Класифікація розчинів. Осмос. Осмотичний тиск презентация

змінюватись у межах, визначених розчинністю.
Хімічні компоненти, при змішуванні яких утворюється розчин та які можна виділити з нього у чистому вигляді, називають компонентами розчину. Речовина, що при розчиненні не змінює свого агрегатного стану, або входить до складу розчину у більшій кількості, називають розчинником. У природі найпоширенішим розчинником є вода. Другим компонентом розчину є розчинена речовина (одна або кілька). Частинками р.р. є окремі молекули або йони розміром не менше 1 нм, які рівномірно розподілені між молекулами розчинника.

Колігативні властивості розчинів

парціальному тиску.
Або в математичній формі (Т = соnst):
m = k⋅p,
де m – маса газу, який розчиняється в 1 л розчинника;
р - тиск газу (або парціальний тиск, коли маємо суміші газів);
k – коефіцієнт, який характеризує природу компонентів розчину.
Важливий наслідок із закону Генрі: об’єм газу, який розчиняється при постійній температурі в даному об’ємі рідини, не залежить від його парціального тиску.

до маси розчину. Виражається в частці від 1 або в %:
W = m(розч.реч-ни) / m(р-ну) ⋅ 100%

Об’ємна частка - це відношення об’єму розчиненої речовини до об’єму розчину. Виражається в частці від 1 або в %:
WV = Vреч / Vзаг ⋅ 100%
У фармації застосовують іноді масово-об’ємну частку – це відношення маси розчиненої речовини до об’єму розчину.
W = mреч / Vрозч ⋅ 100%

л розчину. Виражається в моль/л:
(М)СМ = ν(реч, моль) / Vроз – ну (моль/л)
нормальність (нормальна концентрація) - це число еквівалентів розчиненої речовини в 1л розчину. Нормальність позначають CN або N і вимірюють в молях на літр: CN, моль/л.
CN = ν(еквів) / Vр-ну, моль/л
Доповнення до закону еквівалентів: якщо дві речовини 1 і 2 взаємодіють між собою, то для їх розчинів з концентраціями CN1 і CN2 характерна рівність:
CN1 ⋅V1 = CN2 ⋅V2
Де CN1 і CN2 – нормальності розчинів речовин 1 і 2, які взаємодіють між собою;
V1 і V2 – об’єми розчинів речовин 1 і 2.
Знаючи, нормальність і об’єм однієї речовини, а також об’єм іншої речовини, що вступає в реакцію з першою, можна розрахувати її нормальність:
CN2 = CN1 ⋅V1/ V2

числа молів розчину (розчинника і розчиненої речовини). Якщо розчин складається з двох компонентів – розчиненої речовини і розчинника, то мольна частка розчиненої речовини:
Х1 = ν1/ν1+ν2
Де ν1, ν2 – кількості молів розчиненої речовини у розчині і розчинника відповідно.
Моляльна концентрація (моляльність) – це кількість молів розчиненої речовини в 1 кг розчинника. Позначається :
m (або Сm) = ν (реч)/Vр-ну, (г/мл, г/л)
Титр розчину – це число грамів розчиненої речовини в 1 мл розчину
Т = m(реч)/Vр-ну, (г/мл, г/л).

СN,
[моль-екв./л]

Титр Т,
[г/мл]

тиск тієї частини пари, яка перебуває у рівновазі з рідиною за даної температури. Молекули розчинника А, відриваючись з поверхні, створюють певний тиск або пружність пари над рідиною, який визначається природою розчинника і температурою.
Якщо розчинити яку-небудь нелетку тверду речовину В, то в одержаному розчині частина молекул розчинника зв'язується у сольвати з речовиною В і тому кількість молекул розчинника зменшується. Отже, тиск насиченої пари розчинника над розчином менший, ніж над розчинником.

це тиск, який чисельно дорівнює додатковому тиску, який необхідний для припинення осмосу.

Як показав Я. Г. Вант – Гофф (1885.), осмотичний тиск розчину чисельно лорівнює тиску, який чинила б розчинена речовина, якби вона при тій самій температурі перебувала в газоподібному стані і займала об’єм, що дорівнює об’єму розчину. Це і є закон осмотичного тиску.

ОСМОС. ОСМОТИЧНИЙ ТИСК

розчиненої речовини. (тонометричний закон Рауля).
Математично закон Рауля можна записати так:
Р0 – Р/Р0 = νр.р./ νр-ка + νр.р.
νр.р. – число молів розчиненої речовини;
νр-ка – число молів розчинника;
Якщо розчини дуже розбавлені, то νр.р. •• νр-ка і тоді рівняння можна спростити, ввівши ΔР = Р0 – Р: ΔР = Р0 ⋅ νр.р. / νр-ка .

кипіння розчину (Δ t кип). Різниця між температурами замерзання чистого розчинника і розчину називається зниженням температури замерзання розчину (Δ t зам).
Нехай tкип і tзам – температури кипіння і замерзання розчину; tкип і tзам температури кипіння і замерзання чистого розчинника; тоді
Δtкип = t′кип - tкип;
Δtзам = t′зам - tзам.

солі(червоні кружки). В початковому стані (1) тиск розчинів по обидві сторони терегородки одинаковий. Парціальний тиск води в лівій частині посудини менший, ніж у правій, на величину, рівну парціальному тиску солі po. Прагнучи до рівноваги парціального тиску справа та зліва, вода проникає в ліву частину посудини (2). При цьому загальний тиск розчину змінюється, стовб рідини піднімається. При цьому концентрація солі зліва зменшується.

неелектролітів підвищення температури кипіння і зниження температури замерзання пропорційні концентрації розчину (другий закон Рауля):
Δtкип = Е ⋅ Cm,
Δtзам = K ⋅ Cm.
Де m – молярна концентрація розчину;
Е – ебуліоскопічна стала;
К – кріоскопічна стала.

ЗАКОНИ РАУЛЯ

компоненту

води

tº

Кипіння розчину

Час

tº

Замерзання води

Замерзання розчину

Час

0

100

кипіння і замерзання розчину, tкип і tзам - температури кипіння та замерзання чистого розчинника
Δtкип=ECm Δtзам=KCm
де E і K - ебуліоскопічна та кріоскопічна стала, Cm – моляльна концентрація
M=Еmp.p/ Δtкипmp-ка
M=Kmp.p/ Δtзамmp-ка