Господарство Галицько-Волинського князівства презентация

Русі - землеробства. Змістом соціально-економічного процесу був розвиток феодально-кріпосницьких відносин - зростання феодального і церковного землеволодіння і феодальної залежності смердів. Поряд з цим виникає і умовне землеволодіння, коли князі наділяли своїх військових слуг землею з селянами за умови, що вони й надалі їм будуть служити.  У період феодальної роздробленості основна маса селян - смердів із вільних землеробів-общинників перетворилася на держальніков привласнених князем, боярами і церквою земель. Смерди втрачали господарську самостійність та особисту свободу.. 

техніки землеробства вотчинники були позбавлені можливості широко організувати власне господарство, тому основну частину вотчини-становили селянські господарства, які платили феодалам натуральну ренту - оброк. Натуральна рента гарантувала певну господарську самостійність давньоруського селянина. Він був зацікавлений в результатах своєї праці, а це підвищувало її продуктивність, забезпечувало в кінцевому підсумку подальший економічний розвиток Давньої Русі

феодальної роздробленості.  Посилення феодальної експлуатації відповідно спричинилося до загострення антифеодальної боротьби селян-смердів І городян-ремісників. Працівник люд відстоював право ведення власного господарства, можливість його подальшого розвитку, протестував проти збільшення норми оброку тощо. Діючи спільно, князі та бояри придушували народні виступи.  Галицько-Волинське князівство з її родючими грунтами, м'яким кліматом, степовим простором, переміжним з річками і лісовими масивами, була центром високорозвиненого землеробства й скотарства. Активно в цій землі розвивалося промислове господарство. Наслідком подальшого поглиблення суспільного поділу праці був розвиток ремесла, що вело до зростання міст.