Слайд 1МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТУ НАУКИ І ОСВІТИ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КОМУНАЛЬНИЙ
ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО–ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Презентація на тему:
“Комуністична партія України”
Виконала:
студентка 211-ан групи
Молодико Анастасія
Слайд 2
Комуністична партія України — політична партія в Україні створення якої
проголошене 19 червня 1993 р. на з'їзді у Донецьку. Зареєстрована як політична партія Державною реєстраційною службою України 05.10.1993. Ідеологічно КП(б)У ґрунтувалася на марксизмі-ленінізмі, проголошувала своєю метою «побудову комуністичного суспільства».
Слайд 3Передумови виникнення КПУ
КПУ виникла з більшовицьких осередків Російської Соціал-Демократичної Робітничої
Партії (РСДРП), які діяли в українських губерніях Російської Імперії. До революції 1917 року вони не були об'єднані в окрему всеукраїнську організацію. До Головного комітету було обрано дев'ять членів: Євгенію Бош, Георгія Лапчинського, Олександра Горвіца,Володимира Ауссема та інших.
Слайд 4Створення. І зїзд КП(б)У
Створення партії проголошене за ініціативи Миколи Скрипника на
нараді представників більшовицьких організацій українських губерній у Таганрозі 18-20 квітня 1918 р. під назвою Комуністична партія (більшовиків) України. На І з'їзді КП(б)У, який відбувся у липні 1918 в Москві на вимогу російських більшовиків було ухвалене рішення про входження до складу РКП(б) із збереженням власної назви.
Микола Скрипник
Слайд 5
Навесні 1920 року відбулась значна подія в історії Комуністичної партії України:
IV конференція КП(б)У, що проходила у Харкові від 17 до 23 березня. З доповіддю на ній виступив російсько-грузинський комуніст Йосип Сталін, який виклав тези ЦК РКП(б) до IX з'їзду партії. Після бурхливої дискусії за тези ЦКРКП(б) проголосувало 86 чоловік, проти — 117.
Йосип Сталін
Слайд 6
20 березня 1920 р. відбулося спільне засідання IV конференції КП(б)У
та конференції УКП(б). Так під тиском Комінтерну до КП(б)У приєдналася Українська комуністична партія (боротьбистів), а згодом — і Українська Комуністична Партія. До 1925 року змінилося ще три партійних керівника — Вячеслав Молотов (листопад 1920 р. — грудень 1921 рр.), Дмитро Мануїльський (грудень 1921 р. — квітень 1923 р.) і ще раз Емануїл Квірінг.
Слайд 7У роки Другої світової
Під час Другої світової війни — в
умовах нацистської окупації — КП(б)У діяла в підпіллі, після повернення на територію України Червоної Армії швидко відновила свою структуру. Найяскравішими комуністичними діячами українського підпілля були Сидір Ковпак в північних областях України та представники Молодої гвардії у південно-східних областях. Українські лідери радянського комуністичного підпілля не зламалися, але й, навпаки, підняли свій авторитет після зради російського комуніста і сталінського сподвижника генерала Власова у 1942 році.
Слайд 9Післявоєнна відбудова
У березні 1947 р. на посаду першого секретаря ЦК
КП(б)У повернули Лазаря Кагановича, у грудні того ж року його змінив Микита Хрущов, з грудня 1949 р. українськими комуністами керував Леонід Мельников.
Леонід Мельников
Лазар Каганович
Микита Хрущов
Слайд 10
Політика керівництва Компартії України — Олексія Кириченка (1953-57 рр.), Миколи Підгорного (1957—1963 рр.) і Петра Шелеста (1963—1972 рр.)
послідовністю не відзначалися. На часи Шелеста припадає кілька кампанії по боротьбі з дисидентами, які звинувачувалися в «українському націоналізмі», самого керівника КПУ усунули з посади з майже аналогічною аргументацією. Врешті решт, Підгорний і Шелест зрадили Хрущова, підтримавши закулісний переворот Брежнєва у 1964 році.
Слайд 11«Застій»
З приходом до керма партії Володимира Щербицького у відносинах з керівництвом
КПРС встановилося повне взаєморозуміння, яке пізніше назвали «застоєм». Щербицький відіграв значну роль в приході до влади в Москві Михайла Горбачова, але з ним в очільників КПУ відносини не склалися.
Володимир Щербицький
Михайло Горбачов
Слайд 12Перебудова
У квітні 1990 р. Івашка обрали головою Президії Верховної Ради
України. Компартію очолив Станіслав Гуренко, на посаді спікера парламенту Івашка змінив другий секретар ЦК КПУ Леонід Кравчук.
Комуністична партія України як громадське об'єднання була зареєстрована Міністерством юстиції Української РСР 22 липня 1991 року. Її діяльність поширювалась на територію Української РСР.
Слайд 13Незалежна Україна
26 серпня 1991 р. Президія Верховної Ради України видала
указ «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України», 30 серпня — указ «Про заборону діяльності Компартії України». 6 березня 1993 р. на конференції в Макіївці, 19 червня 1993 р.- на з'їзді у Донецьку Компартія була відновлена (формально — заново створена). Очолив КПУ Петро Симоненко.
