Механізми впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні презентация

на розвиток громадянського суспільства в Україні Кафедра політичної аналітики і прогнозування

Науковий керівник: Рейтерович І.В., кандидат політичних наук,
Виконала Ткаченко Ю.О. доцент

Національна академія державного управління при Президентові України

1. СУТЬ ТА СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
1.1 Сутність і функції громадянського суспільства.
1.2 Особливості розвитку громадянського суспільства в Україні.
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. ГРУПИ ІНТЕРЕСІВ ЯК СУБ’ЄКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
2.1 Поняття, види і функції груп інтересів.
2.2 Роль груп інтересів у розвитку громадянського суспільства.
Висновки до другого розділу
Розділ 3. Механізми впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні
3.1 Особливості механізмів впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні на сучасному етапі
3.2 Напрями удосконалення механізмів пливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ
Список використаних джерел

зумовлена дедалі зростаючою у країні роллю груп інтересів, які визначають, як правило, характер взаємостосунків між суспільством і державою. Володіючи значним ресурсним потенціалом, ці групи здійснюють вплив на процес ухвалення політичних рішень органами державної влади, заявляють про себе у сфері публічної політики, претендують на участь у громадському контролі за роботою владних структур, прагнуть посісти адекватне місце у системі представництва інтересів. Тенденція посиленої зацікавленої участі груп інтересів у політиці спонукає до наукового осмислення їх ролі у політичному процесі, вивчення особливостей їх функціонування в суспільстві, що зазнає постійної трансформації.
В Україні на сьогоднішній день очевидними є диспропорції у системі представництва інтересів, переважає неінституціалізованний характер їх взаємодії з державою, відсутні чітко фіксовані у законодавстві норми лобістської діяльності. Тому використання комплексного аналізу механізмів взаємодії груп інтересів із державою, ролі груп інтересів у формуванні громадянського суспільства, дослідження їх еволюції забезпечує можливість визначити шляхи розвитку і вдосконалення системи представництва інтересів в Україні. Звідси постає не тільки наукова, але і практична актуальність даного дослідження.

Предмет дослідження – механізми впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні.

та прикладних положень щодо механізмів впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні.
Для досягнення цієї мети поставлені наступні завдання:
– дослідити науково-теоретичні підходи щодо визначення поняття, сутності і функцій громадянського суспільства;
– охарактеризувати особливості розвитку громадянського суспільства в Україні;
– дослідити науково-теоретичні підходи щодо поняття, видів і функцій "груп інтересів";
– здійснити комплексний аналіз ролі груп інтересів у розвитку громадянського суспільства;
– виявити та оцінити ефективність механізмів впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні;
– розробити практичні рекомендації щодо шляхів удосконалення механізмів впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні.

наукового пізнання, що забезпечують об'єктивний аналіз досліджуваного предмету:
– системний аналіз був використаний для розкриття сутності та ролі груп інтересів у сучасному світі;
– методи індукції та дедукції застосовувалися для розкриття сутності громадянського суспільства та характеристики його змісту на сучасному етапі розвитку нашої держави;
– за допомогою історичний методу було досліджено виникнення, формування, розвиток громадянського суспільства, вплив на його становлення та розвиток груп інтересів у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей;
– за допомогою структурно-функціонального методу, факторного і інституціонального аналізу була з'ясована роль та місце груп інтересів у процесі формування громадянського суспільства в зарубіжних країнах та в Україні.
Достовірність здобутих результатів забезпечена за допомогою широкої інформаційної бази, що складається з нормативно-правових актів, офіційної статистики, даних соціологічних досліджень, наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників, інформаційно-аналітичних матеріалів ЗМІ.

бути використані для подальших теоретичних та практичних досліджень розвитку громадянського суспільства та становлення демократії в нашій країні, взаємодії між інститутами сучасної української політичної системи; у навчальному процесі при підготовці курсів із політології, спеціальних навчальних курсів з теорії демократії та громадянського суспільства.
Висновки та практичні рекомендації дослідження також можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування, політичними партіями для удосконалення відносин з різноманітними громадськими об’єднаннями.

та науково-практичного характеру

1. При всій різноманітності інтерпретацій громадянського суспільства, переважна більшість дослідників сходяться на тому, що громадянське суспільство – це сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави і в якій переважають громадянські цінності .
Функції є втіленням основних напрямів діяльності інститутів громадянського суспільства та їх впливу на суспільне життя. Найголовніші з них – наступні:
– громадянське суспільство є засобом самовиразу індивідів, їх самоорганізації і самостійної реалізації ними власних інтересів;
– інститути громадянського суспільства виступають гарантом непорушності особистих прав громадян;
– інститути громадянського суспільства систематизують, впорядковують, надають урегульованості протестам і вимогам людей;
– громадянське суспільство виконує комунікаційну функцію;
– діяльність організацій громадянського суспільства стабілізує державну владу.

