Слайд 1Роботу виконала
учениця 11Б класу
Радченко Альона
Мезозойська ера
Слайд 2Друга з трьох геологічних ер Фанерозойського еону, що настала після Палеозойської
і змінилася Кайнозойською ерою.
Настала 230 млн років тому .
Тривалість Мезозойської ери оцінюється приблизно у 160 млн. років.
Виникнення
Слайд 3Геохронологічна шкала мезозою
Крейда
Юра
Тріас
Слайд 4 На початку періода на земній кулі переважали суходоли. Найбільшими материками
були Гондвана і Лавразія, розділені морем Тетіс.
У середній фазі почалася трансгресія моря, яка досягла максимуму наприкінці періоду.
Клімат у першій половині періоду був теплий; в другій – вологіший.
З відкладами пов'язані поклади бурого й кам'яного вугілля, бокситів, глин, будівельних матеріалів.
Тріас
Слайд 5Флора і фауна
У рослинному світі переважали папороті.
Серед безхребетних широкого розвитку
набули амоніти і двостулкові молюски
Хребетні були представлені головним чином плазунами – динозаврами.
Тоді ж з'явилися перші ссавці.
Целофізис
Слайд 6Юра
В тектонічному відношенні період був досить спокійним. Переважали опускання суходолу і
значні трансгресії моря. Наприкінці періоду відбулося загальне підняття суші.
Клімат протягом періоду був помірно теплий.
З відкладами пов'язані поклади нафти й газу, вугілля, коштовного каміння, будівельних матеріалів.
Слайд 7Флора і фауна
Для флори характерні голонасінні:
папороті;
хвощі;
хвойні.
Серед морських безхребетних особливого розвитку набули
головоногі молюски.
З безхребетних – іхтіозаври й плезіозаври.
Серед наземних хребетних були поширені гігантські рептилії – стегозаври, брахіозаври.
З'явилися перші птахи – археоптерикси.
Значного поширення набули ссавці – пантотерії.
Слайд 8На початку періоду майже всі платформи являли собою суходіл. У пізній
фазі відбулися значні опускання суші, які зумовили найбільшу в історії Землі трансгресію моря: вода затопила, зокрема, Східноєвропейську платформу, включаючи гірські ланцюги, що перетворилися на архіпелаги островів.
Гондвана розпалася на окремі материки.
У другій половині періоду з'явилися перші покритонасінні рослини.
Крейда
Слайд 9Явища, що відбулися наприкінці періоду
Вимерли динозаври;
На Землі залишилися їхні нащадки:
ящірки;
змії;
крокодили;
черепахи.
Клімат
на більшій частині Північної півкулі був переважно вологий і теплий.
З відкладами пов'язані родовища нафти й газу, крейди, трепелу, фосфоритів, бокситів.
Слайд 10П Е Р І О Д И
Тріасовий
(250—199 млн. років тому)
Юрський
(199—145 млн.
р. тому)
Крейдяний
(145-65 млн. р. тому)
Слайд 11Кожен період відзначається:
фізико-географічними умовами;
певним розподілом моря і суші, гірських хребтів
і рівнин;
специфічними краєвидами;
складом органічного життя, проте зберігає загальні риси, характерні для мезозою в цілому.
Слайд 13Характерні ознаки
Його кліматичні умови
загалом нагадували
пермський. У морях
тривало
зростання
різноманітності
хрящових і кісткових
риб; останні поширились
і в солоних водоймах.
З'являються два ряди
наземних плазунів, відомих
під загальною
назвою динозаври.
Із середини тріасового періоду відомі крокодили, які,
на відміну від сучасних, були дуже рухливими
наземними хижаками з видовженими, пристосованими
до бігу, кінцівками.
Слайд 14Чим закінчився даний період?
Біосферною кризою, спричиненою підйомом рівня Світового океану та
пов'язаним із цим загальним потеплінням клімату, що супроводжувалось вимиранням багатьох груп:
первісних земноводних;
звірозубих та інших тварин.
Слайд 16Характерні ознаки
Переважно помірний клімат; у цей час існувало багато мілководних морів
(набули поширення головоногі молюски).
У водоймах з'являються діатомові водорості.
Слайд 17Флора і фауна
Крокодили стають водними тваринами.
