Курсова робота з ООП. Правила оформлення презентация

(14 кегль, 1,5 інтервал, всі поля - 20 мм).

Титульний лист - за зразком у додатку Б (метод.).
Обсяг пояснювальної записки ≈ 18-25 стор. (без врахування додатків)

У основний текст включають формули, малюнки і таблиці, що займають менше 1-ї сторінки (всі інші малюнки та таблиці виносяться у додатки).

теми; визначається мета та завдання роботи; наводяться базові поняття, що стосуються обраної теми;

розділ 1* – огляд інформаційних джерел (5-7 стор.) - огляд алгоритмів та методів реалізації отриманого завдання; їх аналіз та вибір конкретних алгоритмів та методів реалізації програми; висновки в яких формується ідея програмного проекту та його реалізації за допомогою вибраних методів (див. п. 3.1);

розділ 2* – проектування програмного продукту (5-7 стор.) - опис алгоритмів для реалізації задачі, формується блок-схема основного та допоміжних алгоритмів; узагальнена структурна чи функціональна схема програмного продукту; робиться висновок, в якому ставиться задача на розробку програмного продукту по сформованому проекту;

розділ 3* – реалізація програмного продукту (5-7 стор.) - опис реалізації завдання у програмному коді, який може доповнюватися схемами, діаграмами та невеликими ділянками лістингу програми з необхідними коментарями (на всі ілюстративні матеріали мають бути посилання в основному тексті, наприклад: див. рис. 7, де відображено схему реалізації блоку обчислень координат руху фішки); опис результатів роботи програми та тестування доповнюється копіями екрану; у висновку описується реалізований функціонал та можливості застосування;
___________________________________________________________
* При оформленні розділів назва кожного розділу формується студентом у залежності від викладеного матеріалу (!!! не допускається такі назви розділів, як теоретична частина, чи практична частина !!!).

завдання, що стояло;
– висвітлюється функціонал програмного продукту, який був створений на реалізацію поставленого завдання;
– коротко описується суть програмних рішень, що були застосовані;
– наводяться сфера застосування та шляхи розвитку програми;


список використаних джерел (1 стор.) – список літературних та Іnternet-джерел - формується у порядку їх згадування в роботі.


додатки – за необхідності громіздкі малюнки, таблиці, граф-схеми алгоритмів та інше, що займають одну цілу сторінку формату А4 чи більше, виносяться у додатки;
кожен додаток починається з нової сторінки, нумерується великими українськими літерами (за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь) і має назву в залежності від вмісту (див. додатки А-В).

всьому тексту КР), позначте їх спеціальним форматом у віконці типу«Заголовок 1» - Назви розділів, «Заголовок 2» - назви пунктів, «Заголовок 3» - назви підпунктів і т.і. (створіть заздалегідь потрібні формати заголовків скориставшись кнопкою Стилі і форматування.

Після цього виконайте команду Index / Index and Tables (Вставка/Ссылка/Оглавление и указатели) і у вкладці Оглавление передивіться достатність вкладення заголовків та підзаголовків у документі (розділи та підрозділи – вкладеність 2 заголовки, розділи, підрозділи та пункти – вкладеність 3 заголовки), відмітьте «Показать номер страницы», «Номер страницы по правому краю», виберіть тип заповнювача рядка, якщо він потрібен. Натисніть кнопку «Ок».

Якщо назви розділів, пунктів та підпунктів під час роботи змінювались, чи їх кількість зростала/зменшувалась – потрібно оновити зміст. Для цього поставте курсор у назву будь якого розділу (пункту) змісту та натисніть клавішу F9 для відкриття діалогового вікна Обновление оглавления і виберіть, чи оновлювати лише номери сторінок (якщо змінилися лише вони) чи оновлювати весь зміст.

літератури за стандартом (див. методичку).
У тексті, де потрібно зіслатися на літ. джерело, поставте кв. дужки та розташуйте між них курсор - [│].

Створіть перехресне посилання: Вставка → Ссылка → Перекрёстная ссылка.
У вікні перехресного посилання виберіть джерело, на яке треба послатися, встановіть формат посиління – абзац (короткий).
Натисніть Ок, після чого у тексті у квадратних дужках має з'явитися номер літ. джерела у списку літератури.
При вставленні наступного джерела між 1-м та 2-м потрібно додати джерело у список літератури, зробити посилання на нього (п.3-5), виділити весь текст Ctrl+A, натиснути F9.

Хопкрофт, Дж. Ульман. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2010. – 384 с.
Драпак Л.С. Використання мови C# при проектуванні людино-машинного інтерфейсу [Текст] / Л.С. Драпак // Восточно-европейский журнал передовых технологий. – 2012. – № 4/2 (58). – С. 39-42.
Марковский А.П. Метод доопределения частично-заданных булевых функций для обеспечения их лавинных свойств. [Текст] / А.П. Марков­ский, Н.Н. Романец // Вісник НТУУ «КПІ». Інформатика, управління та обчислювальна техніка: Зб. наук. пр. – К.: Век+, – 2009. – № 51. – С. 56-62.


Гавва А. «Адское» программирование. Ada-95. Компилятор GNAT. [Електронний документ]. Режим доступу: http://ada-ru.org/V-0.4w/index.html. Перевірено: 18.07.2012.
Ada Reference Manual ISO/IEC 8652:2007(E) Ed. 3. [Електронний документ]. Режим доступу: http://ocw.unican.es/ensenanzas-tecnicas/programacionen-lenguaje-ada/otros-recursos-2/RM-Final.pdf. Перевірено: 18.07.2012.
Ada Reference Manual ISO/IEC 8652:2007(E) Ed. 3. Available at: http://www.adapower.com/rm95/index.html (accessed 18 July 2012).