та осмислення.
По-перше, стан сучасного українського суспільства – стан трансформації, що супроводжується системною кризою, як об’єктивний процес будь-якого суспільства, що переживає зміну соціальних цінностей.
По-друге, громадянське суспільство, як інші інноваційні політико-правові інститути, з урахуванням тоталітарного минулого України, реалізуються не з "самого початку", а в контексті реального історичного розвитку, відповідно, наявністю нових чинників, дія яких не досить усвідомлена (політична глобалізація, економічна інтеграція).
По-третє, більшість політико-правових інститутів, задіяних у контекст українського державотворення, мають власну практику історико-логічного оформлення. Наприклад, усвідомленню суті правової держави в сучасному розумінні передувала практика поліцейської держави, ліберальної держави. Практика усвідомлення громадянського суспільства охоплює майже століття. При цьому кожен наступний етап спирався на здобутки попереднього.
По-четверте, реалії українського державотворення супроводжуються одночасною реалізацією і правової, і демократичної, і соціальної держави, як і громадянського суспільства.

мають багато спільного, хоча й не є тотожними. Вони відбивають багатоманітність наявних у громадянському суспільстві інтересів, але кожне з них робить це по-своєму, особливо щодо взаємодії цих інтересів з державною владою. Найбільш загальним серед них є поняття "групи інтересів", яке охоплює всю багатоманітність наявних у суспільстві соціально-політичних інтересів, наголошує на представництві цих інтересів у політичному житті і водночас указує на особливості цього представництва порівняно з представництвом суто політичних організацій – партій. Групи інтересів широко використовують й опосередкований вплив на владу (через засоби масової інформації або через політичні партії), формуючи вигідну для себе громадську думку. Поряд з використанням традиційних політичних партій, групи можуть і самі організовувати тимчасові партії за інтересами, невеликі за своєю чисельністю. Така практика, до речі, дуже поширена в Україні. Крім того, групи інтересів прагнуть бути представленими серед владної еліти, намагаючись отримати посади для своїх представників на різних рівнях державної влади.

вони є однією із провідних форм самоорганізації соціуму, є основою громадянського суспільства та одночасно виступають провідними політичними акторами. Від них значною мірою залежить стабільний, політичний розвиток держави, особливо на регіональному рівні. Це пов’язано з тим, що групи інтересів перебуваючи, по суті, автономними від політичних партій та вищих органів державної влади, постійно чинять тиск на них з метою задоволення свого бачення розвитку держави. Виходячи з цього, у своїй діяльності вони виступають як своєрідні групи тиску. Останні, уникаючи публічних ініціативних пропозицій стосовно нових законів, паралельно з цим впливають на прийняття чи неприйняття певного рішення, підтримку чи зрив якоїсь акції. Домінування специфічних груп інтересів у вітчизняному політичному просторі створює низку загроз, основними з яких є, по-перше, загальна антидемократична діяльність груп інтересів та груп тиску, по-друге, орієнтація груп інтересів не на встановлення різноманітних каналів комунікації з органами державної влади та місцевого самоврядування, а на відверте тіньове лобіювання власних вимог, по-третє, перетворення груп інтересів у різнопланові «клани», головною метою діяльності яких є забезпечення стабільного отримання фінансово-економічних дивідендів, а не артикуляції та захисту інтересів соціальних груп.

проблем, у тому числі реального забезпечення законних прав та інтересів людини. Сприяння формуванню громадянського суспільства, як одного із стратегічних пріоритетів державної політики об'єктивно обумовлено національними інтересами України як у внутрішній, так і у зовнішній політичній сферах. Сьогодні партнерство суспільства та влади виступає як специфічна форма історично закономірного процесу розвитку громадянського суспільства. Партнерство є не тільки типом соціальної взаємодії і соціального управління, але й механізмом його розвитку. Воно стає однією з відносно нових технологій управління. Основними механізмами можна вважати, інституалізацію громадянського суспільства, соціальне партнерство, громадське лобіювання.

назрілою та необхідною складовою політичної модернізації і демократизації, що є прямим шляхом до досягнення суспільної стабільності у майбутньому. Взаємовигідне партнерство між державою та елементами громадянського суспільства можливе лише за умов рівного діалогу, тому вкрай актуальною є проблема винаходження новітніх засобів комунікації. Шляхи подолання суспільно-політичної кризи в українському суспільстві тісно пов’язані з формуванням нового типу громадянської свідомості та відходженням від застарілих типів комунікації і принципів управління. Найбільш вирішальним моментом має бути процес формування цілого комплексу адекватних сьогоднішнім реаліям спільних цінностей, яких так бракувало в останні роки та які мають бути покладені в основу всіх модернізаційних процесів у державі.