Петро Симоненко
Слайд 14Парламентські вибори 1994 року
Це були перші вибори після відновлення діяльності партії
в 1993 р. Вибори проходили за мажоритарною виборчою системою. КПУ перетворилася на потужну політичну силу, комуністи перемогли в 85 з 450 виборчих округів, сформували найбільшу фракцію у Верховній Раді, керівництво парламенту та отримали портфелі керівників ключових парламентських комісій.
Слайд 15Парламентські вибори 1998 року
На парламентських виборах 1998 року комуністи здобули 123 мандати
(84 — за списком (отримавши 24,65 % голосів виборців або 6 550 353, перше місце) і 39 — в одномандатних округах). Під час виборів керівника держави у 1999 році лідер КПУ Петро Симоненко в першому турі виборів отримав 22,24 % голосів (5 849 077 голосів виборців) і посів друге місце. Незважаючи на підтримку майже всіх лівих сил, в другому турі здобув 37,8 % голосів, поступившись Леоніду Кучмі.
Підтримка КПУ на парламентських виборах 1998 (червоний колір)
Слайд 16Парламентські вибори 2002 року
На виборах до Верховної Ради 2002 року комуністи отримали
19,98 % голосів (друге місце після «Нашої України»). На цих виборах комуністи вперше поступилися першим місцем правоцентристам з блоку Віктора Ющенка «Наша Україна». Комуністів підтримали 5 178 074 виборці.
Лідери парламентських виборів за регіонами України
Слайд 17Парламентські вибори 2006 року
Вибори вперше проводилися за пропорційною виборчою
системою. Під час парламентських виборів у 2006 році за КПУ проголосували 3,66 % виборців (21 депутатський мандат, 5 місце, найгірший результат за всю історію партії). Проте це не завадило комуністам вперше з 2000 р. увійти до парламентської більшості (разом з СПУ таПартією регіонів).
Підтримка КПУ на парламентських виборах 2006 р.
Слайд 18Парламентські вибори 2007 року
На позачергових парламентських виборах у 2007 році отримала 5,39 %
голосів, що дозволило отримати 27 місць у Верховній Раді. 27 квітня 2010 р. всім складом голосувала за ратифікацію угоди Януковича — Медведєва, тобто за продовження перебування ЧФ Росії на території України до 2042 р.
Слайд 19Парламентські вибори 2012 року
На парламентських виборах у 2012 році отримала 13,18 % голосів
виборців, але не виграла у жодному одномандатного окрузі, і отримала у Верховній Раді 32 місця. 30.01.2013 лідером КПУ Петром Симоненком спільно з депутатами від КПУ Ігорем Алексєєвим та Ігорем Калєтніком зареєстровано проект закону № 2128 про повернення до смертної кари.
Результат КПУ на парламентських виборах 2012 р.
Слайд 20Парламентські вибори 2014 року
На позачергових виборах до Верховної ради 2014
року Комуністична партія України посіла восьме місце за кількістю голосів виборців (611 923 голоси — 3,88 %) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єру, вперше не пройшла до українського Парламенту.
Результати виборів до ВР України. 2014 рік.
Слайд 21Участь у місцевих виборах 2015
25 вересня 2015 року Комуністична
партія України прийняла рішення брати участь у місцевих виборах 25 жовтня у складі партії «Нова держава».
13 жовтня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва відмовив Комуністичній партії України в задоволенні позову щодо заборони на участь у виборах.
29 жовтня 2015 року Комуністична партія України подала позов до Європейського суду з прав людини проти України на рішення Міністерства юстиції України заборонити участь партії у виборах на підставі закону про декомунізацію.
Слайд 22Зовнішня політика КПУ
Позаблоковий військовий статус, незалежний зовнішньополітичний курс, активна
позиція щодо створення нової загальноєвропейської системи колективної безпеки, реформа ЗСУ, перегляд міжнародних угод із СОТ і МВФ, членство і активна позиція в СНД, МС іЄЕП РФ, Білорусі та Казахстану
Слайд 23Злочинна діяльність
Сприяння сепаратистській діяльності
Сприяння окупації і анексії Криму
Участь членів партії у
терористичній діяльності
Слайд 24Юридична ліквідація КПУ
14 червня 2014 року СБУ передала до Міністерства юстиції докази протиправної діяльності Комуністичної
партії України та її представників. 8 липня 2014 р. Міністерство юстиції звернулося до Окружного адміністративного суду Києва з метою заборони діяльності Комуністичної партії. Доказова база протиправної діяльності КПУ складається з близько 120 сторінок, а також відео- і аудіоматеріалів.
Слайд 25
22 жовтня відбулося чергове засідання суду. Розгляд справи був
перенесений через неявку представників Компартії.
5 листопада справу було зупинено до закінчення розгляду пов'язаних із нею інших справ, проте 24 грудня — поновлено.
18 лютого 2015 р. усі судді, які розглядали позов про заборону Компартії України, заявили про самовідвід у зв'язку з обшуком в кабінеті судді Валерія Кузьменка і вилученням комп'ютера з інформацією про всі справи, в тому числі і щодо КПУ. Справу передали Київському окружному адміністративному суду.
Слайд 26
23 липня Міністерство юстиції затвердило правовий висновок щодо недотримання
КПУ Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі. До розгляду справи залучалася третя особа Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, яка в судове засідання не з'являлася.