- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Художня культура Київської Русі: архітектурні споруди, монументальний живопис (мозаїки та фрески) презентация
Содержание
- 1. Художня культура Київської Русі: архітектурні споруди, монументальний живопис (мозаїки та фрески)
- 2. На Русі тривалий час домінувала дерев’яна архітектура.
- 3. Перша кам’яна будівля на Русі з’явилася наприкінці
- 4. Софійський собор у Києві втілив поєднання
- 5. Софія Київська — це повторення хрестово-баневого храму
- 6. Софійський собор. м. Новгород, Росія І виросли
- 7. Іншою рисою, що об’єднує всю руську архітектуру
- 10. Монументальний живопис (мозаїки та фрески) Уже в
- 11. Фрески Софійського собору в Києві демонструють манеру
- 13. Мозаїка «Богоматір Оранта». Собор Софії Київської
- 14. Зображення апостолів, святих у руському живописі втратили візантійську суворість: їхні образи стали більш м’якими, живими.
- 16. ОБЛАДНАННЯ Й СИМВОЛІКА ПРАВОСЛАВНОГО ХРАМУ
- 17. У християнській вірі храм був символом Неба
- 18. В основу архітектурного плану взято хрест —
- 19. Чотири стіни храму об’єднані однією главою — чотири сторони світу під владою єдиної Всесвітньої церкви.
- 20. Іноді храми мають круглу основу, коло символізує вічне життя на небесах.
- 21. Характерна форма бані, нагадує полум’я свічки — символ безперестанного молитовного звертання до Бога.
- 22. Глави православних храмів обов’язково увінчані хрестом. Це
- 23. Часто в основі хреста видно півмісяць—образ якоря.
- 24. Кількість глав храму теж має символічне значення.
- 25. П’ять глав (одна вища від інших) символізують Христа і чотирьох євангелістів.
- 26. Сім глав — сім днів творіння, сім
- 27. Дев’ять глав — дев’ять ангельських чинів. Тринадцять — Христос і дванадцять апостолів.
- 28. Головний вхід у храм завжди розташований із
- 29. Вівтар храму завжди розташований біля східної стіни
- 30. Перед входом у храм розташована паперть
- 31. Вхід у храм оформлює притвор. У
- 32. Найбільша частина храму — місце для парафіян.
- 34. Над колонами, що підтримують склепіння, розміщували зображення
- 35. Нижче на стінах майстри писали сцени з
- 36. Найближче до вірян, внизу стін і колон,
- 37. Найголовніша східна частина храму — вівтар
- 38. Стіна, що закриває священний простір вівтаря, називається
- 39. Східчасте піднесення перед іконостасом називається солея. Усередині
- 40. Архітектура й оздоблення храму без слів роз’ясняють людям богослужіння, його високий зміст.
На Русі тривалий час домінувала дерев’яна архітектура. Для неї були характерни- ми багатоярусність будівель, завершення їх башточками й теремами, наявність різноманітних прибудов — клітей, переходів, сіней. Вигадливе художнє різьблення
Слайд 1Художня культура
Київської Русі: архітектурні споруди, монументальний живопис (мозаїки та фрески)
Слайд 2На Русі тривалий час домінувала дерев’яна архітектура.
Для неї були характерни-
ми
багатоярусність будівель, завершення їх башточками й теремами, наявність різноманітних прибудов — клітей, переходів, сіней.
Вигадливе художнє різьблення по дереву було традиційною прикрасою руських дерев’яних будівель.
Вигадливе художнє різьблення по дереву було традиційною прикрасою руських дерев’яних будівель.
Слайд 3Перша кам’яна будівля на Русі з’явилася наприкінці X ст. — це
легендарна Десятинна церква в Києві, яка не збереглася. Проте досі стоїть знаменитий собор Софії Київської, зведений за часів правління Ярослава Мудрого.
Слайд 4Софійський собор
у Києві втілив поєднання слов’янських та візантійських традицій: на
основу хрестово-баневого храму були поставлені тринадцать глав нового храму.
Ця східчаста піраміда Софійського собору воскресила стиль руського дерев’яного зодчества.
Ця східчаста піраміда Софійського собору воскресила стиль руського дерев’яного зодчества.
Слайд 5Софія Київська — це повторення хрестово-баневого храму Святої Софії в Константинополі,
що було зумовлено прийняттям християнства з Візантії.
Слайд 6Софійський собор. м. Новгород, Росія
І виросли Софійські собори в інших важливих
центрах
Русі — Новгороді, Полоцьку. По всій Русі були побудовані монументальні багатобаневі храми
з товстими стінами, маленькими віконцями — свідчення могутності та краси нової християнської держави.
Русі — Новгороді, Полоцьку. По всій Русі були побудовані монументальні багатобаневі храми
з товстими стінами, маленькими віконцями — свідчення могутності та краси нової християнської держави.
Слайд 7Іншою рисою, що об’єднує всю руську архітектуру тієї доби, стало органічне
поєднання архітектурних споруд із природним ландшафтом.
Прикладом цього
є церква Покрови на Нерлі та багато інших руських храмів, органічно вписаних
в природний пейзаж.