Набули також поширення:
водяні хижі плазуни;
плезіозаври
іхтіозаври.
З’явилися знамениті
археоптерикси — істоти, які мали одночасно ознаки птахів і рептилій.
Серед рослин продовжують панувати голонасінні.
археоптерикси
іхтіозаври
Слайд 18ДИПЛОДОК – ГІГАНТ ЮРСЬКОГО ПЕРІОДУ
Диплодок – значить “двоосновний” – назву
яку тварина отримала за особливості скелету хвостового відділу хребта, який складався із 80 хребців.
Кожен з них мав по два довгі поздовжні вирости (як це видно на світлині нижче), які напевно, захищали кровоносні судини.
Слайд 19Закінчення періоду
Різке підвищення вод Світового океану, що спричинило потепління клімату
і чергову біосферну кризу, внаслідок якої сформувались біогеоценози початку наступного, крейдяного періоду.
Стегозавр
Апатозавр
Слайд 21Названо так тому, що в морях,
крім бентосних, розповсюдились
і досягли
великої чисельності
планктонні форамініфери.
Залишки їхніх черепашок
утворили поклади крейди та вапняку.
Зміст назви
Слайд 22Розвиток першої періоду
Характеризується великим поширенням в межах материків мілководних морів
та заболочених низовин.
Зберігався теплий і м'який клімат. Наприклад клімат у Антарктиді був приблизно таким, як у сучасній Великобританії.
Місцями клімат був засушливим.
Слайд 23Розвиток другої половини періоду
Відзначалась новою трансгресією моря, в межах якого
відклалися потужні верстви мергелю та крейди.
Клімат став прохолодніший, саме тоді почали складатися кліматичні зони сучасного типу.
Слайд 24Флора і фауна
З'являються
Покритонасінні.
Серед тварин з'являються
перші плацентні ссавці,
а у воді панівне становище
займають костисті риби.
Спинозавр
Тиранозавр
Слайд 26Перша епоха складчастості
В результаті мезозойської складчастості утворились більша частина Кордильєр,
Анд, Верхоянський хребет та ін.
Слайд 27Друга епоха складчастості
Основний ареал її вияву – Тихоокеанське складчасте кільце,
де деформації цього віку оформили складчасту структуру Верхояно-Чукотської обл., значну частину Японських о-вів і Нової Зеландії.
Відіграли важливу роль в оформленні структури західних зон американських Кордильєр.
Слайд 28Третя велика епоха
мезозойської
складчастості
Її вияви відомі по всьому Гімалайському
поясу.
У Тихоокеанському обрамленні ці деформації мали основне значення в складчастій системі Сіхоте-Аліня.
Вони торкнулися також Корякського нагір’я і північно-американських Кордильєр.
Слайд 30Тріас
Протягом періоду Українська платформа була суцільним великим суходолом, на якому далі
діяли процеси змиву та зрівнювання.
Смуга тривалих опускань існувала в межах сучасних Карпатських і Кримських гір, які заливалися хвилями Тетісу.
Внаслідок горовотворних рухів вперше виникла гірська країна Донбасу; від цього часу горотворення тривало тут майже до кайнозою.
Пізніші процеси знищили цю гірську споруду, залишивши тільки її основу.
Слайд 31Юра
На початку періоду платформа України далі переживала континентальну фазу.
У середній
юрі почався загальний наступ моря, що поступово наростав, досягнувши максимуму наприкінці періоду.
Українська платформа занурилася під морські хвилі, над якими піднімалися поодинокі острови, найбільший обіймав Український кристалічний щит та Поділля.
В кінцевих фазах періоду морські площі швидко зменшувалися в розмірах, оголюючи суходіл.
Слайд 32Крейда
В нижній крейді моря займали тільки найглибші западини.
Над водою виступали цілі
архіпелаги островів гірських ланцюгів.
Згодом внаслідок чергового опускання морської води затопили майже всю Українську платформу.
В Карпатах і Криму встановився морський режим. Донбас, навпаки, перетворювався на цупку суходолу.
Морський покрив платформи України починає потроху зникати лише наприкінці періоду.
Слайд 33В И С Н О В О К
Мезозойська еро розпочалася
240 і закінчилась 65 млн. років тому.
У ній виділяють тріасовий, юрський та крейдяний періоди.