Історія становлення й розвитку туристичного краєзнавства в Україні. (Тема 1) презентация

краєзнавства в Україні

Качараба, А. Середяк. – Ч.І. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 130 с.
Костриця М.Ю. Українське географічне краєзнавство: історія, методологія, постаті, практика. М. Ю. Костриця – Житомир: Косенко, 2006. — 444 с.
Крачило М. П. Краєзнавство і туризм: навч. посібник / М.П.Крачило. – К.: Вища школа,1994. – 191 с.: іл.
Пангелов Б. П. Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей: навч. посібник / Б. П. Пангелов. – К.: Академвидав, 2010. – 248 с.

напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

поняття "краєзнавство" належить Іванові Франку.

У статті "Галицьке краєзнавство" (1892р.) він вперше дав наукові обґрунтування цього поняття, виклав своє бачення місця та ролі регіональних досліджень у вихованні й освіті народу, наголосив на науково - культурному значенні краєзнавства

краєзнавство
Фольклорно-мистецтвознавче краєзнавство
Господарче краєзнавство 
Екологічне краєзнавство
Історичне краєзнавство
 Музеєзнавство 
Туристсько-краєзнавча діяльність

краю.

Взаємопов'язаний і комплексний розвиток туризму та краєзнавства становить суть і зміст туристично-краєзнавчої роботи.

у давнину, поступово затвердились у ролі одного із важливих засобів виховання.

У їх розвитку можна виокремити такі етапи:
створення передумов для організованих групових (колективних) походів і подорожей;
утвердження походів і подорожей як засобів виховання;
становлення і розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності як суспільного явища, яке сприяє комплексному розв'язанню виховних, освітніх і оздоровчих завдань.

подорож та пізнання довкілля.

З огляду на це туристсько-краєзнавчу діяльність О. Остапець визначав як комплексний засіб гармонійного розвитку дітей та юнацтва, що полягає в активному пізнанні і покращенні навколишнього середовища і самих себе в процесі туристичних подорожей.

та їх взаємозв'язків на певній території. 


Територія, етнічний простір, що складається з менших за розміром історико-географічних одиниць (село, місто тощо), є предметом туристсько-краєзнавчої діяльності.  За визначенням академіка Є.Колесника, краєзнавство всебічно вивчає малі території. При цьому всі факти, явища і процеси досліджують комплексно, тобто у причинно-наслідкових зв'язках.

до рідної країни у підростаючого покоління;
виховувати повагу до людини та її праці;
підвищувати результативність навчання й виховання за допомогою яскравих прикладів із навколишнього середовища;
збагачувати досвідом спільної діяльності, спілкування;
здійснювати особистісний розвиток кожного учня і студента;

без заподіяння шкоди природі збирати колекції, цінні природні матеріали;
розвивати вміння поповнювати зібраними під час походів і екскурсій матеріалами краєзнавчі музеї чи куточки, створювати нові;
навчити постійно стежити за екологічним станом довкілля та вчасно ознайомлювати з результатами досліджень громадськість.

(пересування пішки, на лижах, велосипедах, човнах), яка доступна для широких мас, з метою оздоровлення та загартування організму, яка має елементи техніки туризму (подолання нескладних природних перешкод, елементи орієнтування на місцевості, елементи туристичного побуту).

Туристичні прогулянки спрямовані на формування туристичних навичок, необхідних при підготовці спортивних походів.

пересування, автономністю існування туристської групи.

Залежно від складності походи бувають одноденними (походи вихідного дня), багатоденними, категорійними.

Залежно від технічної складності, кількості природних перешкод, протяжності, тривалості походи поділяють на категорії (з І до VI категорії складності) та некатегорійні.

за заздалегідь розробленим маршрутом для забезпечення естетичних, духовних, Інформаційних потреб туристів.

обсягом роботи і складністю завдань, що вимагає стараннішої підготовки учасників.

В організації і проведенні експедицій переважає дослідницька робота, виконання якої передбачає вивчення спеціальних методик, засвоєння теоретичних знань і вироблення практичних навичок дослідження певних явищ і подій краю.

краєзнавчо-екологічні;
історико-краєзнавчі. 

краєзнавчій діяльності.

Зміст роботи зльоту визначається темою, масштабами, кваліфікацією та можливостями учасників.

До програм цієї форми туристсько-краєзнавчої роботи має входити обмін досвідом, підсумки змагань на кращий похід та ін. 

її ефективність полягає у можливості індивідуального підходу вчителя до кожного члена зокрема і секції загалом у конкретному напрямі краєзнавчої роботи. Кількість членів кожної секції - 8-10 студентів або учнів.

6-10 осіб; президент, заступник із краєзнавчої роботи й заступник із туризму, літописець, редактор, відповідальний за музейні експозиції.

Товариство складається з дійсних членів, яких обирають на загальних зборах після дво-, тримісячної активної роботи в одній із секцій. Почесними членами є учені, ветерани, видатні люди краю. Товариство має власні емблему, девіз, статут.

інтересів (формуються юні літератори, географи, історики, біологи). До нього може входити 60 і більше студентів або учнів середніх та старших класів.
Клуб має статут, емблему, гімн; його роботою керує рада, членами якої є голова ради, заступники, редактор, старости гуртків, учителі, працівники місцевих підприємств різного профілю.

трудових і дослідницьких актів та десантів, суспільно корисних справ. У кожному таборі створюють гуртки, секції, основним напрямом роботи яких є виявлення і розвиток індивідуальних інтересів і творчих можливостей молоді.

особливостями рідного краю; різновікове об'єднання, що має конкретні напрямки і зміст роботи