Слайд 10Монументальний живопис (мозаїки та фрески)
Уже в XI ст. сувора аскетична візантійська
манера живопису завдяки майстерності руських митців перетворюється на живі та камерні образи, хоча вони
й продовжують нести в собі риси умовного іконописного письма.
й продовжують нести в собі риси умовного іконописного письма.
Слайд 11Фрески Софійського собору в Києві демонструють манеру письма грецьких
і руських
майстрів, намір передати ідею спасіння людства.
Слайд 14Зображення апостолів, святих у руському живописі втратили візантійську суворість: їхні образи
стали більш м’якими, живими.
Слайд 17У християнській вірі храм був символом Неба і Землі, образом сходження
від земного світу до божественного.
Із прийняттям християнства на Русі утвердився візантійський тип храму — хрестово-баневий.
Із прийняттям християнства на Русі утвердився візантійський тип храму — хрестово-баневий.
Слайд 18В основу архітектурного плану взято хрест — головний символ християнства; його
утворюють чотири стовпи, що тримають баню і з’єднані арками.
Слайд 19Чотири стіни храму об’єднані однією главою — чотири сторони світу під
владою єдиної Всесвітньої церкви.
Слайд 21Характерна форма бані, нагадує полум’я свічки — символ безперестанного молитовного звертання
до Бога.
Слайд 22Глави православних храмів обов’язково увінчані хрестом. Це знак рятівної жертви Христа.
Піднесенням у небо він указує віруючим шлях до Царства Небесного.
Слайд 23Часто в основі хреста видно півмісяць—образ якоря. Ще в стародавні часи
якір був символом порятунку.
Слайд 24Кількість глав храму теж має символічне значення.
Одна глава храму означає,
що Бог єдиний.
Три глави означають Трійцю.
Три глави означають Трійцю.
Слайд 26Сім глав — сім днів творіння, сім церковних таїнств (хрещення, миропомазання,
причастя, покаяння, священство, шлюб
і соборування).
і соборування).
Слайд 28Головний вхід у храм завжди розташований із західного боку. При вході в
храм людина звернена обличчям до сходу —
там розміщений вівтар, найважливіша частина храму.
Слайд 29Вівтар храму завжди розташований біля східної стіни і зорієнтований на святе
місто Єрусалим із горою Голгофою, на якій був розп’ятий Христос.
Крещальня при вході
в храм символізує прихід
у християнство, початок шляху спасіння через хрещення.
Крещальня при вході
в храм символізує прихід
у християнство, початок шляху спасіння через хрещення.
Слайд 30Перед входом у храм розташована паперть — майданчик, на якому повинні
бути жебраки або грішники, що каються.
Слайд 31 Вхід у храм оформлює притвор. У ньому мають перебувати нехрещені
люди, грішники, що каються, та люди іншої віри для «слухання
й повчання».
Слайд 32Найбільша частина храму — місце для парафіян. Тут розташований центр храму
— простір під склепінням.
Це символ Неба,
з якого Христос дивиться на тих, хто молиться. Тому
у склепінні й барабані зображували Христа, Богоматір, ангелів
і апостолів.
Слайд 34Над колонами, що підтримують склепіння, розміщували зображення чотирьох євангелістів.
Ці частини
в храмі — перехід до склепіння — називають вітрилами.
Слайд 35Нижче на стінах майстри писали сцени з життя Христа.
Дотримуючись церковного
календаря, розміщували зображення церковних свят.
Слайд 36Найближче до вірян, внизу стін і колон, містяться образи святих пророків,
мучеників
і праведників.
Перебуваючи на рівні людського зросту, вони немов беруть участь
у богослужінні, доносячи до Бога молитви людей.
Постаті святих
і подвижників — символ того, що саме на них тримається Церква.
і праведників.
Перебуваючи на рівні людського зросту, вони немов беруть участь
у богослужінні, доносячи до Бога молитви людей.
Постаті святих
і подвижників — символ того, що саме на них тримається Церква.
Слайд 37 Найголовніша східна частина храму — вівтар (від лат. «піднесене місце»).
Він символізує Рай.
Вівтарний престол — головна святиня храму. Це високий чотирикутний стіл, на якому завжди лежать Євангеліє
й хрест — знак присутності Бога.
Слайд 38Стіна, що закриває священний простір вівтаря, називається іконостасом (від гр. «образ,
місце стояння»).
В іконостасі є три брами, що ведуть
у вівтар.
Середня називається Царською брамою, через неї під час богослужіння незримо проходить Христос. У дні великих свят Царська брама широко відкрита, щоб нагадати людям про повернутий Рай.
В іконостасі є три брами, що ведуть
у вівтар.
Середня називається Царською брамою, через неї під час богослужіння незримо проходить Христос. У дні великих свят Царська брама широко відкрита, щоб нагадати людям про повернутий Рай.
Слайд 39Східчасте піднесення перед іконостасом називається солея. Усередині солеї, напроти Царської брами,
розташований напівкруглий виступ — амвон (від гр. «піднесення»).
Читаючи на амвоні проповідь, священик символізує Христа, що звертався до своїх учнів
з піднесених місць, наприклад, з гори.
У південних
і північних кінцях солеї розташовані кліроси — місця для читців і хору.
