного фронту. Цей наступ мав на меті відвернути значну частину військ Південно-Західного фронту з житомирсько-київського напряму, на якому вели наступ головні сили групи армій "Південь", і при взаємодії з ними оточити частини 6, 26 і 12-ї армій, а потім, продовжуючи наступ у південному напрямі, захопити Одесу.
Слайд 71 липня 1941 р. ворог перейшов у наступ на могилів-подільському і
бельцівському напрямах. Радянські війська героїчно оборонялися, проте наші чотири дивізії на 150-кілометровому фронті від Ліпкан до Унген не могли стримати натиск противника.
Слайд 8
Внаслідок тяжких утрат, які понесли радянські війська в районі Умані, на
стику Південно-Західного та Південного фронтів утворився великий розрив. Напрям Умань – Дніпропетровськ лишився відкритим. Саме туди ринулися рухомі з’єднання 1-ї танкової групи ворога й створили загрозу для тилових частин Південного фронту. Крім того, на північ від Тирасполя на стику 9-ї та Приморської армій гітлерівці прорвали нашу оборону й розвили наступ на Одесу.
Слайд 9
Щоб не допустити оточення головних сил фронту, Ставка директивою від 5
серпня 1941 р. наказала відвести їх і зайняти лінію оборони на східному березі Дністровського лиману до Біляївки, від Біляївки на Ротмистрівку, Березівку, Вознесенськ і далі на Кіровоград, Чигирин. Відведення військ, указувалося в директиві, слід проводити вночі, етапами й завершити не пізніше 10 серпня. Директива вимагала обороняти Одесу до останньої можливості.
Слайд 10
Захисники Одеси - частини Приморської армії - зуміли зупинити ворога на
рубежі Олександрівка – Стара Ванталинка - Кароліна Бугаз. 15 вересня 4-та румунська армія почала вирішальний наступ і оточила Одесу, яку було здано16 жовтня після 73 днів оборони і яка коштувала ворогові десятків тисяч життів.
Слайд 11Однак 16 жовтня захисники відступили. Ще з початку місяця згідно зі
стратегічними планами командування поступово евакуювався Одеський оборонний район.
Слайд 12
У той час ворог підійшов до Харкова, Донбасу і Криму...
Спочатку планувалося
провести евакуацію до 6 жовтня, але через масштабність цієї операції остаточну дату було перенесено на 15 жовтня.
Слайд 13
Газета "Правда" у той час порівнювала оборону Одеси з Верденською операцією:
у 1916 році, у роки Першої світової війни, німецькі війська протягом шести з половиною місяців безрезультатно намагалися прорвати французьку оборону в районі Вердена...